Володимир Чіпак: "Через низьку водність річки Закарпаття сьогодні самоочищуватися вже не спроможні"

— Володимире Петровичу, перша неділя червня — День працівників водного господарства. Тобто ваше свято...

— Так, бо професія інженера водного господарства, що стала справою всього мого трудового життя. В Україні це свято відзначатиметься цьогоріч уже четвертий раз. Для нашого Закарпаття воно — не рядова подія, бо за останні роки, що минули після двох катастрофічних паводків, 1998 та 2001, до наших бід привернута дуже серйозна увага керівництва держави. Були прийняті важливі документи стосовно протипаводкового захисту області, розроблено Державну програму комплексного протипаводкового захисту р. Тиса на 2002—2015 роки. До речі, виділені торік з усіх джерел фінансування на ці цілі 100 млн. гривень були повністю освоєні.

— Але ж в окремих обласних ЗМІ, Володимире Петровичу, нещодавно з'явилася інформація зокрема про нераціональне використання 1,4 млн. грн. бюджетних коштів на будівництві Чопської дамби із посиланням на прес-службу КРУ області...

— Нам також стало відомо про це з преси, але облводгоспу це не стосується. Чопська дамба будувалася з двох джерел фінансування. По лінії Держво-дгоспу замовником робіт виступала об'єднана дирекція будівництва водогосподарських об'єктів, створена в квітні минулого року. На окремих ділянках Чопської дамби будівництво велося і за рахунок субвенції з держбюджету через Ужгородську РДА, якою до виконання цих робіт залучалися
підрозділи Мінтрансу України, і саме при розрахунках з цими організаціями й виникли ті непорозуміння, про які йдеться у матеріалах КРУ.

Нам певною мірою також неприємно, бо люди, коли читають газети, не завжди вникають у суть справи. А між тим у системі водного господарства
фінансових порушень, які би межували з криміналом, десятки років уже не було. Принаймні я, працюючи в цій системі на різних посадах уже понад два десятиліття, не пригадую, аби когось із наших працівників (починаючи від прибиральниці і закінчуючи керівниками обласного рангу) притягали до кримінальної відповідальності за зловживання. Отож не можу ніяк зрозуміти, чому так активно мусується тема про паводкові гроші. Що ж
стосується Чопа, то ця ситуація ще раз показала, що роботи на дамбі слід доручати не всім підряд.

Якщо б їх вели тільки спеціалізовані водогосподарські організації, а не транспортні, то, мабуть, зловживань із використанням бюджетних коштів не було б. Але навіть попри це, сьогодні надійність протипаводкового захисту цього прикордонного міста значно вища, ніж вона була до цих робіт. Прийде час, і ми дотягнемо там усе так, що дамба біля Чопа стане взірцем і нічим не відрізнятиметься ні від угорської, що підходить до села Соловка, ні від словацької, що за селом Соломоновом відходить на їхню територію. Я вас
запевняю — вона відповідатиме всім вимогам Європейських стандартів.

— Тобто епопея з Чопською дамбою ще не завершена?..

— Тільки закінчено перший етап її будівництва, й фактично зроблений протипаводковий захист Чопа. Але ми мусимо, поскільки вона знаходиться на держкордоні, ще привести її у такий вигляд, як у сусідів — членів ЄС.

— Що маєте на увазі, конкретизуйте будь ласка.

— Мова йде про благоустрій цієї дамби, належні в'їзди на неї, щоби здійснити на ній так зване чорне покриття, освітлення в межах м.Чоп і т.д. Бо у нас ні ГОСТи, ні державні проектні норми цього не передбачають. І це питання зараз якраз вирішується. Бо не можемо ми так залишити, що з угорського й словацького напрямків дамбу зведено за євростандартами, а посередині, на нашій території, вона виглядає, як бідна пасербиця...

— Зрозуміло. Володимире Петровичу, за комплексом рейтингових показників наш облводгосп сьогодні в Україні як виглядає?

— Ми нижче 5=6 місця за останній період не опускалися.

— Основна ваша функція забезпечувати населення та галузі економіки краю водними ресурсами в необхідній кількості й належної якості. Яким чином ви це робите?

— Надійною експлуатацією складного комплексу водогосподарських систем краю, а це — осушені землі на площі 183,8 тис. га, в тому числі гончарним дренажем — 149 тис. га, 1296 каналів, 1081 гідротехнічна споруда, 776 км водозахисних дамб, 275 км берегоукріплень, 35 стаціонарних насосних станцій продуктивністю 108,2 куб. м/сек., 6 водосховищ ємністю 26,5 млн. куб. м та інші споруди.

Разом з тим наш відділ комплексного моніторингу використання водних ресурсів забезпечує ведення водного кадастру, обліку води та державного моніторингу довкілля у частині контролю якості поверхневих вод області за радіологічними і гідрохімічними показниками. Щоб охопити моніторинговими дослідженнями весь транскордонний
басейн р.Тиса, лабораторія облводгоспу, яка в минулому році пройшла державну атестацію й отримала право виконання вимірювання на 5 наступних років, збільшила з 9 до 32 кількість своїх пунктів спостережень на місцях.
За всіма досягнутими показниками, зрозуміли, стоїть потужний кадровий потенціал, який роками формувався в системі облводгоспу. Сьогодні я хотів би з цього приводу згадати начальника експлуатаційної дільниці Виноградівського міжрайонного управління водгоспу (МУВГ) Степана Попа, оглядачів гідроспоруд цього ж управління Михайла Пилипа і Степана Лема-ка, начальників мехзагону Надію Кедьо та експлуатаційної дільниці Софію Конопліну, провідного гідротехніка Олександра Скраля, машиніста насосної станції Федора Савку з Берегів-ськогр МУВГ, оглядачів гідроспоруд Йосипа Тота, Адальберта Балога із Ужгородського МУВГ, Михайла Калія, Олександра Се-мака із Мукачівського МУВГ, бульдозериста Володимира Сегу, машиніста екскаватора Василя Лампу з Тячівського МУВГ і багатьох інших — аби усіх перелічити, потрібна ціла газетна полоса. Але ми підтримуємо наших працівників не тільки добрим словом, але й у той спосіб, що середня зарплата по системі облводгоспу за 5 місяців цього року вже становить 707 грн. проти 590 грн. за аналогічний період року минулого.

— Наскільки успішно співпрацюєте із закордонними колегами?

— Тут є підстави для оптимізму, бо останнім часом отримуємо значні гроші завдяки нашій співпраці з різними організаціями Євросоюзу, зокрема з його виконавчим органом — Єврокоміcією — по реалізації фантів і виграємо конкурси на гранти. Завдяки цьому в рамках міжнародного проекту програми ТА-СІS "Підвищення готовності регіональних організацій, пов'язаних із протипаводковим захистом у регіоні Берег", вже отримали комп'ютерне обладнання, програмне забезпечення, провели навчання людей, як діяти у разі виникнення паводка. Що ж до іншого проекту "Розробка українсько-угорських комплексних планів протипаводкового захисту, розвитку водного господарства та оновлення заплавних територій у районі Берег і басейні р. Боржава", який на кошти Єврокомісії другий рік реалізується на території Берегівщини й Іршавщини, то тут ми проходимо первинну стадію і зупинились на питаннях розробки концепцій і схем, а надалі нам уже потрібна матеріальна допомога від євроспільноти, щоби перейти до реалізації напрацьованих рекомендацій, концепції. Щось подібне ми вже робили, коли свого часу уряд Швейцарської конфедерації профінансував через наш облводгосп відбудову Вишківської дамби.

Якщо перший паводок восени 1998 року завдав селищу Вишково 1,8 млн. фн. збитків, то наступний, у березні 2001-го, — нуль, бо після стихії 1998 за швейцарські гроші тут уже була споруджена нова дамба. Саме про такий підхід до співпраці я вів цими днями мову на переговорах в облводгоспі з голландцем Альфредом Еверсом, координатором еврорегіону "Маас-Рейн", котрий був партнером Єврокомісії з реалізації великого європейського проекту з управління водними ресурсами, який включає 37 країн. Тепер після його закінчення пан Еверс втілює інший проект на кошти Єврокомісії з облаштування протипаводкового захисту і поліпшення якості води на річках між Німеччиною і Чехією та Іспанією і Португалією і каже, що хотів би до нього ще долучити й нашу р. Тиса між Угорщиною та Україною. Ми, мзвісно, ініціативу голландця підтримали, а щодо очистки води порадили йому поспілкуватись у держуправлінні екоресурсів області й облуправлінні комунального господарства. Тут потрібна їхня допомога, бо ж, наприклад, на дві річки Уж і Латориця, які також відносяться до басейну р. Тиса, через те, що на них розташовані найбільші наші міста — Ужгород і Мукачево, припадає аж 70—80 відсотків спец-водокористування. І це попри те, що вони займають лише 25% усіх водних ресурсів Закарпаття. У більш якісній системі очистки вод Ужа й Латориці також зацікавлена Словаччина, на територію якої ті річки течуть і яка є членом ЄС та належить до Карпатського єврорегіону. Тим паче, що в цих двох наших річках, як і ще в одній притоці Тиси Боржаві, сьогодні дуже низька водність — на межі історичних мінімумів, й через те самоочиститися вони вже не спроможні.

— Від наявності вологи в грунті залежить доля майбутнього врожаю?

— Так. 27 років із Тиси ми не відкачували воду на поля, а тепер запустили насосні станції і забираємо воду з річки. Найстарішу таку потужну станцію в селі Соловка вдалося зберегти, і вона нині виконує роботу, так би мовити, навпаки (якщо під час паводків інтенсивно відкачувала надмірну воду з польдерів до Тиси, то сьогодні з неї закачує її в канали, аби обводнювати навколишні поля Берегівського й Ужгородського районів). Іде відповідна орієнтація і для внутрігосподарської мережі, щоби сільгоспвиробники, які працюють на цих землях, зуміли розумно розпорядитися тією водою, що акумулюється в державній мережі каналів.
Щоб не тільки насосні станції, а й усі гідроспоруди області спрацювали як потрібно — необхідні зусилля всіх лінійних працівників, починаючи від робітників, машиністів насосних станцій, енергетиків, електриків, механіків... Це кількома людьми не досягається. Це є заслугою цілих колективів.

Користуючись нагодою, хочу тепло подякувати усім нашим працівникам та колегам із ВАТ "Виноградівська ПМК-78", "Хустська ПМК-240", "Мукачівська ПМК-77" й інших будівельних організацій, які займаються спорудженням водогосподарських об'єктів, за їхню самовіддану працю, щиро привітати всіх їх з професійним святом і побажати їм та ветеранам нашої галузі, щоб вони були здорові, а в їхніх сім'ях були злагода, достаток, щастя, добро і благополуччя!

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати