Як молоді літератори Закарпаття зваблювали цнотливу Волинь

Книжкова виставка-ярмарок „Книги Великої Волині” запросили нас з молодим 19-річним поетом Андрієм Любкою представити далеке і загадкове Закарпаття. В офіційній програмі наш виступ значився під інтригуючою назвою „Сучасна українська еротична поезія: погляд з крайнього Заходу”.

Як молоді літератори Закарпаття зваблювали цнотливу ВолиньЗакарпатські сайти відразу охрестили нашу поїздку як „зваблення цнотливої Волині”. Ну що ж, зваблення -- так зваблення, -- подумали ми і, взявши із собою недопиту пляшку горілки, запакувалися в майже порожній купейний вагон поїзда „Ужгород-Харків”.

ДУБНО

Уранці ми прокинулися серед незвичних пейзажів: рівнина, куди лише сягає око. Тихі річечки, чорно-білі корови, ставки серед зелені, коні на горизонті. Одне слово – благодатна Волинь.

Перша наша зупинка – Дубно, тисячолітнє місто на берегах Ікви. Княжий град, про який згадує ще Нестор-літописець. Фортеця, оспівана Миколою Гоголем у „Тарасі Бульбі”. Список видатних постатей, які проходжувалися вулицями цього міста вражає: Данило Галицький і Іван Мазепа, Петро Перший і шведський король Карл ХІІ, Іван Федоров та Северин Наливайко, Оноре Бальзак і Адам Міцкевич, Михайло Кутузов і де Голь, Ярослав Гашек і Тадеуш Костюшко. Ясна річ, що ми не могли не поповнити список почесних гостей Дубна своїми іменами.

Знаменита Дубенська фортеця розташована в самому центрі міста. Совєтські казарми, які розташували у ній, дощенту зруйнували цей визначний пам’ятник історії. Тепер тут триває реконструкція. І поступово з небуття виринає наша минувшина.

У палаці, в якому приймали королів та імператорів, після радянської армії залишилися обдерті стіни. Та крок за кроком здійснюють капітальний ремонт, тож у майбутньому Дубенська фортеця стане окрасою Волині. Нас вразили тутешні підземелля, вперте небажання пропустити нас за журналістськими посвідченнями та мальовничий вигляд на річку Ікву, яка повільно омиває мури колишньої твердині.

Спека стояла така невиносима, що побачивши внизу воду, ми стояли, як зачаровані. І хоча вже запізнювалися на книжкову ярмарку, природа взяла своє. Ми з насолодою охолоджували наші розпашілі тіла у тутешній прохолоді. Та мистецтво, як відомо, вимагає жертв. Андрій Любка так заховав у траві свій дорогий годинник, що потім не зміг його відшукати. Не зрозуміло, правда, для чого він його взагалі ховав. Може, від мене? Одне слово, спека, знаєте.

Дубно запам’яталося нам ще й пам’ятником Кобзарю, який ми одностайно визнали як один з найкращих. Точніше -- це ціла скульптурна композиція у вигляді сліпого лірника, його хлопчика-поводиря і молодого Шевченка, який колись мандрував через це місто. Ми додали до цієї композиції ще дві оголені постаті закарпатських поетів, що викликало німе захоплення місцевих мешканок.

А за годину проїжджий автобус „Івано-Франківськ – Ковель” довіз нас до центру Волинської області – славного міста Луцька.

ЛУЦЬК

Книжкова виставка розташувалася на центральному майдані – у Волинському обласному театрі імені Лесі Українки. Впало у вічі, наскільки закарпатський облмуздрамтеатр програє їхньому. Видно, що волинське начальство ходить до храму Мельпомени не тільки на День театру, тому він виглядає, як лялечка.

Книжковий ярмарок „Книги Великої Волині” співрозмірний із нашим „Книжковим Миколаєм” – близько 25 учасників. Щоправда, відвідувачів тут менше. Очевидно, дається взнаки літо і недостатня рекламна компанія. Але подивитися було на що. Особливо вражає краєзнавча література, яка видається на Волині. Волиняни крок за кроком вибудовують свій міф, в центрі якого постать загальноукраїнської величини – Леся Українка. Тут уже видають навіть факсимільні записи її рукою. От у кого нам слід повчитися, пропаганди своїх земляків!

Луцький замок свого часу був не тільки столичною резиденцією Галицько-Волинського князівства, але й південною столицею Литовсько-Руської держави. У 1429 року тут навіть зібрався з’їзд європейських монархів. Великі князі литовські та польські королі – невід’ємна сторінка волинського середньовіччя. Тож бути у Луцьку і не відвідати замок Любарта – неприпустимий гріх. Тим паче, що ця твердиня не подібна на жодну іншу в Україні.

У замку функціонують прекрасні невеличкі музеї – книги, дзвонів та картинна галерея. На згадку відразу приходять наші замкові музеї, які, можливо, мають набагато більше експонатів, але не вміють ними розпорядитися.

Вразив і Волинський державний університет своєю новозбудованою бібліотекою. Велика, світла, простора, кількаповерхова будівля в центрі міста – це те, чого так не вистачає УжНУ. Виявляється, волинянам під силу звести для свого вишу неповторний храм книги навіть у наші складні часи. Чому тоді це не під силу нам? Мовчу, вже про те, що в нас найменша обласна бібліотека в Україні.

Найбільшою сенсацією для нас було те, що на читання наших „звабливих” текстів прийшов отець Рафаїл Торконяк, цьогорічний Шевченківський лауреат, який переклав Острозьку біблію українською мовою. Відомий дослідник у рясі і з довгою бородою не тільки досидів до кінця презентації, але й час від часу плескав закарпатським оспівувачем Еросу. Ми були зворушені такою увагою і щиро шкодували, що в рідному Закарпатті священики на наші презентації не ходять.

Луцьк запам’ятався також нічним пивом з в’ялими бичками на постаменті пам’ятника Лесі Українки. Валерою, який нас притулив на ніч. (Зранку він виявився Віталієм). Інтерв’ю Андрія Любки волинській газеті „Віче” яко борця з лукашенківським режимом у Білорусі. А ще – доглянутістю вулиць, гостинністю лучан і синьоокими усмішками дівчат, від яких просто неможливо сховатися.

ОСТРОГ

Ми так і не зрозуміли, яка правильна назва цього містечка: „Острог” чи „Остріг”. Але, схоже, тут про це не знає ніхто. А тому пишемо так, як прочитали на абсолютно порожній автостанції.

Від Луцька до Острога їхати менше трьох годин маршруткою, хоча це вже інша область. Відстані -- це те, що вражає закарпатця на Волині. Для прикладу, між Луцьком і Рівним – усього 70 кілометрів. Тут усе близько, тож дуже вигідно мандрувати.

Острог – це всього-навсього 12 тисяч мешканців, з яких майже три тисячі студенти та викладачі Національного університету „Острозька Академія”. У цьому феномен містечка, яке розташоване на стику трьох областей: Ровенської, Хмельницької та Тернопільської. Виробництва тут майже нема, тож усе живе наукою та історією.

Адже саме в Острозі, неподалік свого замку, один з найбільший українських землевласників і магнатів Василь-Костянтин Острозький заснував у 1576 році перший вищий навчальний заклад у Східній Європі. Князь був православним, а тому щиро вболівав за рівень культури, яка програвала католицькій. І хоча Острозька академія проіснувала усього 60 років, поки нащадки князя не латинізувалися, вона відіграла колосальну роль, спричинивши ренесанс української культури і ставши праобразом Києво-Могилянської академії.

Досить назвати один факт – тут вперше друкувалися українські книжки, в тому числі вийшло друком перше Святе Письмо кирилицею, відоме нині як Острозька Біблія. До сьогодні маленьке містечко вражає своїми історичними спорудами – Луцькою брамою, величним костелом, замком князів Острозьких з чудовим музеєм та церквою.

Усе це дивовижним чином поєднується з модерними новобудовами Острозької Академї, яка відродилася, мов Фенікс з попелу. Хто міг подумати ще 15 років тому, що ідея місцевого учителя про відродження найстарішого вищого навчального закладу Східної Європи стане реальністю? Та ще й такою!

Ми зачудовано бродили Академією не в силах повірити, що таке можливе в Україні! Розкішний стадіон, ціле містечко двоповерхових котеджів для викладачів, парки з фонтаном та скульптурами, найсучасніша бібліотека із 150 комп’ютерами в читальному залі. Навіть пять власних музеїв! Недаремно Острозька Академія входить в шістку кращих навчальних закладів України, а за честь виступити в ній мають найвідоміші українці рівня Віктора Ющенка чи Юрія Андруховича.

Та ми йшли на зустріч з острозькими спудеями без краплі страху, адже представляли „гарячих карпатських хлопців”, присланих „звабити цнотливу Волинь”.

Нас вразили три речі: 1) серед студентів не було жодного хлопця; 2) жоден з присутніх не бував на Закарпатті ; 3) ми не почули від студентів жодного імені закарпатського письменника. Зіткнувшись з таким невіглаством, ми мужньо кинулися в бій за інтереси рідного краю.

У підсумку – нас довго не відпускали, намагаючись затримати запитаннями. Дівчата зізнавалися, що такого в стінах Академії, в котрій заборонені міні-спідниці та пірсинг, ще не чули. Ошелешені були й викладачі. Щоправда, невідомо -- чи то нашою нахабною самодостатністю, чи то рівнем почутих текстів. Сподіваємося на останнє.

ЗДОЛБУНІВ

Острог ми покидали, вдосталь насолодившись прохолодою штучного водоймища -- майже моря, яке охолоджує Хмельницьку АЕС. (Виявляється, атомна електростанція поруч, і її прекрасно видно із замку Острозьких). Навіть нічні клуби в цьому містечку мають історичні назви на кшталт „Східна брама”, а ціни до них воістину студентські -- 5 гривень. До слова, понад 90% студентів Академії вчаться на державному замовлені, себто – безкоштовно.

Останнім пунктом нашої волинської подорожі значився Здолбунів, якому Андрій Любка свого часу присвятив знаменитого вірша. 28-тисячне містечко, котре знаходиться за 12 кілометрів від Рівного і якому випала доля стати одним зі найбільших залізничних вузлів Західної України, відоме, мабуть, усім мандрувальникам. Попри назву Здолбунів (Задолбунів?), місто доволі впорядковане, чисте і навіть має архітектурну прикрасу у вигляді старовинного костелу.

Але всі його переваги, включно зі ставком неподалік вокзалу, відразу зникають, тільки-но ви довідаєтеся, що на єдиний поїзд, який їде до Ужгорода, квитків „нема і не буде”. Амінь!

Тож доводиться їхати нічної електричкою, в якій, здається, крім двох закарпатських поетів і дивних кондукторів, більше нікого нема. Вас висадять глупої ночі на станції Красне, бо „поїзд далі не їде” і ви проведе кілька годин у товаристві місцевих пияків, бомжів, псів і таких же невдалих туристів, як і ви. Поки ранковий поїзд „Хаджибей” з Одеси не забере вас у рідні гори.

Але перед цим вам доведеться ще гарячково метатися біля потяга, видивляючись відкриті двері вагонів. Бо провідники на такій станції, як Красне, навіть і не думають підняти свої дупи. Тож долаючи півпоїзда тамбурами, злі і вкрай стомлені, ви нарешті добредете до свого вагона, аби впасти в розгорнуті обійми практиканок Одеського залізничного училища, яким судилося стати цієї ночі вашими провідницями у кращий світ.

Але це вже зовсім інша історія. Синьоока Волинь залишилася десь у закутинах вашої пам’яті, час від часу виринаючи незабутніми враженнями, ситуаціями, іменами, дотиками та неймовірною кількістю спожитої рідини та поезії.
Олександр ГАВРОШ, "Старий Замок "Паланок", Мукачевo.net
29 травня 2007р.

Теги:

Коментарі

НОВИНИ: Культура

10:52
Сьогодні, у четвер, в Ужгородському скансені відкриється виставка Мирослава Ясінського "Карби"
17:49
В ужгородському скансені відкриється виставка "Світ писанки"
05:49
У квітні в Ужгороді пройде VIII Міжнародний фестиваль "Музика без кордонів"
00:16
У середу в Хусті стартує IІ Всеукраїнський театральний фестиваль "FantaziaFest"
13:31
У скансені в Львові завершують масштабну реставрацію садиби з закарпатської Іршавщини
05:50
Із безодні
22:26
"Закарпатську" "Маріупольську драму" з успіхом показали в Києві
17:55
У Хусті відбулися нагородження переможців і гала-концерт ХІІІ Відкритого фестивалю-конкурсу стрілецької пісні "Красне поле"
15:41
Відвертий щоденник чи казка для європейців: як читати "Війну з тильного боку" Андрія Любки
15:09
У Хусті відбудеться нагородження переможців та гала-концерт Відкритого фестивалю-конкурсу стрілецької пісні "Красне поле"
14:25
Закарпатський облмуздрамтеатр розповів про свої найближчі події
14:26
У суботу в Хусті зіграють прем’єру вистави про Августина Волошина
15:11
Як відомі українські письменники хотіли поселитися на Закарпатті
08:20
/ 1
Обережно, любов
11:16
/ 1
Автор споруд ПАДІЮНу і "Едельвейсу" представив в Ужгороді виставку акварелей
22:08
/ 1
"Маріупольську драму" покажуть в Ужгороді та Києві
10:12
/ 1
У четвер відбудеться концерт Закарпатського народного хору "Загуди ми, гудаченьку"
11:08
Закарпатська філармонія запрошує на концерт "Музичне мереживо бароко"
05:09
У коледжі мистецтв ім.А.Ерделі провели конкурс дитячого малюнку
17:34
/ 1
В Ужгороді відбудеться "вуличний" поетичний марафон
20:11
До Дня Валентина в Ужгороді відбудеться романтичний вечір "Любов в опері"
03:44
/ 2
Кошиці, Пряшів і Михайлівці
11:06
У Румунії вийшла книжка про князя Корятовича
18:00
В Ужгородському замку "камерно" виставили "Художню спадщину Імре Ревеса на Закарпатті"
17:48
/ 2
"Жадан і Собаки" відвідають Ужгород і Мукачево в межах Благодійного зимового туру
» Всі новини