Колочава. Закарпаття в мініатюрі (ФОТО)

Одне з найбільших сіл Закарпаття – Колочаву – колись заснували чехи, втікачі від кріпацтва. Тепер про його історію чеські діти дізнаються ще в школі завдяки письменнику Іванові Ольбрахту. Він не тільки жив у Колочаві, а й майстерно зобразив природу Закарпаття у своєму головному романі «Микола Шугай – розбійник». Згодом у Чехії на основі цього твору були зняті кінострічки та мюзикли, поставлені вистави, написані пісні.

Колочава. Закарпаття в мініатюрі (ФОТО)

А в Україні про Колочаву тільки починають довідуватись. Хоч останніми роками тут один за одним відкриваються музеї, з’являються туристичні маршрути. В травні 2011-го після відкриття єдиного в Україні пам’ятника заробітчанам село прозвучало в багатьох ЗМІ. Як кажуть місцеві, заробітчанство стало настільки звичною справою, що коли раптом здоровий чоловік навесні залишається вдома з сім’єю, а не їде в пошуках грошей, то на нього починають зиркати скоса.

Бо роботи немає

Справжні колочавські заробітчани здебільшого сильно відрізняються від гарної, хоч і нещасної сім’ї, увічненої в пам’ятнику. До місцевої корчми заходять троє чоловіків у потертому одязі. Замовляють горілку й томатний сік. П’ють просто біля прилавка. Після третьої помічають у залі немісцеву людину.
– А ви, пані, звідки будете? – підсідає до мене наймолодший із дядьків. На вигляд має до 30 років, але зморщене обличчя, надломлені зуби й побиті брудні руки говорять про нелегке життя й виснажливу фізичну працю. Звуть Вадіком. Одружений, має трирічного сина.  
– Що ті музеї, як у нас роботи немає. Я навіть тижня вдома не був і завтра знову їду в Санкт-Петербург на три місяці, – жаліється він. – Та в нас усі на заробітках. Он хлопці (вказує на товаришів) теж їздять: один до Москви, другий до Праги. І так останні десять років. Я раніше працював на підприємстві, що заготовляло ліс, але там щось помінялось, тепер отак-от…
Колочавець, підігрітий горілкою, забороняє себе сфотографувати, зате намагається розказати про всі проблеми, які турбують місцеве населення.
– Попривозили мости понтонні, поставили їх по дорозі до музеїв, а людям – ні, самі будуйте. Баню спорудили – молодці, але ж дорого! Можу вам сім’ї показати, де дітей повно, а батьки п’ють. Чого п’ють? Бо роботи нема, – після паузи додає. – Ще народ ялинки краде. Я теж піду вкраду, треба ж дитині свято влаштувати. А нащо мені купляти за сотні гривень ялинку, як я в лісі живу?!

Попит на екскурсоводів

Після чергових 50 грамів чоловіки йдуть. Прибравши посуд, до мене підсідає син господаря корчми Олесь.
– Я пригадую Колочаву в 1990-х. Це було таке саме село, як і будь-яке інше. Потім почало розвиватись потроху, а останні п’ять років взагалі спостерігається туристичний бум, – розповідає він. – Раніше така професія, як екскурсовод, у Колочаві була екзотична. Тепер це нормально. Усі молоді люди хочуть бути екскурсоводами. Хоча, на мій погляд, масового туризму в Колочаві не буде. Бо наш єдиний мінус – це віддаленість від потяга. Масовий турист сюди не добереться, тож Колочава має розвивати свій туризм – зелений, романтичний.
Батько Олеся після звільнення із заводу, що за радянських часів працював на авіаційну промисловість, був таксистом, потім відкрив кілька торгових точок і «мотався» між ними, а тоді вже викупив приміщення, де за чехів була жандармська управа, разом із дружиною відбудували його, відкрили корчму. Пізніше нагорі зробили ще й готель.
– Підприємств у нас ніяких немає. Більшість людей на заробітках. Вони люблять нарікати на своє життя, але ж мають непогані гроші, – каже Олесь. – Мій брат двоюрідний кролів розводить, його батько має пасіку, продає мед, ще й столярує потроху. За бажання можна вижити й тут.
Сам Олесь 10 років прожив у Києві. Вчився в академії мистецтв на художника театру. Згодом працював дизайнером інтер’єру, але врешті повернувся додому, в Колочаву.
– Там добре жити, але перспективи дуже віддалені. У столиці більше матеріальних і головне емоційних затрат. Отож вирішив продовжувати справу батьків. Малювати можна й тут – краєвидів для натхнення вистачає.  

Активне будівництво

Пейзажі в Колочаві і справді захопливі. Навкруги лиш гори й ліс. Поки небо в хмарах, вони вкриті трохи містичним блакитним серпанком, але коли визирає сонце й освічує кожну вершину та кожну ялинку на схилах, то здається, що повітря стає таким прозорим і дзвінким, як гірська вода.  
Обіч дороги, що веде до Музею Івана Ольбрахта, майже кожну другу хату споруджують заново. Біля одного зі старих дерев’яних будинків дівчина полоще білизну в струмку, що тече просто вздовж головної вулиці. Питаюсь у неї, чи то всі так у Колочаві перуть.
– Та ні, – відповідає, – ті, хто машинки мають, то вдома перуть, а хто ні, то отак. Холодно. Он руки мерзнуть (простягає червоні від крижаної води руки). А що ж робити?!
Роздумам про контрастність побаченого кладе край зупинка біля школи. У зведеній за радянським стандартом будівлі уроки фізкультури проходять просто в холі. Тут-таки на першому поверсі у невеликому класі діє Музей Івана Ольбрахта. У ньому зібрані старі документи й фотографії самого письменника, а також головного героя його роману – місцевого опришка Шугая. Олесь розказує історію життя робінгуда, який грабував заможних євреїв і якого дивом не брали кулі, але вбили врешті власні товариші. Часом Олесю доводиться шукати українські відповідники чеських слів – настільки часто він проводить екскурсії чеською мовою.
По інший бік від центру села розміщений найбільший музей Колочави – скансен  «Старе село».
Колоритний дядько-екскурсовод Василь Михайлович водить нас по коліна в снігу від однієї садиби до іншої. Тут і хати пересічних колочавців, і лазня, і єврейська корчма зі справжньою борговою книгою, і жандармерія. А ще він показує музей вузькоколійки – раритетний паротяг та 10 вагончиків, у кожному з яких своя експозиція.
– Унікальність нашого музею в тому, що тут зібрані місцеві хати і предмети побуту, – розповідає  Василь Михайлович. – А ще ми тут зберігаємо колочавські традиції. Знаєте, як у нас пияків карали? Надягали на шию ярмо і гнали через усе село.
Наприкінці екскурсії, яка тривала понад дві години, Василь Михайлович похвалився, що лише з квітня у їхньому музеї вже побувало близько 15 тис. туристів.
Його слова підтверджує Марія Шетеля, директор місцевої турфірми. З нею ми зустрічаємось у другому й останньому колочавському готелі. У невеликій двоповерховій садибі геть запилено: пришвидшеним темпом будівельники доробляють іще одну кімнату.
– Колочавцям треба вчитися жити з туризму. Місцеві жителі повинні самі створювати всі умови, аби приїжджим було приємно відпочивати, – каже пані Марія. – Тоді, думаю, про заробітчанство колочавців нагадуватиме тільки пам’ятник.

Марічка Паплаускайте, магістерська програма з журналістики УКУ, для «Українського тижня»

15 січня 2012р.

Теги: Колочава, опришки, Ольбрахт, турист

Коментарі

міжгірець 2012-01-18 / 16:30:51
цю заказну статью опублікували для підняття рейтингу п Аржевітіну перед виборами !! адже його рейтинг в Колочаві і Синевирі і взагалі всюди впав нижче плінтуса !! публікуй або не публікуй на виборах все рівно отримаєш х-------- !!!!!

Пан Баклажан 2012-01-17 / 23:37:10
цікавому ("а де на УТ є ця стаття? Я її там не знаходжу"):

"Доступ до публікації тимчасово обмежено.
Шановні читачі! Повідомляємо вам, що онлайн-публікація матеріалів "Українського Тижня" здійснюється протягом 7-10 днів з моменту виходу журналу."

Адмін 2012-01-17 / 23:02:05
Для чого говорити дурниці? Клікніть на гіперпосилання "Українського тижня" біля прізвища автора і подивіться останнє фото.

колочавець 2012-01-17 / 22:48:14
Ця стааття - повна передвиборча заказуха. На сайті Ураїньського тижня її справді немає.

ннн 2012-01-17 / 18:39:43
Щур молодець , багато зробив для району !!! А Аржевітін ніхто, він вже з своїм кумом Ющом в минулому ! Колочавці і Синевирці так Аржевітіна люблять що не бажають його бачити навіть на фоьографії !!

Знаючий 2012-01-16 / 21:47:55
Бздні на Міжгірщині - це окрема недорозвинена народність і Щур їх представляє, куплений на посаду фивника. Навіть розмовний діалект Синевира і Колочави зовсім інший, тому вони й люблять Аржевітіна. Але консолідуючою фігурою тут може бути Рябець. Вони з Мішою Ланьом й домовляться, а мошак з кількістю виборців в Перечині - шнурок!

цікавий 2012-01-16 / 20:51:36
а де на УТ є ця стаття? Я її там не знаходжу

Уважний 2012-01-16 / 20:33:33
Найцікавіше, що можна довідатися з цієх статті це те, що Колочаву заснували чехи. То чиста правда, як і те, що Київ заснували мадяри, коли йшли на Верецький перевал, де їх уже чекав Міклош Ковач з хлібом-сіллю та бограчом, в кущах Куцин підпалював та шмарив до них скати від римських тачок (майжень "Фіатів", а Аржевітін сидів на газокомпресорній станції, куди збудував дорогу за свій кошт та дивився за цим. Бред!

азіат 2012-01-16 / 18:03:04
Якщо буде більше Аржевітіних тоді й Україна буде Європою

pfr 2012-01-15 / 16:38:37
Ти, цюбику, не тринди, музеї притягують туристів, до того з вашого "есенпе" тільки що й уміли ліс вивозити - тіпа сан. рубка. Он озеро Синевир вже давно картаві сприватизували. Все поступово. Аржевітін не ідеал, і не мільярдер, і не меценат дорогу зробив, коли можна було, гроші вибив може й з бюджету - а це ж не стройка під ЄВРО-2012. Он скільки депутатиків-чиновників тільки і тільки для себе особняки будують. Цей хоч для туризму хоч що. А колочавці навчаються на туристах заробляти. ще б прибрали від пластмаси навколишні гори, річки і береги, взагалі б лафа була :)

міжгірець 2012-01-15 / 13:28:09
що зробив п Аржевітін для міжгірського району !!, та нічого, тільки відкрив собі свій бізнес, і заробляе гроші в свій карман, поскуповував землі в Колочаві. Він не відкрав ні одного робочого місця для Колочавців . Ви подивіться на Колочавський завод який вже розпався !! А ті декілька чоловік які обслуговують музеї п Аржевітіна і ті працюють в нього нелегально, адже він за них не прлатить налоги в держбюджет ! І куди тільки дивиться налогова інспекція району ?? Кажуть побудував асфальтне дорогу в Колочаві ?, так запитання , за які гроші ??*, з власного карману, чи за державні ??, чому він не будував її за пять років коли була при владі помаранчева сарана ???, і коли був президентом його кум п Ющенко ??? Це тепер тільки передвиборний агітаційний піар п Аржевітіна і його прихальників клоунів !! Я думаю що Колочавці і жителі району зроблять правильний вибір, вони бачать хто більше зробив для району, чи власного збагачення !!

Міжгірець 2012-01-15 / 11:45:07
Щур В.М. - настоящий щур, злодій, яким керує на ниточці "хитрий кіт" С.Мошак.

Верховинець 2012-01-15 / 09:50:03
Аржевітін - наш депутат і ніякі БДЗНІ, що зараз у районі при владі, якогось там ножика-мошака нам не пропхають

НОВИНИ: Соціо

23:51
30 родин із прифронтової Харківщини оздоровилися та відпочили на Закарпатті за час дії програми "Турбота"
23:19
/ 1
Словаччина хоче відновити пасажирське залізничне сполучення із Ужгородом, яке припинилося 80 років тому
18:22
"Укрзалізниця" ще цьогоріч планує запустити потяг "Київ – Кошиці"
15:29
/ 7
Як "танець з бубном" за вітряки на Руні гудуть сільрада, лісівники та закарпатська влада
14:15
/ 1
Приватний поїзд "Прага – Чоп" сьогодні здійснив свій перший рейс
11:22
/ 3
Запис мого діда і сепаратне святкування Паски
11:11
/ 1
У Ракоші Вишківської громади попрощалися з полеглим Героєм Святославом Корнійчуком
20:19
/ 5
В Ужгороді на об'їзній депутати-"слуги" планують "роздерибанити" понад 1 га землі із заниженням вартості в 10 разів
21:59
/ 23
На Закарпатті було зроблено спробу дестабілізації шляхом перекриття доріг "через мобілізацію". Поліція звільнила проїзд
18:44
/ 36
Головою Ужгородського міськрайонного суду переобрано Віктора Данка
18:38
На війні поліг Віталій Петах зі Страбичова Мукачівської громади
02:00
/ 30
Комбат Руслан Каганець: "Без людей виграти цю війну неможливо. Ми не зробимо мільйон роботів із штучним інтелектом, які за нас воюватимуть"
00:32
/ 1
Відсьогодні на Закарпатті розпочалася нерестова заборона
21:48
Біля Солотвинського солерудника виявлено смітники, пластикові пляшки в карстових проваллях і забруднення потоку Глод
16:44
/ 3
В Ужгороді пойдуть чемпіонат України з велоспорту-МТБ та чемпіонат області
11:26
/ 4
На війні з росією поліг Ігор Сакало з Горінчова Хустського району
10:53
У лютому споживчі ціни на Закарпатті в цілому не зросли – статистика
11:15
"Щасливі діти" запускають новий цикл відновлювальних ретритів для мам із дітьми "Сила Карпат"
10:56
/ 6
В Усть-Чорній на Тячівщині попрощалися з полеглим Героєм Октавіаном Коненком
22:53
/ 3
У понеділок в Сваляві проведуть в останню дорогу полеглого 21-річного Героя Василя Томащука
22:20
/ 2
У Великій Копані попрощалися з Віталієм Чонкою, що загинув на Запоріжжі ще торік у червні
15:31
У лютому в порівнянні з торішнім груднем ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,4%
14:57
Торік на Закарпатті прийняли в експлуатацію житла на 17,8% більше, ніж у 2022-му
14:10
/ 1
Кабмін перерозподілив освітню субвенцію на 2024 рік: місцеві бюджети Закарпаття втратили 2,4 млн грн
23:00
/ 3
На війні поліг ровесник Конституції України Василь Цьока з Крайникова Хустської громади
» Всі новини