Ведмедиця Роза поїхала на Закарпаття з Вінниччини (ФОТО)

Визволяти ведмедицю Розу прибули до Вінниці представники з чотирьох країн – Австрії, Болгарії, Румунії і навіть Південної Африки. Ведмедиця стала першою в Україні, кого міжнародні захисники тварин доставили з неволі у щойно створений реабілітаційний центр для бурих ведмедів «Синевир» на Закарпатті.

За інформацією міжнародних захисників тварин, загалом у нашій державі у неприродних умовах утримується приблизно 80 бурих ведмедів. Усіх їх планують доставити до нового реабілітаційного центру.

Свій проект міжнародна організація «Чотири лапи» реалізує спільно з українським Міністерством екології на підставі укладеної угоди. Уже наступного дня після того, як Розу визволили з неволі, керівник проекту Амір Халіл розповів про його початок нашому міністру пану Злочевському.

Амір уже 20 років займається цією непростою справою. Каже, що відібрав усіх ведмедів у румунських та болгарських циганів. Були непрості ситуації, особливо в Румунії, де ведмедів утримують здебільшого цигани.

Про зустріч з власником Рози – вінницьким підприємцем, депутатом міськради Ігорем Скоромним – у керівника проекту залишилися приємні враження.

– Ваш депутат пан Ігор подав гарний приклад для наслідування усім тим, хто ще утримує в неволі бурих ведмедів, – сказав пан Амір. – Він свідомо передав тварину для її перевезення в реабілітаційний центр «Синевир». Для мене дуже важливо, що в Україні є такі люди. Про це знатимуть не тільки у нашій міжнародній організації. Таку інформацію ми поширимо серед глядачі і читачів по всьому світу. Вона додасть позитиву вашій країні, особливо напередодні Євро-2012.

Навіщо ведмедю… пиво?

– Ми довго розмовляли з власником ведмедиці, – продовжує Амір Халіл. – Я запитав його, чи нормально, коли Роза п’ять років не торкалася своїми лапами трави, не вдихала запахи лісу, а тільки дихає випарами бензину, не знає, що таке зимова сплячка? Він погоджувався з моїми зауваженнями. В той же час казав, що за твариною гарно доглядають. Вона вгодована. Їй дають навіть мед і вітаміни, час від часу оглядає ветеринар. Це теж правда. Ми переконалися в цьому, коли Розу оглянув наш лікар. У неї лише порушений вестибулярний апарат, бо мало рухається.

Підприємець сказав гостям, що ведмедиця уже не зможе жити у дикій природі. Вона не пристосована до цього. Пан Амір погодився з таким аргументом. Зауважив, що реабілітаційний центр хоч і знаходиться в лісі, але ведмідь там буде під постійним наглядом – його так само годуватимуть, оглядатимуть ветеринари. Поступово тварина адаптуватиметься до природного середовища.

Як каже гість, переговори з підприємцем тривали протягом усього дня. З частковими перервами. У них також брав участь власник приватного зоопарку у Гайсині Олександр Попович.

– Спочатку пан Ігор сприйняв іноземних гостей не за тих, ким вони є насправді, – каже Амір Халіл. – Але коли переконався, що вони справді бажають добра Розі, тоді, як кажуть, вдарили по руках.

Пан Амір запитав нашого підприємця, чи не буде в нього бажання у майбутньому провідати Розу на Закарпатті? Ігор Скоромний сказав, що неодмінно зробить це: «Якщо тільки Роза нас упізнає». Додав, що хотів би, щоб у нових умовах вона знайшла собі пару і в неї було потомство.

Дивним видалося для підприємця запитання тележурналіста з Південної Африки: «Чи пила Роза… пиво? Чи багато втратить бізнес підприємця від того, що він прощається з ведмедицею?»

– Для чого ведмедеві пиво? – не розуміє підприємець. – Ми згодовували тільки якісні продукти, закріпили відповідальних людей. Їй у нас було непогано. Її називали членом колективу. Єдине, чого не вистачало – прогулянок. До бізнесу тварина не мала ніякого стосунку. Це ж не зоопарк, де платять за білети. Навпаки, ми мали збитки – витратили гроші на клітку, утримували за власні кошти…

Розу приспали і забрали

На добрих харчах Роза набрала таку ж добру вагу – важить не менше 200 кілограмів. Щоб забрати її з клітки, ветеринари дали тварині снодійне. Для цього використали шприцемет. Щось схоже на лук, стріла якого містить снодійний препарат. Тричі цілили з нього у тіло ведмедиці.

– Ми поступово підбирали дози, – пояснює ветеринар з Болгарії Ніколо Кір’янський. – Спостерігали, як реагуватиме організм тварини.

Як тільки Роза, зрештою, опустила голову на свою лапу, її захисники зайшли у клітку і приступили до виконання медичних процедур. Дістали прилади для вимірювання тиску, визначення роботи серця, перевірили стан зубів. Деякі зубки виявилися пошкодженими. Це через солодощі, пояснили ветеринари. Потім тварину переставили на міцну ряднину і на руках перенесли до автомобіля. Помістили у спеціальну клітку.

Із стану сну тварина повинна вийти приблизно через 30-40 хвилин. Але це вже мало відбутися в дорозі з Вінниці до Закарпаття.

У «Синевирі» вже живуть два ведмеді

– Реабілітаційний центр для бурих ведмедів створений з ініціативи і за кошти Мінекології, – каже прес-секретар Національного природного парку «Синевир» Наталія Цендра. – Знаходиться він у Міжгірському районі Закарпаття, поблизу відомого озера з однойменною назвою, на території природного парку. Площа реабілітаційного центру 12 гектарів. Територія захищена парканом і так званими електропастухами. Тут створені природні умови для ведмедів – барлоги, озера. Є карантинна зона. У ній зараз перебувають два ведмеді. Одного доставили із Закарпаття, другого – з Харкова. Це була ініціатива місцевих природолюбів. До їх визволення з неволі члени міжнародної організації «Чотири лапи» не мають ніякого стосунку. Разом з цими ведмедями карантин проходитиме і Роза з Вінниці.

Під час карантину тварини перебувають під постійним наглядом лікарів. Надалі за ними також наглядатимуть фахівці центру. Їх завдання – сприяти адаптації ведмедів до природних умов. Чи зможуть ведмеді після перебування в неволі по-справжньому поріднитися з природою, фахівці поки що не беруться прогнозувати. Час покаже.

– Їй у нас було непогано. Її називали членом колективу. Єдине, чого не вистачало – прогулянок, – каже підприємець Ігор Скоромний (зліва). На його заправці ведмедиця жила п’ять років

Відібрав у румунських циганів усіх ведмедів

– Коли ми почали реалізувати такий проект у Румунії, дехто говорив, що я не дружу з головою, бо ніхто з циганів не віддасть ведмедя, – каже Амір Халіл. – Вони здавна заробляють з їх допомогою гроші, там ведмеді навіть утримують деякі сім’ї.

– Одна така циганська родина нараховувала 20 осіб. Казали, що ведмідь їх єдиний годувальник, – розповідає пан Амір. – Врешті-решт, все одно погодилися розпрощатися з твариною. Не одразу, звичайно. Зрозуміло, що такій сім’ї ми дали грошей, запропонували їм співпрацю, щоб вони мали за що жити.

Успішно реалізувати проект з визволення з неволі бурих ведмедів вдалося у Болгарії.

– Там ведмедів використовували переважно для розваг відпочиваючих на пляжах, – каже співрозмовник. – Цигани теж експлуатували багатьох косолапих. Тепер усі вони у реабілітаційних центрах.

Переконувати співрозмовників Аміру вдається насамперед завдяки своєму характеру. Він справляє враження добродушної, відкритої людини, якій не можна відмовити у проханні. Досвід теж відіграє неабияку роль.

– Кожна людина має в собі людину, – так каже пан Амір. – Буває, на вигляд вона сувора або навіть страшна, але в неї є серце, до якого все одно можна достукатися і розтопити, як лід.

Довідка

Визволитель українських бурих ведмедів Амір Халіл народився в Єгипті. Працював у Південній Африці, де реалізовував проект передачі в реабілітаційні центри левів. Там їх утримують у неволі так, як у нас ведмедів. Нині проживає в Австрії. У Відні знаходиться штаб міжнародної організації захисту тварин «Чотири лапи», де він працює директором з розвитку проектів.

Представництва організації «Чотири лапи» є в багатьох країнах Європи – Болгарії, Румунії, Німеччині, Голландії… До Вінниці з ним прибули асистенти з Австрії та Південної Африки, ветеринарний лікар з Болгарії, мікроавтобус для перевезення ведмедів теж з Болгарії. У такому складі вони працюватимуть в Україні за підтримки фахівців новоствореного реабілітаційного центру «Синевир». Звідти приїхали ветеринарний лікар Михайло Маслей та прес-секретар Національного природного парку «Синевир» Наталія Цендра.

Теги: ведмеді, Синевир, Амір Халіл, Чотири лапи

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати