Солотвино: Курорт пішов під воду

Доведений до надзвичайного стану унікальний природний куточок України — Cолотвино сьогодні стає ще й об’єктом скандалів

Солотвино: Курорт пішов під воду

Невеликий як за обширами, так і за людністю найзахідніший край нашої держави є знаним у загальнонаціональному масштабі, насамперед, завдяки його унікальним місцям, створеним природою. До таких неповторних родзинок іще донедавна належало й селище Солотвино, у надрах якого, крім видобутку високоякісної йодованої кам'яної солі, ще й лікували людей. То була єдина в Україні алергологічна лікарня, що домагала видужити хворим на астму, бронхіти та інші легеневі недуги. А на самих озерах, де замість води солона ропа була густіша, ніж на Мертвому морі, вирувало курортне життя та лунав веселий спів Міжнародного фестивалю "Мелодії солоних озер". Нині все це, на превеликий жаль, стало надбанням історії: соляні шахти та лікувальні заклади затоплені, а численні провали ґрунту через підземні карстові пустоти можуть поглинути майже три сотні житлових будинків, дві школи, поліклініку, лікарню та електропідстанцію.

Трагедія Солотвина — не наслідки природного катаклізму чи раптового екологічного лиха. Це — рукотворний результат багатолітньої злочинної бездіяльності та нехлюйства українських чиновників різних рівнів, жоден з яких за цей злочин не був і ніколи не буде покараний.

Природа щедро обдарувала Солотвино — пласти солі тут залягають як у глибоких нетрях, так і на поверхні. Тож її видобували на невеликих глибинах та возили у Європу ще з незапам'ятних часів. Саме на місцях отих старих копанок згодом й утворилися солоні озера (найбільше з яких Кунігунда), що зажили слави лікувальних, а для шахтного видобутку перші стволи почали зводити у XVIII столітті. Відтоді в Солотвині за різних держав було зведено 9 шахт. Упродовж останніх десятиліть працювали дві — № 8 і 9. Колишній начальник шахти №9 Микола Мийсарош згадує 1980 рік, коли солекопи видали на-гора рекордні півмільйона тонн солі. Тоді у підземних виробках використовували всього 35—40 кг вибухівки. А потім, аби домогтися високих результатів, почали застосовували 500-кілограмові заряди. Від потужних вибухів утворилися глибокі тріщини, на котрі не звертали увагу. А дарма, бо саме з них у шахти стали просочуватися ѓрунтові води. Впродовж двох останніх десятиліть рудник взагалі стало лихоманити, оскільки держава не вклала у його розвиток жодної копійчини.

Із солекопом-ветераном погоджується й перший заступник голови Закарпатської ОДА Іван Бушко: багатолітня байдужість власника соляного рудника — Міністерства аграрної політики України, яке впродовж 20 років жодного разу адекватно не відреагувало ні на справедливі вимоги колективу, ні на численні звернення місцевих органів влади Закарпаття, й призвела до сумного фіналу. Можливо, якби у солерудника був приватний власник, він би більш ефективно піклувався про нього. Але оскільки Кабінет Міністрів у грудні 2004 року вніс державне підприємство "Солотвинський солерудник" до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки країни, то про зміну власника не могло бути й мови. Результат не забарився: якщо у 2000 році видобуток солі становив 246,5 тис. тонн, то у 2007 році — лише 21 тис. тонн. Державне аграрне відомство не тільки на технічне переоснащення, навіть на фінансування структури, яка відкачувала воду та забезпечувала екологічний баланс, не виділяла грошей.

Іще задовго до економічної кризи, у фінансово благополучному 2006 році, коли уряд України очолювали спочатку Ю.Єхануров, а потім В.Янукович, за кошти державної субвенції було заплановано провести на ДП "Солотвинський солерудник" робіт на 5 млн грн, але уряд спромігся виділити лише 2,6 млн, тому вдалося зробити далеко не все необхідне. У наступному 2007 році передбачалося виділити з держбюджету уже 14 млн грн, але заклали лише половину. Однак це не завадило тодішньому першому заступнику голови Закарпатської ОДА Івану Балозі оптимістично заявити, що "незабаром солерудник стане одним із кращих підприємств області". Не сталося — вже за кілька місяців, у лютому 2007 року, через аварію було зупинено видобуток солі, 1 вересня 2008 року закрили підземне відділення Української, а з травня 2010-го й Закарпатської обласної алергологічних лікарень, у яких щороку лікувалися майже 6,5 тис. хворих на бронхіальну астму. (А всього ж такого лікування потребують близько двох мільйонів наших співвітчизників.)

У 2009 році занепад продовжувався. Аудит, проведений Закарпатським КРУ засвідчив, що фінансування з державного бюджету у 2009 році становило всього 24% від затверджених кошторисних призначень та ледве 10% від визначеної підприємством потреби. До того ж незграбний менеджмент та послаблення уваги щодо обліку та збереження майна призвели до неефективних витрат на загальну суму 730 тис. грн та втрати доходів на суму 10 млн грн.

22 травня 2010 на солеруднику сталося чергова НП. На майданчику шахти №8 утворилося карстове провалля, а саму шахту підтопило. Через два тижні у селищі засідала міжвідомча комісія за участі київських та ужгородських чиновників і науковців. Фахівці зійшлися на думці: шахту №8 слід консервувати. Говорили й про причини, які призвели до непоправних наслідків. Серед них — невирішене питання фінансування і в 2010 році — робіт щодо проекту консервації шахти №9 та захисту шахти №8.

27 січня 2011 року біля карстових проваль у Солотвині провела виїзне засідання Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій під головуванням міністра надзвичайних ситуацій Віктора Балоги. Події на ДП "Солотвинський солерудник" визнано надзвичайною ситуацією державного рівня. "Нині першочергове завдання — забезпечити нормальні умови проживання мешканців Солотвина, відселивши їх із карстонебезпечних зон на території, максимально наближені до цього селища", — зазначив міністр В.Балога.

П'ять років поспіль шкодували пару сотень тисяч гривень на життєзабезпечення шахт та алергологічної лікарні, а сьогодні, коли лютує фінансова криза, вже потрібні десятки мільйонів для переселення людей та запобігання подальшого руйнування селища.

І, що цікаво, гроші у держбюджеті знайшлися! Зведення житлового масиву для переселенців із Солотвина почали 6 вересня поблизу села Теребля, де планується й будівництво шахти та підземних відділень алергологічних лікарень. А всього за кілька днів до цього, 31 серпня, КП "Будкомплектторг" за результатами тендеру замовило ТОВ "Компанія Укрбудінвест" будівництво на території Тереблянської сільської ради Тячівського району житлового комплексу, об'єктів соціальної сфери та інженерно-транспортної інфраструктури. Вартість угоди склала 99,35 млн грн, як повідомив "Вісник державних закупівель". Закупівлю проведено за неконкурентною процедурою "в одного учасника" через розпорядження Кабміну №357 "Про виділення коштів для проведення заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на території смт Солотвино Тячівського району Закарпатської області" від 30 березня 2011 року". Не менш цікавим є й той факт, що підрядником стало мукачівське ТОВ "Компанія Укрбудінвест", яке належить двом братам зі Львова.

Проектом передбачається будівництво школи на 330 учнів, дитсадка на 140 місць, 8 багатоквартирних житлових будинків, 17 індивідуальних житлових будинків садибної забудови з господарськими приміщеннями; інженерних мереж водопостачання, водовідведення, електропостачання та доріг. Сьогодні будівництво у Тереблі йде рекордними темпами, як на об'єктах Євро-2012. Уже зведено другий поверх школи, на першому встановлені вікна. Будівництво першого поверху завершене і в дитячому садочку, а на спорудженні індивідуальних житлових будинків зводять дахи, активно прокладають комунікації та очисні споруди для каналізації і водопостачання, будують дорогу через майбутній житловий масив. "За 20 років незалежності України на території Закарпаття більш масштабного будівництва ще не було", — твердить І.Бушко.

Але схоже на те, що освоєння надшвидкими темпами рекордної суми капіталовкладень не зніме головного болю у влади від солотвинських проблем. Річ у тім, що жителі селища не бажають лишати свої домівки, де вони народилися, росли, пускали коріння, де живуть їхні родичі і спочивають предки. А місцеві підприємці, які вклали власні кошти у відпочинковий бізнес на Солених озерах, упевнені, що занепад солерудника робився навмисно, аби під виглядом боротьби з надзвичайною ситуацією, відібрати в них бізнес. Михайло Токар, голова Солотвинської громадської організації "Надія" вважає, що найперше треба реанімувати солерудник і дати солекопам роботу, бо вони нікуди переселятися не збираються.

До цього всього додався й політичний підтекст. Лідер найвпливовішої у краї організації угорців Закарпаття — КМКС — Міклош Ковач переконаний, що зведення нового містечка для переселенців, то передовсім чудова нагода для відмивання чиновниками грошей, від чого найперше постраждає угорськомовна община Солотвина. "Маючи гіркий досвід берегівського села Мужієво, коли чиновники цинічно і брутально обдурили людей, відкриваючи там золоторудник, ми не дозволимо напівмафіозній владі під виглядом захисту людей від техногенної катастрофи виселити угорців із Солотвина аж на 40 км, в абсолютно інше етнічне і мовно-культурне середовище. Люди налаштовані рішуче, і ми їх у цьому підтримуємо", — твердить політик. Певна рація у його словах є — нині у поліетнічному та багатоконфесійному Солотвині є угорськомовна школа, діють католицький та реформатський храми, а в Тереблі всього цього не буде.

Селищний голова Солотвина Юрій Ухаль розповів нам, що 30 серпня у селищі відбулися громадські слухання за участі представників 133 родин із потенційно небезпечної зони, які заявили, що жодна (!) з них не має наміру покидати селище. Учасники слухань наголосили, що вони згідні на переселення лише у разі отримання грошової компенсації на придбання житла виключно у Солотвині або на індивідуальне будівництво у селищі чи в сусідніх із ним селах. Ідеться про Нижню Апшу та Білу Церкву, які примикають до Солотвина і де, за словами першого заступника голови ОДА І. Бушка, обласна влада уже зарезервувала для можливого переселення солотвинців земельні ділянки. На запитання: "Для кого ж тоді нині ведеться масштабне будівництво в селі Теребля, якщо солотвинці категорично не бажають туди виїздити?" — Ю.Ухаль порадив мені поставити його тому, хто приймав рішення про це будівництво. "Солотвинці не просили зводити для них "Славутич-2" за 40 кілометрів, а сподівалися, що влада, яка довела селище до такого стану, нарешті спроможеться розробити та реалізувати комплексну програму соціально-економічної та екологічної реабілітації. Саме це було б реальною турботою влади про відродження нашого селища. А масштабне будівництво в селі Теребля не має до нас жодного стосунку", — передав думку громади її голова. Тож який сенс було з поспіхом розпочинати будівництво, знаючи настрої людей, коли й дотепер Кабінет Міністрів, у виключній компетенції якого прийняття рішення щодо переселення, так і не визначився, куди саме мають переїхати солотвинці з потенційно небезпечної зони?

Бажаєш того чи ні, але оця небачена досі поспішність чиновників робити людям добро за бюджетні кошти проти їхньої волі, на тлі двадцятилітньої суцільної байдужості, мимоволі переконує в тім, що солотвинці таки мають рацію: на їхньому горі хтось має намір добряче погріти руки. І хто б то міг бути?..

Василь Ільницький, День

17 листопада 2011р.

Теги: Солотвино, алергологічна, сіль, солерудник, Теребля

Коментарі

цікавий 2011-11-22 / 15:05:57
А й справіді, де будуть жити солотвинці? Тут мова не про тих, хто бізнес на озерах має, а про простих людей. Зрозуміло, що у Тереблі знайдеться кому жити, а де подінуть людей з небезпечної зони? То правда, що якби чиновники (Балоги та їхні холуї) хотіли допомоготи людям, то дали б відшкодування конкретним сімям і люди самі вибрали би, чи купувати квартири, чи будуватися в Солотвині, чи ще десь, чи виїхати за межі Закарпаття (бо є і такі, що хочуть повернутися на історичну батьківщину). Айбо тогди яка би була вигода уским єцунам? Як би тогди украли половину виділених грошей, куди би продавали у тридорога керпіч з свого заводу у Іванівцях? Сесе ушитко сплановано: керпічний завод, відкритий до начала стройки у Тереблі, виграний мукачовською фірмою "тендер" з одного учасника, фантастичне освоєння грошей. Най лем не думають, що народ дурний і нич не розуміє. Кадафі тоже думав, що з синами буде вічно пановати над людьми. Та де є?

Вася 2011-11-20 / 17:28:21
На Солотвино положил свою мохнатую руку Балога, который специализируется на "попиле" державного бабла. Этот пидор прикупит себе еще один самолет, а солотвинцам лучше купить себе по аквалангу.

Acrobat Reader 2011-11-18 / 10:47:00
Зі статті важко зрозуміти, чи існують якісь конструктивні варіанти порятунку соляних шахт і зони відпочинку і наскільки дорожче це буде у порівнянні з відселеням селища, а також наскільки вони гарантуватимуть безпеку. Може, людям (власникам зон відпочинку) власний бізнес настільки дорогий, що вони готові ризикувати життям своїх родин? Представники "133 родин із потенційно небезпечної зони, які заявили, що жодна (!) з них не має наміру покидати селище". Що це - героїзм, патріотизм чи просто тупість? Реального аналізу не видно. Таке враження, що автор приїхав, старанно зібрав порівняно свіжу інформацію і поїхав. Розкраданнями чиновників сьогодні, на жаль, нікого не здивуєш. А от для читачів, потенційних відпочиваючих (та й для мешканців Солотвина) було б потрібно знати, яка ж усе-таки там пиродна стуація, чого чекати в майбутньому. А приплітати сюди угорців - просто смішно. Міклош Ковч може собі виступати з Берегова чи з Києва, але якщо він такий солотвинський патріот, то хай собі купить хату в Солотвині і поживе пару місяців біля карстового провалля, та ще бігатиме регулярно дивитися, щоб діточки, граючись, десь у яму не впали. Тоді буде мати підстави говорити про культурно-мовне середовище.

Holyglorius 2011-11-18 / 10:17:00
А самі солотвинці дуже сильно думали про створення елементарних умов для відпочиваючих? Просто використовували природні багатства, викачуючи з туристів гроші по максимуму з мінімальними затратами.

читач 2011-11-18 / 09:14:00
Чиста правда- про солотвинців нихто не думає, се Балоги гроші відмивають. Автор ще не написав бо майжень не знає що они для цього й керпічний завод построїли під Мукачовом. Ажити там будут не солотвинці, а китайці які прийдуть строїти балогам малі електростанції, ануш увидите.

НОВИНИ: Надзвичайні ситуації

10:03
У Мукачеві в готелі загорівся матрац в номері
17:31
На ужгородській об'їзній водійка Subaru вилетіла через бордюр на газон і збила дорожній знак
11:29
По дорозі між Сімером і Ворочовом Перечинської громади згорів Mercedes, що їхав на ремонт (РОЗШИРЕНО)
11:01
У середу у Ясіні на Рахівщині горіла "дев'ятка", а у Ворочові на Ужгородщині – Mercedes
10:43
На пожежі в Нижніх Воротах на Мукачівщині отримала опіки власниця будинку
10:34
Уночі в Чопській міській лікарні вигоріла надвірна споруда
11:37
У Буштині, поки власники спали, загорілася надвірна споруда з 2 тоннами сіна
16:57
У Синевирі на Хустщині вигорів мансардний поверх дерев'яного будинку
10:58
На Ужгородщині бобри норами пошкодили дамбу Латориці
11:22
У Буштині вогонь з підпаленого сухостою ледь не перекинувся на житлові будинки
11:09
В Ужгороді через саморобну піч горіла споруда, пристосована під житло
10:48
У пожежі в літній кухні у Вишкові загинув 68-річний чоловік
11:08
Спалюючи сміття на кладовищі, ужгородець спалив розташовану поруч надвірну споруду з сіном
21:56
Неподалік села Карпати внаслідок ДТП перекинувся Mercedes Sprinter
11:52
/ 2
Біля Горінчова на Хустщині Skoda вилетіла в кювет і перекинулася. Водій загинув, пасажирка травмована
10:26
У Синевирській Поляні горіла дровітня, від вогню довелося рятувати два будинки поруч
11:17
У Руському Полі на Тячівщині гасили пожежу в надвірній споруді
10:56
В Ужгороді горіло в місці "щільної забудови" на Гранітній
15:47
/ 1
43-річний житель Рахова з необережності впав з моста у річку і загинув (РОЗШИРЕНО)
14:15
/ 1
На Закарпатті в Тисі виявили тіло 22-го потопельника-"ухилянта" – 33-річного харків’янина
12:36
/ 13
Закарпатський ОТЦК: "ухилянт-суїцидник" Хабаров лише незначно "подряпав" руки, подряпини на обличчі "симулював", а при ньому знайшли транквілізатор
11:22
У Рахові вночі на неділю чоловік впав у Тису і втопився
10:47
В Ужгороді горіла квартира багатоповерхівки
13:41
У Руській Мокрій на Тячівщині Ford злетів у річку, загинули водій та пасажир
11:36
У Текові Королівської громади врятували будинок, в якому загорівся дах
» Всі новини