Олександр Шуфрич: "Введені нами зміни значно масштабніші, ніж ребрендинг"

Його призначення співпало із чорними днями ужгородського клубу — володіючи відмінним складом і пристойним бюджетом, «Закарпаття» достроково вибуло з боротьби за повернення в еліту. Його перші кроки викликали чималий резонанс — вибачення перед «Чорноморцем», ребрендинг клубного стилю, призначення нового тренера та суттєве оновлення колективу. Він — офіційно наймолодший високопоставлений футбольний керівник у чемпіонатах України, поза сумнівом, може позмагатися в цьому плані й на світовий рекорд.

Олександр Шуфрич: "Введені нами зміни значно масштабніші, ніж ребрендинг"

Але які цілі та перспективи нового ФК "Говерла-Закарпаття"?..

"Шлях до мети непростий"

З Олександром Шуфричем ми зустрілися в його київському офісі. Віце-президент "Говерли-Закарпаття" щойно повернувся з Одеси, де його команда обіграла місцевий клуб. Але, перекинувшись парою слів про враження від останніх матчів, почати нашу розмову ми вирішили з невеличкого екскурсу в недавню історію.

— Одним з перших ваших кроків в ужгородському клубі стала зміна його назви, емблеми. Що символізує такий жест?

— Назва ФК "Закарпаття", на жаль, дискредитувала себе на всіх рівнях — як на футбольному полі, так і за його межами. Ми ж хочемо, щоб головний клуб нашого краю асоціювався не зі скандалами й образами, а з прагненням вгору, славними традиціями закарпатського футболу, іменами його славних вихованців. Саме тому додалося слово Говерла — назва найвищої вершини України, свого часу ужгородська команда теж так називалася. Але, хочу зазначити, введені нами зміни значно масштабніші, ніж ребрендинг. Ми провели цілий комплекс реформ і суттєво оновили як ігровий так і керівний склади.

— Ви обійняли посаду віце-президента в клубі незабаром після резонансної поразки команди Гамули від ослабленого зимовими кадровими втратами ФК "Львів". Невже кадрові висновки у клубі були зроблені за підсумками одного, нехай і відчутного удару, або ж три пропущені голи вже в першому таймі стали "останньою краплею"?

— Поразка від поразки різниться. Ми от теж недавно програли "Львову", але це була наша перша втрата в сезоні після досить переконливої гри. Так що це були два абсолютно різних випадки. У минулому сезоні команда не мала права настільки безвольно поступатися львів'янам. При такому складі і такому бюджеті, які були у нас навесні, просто неприпустимо так грати.

— Тоді відставка Гамули сприймалася трохи несподіваною — тренер, що наводив шороху в Прем'єр-лізі, здавалося, здатний повернути її назад. Коли відчулося, що в командному фундаменті сталася "тріщина"?

— Я не люблю коментувати роботу моїх попередників, тому просто розповім кілька моментів з тодішньої ситуації. Візьміть Чарльза Невуче — коли він у прекрасній формі, зупинити хлопця неможливо. Забиває і ударами через себе, і п'ятами, і з розвороту ...Словом, рве першу лігу. Але тоді, навесні, він просто знітився — відчувалося, що й ставлення до нього дещо інше, і використовують такого важливого гравця неправильно. І він став повільнішим, менш зібраним, погіршилася його результативність. І це — тільки один приклад, насправді — вся команда поступово розгубила свій бойовий хід і з лідера перетворилася на безвольний колектив, нездатний виконувати завдання. І причина не стільки в Ігорі Васильовичу, якому ми вдячні за гучні перемоги, а в збої механізму в цілому ...

— Ми згадали про Невуче, але що з Бобалем? Вихованець місцевого футболу, теж спочатку забивав майже чи не в кожному матчі, але в підсумку здав і навіть залишив команду ...

— Матвій — талант від Бога, але є деякі нюанси, які я б не хотів виносити з команди. Тому публічно висловлю подяку Матвію Бобалю за те, що він зробив для команди. Сім'я Бобалів — це гордість нашого крайового футболу. Шкода, що не вийшло у нього в Прем'єр-лізі, побажаємо успіху в подальшому.

— "Закарпаття", вилітаючи з Прем'єр-ліги, залишило неоднозначне враження — з одного боку, перемога над "Динамо", нічия з "Шахтарем", з іншого — поразки на рівному місці і підсумковий провал...

— Багато чого, та що там — все тоді було неправильно. І ті сенсаційні результати, які ви перерахували, можна назвати просто "понтами" у порівнянні з низкою поразок від безпосередніх конкурентів у самому кінці сезону, коли кожне очко на вагу золота. А про матч з "Кривбасом" взагалі промовчу ...

— Крім ребрендингу, ви з перших кроків здивували вибаченнями перед "Чорноморцем". Не шкодуєте про це, адже рідко хто визнає помилки свого клубу?..

— Ні, не шкодую і не беру свої слова назад. У ситуації з Пастом ми могли піти на принцип і боротися за зняття очок з одеситів, але порахували, що з нашого боку буде правильно і чесно відійти в сторону.

— "Закарпаття" — багатий талантами регіон, але останнім часом пролунав якийсь "дзвіночок" ужгородському клубу. Пам'ятається, преса сурмила про небажання Заставного йти в першоліговий клуб з "Берегвідейка", потім з цього ж клубу не в "Закарпаття", а в "Металіст", пішов талановитий Чонка. Що це — втрата авторитету головного клубу області?

— Ні, мова йде скоріше про позафутбольні моменти. На жаль, є люди, завжди готові зманити талантів грошима, обіцянками великих перспектив. І нехай не все виходить так, як обіцяють, юні футболісти все ж вірять. Що стосується талантів. Подивіться, хто в молодому віці заявив про себе в "Закарпатті": воротар Надь, який довго і наполегливо йшов до того, щоб стати № 1, а нині носить навіть капітанську пов'язку. Справа в захисті — Кобін, нинішній гравець "Шахтаря" і збірної, в центрі, припустимо, Михалик — "Динамо" та збірна (цей волинянин пережив становлення в Ужгороді), ліворуч — авансом — назвемо Гегедоша, нині подає надії в "Металісті". У півзахисті — Кополовець ("Карпати"), Голайдо ("Металлург" Д, грав за збірну), Микуляк, Вайда. В атаці — Бобаль, Бундаш, наші відомі форварди. У нас десять осіб вийшло, майже повна символічна збірна. Але, як бачите, більшість з них, і вже згадуваний нами Чонка з Заставним, грають в командах інших регіонів. Хлопців починають перехоплювати ще зі школи.

А тепер подивіться на Берегвідейк — команда хороша, у них грають досвідчені гравці, багато з яких зіграли в чемпіонаті Україні матчів на рівні лідерів першолігового "Закарпаття". Але скільки молодих, талановитих місцевих гравців у цій команді, в інших колективах першої п'ятірки чемпіонату Закарпатської області? Одиниці. А звідки тоді взятися талантам?

— Може, дається взнаки відсутність дублюючого складу? Адже, вилетівши з Прем'єр-ліги, "Закарпаття" не завело команду № 2 у другій лізі ...

— Гадаю, що такі таланти, як Кополовець, Кобін, Вайда пробилися не через те, що був дубль, а тому, що роботяги і вольові хлопці. Коли повернемося в Прем'єр-лігу, дубль, звичайно ж, буде. А поки співпрацюємо з ФК Ужгород, котрий виступає в чемпіонаті області. Там грають хлопці 1993 року народження.

Ми прекрасно розуміємо, що престиж клубу залежить від кількості граючих вихованців. Тому приділяємо цьому питанню велику увагу. Але немає можливості поки ставити до складу багато юних гравців. Вони можуть просто "перегоріти" через великий психологічний вантаж, адже команда бореться за найвищі місця і якщо один раз оступитися — тиск буде неймовірним.

— Хто зараз головний по підготовці зміни в "Говерлі-Закарпаття"?

— Михайло Іваниця (трохи не сказав — дядько Михайло, адже він мій тренер, я у нього займався і дуже його поважаю). Свого часу він виводив команду в УПЛ, любить займатися з молоддю, відмінно знає футбол нашого краю.

— Контакт із ще одним тренером, які добивалися успіху з "Закарпаттям", — Віктором Ряшко — підтримуєте?

— Звичайно, він зараз очолює один з клубів чемпіонату області, але ми радимося з ним з приводу тих чи інших хлопців, цінуємо його думку.

— Наскільки я знаю, останнім часом ваш клуб почав співпрацювати з юнацькими колективами і за межами "Закарпаття". Кажуть, у вас намітилася хороша робота з ФК "Моноліт", який виступає в чемпіонаті Київської області. Збираєтеся розширити географію селекції?

— Так, у столичному регіоні працюємо з "Монолітом", але чому б не почати пошук і в Східній Україні, в інших областях? Адже кожен регіон має свій футбольний менталітет. У центральній Україну юні гравці впевнені в своїх силах, це добре для нападників, здатних взяти гру на себе. Західноукраїнські футболісти — бійці, відрізняються характером. Наші, закарпатські, хлопці навіть у рядовому контрольному матчі проти хлопців з чемпіонату області знайдуть стимул вийти на гру, як на бій. Східноукраїнські — тактично і технічно підковані, адже там теж працює багато шкіл. Візьміть школи "Шахтаря", донецького "Металлурга", "Дніпра", наприклад.

— Словом, "Говерла-Закарпаття" буде покладатися і на своїх талантів, і на досвідчених приїжджих майстрів?

— Я не люблю крайнощів — не можна в сучасному футболі вищих досягнень зовсім обійтися без легіонерів, але недобре й коли українцю місце на полі шукають серед іноземців. Скажімо так, ми збираємося утримувати гармонію.

— Тобто такі легіонери, як, наприклад, Райчевіч, команді потрібні?

— Ось, не випадково ми його згадали. З нами він пройшов вже довгий шлях і залишився вірним команді і в кращі, і в найгірші часи. Вважаю Мірко кращим опорним півзахисником першої ліги.

— Навіть при тому, що в першій лізі присутні заслужені майстри спорту Дуляй і Левандовскі?

— Так, повторюся, Райчевіч — кращий. А найкращим легіонером назву Трішовіча. Він прийшов до нас задиристим, злегка зарозумілим, але потім отримав травму. Після відновлення Саша змінився на краще, і нехай поки він не в кращій формі, упевнений, за своїм рівнем він зобов'язаний ефектно повернутися.

"Зустріч зі старими знайомими — це теж цікаво"

— Ужгородський клуб після останнього вильоту з Прем'єр-ліги майже зберіг склад. Вважаєте, нормально після вильоту залишати його "творців"?

— Ні, й "Закарпаття" зразка минулого сезону — переконливий аргумент для такої точки зору.

— Президент ФК "Львів" якось зізнавався в інтерв'ю, що шкодує про те, що свого часу залишив у команді, яка вилетіла гравців, що відчули "еліту". Мовляв, хлопці вже не хотіли повертатися в першу лігу і тільки й чекали шансу повернутися в Прем'єр-лігу, хай і з іншими командами ...

— Правильно. Залишати потрібно тільки тих, хто зберігає мотивацію і хоче саме з цим колективом повернутися на колишній рівень, довести собі і оточуючим, що його рівень відповідає високому класу.

— Вилетіли цього літа "Металлург" і "Севастополь", тим не менш, лідерів залишили і тепер збираються штурмувати вершини першої ліги. Вважаєте, саме з ними будете вести боротьбу?

— У цьому сезоні дуже додали "Арсенал", Охтирка, "Одеса", виглядають ці команди добре. Але, при всій повазі, не думаю, що за сукупністю причин вони будуть ставити собі за мету підвищитися в класі. Все ж реально викристалізувалася трійка фаворитів.

— Складається враження, що найбільш "наелектризована" боротьба буде між запорізьким "Металлургом" і ужгородською "Говерлою-Закарпаттям". Звідки настільки принципова атмосфера?

— Ні, повірте, в нинішній першій лізі ми однаково ставимося до всіх суперників. Адже, наприклад, єдина наша поразка — від "записного" аутсайдера ФК "Львів": значить, всіх потрібно поважати. У відносинах із запорожцями, можливо, зіграло свою роль те, що вони позиціонують себе як однозначний фаворит першої ліги, який вийде в "вишку" без варіантів. Це підстьобує честолюбство футболістів інших команд. Є в "Металурзі" й кілька людей, які раніше грали в "Закарпатті" — Штурко, Бойко, і не тільки футболісти перейшли в Запоріжжя. Що ж, зустріч зі старими знайомими — це теж цікаво.

— На засіданні ЦР ПФЛ натякали, що, мовляв, багато запрошують на принципові матчі Бальчоса в сподіванні на неупереджене суддівство. На найпринциповіші матчі сезону ви будете запрошувати президента ПФЛ?

— Пана Бальчоса ми будемо запрошувати просто на хороший футбол. Що стосується арбітражу, не хочу нічого коментувати — футбольні люди прекрасно розуміють, що ніякі "комісії" не виправлять ситуацію, поки самі власники клубів не сядуть за круглий стіл і не погодяться всім разом грати в футбол, а не в "інші види спорту".

— Вас не "покоробив" нетеплий прийом, який деякі колеги-функціонери влаштували П'єрлуїджі Колліні?

— Однозначно! Вважаю, якщо виходить почути коментарі і роз'яснення від кращого в світі фахівця в будь-якій галузі, потрібно уважно слухати і вбирати кожне слово. Адже це досвід, якого може більше в житті і не бути. Я, наприклад, задав синьйору Колліні питання, які мене цікавили, і отримав необхідну мені інформацію. Потрібно більше поважати таких великих людей, тим більше, якщо самі критики не досягли і десятої частини того, що досяг він.

— Виходячи з "походження" гравців, особливо цікавими будуть ваші матчі проти Кримтеплиці — адже низка футболістів і тренер прийшли до вас саме звідти ...

— Якщо шукати передісторії в кожному матчі, то футболісти в кожному турі будуть з поля "повзти". Ми — за цивілізовані відносини, і до цього матчу будемо ставитися, як до звичайної календарної зустрічі — з повагою до суперника, але без підгрунтя.

— Попереду у вашої команди — двоматчеве протистояння з "Металлургом" в рамках Кубка і чемпіонату. Поділяєте їх на більш важливий і менш важливий, прохідний?

— Ні, всі матчі важливі. Адже кубок — це маленьке свято для уболівальників, і всі хочуть пройти якнайдалі, щоб битися з грандами. У чемпіонаті, звісно, кожна втрата очок може коштувати в підсумку дуже дорого. Але я не хотів би згущувати фарби навколо нашого протистояння — адже можна виграти ці два матчі, але "перегоріти" на тривалий період. Лукавити не буду — ці матчі багато для нас значать, але ж попереду ще цілий сезон.

— Згідно зі статистикою Трансфермаркта, лідер за вартістю футболістів — "Севастополь", за ним слідом йде "Металлург", а "ростер" вашої команди — в два рази дешевше "моряків". Що скажете про це?

— Спочатку, коли мене призначили на посаду віце-президента клубу, ставилося завдання зменшити нездоровий бюджет клубу, не втративши результатів. Після 11 турів можна стверджувати, що ми йдемо до цієї мети і вже маємо певні успіхи у роботі.

Фундаментальний принцип нинішнього ужгородського клубу — менші кошти без втрати якості. Звичайно, здається, що це неможливо, але, повірте, це реально. Просто необхідно скоординувати роботу тренерського штабу та селекційної служби, брати тільки тих хлопців, які хочуть грати в команді, і відкидати "заробітчан", нехай і висококласних. Такий гравець трохи допоможе в кращі часи, а в гірші — просто поїде. Ми ж хочемо, щоб футболіст хотів досягати успіху саме з нашим клубом.

— Клуби першої ліги останнім часом зробили крен у бік німецької ліги: "Олександрія" запросила звідти Таргамадзе, в "Севастополі" зараз на перших ролях Гвініанідзе і Ібраімі. "Говерла-Закарпаття" не проти спробувати?

— Я не думаю, що перераховані гравці заграли тільки тому, що їх з Німеччини запросили — такі майстри в будь-якій лізі звернули б на себе увагу. Ми готові гарного гравця взяти з Бундесліги, та хоч з Ірану. Але у нас свій принцип: грають свої, а допомагають легіонери.

— Свого часу міжнародна селекція деяких вітчизняних клубів зводилася до того, що агенти підвозили їм стопку відеокасет, і ті брали купу "людей з нізвідки". Вас такі ділки не дістають?

— З агентами ми працюємо наступним чином. Якщо нам потрібен якийсь гравець на певну позицію, ми звертаємося і знаходимо його. Нехай це буде один гравець, але гравець — що треба!

"Для закарпатців прийти на стадіон — свята справа"

— Кажуть, скоро першу лігу будуть по телевізору показувати. Не боїтеся, що уболівальник віддасть перевагу стадіону диван з пивом і чіпсами?

— Ні, на Закарпатті кожен футбольний матч — свято, навіть в Ужгороді не так багато хороших розваг для молоді, не кажучи вже про міста поменше. Що стосується трансляцій і відвідуваності, то навіть показаний з 16 камер футбол не замінить відчуття присутності на стадіоні, теплій компанії однодумців і давніх друзів. На щастя, наші вболівальники до того ж вболівають за команду поколіннями — змалку ходять на стадіон, потім дітей, онуків до цього привчають. Я бачу на трибунах знайомі обличчя — тобто групу відданих шанувальників команди — як людей старшого покоління, так і юних, "ультрас". Наприклад, коли ми грали якийсь час у Мукачеві, навіть з усією специфікою відносин міста, нашу команду приймали дуже добре. Я дуже вдячний мукачівцям, що вони так підтримували "Говерлу-Закарпаття".

Що стосується трансляцій, то я тільки за. Вболівальники всієї України повинні побачити, що в першій лізі грають у футбол. І трапляються такі матчі, які б і Прем'єр-лігу прикрасили.

— Один з колишніх "закарпатців" в інтерв'ю говорив, що як, мовляв, готувати хлопців, якщо на асфальті доводиться тренуватися. Невже і справді умови роботи футболістів настільки погані?

— Це явне перебільшення. Команда має тренувальне поле на "Авангарді" — гарне за якістю. Звичайно, ми хочемо розвивати інфраструктуру, хочемо зробити ще один майданчик. Перш за все, для дітлахів — для ДЮСШ. У цьому плані маємо контакт не тільки з керівництвом клубу, але і з мером Ужгорода Погорєловим, який допомагає фізкультурі і спорту.

— Якщо команда все-таки виконає завдання і підвищиться в класі, доведеться збільшувати бюджет клубу. Розумію, що цифри не будуть названі, але в скільки разів потрібно буде помножити існуючі суми?

— Практика показує, що якщо команда хоче не боротися за виживання, а зайняти місце вище, доведеться в 1,5–2 рази збільшувати. Та й то — на жилах ...Але не хотілося б забігати так далеко, адже завдання потрібно ще виконати.

— Добре, подивимося на менш віддалену перспективу. Цієї зими команда буде підсилюватися? Вже зараз ведеться пошук кандидатів на посилення?

— Звичайно, селекційна служба в постійному пошуку. Як будемо діяти під час антракту, залежить від того, яке місце ми займемо в кінці осені. Якщо прийнятне — запросимо хлопців з прицілом під Прем'єр-лігу, щоб награти їх завчасно.

"З Севідовим — повне взаєморозуміння"

— Після справ клубних давайте поговоримо про вас. Знаю, що ви грали за молодіжний склад "Закарпаття". Невже при можливості вашої родини хотілося пройти саме через непросту кар'єру футболіста, а не працювати собі в юриспруденції чи бізнесі?

— Що ви, я дуже люблю футбол і всією душею хотів спробувати свої сили в улюбленому виді спорту! Я пройшов школу рідного клубу, тренувався у Мартиненка, Васютика, Іваниці — прославлених ужгородських фахівців з дитячого футболу. На жаль, пройти весь шлях не зміг — наприклад, у 2006 році отримав важку травму, проходив тривалу реабілітацію. Але був і приємний момент — лікувався я в Києві і мав неоціненний шанс проходити відновлення, коли там же готувалася до чемпіонату світу-2006 збірна України. Багато спілкувався, скажімо, з Тимощуком, Єзерським, і це дало мені величезний життєвий досвід. Не залишаю заняття футболом і зараз — граю на область, а в бізі і тепер деяких діючих гравців перевершу.

Взагалі, я дуже радий, що в моєму житті був справжній футбол, адже тепер я можу говорити з гравцями на одній мові. Я особисто спробував, як воно — виходити на поле, отримувати болючі удари, і тому лише гірко посміхаюся, коли чую, як з трибун засуджують футболістів, мовляв, "! Що ж ти не забив, телепень" Хай би самі критикани спробували вийти і вдарити точно, коли з усіх сторін — прес захисників, м'яч відскакує від купин, воротар демонструє майстерність, а з трибун до моменту прикуті тисячі поглядів.

— На офіційному сайті вашого клубу я прочитав, що і ваш батько, і ваш дідусь, почесний президент клубу, теж причетні до спорту. Виходить, сім'я спортивна?

— Звичайно, любов до спорту у нас прищеплюється з дитинства. Моя прабабуся була відомою тенісисткою, на честь її партнера по корту названий тато. Дідусь, Іван Юлійович, багато років працював у спорті, він прекрасно в ньому розбирається, може годинами розповідати не тільки про футбол або теніс, а про всі види. Тато, Нестор Іванович, теж займався тенісом, але здоров'я не дозволило йому грати. Але він реалізувався в інших видах — став майстром спорту зі стрільби з лука.

— З чого почалася ваша любов до футболу? Які улюблені клуби, гравці?

— На світовому рівні симпатизую італійському стилю. Не поділяю нинішню моду на "обожнювання" "Барселони" і англійської Прем'єр-ліги. Виріс на перемогах київського "Динамо", в єврокубках підтримую всі наші команди. Ідеалом гравця вважаю Дель П'єро — нехай і без "золотих м'ячів", але людину, безмежно віддану клубу. У вічній суперечці про кращого гравця всіх часів і народів погоджуюся з відомою сентенцією: "Якщо Пеле — Король футболу, то Марадона — його Бог".

— Ви стали наймолодшим високопоставленим футбольним керівником в історії українського футболу. Зрозуміло, що цей статус зобов'язує, але і викликає багато заздрощів, елементарного скепсису ...

— Молодим в Україні в принципі важко пробиватися, це не тільки моя проблема. Але я взяв собі за правило не говорити багато слів, а показувати справи. Коли мені запропонували взяти "штурвал" потужного клубу, я спочатку навіть відмовився. Сказали: "Працюй, ситуація критична". Тоді я відповів, що не обіцяю результату, і лише через рік-півтора зможу про щось говорити. Як бачите, ми трохи випереджаємо задекларований графік, і команда йде лідером, хоча перед початком сезону злостивці не ставили на нас і "ламаного гроша". Дуже радий, що наші досвідчені працівники, функціонери, тренери, гравці допомагають мені в роботі, адже без хорошого мікроклімату в колективі перемоги неможливі.

— Цілі і завдання нинішнього ФК "Говерла-Закарпаття" зрозумілі, а що хочете добитися у футболі особисто ви?

— Я хочу, щоб кожна моя нова мета була вищою за попередню, а результат дозволяв пишатися роботою — моєю та мого колективу. Хочу довести, що молодий вік — не недолік, а великий плюс, побороти скептичне ставлення. Не буду хвалитися, але деякими своїми рішеннями дуже задоволений. Наприклад, вже зараз можу сказати, що не прогадав, запрошуючи Севідова. Він — людина нової генерації, мислить по-європейськи. І, незважаючи на те, що він уже добивався бронзових медалей вищої ліги, він надзвичайно хоче досягати успіху. На це націлює і гравців. Повірте, результати "Говерли-Закарпаття" — не випадкові, а цілком заслужені. Якби ми грали не в футбол, ви б бачили купу пенальті на останніх хвилинах. Але нам "подарунків" не роблять — наша команда досягає успіху власною працею.

Для мене велика честь і неймовірна радість — взятися за таку справу. Я буваю практично на кожному матчі команди, літаю по всій Україні. Вирішую купу питань — від справ "паперових", юридичних (я юрист за освітою, закінчив Академію адвокатури України та магістратуру Київського університету імені Тараса Шевченка) до питань, пов'язаних з підписанням контрактів, забезпеченням функціонування клубу на всіх рівнях. І кожен день для мене — велика школа.

Говорячи про рідне в улюбленому клубі, сподіваюся, що вийде вивести його на якісно новий рівень. Набридло слухати про "ліфти" і "ліфтерів" — повірте, якщо команда стільки разів виходила до еліти, це вже свідчить про її клас. Ми ж у перспективі хочемо закріпитися у Прем'єр-лізі, стати одним зі стабільних і постійних її учасників.

Коли прийшов у клуб, він був одним з найпотужніших по бюджету, але не радував результатами. Нині ми зменшили їх, але не обрізали потрібні витрати, а припинили викидання грошей на вітер. І надалі будемо працювати так, щоб раціональні вкладення давали серйозні результати.

Так, мрії залежать від можливостей. Але й можливості залежать від мети. Ми будемо ставити високі цілі, вирішувати їх шляхом еволюції, а не форсуванням результатів.

Артур Валерко, Football.ua

27 вересня 2011р.

Теги: Шуфрич, Говерла

Коментарі

bqrpfzbdxvj 2012-06-21 / 03:53:27
hvNV6Z jsxxgsjxjlnt, [url=http://qxfhideucnjr.com/]qxfhideucnjr[/url], [link=http://duahbjhnntpw.com/]duahbjhnntpw[/link], http://izntizqnciic.com/

Словянин 2011-10-04 / 20:54:00
Складно коментувати проблему нашого закарпатського клубу. Як би його не називати – СК Русь, Верховина, Говерла, Закарпаття… Проблема – у космополітизації футболу, який є відображенням космополітизації світу... Колись наші болільники ходили вболівати за наших корінних (нехай із нюансами) закарпатських футболістів – українців, русинів, угорців, росіян та ін. – Лобанова, Зана, Пахомова, Піньковського, Бордаша, Ципле, Ковача та багатьох інших талантів. Колись ми гордилися успіхами «Динамо»… При штучно створеній глобальній ситуації, коли майже все вирішують гроші – у вітчизняних командах грають кольорові, нехай не гірші від наших, але іноземці… Свято футболу, окрім іншого, полягає в тому, що, коли ти приходиш на стадіон чи сидиш біля телевізора, тебе надихають успіхи саме НАШИХ людей… Поспілкуйтеся з нормальними німцями, росіянами, англійцями, французами – вони вам скажуть теж саме… Хто би не очолював в нинішніх умовах ужгородський клуб, ситуація мало зміниться. Хоча… пострушувати повітря полум’яними фразами завжди цікаво.

KK 2011-10-03 / 19:59:00
...і славний 'русинський' футболіст/спортсмен??...(до теми!) :-)

KK 2011-10-03 / 19:48:00
Rusyn Val - а на цій фоті пізнаєти цйого 'русинського' фатюва?? http://blogs.mail.ru/mail/lashkun.val/friends Чи ж цей Валерій Ляшкун також не якийсь ваш 'далекий родич'???....:-)

Олександр 2011-10-01 / 12:25:00
Поки що команда впевнено іде до упл. Видно продумано і розумну роботу структури клубу. Все правильно.

сорри 2011-09-30 / 22:31:00
Повторюю: або хрестик зніми, або труси одінь, "русине"... :)

Rusyn Val 2011-09-30 / 22:15:00
..я, взагалі, про кольори говорив ...

:-)))
та чули ми, чули(читали) - про кольри,про кольори,та ще про еврейство Шуфрича та Суркіса
Продовжуй,в тому самому дусі :-)))

сорри 2011-09-30 / 22:02:00
Rusyn Val, 30.09.2011 21:42
Хто про що а соррі про євреїв,масонів ...(с_

Русин Вал, я, взагалі, про кольори говорив, а не про вас.

Труси одів, завсіднику фотогрупи "Тель-Авів"?.. :)

Rusyn Val 2011-09-30 / 21:42:00
Хто про що а соррі про євреїв,масонів ...
А тема про футбол
Як кажуть - хто про що - а голий про баню :-)))))))

Rusyn Val 2011-09-30 / 21:39:00
Ще одне фото - СК Русь.
Крайній зліва - мер Ужгороду Эрнст Дудаш ,воротар(в кепці в центрі) - знаменитий Олекса Бокшай,майбутній володар Середньо-європейського Кубку(майбутнього кубку УЕФА) в складі пражської Славії та воротар збірної Чехословакії.
http://s001.radikal.ru/i193/1109/28/6c766f5a6d45.jpg

сорри 2011-09-30 / 21:28:00
Кольори клубу - біло-блакитні, ізраїльські. Перед тим були біло-синьо-червоні (масонські). Золото-сині в тебе галюцинації.:)) А про жовто-блакитні кольори я не говорив, виключно - про синьо жовті.

Хрестик зняв?.. :))

Rusyn Val 2011-09-30 / 21:11:00
Між іншим кольори клубу - золото-сині.Жовто-блакитні кольори десь інде.

Rusyn Val 2011-09-30 / 21:08:00
останній пост - мій

2011-09-30 / 21:05:00
Во розкудкудакався .:)))
Та заспокойся - нервові клітини не відмовлюються.Всі і так знають про твоє ксенофобне нутро.

А ну чи знайдеш єврейське коріння у чоловіка на фото:
http://i026.radikal.ru/1109/19/2638d515d63d.jpg

Між іншим це мій далекий родич.Був у взнику футболу на Подкарпатській Русі.

сорри 2011-09-30 / 20:41:00
Rusyn Val, "чукча нє чітатєль, чукча - чітатєль"?..

Я достатньо висловлювався на цьому ресурсі по суті цього питання, але ви в сей час, мабуть, стояли в черзі до кремлівської каси за своїми аґентурними рублями, а тому не читали... :))

Аби ваша антиукраїнська макітра щось второпала, поясню недвозначно: мене не турбує національність власників ФК "Говерла-Закарпаття". А згадав я її виключно в контексті не мною зініційованої розмови про кольори клубу. Вам, як завсідникові фотогрупи "Тель-Авів", не до лиця здіймати тут ґвалт з цього приводу. Інакше я знову попрошу вас або хрестик зняти, або труси одягнути...

Rusyn Val 2011-09-30 / 19:46:00
////По-перше, біло-блакитні кольори ФК "Говерла-Закарпаття" і ФК "Динамо" мають спільну причину - власники цих клубів, Шуфрич і Суркіс, євреї.
******
Шуфричі таки євреї...:) З часів Австро-Угорщини більшість закарпатських євреїв - угорськомовні. ////



У персонажа цього сайту на букву "С" явно щось не в порядку в макітрі.Головний месідж у його коментарів - Шуфричі євреї.Та про мене хоч папуаси - головне аби команда грала.
Коли Абрамович купував захудалий лондонський клуб "Челсі" у деяких містніх ультрас також були такі самі коментарі.Та коли "Челсі" за гроші Абрамовича дісталося на вершину Прем"є- ліг - закрили роти.

сорри 2011-09-30 / 18:32:00
Шуфричі таки євреї...:) З часів Австро-Угорщини більшість закарпатських євреїв - угорськомовні.

E.Z. 2011-09-30 / 15:28:00
Шуфричи никакие не евреи!

Ездить на заработки – это не явление 21-го века. Ездили и в 19-м. Так оказался в Берегском комитате во время Австро-Венгерского дуализма строительная бригада сербов, которые между других объектов и построили церков в селе Жнятыно/Ижнете. Один из строителей, которого звали Шуфрич, влюбился в местную девушку, и остался здесь. Наверное имели много детей, как тогда было принято, и фамилия Шуфричов расширилась по всей северо-восточной части Вегрии. Потомки этоиго строителя-серба в том числе: Золтан Шуфрич, председатель колхоза в с. Дерцен, Едуард Шуфрич, он по-моему значится среди активистов УНА-УНСО, и Иван/Янош(Иву для друззей) Шуфрич, отец Нестора, дед Александра. Нестор по маминой линни венгр. (Дома разгаваривают до сих пор исключительно по-венгерски).

карпаторосс 2011-09-29 / 23:07:00
Для сорри , 29.09.2011 21:45

В принципе здесь футбольная тема, а не исследование принадлежности тех или иных цветов флага к конкретным регионам или народам. Но свои 5 копеек скажу:

Если играет сборная Украины, то люди идут на стадионы с атрибутикой цвета государственного флага: сине-желтого.
Но если играет главная команда нашей области, то не понимаю: почему должны быть цвета госсударственного флага??? Флаг Закарпатской области - копия госсударственного флага Украины, никакой оригинальности.
Например, цвет флага Волынской области и ФК "Волынь" (Луцк) - бело-красный. Но от этого никто их не считает поляками.

Думаю сине-бело-красные цвета внесли б, в какой-то мере, оригинальность в атрибутику главного футбольного клуба области.

Насчет названия СК "Русь"- то тут я с Вами полностью согласен.

сорри 2011-09-29 / 21:45:00

По-перше, біло-блакитні кольори ФК "Говерла-Закарпаття" і ФК "Динамо" мають спільну причину - власники цих клубів, Шуфрич і Суркіс, євреї. А білий і блакитний кольори - національні кольори єврейства, проявлені в національному прапорі держави Ізраїль.


По-друге, біла, синя і червона барви ніколи не були національними кольорами Закарпаття (Підкарпатської Русі) - це були кольори виключно москвофільського Общества ім. Духновича, яке у 20-х-30-х роках використовувало як свій прапор російський триколор. Ці ж кольори є і символами діаспорного єврейства (і, відповідно, породженого ним масонства), через яке вони стали державними для цілого ряду держав, у створенні яких ключову роль брали саме євреї (масони) - від США і Франції, до Росії і Чехословаччини (Чехії та Словаччини). Починаючи щонайменше від 18-го сторіччя, коли австрійська імператриця Марія-Терезія дарувала Мукачівській єпархії грамоту з синьо-жовтими стрічками, національними кольорами русинів завжди були синій і жовтий. Під цими кольорами у 19-му сторіччі на Закарпатті засідали перші Руські ради, під ними краєм керували перші губернатори автономії, під цими кольорами боролися за свої права і права материнської землі американські русини, цими прапорами вітала входження Підкарпатської Русі до складу Чехословаччини столична Прага, ці кольори, зрештою, стали державними в часі Карпатської України.Вони, нарешті, є також кольорами сучасногго прапора Закарпаття.


По-третє, я також вже казав у коментарях, що назва "Говерла" для головної футбольної команди краю є не найвдалішою. Як на мене, найкращим варіантом було би повернення клубові історичного імені першого футбольного клубу краю - СК "Русь".

НОВИНИ: Спорт

20:27
Кіберполіція заблокувала Telegram-канал, що лякав терактами в школах Мукачева
12:46
Закарпатці повернулися з нагородами з чемпіонату України з пауерліфтингу
20:42
В Ужгороді відбувся турнір пам'яті полеглого захисника Данила Богуславського
10:38
/ 6
Зимова першість Закарпаття з футболу: блокпостів біля стадіонів не буде, але й "ухилянтів" не прихищатимуть
10:28
/ 1
Стадіони у Минаї та Ужгороді допущені до УПЛ, хоча освітлення відсутнє
11:24
/ 3
5 організаторам підпільних гральних клубів на Закарпатті повідомили про підозру
20:53
/ 5
Закарпатська облрада просить УАФ дозволити й надалі проводити футбольні матчі на стадіонах "Авангард" та "Минай-Арена"
23:48
/ 4
Вартість встановлення освітлення на стадіоні "Минай Арена" сягне близько 16 млн грн
16:36
/ 1
На Закарпатті за допомогою квадрокоптера "вичислили" двох "ухилянтів"-"плавунців"
11:19
/ 9
УАФ заборонила матчі на "Минай-Арені" та "Авангарді" в Ужгороді до встановлення освітлення
23:41
Результатом благодійного забігу до Дня Святого Миколая в Ужгороді стали зібрані майже 40 тис.грн
12:41
/ 2
ФК "Минай" втратив ключових футболістів – Любеновіч
17:02
/ 1
Військовослужбовець із Закарпаття Андрій "Бродяга" Ткачук здобув "бронзу" Чемпіонату світу з бігу на 24 години
14:00
/ 3
За останні 2 дні "Минай" покинули вже 5 гравців
16:55
Закарпатський Воловець прийме Кубок України з армреслінгу
11:36
Закарпатські пауерліфтери повернулися з кубка України з медалями і навіть рекордом
15:20
Матч "Минаю" з "Динамо" в Ужгороді перенесено на весну через повітряну тривогу та відсутність освітлення на стадіоні
16:09
У Мукачеві відбулися змагання з художньої гімнастики "Мукачівська зірочка"
16:46
Мукачівці долучилися до забігу проти насильства
11:39
/ 1
Поліція розповіла про обставини зіткнення легковика, вантажівки, мікроавтобуса і велосипедиста у Вонігові на Тячівщині
10:40
/ 1
У Мукачеві сьогодні стартують чемпіонат Закарпаття та відкритий Кубок Мукачева зі змішаних єдиноборств (ММА)
21:07
Мукачівець вдало виступив на "Biegu Niepodległości" в Польщі
09:54
/ 1
9-річний хлопчик з Закарпаття встановив світовий рекорд у гирьовому спорті
17:49
/ 1
Перший благодійний Krayna Uzhhorod Half Marathon зібрав понад 316 тис. грн гривень на підтримку ЗСУ
16:52
Через півмарафон в Ужгороді в неділю перекриють ряд вулиць
» Всі новини