В Ужгороді вишиванками і звуками трембіти розпочалася "Купальська містерія" (ФОТО)

ярослав орос 2011-07-08 / 22:31:00
Муза, 04.07.2011 22:32
Люди якісь легковажні,спочатку підтримують язичество,а потім побіжать у церкву ,кожен свою (ХРИСТИЯНСЬКУ!!!) І будуть волати,що тільки їх ВІРА правильна .

а варто б музі відповісти...

2011-07-08 / 15:19:00
пишете дурню. Ідея хороша, акція благородна (ні до політики, ні "галичан" не має відношення). Я там була з кількома друзями із власного бажання. Дізнались, що проводитиметься такий парад із ЗМІ. Людей було дійсно не дуже багато, але, в першу чергу, святкування зіпсувала погода (як мінімум, знаю 3 сім`ї з дітками, котрі не прийшли через дощ). Обов`язково піду у неділю на святкування. Лиш неуку може бути нецікаво побувати на таких заходах.

Далі коментуйте, що хочете.... приплетіть і галичан, і русинів, і Федак, і Піпашів, але так і не помічайте головного.....

Олекса 2011-07-06 / 21:27:00
Мого Пана! та тулько м читав за тоту акцию а купка людий ся зобрала...паночко-Инночко! женит у шию тих хто довкола вас, бо лиш ообиравут вас...щкодую вас!

2011-07-06 / 17:31:00

Психосоматично (з грецької буквально “душевно-тілесно”) населення України неоднорідне, і два головних його складники — динарський і остійський (східний). У 1910-х роках динарці складали 44 відсотки українців, а остійці — 22. Можливо, найвдаліше залежність “душі” раси від її “тіла” визначив Л. Ф. Клаусс. Його вчення про так зване “наслідувальне чергування” спирається на підхід до людської зовнішності, підказаний проникливістю і чуттям; цей підхід змальовує відмітні ознаки раси на основі рис обличчя і його виразу, руху його м’язів відповідно до переживань і настрою, взагалі на основі знакових рухів тіла.

Остійську расу, за Клауссом, відзначено м’яким, округлим, поступливим тілом без чітких меж між окремими частинами — тобто тілом, якому бракує гострих обрисів. Ця безформність здогадно відповідає особливому складові духу й ума, а саме, остійці скеровані на поглинання зовнішнього світу, що особливо помітно в суспільному житті. Суспільні прагнення остійців відбито в постійній турботі про оточення, але чим більшим і складнішим стає суспільство, тим менш імовірно, що цей потяг буде задоволено. Занепокоєння зовнішнім світом видно також з глибокого інтересу до подробиць (любов українців до вишивання); воно схиляє відокремлюватися від усього чужого (що лежить поза “своїм” світом, а тому є недосконалим) і прагнути до якоїсь вищої досконалості, вільної від суперечностей і “неправильності”.

Риси остійської раси (усі їх не перераховуємо) позначаються на українському характері тільки певною мірою і тільки там, де їх не заміщено іншими впливами. Проте їх видно в портретах українців, змальованих у художніх творах.

Скорочено остійське ставлення до життя можна описати як спокійне зовні, але глибокодумне і схильне до переживань і душевних хвилювань. Українці вразливі, ними часто керує почуття смутку і туги.

Якщо душевні якості остійців можна назвати кулеподібними, то динарська натура, навпаки, є досить вугластою. Лоб, ніс, підборіддя — гострі, щелепи виступають; у них і в губах є щось майже нападницьке, навіть хиже. Довгов’яза постать і її швидкі рухи справляють непросте враження: така людина або з усієї сили вдарить кулаком, або сердечно поплескає по спині. Кажуть, що динарці — здібні актори і музики. Духовні риси динарської раси спричинено їхніми високорозвинутими почуттями і здатністю до переживань. Ці переживання часто спрямовано на зовнішню дійсність, яка штовхає до розвантаження ледь стримуваних почуттів.

Найкраще особистість динарця відбивається в шаленій бійці, у бенкетуванні на козацький манір і в тужливому козацькому співі, у спробі “жити небезпечно” або навіть у намаганні — подібно до ґетевського Фауста — спробувати все, що може дати життя. Динарець, ясна річ, дуже легко збуджується, і його мірило цінностей зовсім не схоже на мірило остійця з його споглядальним, сумним і спокійним складом думки. Те, що часто називають “буйними особливостями” українства, належить саме динарцям.

2011-07-06 / 11:28:00
А слабо пошукати, почитати? Подай готовеньке?

??? 2011-07-06 / 10:20:00
а хто такі динарці ???

2011-07-06 / 09:42:00
Серед учасників тільки один українець - Володя з філармонії. Присутні галичани - типові представники динарців.

Петро 2011-07-05 / 20:26:00
Молодці, класно було!

Дівчина 2011-07-05 / 15:25:00
Дуже гарно!Молодці організатори!Супер!!!

василь 2011-07-05 / 13:43:00
та то не ініціатива погана а Федака неваловшний щось організувати

глядач 2011-07-04 / 22:33:00
Вперше в обласному центрі відбувається фестиваль в якому можуть прийняти участь всі!!! Тож зустрічаємось в середу о 20:00 на набережній р. Уж (біля філармонії) на купальське дійство "Цвіт папороті"!!!

Муза 2011-07-04 / 22:32:00
Люди якісь легковажні,спочатку підтримують язичество,а потім побіжать у церкву ,кожен свою (ХРИСТИЯНСЬКУ!!!) І будуть волати,що тільки їх ВІРА правильна .

читач 2011-07-04 / 17:40:00
А коли будуть коментарі хвалебні під ніком НІКА?

2011-07-04 / 15:27:00
Тадь не валовчні і галичане щось самі учинити - взяли нашу "Гудацьку тайстру" з філармонії та вшитких емігрантів "ідейних" зогнали в ракаш та поодівали не в шаровари, а й ц нашу одіж - даз 10 їх лиш і є...

2011-07-04 / 12:07:00
Потіштеся, неваловші. Самі'сьте вчинити нич не гонні, то хоть потопчетеся по тому, што кось вчинив. Лем так собі свою убогу душу відведете...

Не чудно, ож вас вшиткоє світлоє так миригує. Злі'сьте і темні... :)

2011-07-04 / 10:28:00
У берегівських, виноградівських, хустських і мукачівських селах і присілках на десяток хат у три шори, збирається у рази більше люду від мала до велика на власні, автентичні свята та гуляння, аніж у облцентрі з населенням у 120 тис. на "традиційне українське свято". Кращої ілюстрації сприйняття заперевальних ідей та традицій на Подкарпатті годі й вигадати. Молодці.

Абориген 2011-07-04 / 08:51:00
Масовость ніяка, більше фоток як учасників ходи. Тай не чудно, бо в основному наші місцеві Галичани, на чолі з пані Фодак з товстов гузицьов. Цікаво, чи дозволили би у Львові провести ходу Закарпатських Русинув.