Це ліричні пісні про правду, волю, єднання і совість людей. Вони в цілому – цінне надбання мистецької культури слов'ян і припадуть до душі усім, хто любить пісню, живе в любові до людей і рідної землі. Видання побачило світ нещодавно у видавництві "Краєвиди Карпат" за підтримки Клубу Т.Г. Масарика в Ужгороді, очолюваного Іваном Латком. У музичному оформленні справжніх перлин строкатого закарпатського народного мистецтва допоміг автору маестро красного пісенного мистецтва Микола Попенко.
– На Закарпатті чеську народну пісню може співати і мала дитина, і стара людина, – говорить кандидат філологічних наук Юрій Туряниця. – Стало тут доброю традицією здивувати співрозмовника знанням кількох мов і пісень, чи потішити глядача пісенною творчістю різних народів. Недаремно край Закарпатський вважають краєм без кордонів, точкою перетину європейських мов, пісень, літератур, культур. Люди різних уподобань, вірувань і національностей, які здавна тут живуть, не забувають, що життя – це не лише "Я", не лише "Ми", але і "Ті", котрі нас оточують, хто потрібен і мені, і тобі, як і я їм. У найбільшій повазі в області ті добрі люди, які володіють кількома мовами, шанобливо ставляться до інших та до мов різних народів, їх культур. Справедливо гласить народна мудрість: скільки ти друзів маєш, мов і пісень знаєш – стільки разів ти багатшим, могутнішим і щасливішим стаєш.
Ряд пісень було записано від Івана Скрябіна, присутнього на презентації. Йому 75 років. Народився в сім'ї вчителів у Празі. Мати – чешка, батько – росіянин. Початкову народну освіту здобув у присілку Свобода Міжгірського району, куди переїхала жити родина. Учився в Хустській гімназії і Хустській середній школі №2. У 1953 році закінчив Київський державний інститут фізичної культури. Чеські пісні, як і українські та російські, поважали в його родині.
Цікаві й інші носії записаних Юрієм Туряницею чеських пісень – Олена Цигика, Василь Русин, Василь Рощинець, Микола Попенко, Михайло Полажинець, Василь Логойда та інші.
Василь Зубач, Срібна Земля