Верховино, мати моя! Прапор тобі в руки!

Останнє засідання комісії відбулося в середині березня. На ньому з трьох десятків проектів було відібрано 13 найбільш вдалих (деякі мають різні варіанти). Відтак було домовлено, що до кінця березня цих тринадцять «напівфіналістів» буде розтиражовано у спеціальному буклеті, який вручать кожному депутатові і членові експертної ради.

Відтак рада збереться на останнє своє засідання і визначить один-єдиний варіант прапора, який і буде рекомендовано на затвердження обласної ради. Правда, при цьому кожний депутат має право при розгляді питання в сесійній залі запропонувати свій варіант прапора. Не виключено, що такі пропозиції будуть. Але якщо депутати все-таки побажають прислухатися до думки фахівців (а навіщо тоді взагалі було створювати експертну раду?), то вона їм буде запропонована — чітка й однозначна.

Відбір відбувався за критеріями науки про прапори. Бралися до уваги положення, що на прапорі вміщують тільки ті кольори, які є на відповідному гербі. Нагадаємо, що на гербі Закарпаття чотири барви: синя, жовта, червона і біла. Правда, пройшло кілька варіантів, де є зелений колір, бо його можна трактувати як поєднання синього і жовтого. Відсіялися варіанти, які були би надто складними при поліграфічному відтворенні чи при зображенні на печатках: багато дрібних деталей, закручені лінії тощо. Якісь ідеологічні чинники на цьому етапі роботи комісії не проявлялися, до проектів вона підійшла максимально доброзичливо.

На жаль, процес вибору прапора для Закарпаття поки загальмувався. Після згаданого засідання комісії відбулися вже дві сесії, на яких дане питання не виносилося. Не чути поки і про буклет. Натомість деякі газети опублікували прапори, створені 13 індивідуальними і колективними авторами. Після цих публікацій члени комісії з подивом виявили, що сталася якась помилка (можливо, технічна). До чортової дюжини потрапив один прапор, який комісія забракувала (це ще не біда), а з неї випав проект (у трьох варіантах), розроблений кількома викладачами Закарпатського художнього інституту. Останнє вже неприпустимо, бо ті три прапори досить цікаві, фахові й цілком заслуговують бодай на оприлюднення в офіційному буклеті. Сподіваємося, що цю помилку буде виправлено, а поки бодай опишемо їх. Один варіант становить собою полотнище з сімома синіми і жовтими смугами, а на них — обласний герб. Інший — це історичний прапор Ужгорода — подібні сині й жовті смуги, тільки не горизонтальні, а навскіс. Третій варіант — білий хрест розрізає прапор на чотири прямокутники: два сині й два жовті. Ці чотири частинки нагадують, що нинішня територія області складається з чотирьох історичних комітатів — Унг, Берег, Угоча і Мараморош. Хрест же підкреслює традиційно велику роль церкви в історії й сьогоденні Закарпаття, а також той факт, що область є перехрестям багатьох доріг і доль.

Що ж до інших прапорів, з яких будемо вибирати, то вони такі. Найбільш «технологічний» проект запропонував голова Українського геральдичного товариства Андрій Гречило: обласний герб витягнуто у форму прапора. Дальшим розвитком цієї ідеї є проект члена того ж товариства мукачівця О. Філіпова: з одного боку — сім синіх і жовтих смуг, з іншого — одна червона і одна біла. Оскільки червоного ведмедя зображати дещо складно, цей проект пропонує замінити його просто червоною смугою. Саму ж фігурку ведмедя передбачається використовувати як дерев’яне навершя до древка прапора. На цьому стягу також передбачається золота бахрома. Цілий ряд варіантів передбачає розміщення обласного герба на різних комбінаціях синіх і жовтих смуг — двох або більше. Товариство ім. Духновича як обласний подало свій історичний прапор: синя, біла і червона горизонтальні смуги. Народна рада русинів Закарпаття запропонувала розмістити на такому прапорі ще обласний герб. Компромісний варіант у художника М. Беленя: у названому триколорі замість білої смуги подати золоту і теж зверху розмістити обласний герб. Один із варіантів, розроблених нашими географами, передбачає дві вертикальні смуги — синю і жовту, а на одній із них — не весь герб, а тільки червоний ведмедик.

Таким чином, вибрати є з чого. Автор цих рядків особисто схиляється до одного з синьо-жовтих варіантів. Інша справа, що бурхливі події в Києві явно відсунули питання обласного прапора на другий план. Хоча — хто зна? Адже прапор області безперечно потрібен — ми остання з усіх областей України, хто ще не затвердив цього свого атрибуту.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати