На Закарпатті діє 857 підпримєств з іноземними інвестиціями

Інвестиції і підприємництво є чи найоптимальнішими засобами подолання негараздів у економіці. Йдеться, звичайно, про території, які неспроможні вкладати власні фінансові ресурси у виробничу чи обслуговуючу сфери, а потенціал (людський, природний та ін.) є вартим уваги ділових кіл. Тому неспроста у намаганні розвинути туристично-рекреаційну галузь і деякі напрямки промисловості владні структури району покладають надії саме на інвестиційні надходження. Приклади доцільності такого підходу на Великоберезнянщині є, проте вони недостатні для потужного прориву у економічному відродженні краю.

На Закарпатті діє 857 підпримєств з іноземними інвестиціями

Надати допомогу і підтримку таким діям районної ради та районної держадміністрації вирішила обласна рада, провівши на базі району засідання координаційної ради саме з питань залучення інвестицій у економіку та розвитку підприємництва, яка проходила під головуванням голови обласної ради Івана Балоги у залі засідань адмінбудинку.

Відкрив засідання вступним словом голова облради Іван Балога. Він відзначив, що проблема залучення інвестицій у розвиток економіки та підтримка малого бізнесу залишається актуальною для умов Закарпаття, незважаючи на відчутні досягнення у цих сферах. Потенціал для застосування цих важелів у оздоровлення економічної ситуації має і Великоберезнянщина, проте він використовується не повною мірою.  Надати допомогу районним владним структурам у пожвавленні інвестиційного руху та підтримці малого підприємництва покликане засідання координаційної ради обласної ради.

Аналіз  інвестиційного співробітництва у області, стану розвитку малого підприємництва та діяльності органів місцевого самоврядування у залученні донорських та благодійних організацій до вирішення питань соціально-економічного розвитку населених пунктів зробив у своїй доповіді начальник  головного управління з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв'язків та туризму ОДА Ернест Нусер. Він передусім звернув увагу на  програми зовнішньоекономічних зв'язків та  транскордонного співробітництва,  у які  включене Закарпаття. Серед пріоритетних назвав програму прикордонного співробітництва Європейського інструменту Сусідства та партнерства на період 200702-3 рр. та низка програм транскордонного співробітництва. Наша область братиме участь як партнер і як амплікант у реалізації 41 проекту,загальний бюджет яких складає близько 14 мільйонів євро.

Відтак Ернест Нусер охарактеризував стан інвестиційного співробітництва на території області. Так, за 9 місяців 2010 року в економіку Закарпаття було вкладено 14 мільйонів доларів США, що на 2, 9 відсотка більше аналогічного періоду 2009 року. Станом на сьогодні у краї з іноземними інвестиціями функціонують 857 підпримєств, на яких трудяться 34, 5 тисяч чоловік, а це майже третина зайнятого населення області. У промисловості саме підприємства цієї категорії за січень-вересень минулого року реалізували 73, 9 відсотка продукції із загальнообласного показника.
 На Закарпатті працюють інвестори з 50 країн світу, а найбільші обсяги припадають на вклади японських (46, 9 %), США (12, 6 %), Німеччини (11 %), Угорщини (9,1), Австрії (8,9%), Польщі (8,9%) та ін.. Серед районів, у економіку яких залучені інвестиційні кошти, Великоберезнянщина посідає шосте місце за їх обсягами. 

Серед проблемних питань у цій справі Ернест Нусер назвав зменшення обсягів зовнішньої торгівлі та втрату ринків збуту у країнах ЄС, Росії та СНД, зниження як внутрішніх, так і зовнішніх інвестицій у розвиток виробництва, перевищення обсягів імпорту над обсягами експорту, недосконалу структуру експорту товарів, у якій переважають сировина, напівфабрикати, комплектуючі.

Подолати вищезгадані проблемні питання можна завдяки прискореному освоєнню виробництва конкурентоздатної продукції з орієнтацією на світові ринки збуту, зміні законодавчих засад оподаткування високотехнологічного обладнання, яке не виробляється в Україні, а  ввозиться на територію держави у рамках інвестиційних проектів, наданню податкових кредитів на відповідний строк, збільшенню у структурі імпорту товарів частки прогресивного обладнання та машин, нарощуванню обсягів експорту продукції з високим ступенем переробки, ефективнішому використанню сировинних ресурсів області та ін..  

Виступаючий дав характеристику стану і напрямків розвитку малого бізнесу у Закарпатті. Ним у області зайнято сьогодні 75, 1 тисячі суб'єктів (фізичних та юридичних осіб). На згаданих підприємствах зайнято 37, 1 тисячі працівників,а якщо взяти до уваги фермерські господарства та підприємців, то роботою забезпечено 146 тисяч жителів краю. З обласного бюджету вже п'ятий рік здійснюється часткове відшкодування відсоткових ставок за кредитами,  залучених у реалізацію інвестиційних проектів.

Сприяти розвитку підприємництва покликані утворені обласна та районні координаційні ради при райдержадміністраціях, які сприяють вирішенню проблем, що гальмують розширення малого бізнесу у населених пунктах.

Наприкінці Ернест Нусер звернув увагу керівників органів місцевого самоврядування на можливостях залучення донорських та благодійних коштів до вирішення завдань соціально-економічного розвитку населених пунктів. Він назвав усі програми, які діють на території області, дав поради, як  скористатися їхньою допомогою і підтримкою.

У своєму виступі голова районної ради Василь Канюк наголосив, що районна рада спільно з  райдержадміністрацією проводять активну регіональну політику щодо розвитку малого підприємництва. Зокрема,  діє програма розвитку малого підприємництва, головною метою якої є збереження вже досягнутого рівня та створення передумов для нарощення нового потенціалу, що поступово підноситиме малий сектор економіки в кількісному і якісному змісті до європейських та світових відміток, зробить його носієм економічної моделі високорозвинених країн, щороку передбачаються кошти  для часткового відшкодування відсоткових ставок за кредитами, залученими суб'єктами малого бізнесу для реалізації інвестиційних проектів,  діє реєстраційний  та дозвільний офіси з видачі документів дозвільного характеру за принципом "організаційної єдності".

Виступаючий відзначив, що найбільшу питому вагу в загальній кількості малих підприємств займають підприємства торгівлі та громадського харчування – 35, сільського та лісового господарства - 14, 1,– підприємства з надання послуг - 9,2, будівельні підприємства – 6, 7, промислові підприємства малого бізнесу – 20 відсотків.

У районі зареєстровані 1042 суб'єкти підприємницької діяльності-фізичні особи, з яких 56,9 відсотків діють у галузі торгівлі та громадського харчування, 24,7  – надають послуги, 15,6 – підприємці, які здійснюють діяльність у сфері сільського та лісового господарства і всього 2,8  – займаються виробництвом промислової продукції. Окрім того зареєстровано 10 фермерських господарств, з яких діючі – 5;

Василь Канюк відзначив, що підприємства малого бізнесу реалізували  в 2010 році продукції, виконали роботи та надали послуги  на  22178,9 тис. грн., 51,0 відсотка більше 2009 року. У малому бізнесі, включаючи малі підприємства,ф ермерські господарства та підприємців-фізичних осіб, працює понад 1794 особи. Вони сплатили податків до зведеного бюджету  в 2010 році 2935,2 тис. грн.

Виступаючий наголосив, що у розвитку підприємництва у районі залишається низка  невирішених проблем. Зокрема, у підприємництві не  повною мірою  використовує ться наявний природно-рекреаційний потенціал. Недостатня активність громадськості щодо застосування на практиці права участі в регуляторній діяльності органів виконавчої влади. Відсутні необхідні кредитні ресурси для розвитку малого бізнесу. Суттєво нижчим за середньо районний показник залишається рівень середньомісячної зарплати. В умовах району недостатньо розвинений принцип "мовчазної згоди", суть якої полягає в набутті суб'єктом господарювання права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без одержання відповідного документа дозвільного характеру за умови, якщо суб"єктом господарювання було подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, проте у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову в його видачі видано або напралено не було. Турбує і низька частка діючих підприємств у загальній кількості підприємств району. Потребує виправлення збиткова діяльність підприємств малого бізнесу.

Цього року актуальним для району є створення механізму ефективної взаємодії між органами влади та підприємницькими структурами району. Йдеться про  введення в дію практики застосування часткового відшкодування з бюджету району відсоткових ставок за банківськими кредитами, отриманими суб'єктами малого та середнього бізнесу для реалізації інвестиційних проектів, залучення підприємців району до розробки інвестиційних пропозицій та проектів та ін.. Результатом реалізації цих завдань має стати подальший розвиток підприємництва, підвищення фінансово – економічної ефективності функціонування підприємницьких структур, зростання їх впливу на економіку району, добробут громадян та якість життя населення району.

Голова райдержадміністрації Роман Рогач звернув увагу учасників координаційної на те, що Великоберезнянський район підтримує зовнішньоекономічні зв'язки з різними країнами світу. У минулому році здійснювали діяльність у їх рамках 10 суб'єктів господарювання. Обсяг експорту товарів склав 6 594, 9 тис. дол. США проти 4 693,6 тис. дол. США 2009 року. Обсяг імпорту склав 3 189,1 тис. дол. США проти 2 526, 3 тис. дол. США позаминулого року. Сальдо зовнішньоекономічного балансу позитивне і складає 3 405,8 тис. дол.  США Коефіцієнт покриття експортом імпорту складає 2,07 .

Основу товарної структури експорту складають текстильні вироби, деревина та вироби з неї. У імпорті переважають поставка механічного обладнання, машин і механізмів, електрообладнання та їх частин. Основними країнами-партнерами, які співпрацюють із Великоберезнянщиною у сфері зовнішньої торгівлі, є США, Італія, Данія, та Франція. Залежно від обсягів інвестицій, внесених в економіку району, країни - інвестори розподіляються наступним чином: США – 59,9% до загального обсягу, Італія – 26,4%, Нідерланди – 3,5%, Чеська республіка – 1,0% , Угорщина – 0,6 %, Данія і Франція – по 4,2 %, Словаччина і Бельгія ? по 0,1 відсотка.

У 2010 році в економіку району за рахунок всіх джерел фінансування залучено 16,2 млн. грн. капітальних інвестицій, з яких 13,6 млн. грн. – інвестиції в основний капітал (у капітальне будівництво та придбання машин і обладнання). За весь період інвестування в економіку району 18,6 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій. За 9 місяців 2010 року підприємствами району залучено 1,2 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій, що становить 8,7 відсотків загальнообласного показника. У структурі прямих іноземних інвестицій 97,5% склали грошові внески, 2,5% ? внески у вигляді рухомого та нерухомого майна.

У порівнянні з 2009 роком географія зв'язків підприємств району з іноземними партнерами практично не змінилася, лише з окремими країнами зросли обсяги інвестицій. Найбільші обсяги іноземних інвестицій за 9 місяців 2010 року залучені у новостворене підприємство ТОВ „Вабудо", яке зареєстроване на виробничих площах ПП „СІО" і займається деревообробкою.

На даний час реалізуються інвестиційні проекти, спрямовані на розвиток туризму і рекреації в районі, зокрема розбудова спортивно туристичного комплексу ТОВ "Вішка" в с. Вишка. Для реалізації проекту освоєно інвестицій на суму 41,2 млн. грн. Яскравим прикладом вкладу інвестицій в туристичну галузь можна вважати новозбудовані туристично-готельні та відпочинкові комплекси, що були введені в останні роки. Зокрема йдеться про туристичний відпочинковий  клуб "Віссон" в с. Кострино, туристичний комплекс "Новий сезон" в с. Вишка, готель "Ліай" в с. Волосянка готель "Едельвейс" в с. Сіль, гірськолижний комплекс "Термачув" у селищі Великий Березний.

У цьому році очікується додаткове надходження іноземних інвестицій в промисловий комплекс району за рахунок розширення виробничих потужностей підприємства з іноземними інвестиціями ТОВ „Арсіл", ТОВ „Вабудо".

У вересні 2007 року Європейська Комісія розпочала впровадження проекту „Місцевий розвиток, орієнтований на громаду", який погоджено Урядом України в рамках Національної програми дій Tacis на 2006 рік, впроваджується Програмою розвитку ООН в Україні (ПРООН), розрахований на 3,5 роки. Проект має на меті підтримати громади у вирішенні найважливіших потреб їх розвитку шляхом самоорганізації, розбудови їх потенціалу та впровадження невеликих за обсягом громадських ініціатив. У конкурсі для участі у Проекті перемогли і 5 сільських рад Великоберезнянського району: Стужицька, Ужоцька, Забрідська, Вишківська та Стричавська. Костринську сільську раду включено до резервного списку.

Для додаткового залучення інвестицій в економіку району райдержадміністрацією в 2010 році розроблено 21 інвестиційну пропозицію з метою презентації їх на різного виду виставкових заходів та оприлюднення їх на веб-сайті райдержадміністрації.

Залучення інвестицій в економіку району, завоювання довіри інвесторів вимагає тривалої, послідовної, кваліфікованої та спрямованої інвестиційної політики, професійних рішень та кроків, привабливої ідеї та вигідної пропозиції,  над чим і буде працювати райдержадміністрація в межах своєї компетенції з цих питань.

Підсумки засідання координаційної ради зробив голова обласної ради Іван Балога, який наголосив на важливості врахування усіх прийнятих рекомендаційних рішень у наступні роботі органів місцевого самоврядування.

Учасники координаційної ради приголові обласної ради здійснили поїздку у с. Вишка, де ознайомилися з діяльністю туристично-рекреаційних закладів та перспективами розвитку цієї галузі у гірському населеному пункті. 

23 лютого 2011р.

Теги: Великоберезнянщина, координаційна нарада, економіка, інвестиції

Коментарі

Василь 2011-02-24 / 09:49:00
Швидко виправили заголовок з Великоберезнящини на Закарпаття.

Василь 2011-02-23 / 15:30:00
А скільки тоді їх в області?

НОВИНИ: Економіка

17:57
З початку року найбільший товарообіг, за інформацією Закарпатської митниці, здійснювався з Німеччиною, Італією, Угорщиною, Чехією та Словаччиною
13:40
Завершено монтаж зернових елеваторів сухого порту "Термінал Чорнотисів" на Закарпатті
01:35
Чеський приватний перевізник RegioJet готовий інвестувати в електрифікацію євроколії на ділянках Чоп-Мукачево і Чоп-Ужгород
01:18
/ 3
Розпочалася чергова спроба визнати банкрутом Солотвинський солерудник
14:34
/ 2
McDonald's знову хоче відкрити ресторан в Ужгороді. Цього року
11:08
Фермери з окупованої частини Херсонщини знаходять себе у тепличному бізнесі на Закарпатті
14:16
NSV Group і представники Італії, Німеччини та Польщі провели переговори щодо побудови на Закарпатті інтермодального логістичного центру Horonda Platform
16:30
Торік, в порівнянні з 2022-м, експорт на Закарпатті становив 69%, а імпорт – 84,5%
11:33
/ 1
На Закарпатті відкрили новий митний термінал
16:43
/ 1
Прокуратура взялась за компанії групи Голден Тайл, які з грубими порушеннями придбали закарпатські родовища глин
15:03
/ 8
На аукціоні за 13,87 млн грн продають землю та адмінбудівлю колишнього "Ужгородтеплокомуненерго" в центрі Ужгорода
15:19
/ 3
"Перечинське" "Френдлі Віндтехнолоджі" програло "ужгородцям" суд за родовище андезиту біля Ужгорода, продане за 75 млн грн
10:51
/ 7
За грантами, отриманими на сади, в Україні лідирує Закарпаття
22:08
/ 20
Під велетенський деревообробний завод на Закарпатті зареєстрували індустріальний парк
21:56
У 2023-му через Закарпатську митницю експортовано товарів на майже 32 млрд грн, а імпортовано на понад 106
15:24
На Закарпатті торік зареєструвалися 7688 нових платників податків, а припинили діяльність 4720
14:30
Цьогоріч єдиного податку на Закарпатті сплачено на 17,5% більше, ніж торік
10:11
На Закарпатті надходження від туристичного збору за рік зросли на 14%
22:23
угорщина завертає вантажівки з України в "Загоні" через відсутність оформлених документів Т1
20:01
/ 7
На Закарпатті незаконно будують деревообробний завод, для роботи якого потрібно 32 тисячі лісовозів щороку, – природозахисники
20:49
Цьогоріч у зоні діяльності Закарпатської митниці товарів імпортовано утричі більше, ніж експортовано
18:32
/ 1
На Закарпатті закладуть плантацію лохини в горщиках
19:55
Виноградар з Херсонщини, господарство якого – в зоні бойових дій, консультує фермерів на Закарпатті
21:34
На Закарпатті у поточному році, в порівнянні з 2022-м, експорт товарів зменшився на 27%, імпорт – на 16,5%
18:35
Закарпаття дає українському виноградарству нове життя – виноградар з Херсонщини
» Всі новини