На Міжгірщині пройшов волейбольний турнір пам'яті редактора “Верховини" Миколи Красняника

Микола Дмитрович писав на різні теми, та все ж коронкою, безперечно, для нього була спортивна тематика. Не трапилося жодного номера газети, де б він на її шпальтах не поміщав спортивну хроніку. Не тільки всебічно висвітлював хід подій на стадіонах, спортмайданчиках, але й безпосередньо брав активну участь у поліпшенні спортивної матеріальної бази, ставав ініціатором проведення різного рангу змагань. Зокрема, ініціював престижний волейбольний турнір у Міжгір'ї на призи райгазети, який після його смерті за одностайною думкою був реорганізований на честь пам'яті невтомного ентузіаста-редактора. Миколу Дмитровича по праву йменували подвижником фізкультурного руху глибинки, він був душею спортивної команди однодумців краю. М.Д. Красняник мав великий авторитет у спортивних колах і високого масштабу, великий загін друзів, котрі його поважали як рідну їм людину. Серед них і зірки-спортсмени світового зразка. Скажімо, на запрошення колишнього редактора радо відгукувалися і охоче приїжджали на зеленооку Верховину солідні гості — штангіст-рекородсмен Лев Жаботинський, відомий у минулому футболіст, тренер київського "Динамо" і збірної України Йожеф Сабо, олімпійський чемпіон з волейболу Юрій Поярков та багато інших корефеїв радянського спорту, щоб не лише відпочити у мальовничих горах, але й запалити спортивний вогник у серцях і душах наших земляків, передусім — молоді. Одне слово, його знали і поважали всі, з ким був знайомий.

Таку людину, звичайно, завжди згадують лише добрим словом. Грай і пам'ятай — такий девіз волейбольного турніру, який щорічно проводиться на честь спогаду про керівника місцевого часопису на фініші року — в грудні. Цього разу спортивне дербі на знак пам'яті популяризатора фізичного виховання, пропагандиста здорового способу життя, батьки якого нарекли Миколою, символічно співпало з світлим християнським празником — Днем святого Миколая. У теперішньому змаганні забажали помірятися майстерністю біля сітки в спортзалі райцентрівської школи №1 шість команд, яких за відкриття тепло привітали і висловили сердечну вдячність за участь у вшануванні пам'яті М.Д. Красняника у такий спосіб начальник відділу у справах сім'ї, молоді і спорту РДА Тетяна Горова, голова районної федерації футболу Євген Бундзяк, директор ДЮСШ Тарас Бартків та автор цих рядків.

Одразу можна приємно констатувати, що турнір і тепер вдався на славу. Що не гра, то точилася вперта боротьба, під час якої демонструвався насамперед азарт, майстерність. Ніхто не хотів програвати, віддав всі до останку сили заради завоювання почесних спортивних трофеїв. На Олімпі, як кажуть, двом місця не буває — хтось з сильніших повинен стати переможцем, а дехто із слабших змиритися з поразкою. Хоч за групового змагання позбулися права виборювати призові місця, але все-таки слід віддати належне за добротну гру молодій і перспективній команді профліцею, яку готує викладач Олександр Плитан і, до речі, стає частим учасником різних турнірів, колективу колочавців, котрий на чолі з вчителем Юрієм Леднеєм цього сніжного дня подолав важкий перевал і в спортзалі порадував глядачів завзятою суперечкою у двобоях.

У напруженому поєдинку за 3 місце райлікарня зуміла виграти у "Легіона", від якого, відверто кажучи, чекали більшого. Окрасою турніру став, зрозуміло, фінал, у якому хто є хто виясняли стосунки між собою два маститі суперники, які майже не поступаються у класі один одному — команди "Освіта" та "Березовий віник". Честь перших захищали Олександр Бланк, Тарас Бартків, Сергій Звірич, син і батько — Олександр та Юрій Красняники, Іван Івась, Михайло Василевський, других — Євген Бундзяк, Ростислав Токар, Олександр Плитан, Валерій Афонін, Мирослав Кривка, Андрій Звірич, Василь Черничка та Іван Форос. З перших хвилин пішла безкомпромісна боротьба, якою смакували вболівальники, рахунок вівся очко в очко. Можна було спостерігати як за карколомними стрибками, коли витягувалися мертві м'ячі, потужними ударами за протистояння ручних щитів-блоків, не кажучи вже про суперечки, чаша від яких інколи й надмірно переливалася. Перший раунд за любителями сауни, себто "Березовим віником". Відтак реванш бере "Освіта", яка завдяки титанічним зусиллям, нарощуючи темп, успішно закінчує третю та четверту партію. Отож, 3:1 на користь освітян, які, тріумфуючи, беруть головний кубок. Аналогічними призами та грамотами, грошовими преміями нагороджуються за друге і третє місця капітани команд "Березового віника" та райлікарні. А кращим гравцем визнано Сергія Звірича з "Освіти", який удостоївся статуетки та книги "Родзинки глибинки".

Дружина покійного Леся Красняник розчулено і похвально мовила на адресу організаторам турніру — відділу у справах сім'ї, молоді та спорту РДА, редакції газети "Верховина", спортсменам-волейболістам за проведення спортивного свята-спогаду, що приурочився в черговий 13 раз пам'яті чоловіка. Подяки зичилися і фінансовим донорам турніру — селищному голові Міжгір'я Василю Щуру, головлікарю ДП "Санаторій "Верховина" Івану Канюку, підприємцям Василю Черничці, Ігорю Голембовському, Тарасу Латику, депутатам — облради Юрію Гнепі, райради Ярославу Купецькому. І спорт, як і Україну, треба любити до глибини кишені — таке має існувати меценатське гасло.

За застіллям у кафе "Каштан" було чимало цікавих згадок про любов до спорту колишнього редактора райгазети, якими ділилися його брат, теж фанат спорту Михайло Красняник, заслужений вчитель України Антон Ледней, ветерани-спортсмени Валерій Афонін, Сергій Іванина, Євген Бундзяк, який продовжує підтримувати естафету розвитку фізкультури і її масове заняття у районі, Олег Рубець, колишній тренер ФК "Верховина", освітяни Олександр Плитан, Василь Василевський та багато інших, котрим бажалося вшанувати пам'ять доброї людини штрихами найтепліших вражень від жвавих спілкувань і незабутніх зустрічей з Миколою Дмитровичем.

Такі люди не забуваються, вони стають дороговказами як жити і творити.

Теги: волейбол, турнір, редактор, Верховина

2 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати