Мадярські брати менші

Ерзянка

Факт печальний, бо я сам про ерзян дізнався недавно. І винна все та ж "тюрма народів" із центром у Кремлі. Росія, яка буцімто бореться за права російськомовних по всіх-усюдах, на своїй території знищує десятки корінних народів.

За 13 років втрачено четвертину народу

Про ерзян ми трохи відаємо під іменем мордва. І хоча існує навіть Мордовія у складі Російської Федерації, але самого такого народу – мордовського - насправді нема. Є два схожі етноси – ерзяни і мокша, які начебто його творять. Але вони настільки схожі, наскільки і різняться. Натомість російські централізатори вирішили об'єднати їх в одне. (Ясна річ, на папері. Бо в житті не вийде. Не зробиш же із білорусів та українців щось спільне!).  І називають їх мордвинами, хоча ні ерзяни, ні мокша так себе не називають. І вже в цьому сповна проявилася зневага до корінних народів, які живуть на споконвічній своїй землі.

Але до чого тут Україна? А до того, що етнічні труднощі нашої країни з її поділом на помаранчеву та біло-синю частину – це дитячі забавки порівняно з тим, які етнічні проблеми існують в Росії. Бо, якщо мешканці Одещини, Харківщини чи Запоріжжя – це ті ж українські селяни, які просто зазнали неймовірного тиску асиміляції, то Росія – це  суцільні етнічні уламки. І якщо про Татарстан, Башкортостан чи Північний Кавказ  ми ще чули, то про фінно-угорські народи, чия територія розселення тягнеться широкою смугою на півночі від Карелії і на півдні -- аж за Урал, майже нічого не відаємо.

І причина цього в тому, що це невигідно самій Росії, яка всіляко старається замовчати національні проблеми в себе вдома, натомість вишуковуючи в Україні якихось міфічних русинів.

^{Мапа розселення фінно-угорських народів}

Отож, назвемо далеких родичів наших угорців, які нині мешкають в Росії: ерзя та мокша (843 тисячі чоловік), удмурти (636 тисяч), марійці (604 тисячі), комі ( понад 418 тисяч), карели (93 тисячі), ненці (41 тисяча), ханти (28 тисяч), мансі (11 тисяч). А є ще вепси,  саами, бесерм'яни, нганасани, іжорці, енці, водь. Усі ці фінно-угорські народи, коли потрапили в російські кордони, почали зазнавати неймовірного тиску та асиміляції. Такої потужної, що половина з них уже на межі зникнення.

Ясна річ, можна відмахнутися від проблем ерзян чи карелів, звалюючи все на неспроможність цих народів до якогось "повноцінного" життя, якби не одне "але". Бо чомусь їхні "брати" за походженням та мовою -  угорці, фіни чи естонці, мають не тільки свої держави, але й повну повагу у світі. Нікому в голову не прийде назвати їх у чомусь "неповноцінними" чи "неісторичними".

Не пощастило тільки тим фіно-уграм, які опинилися в Росії, а точніше - в самому її осерді. Про небувалий розмір асиміляції останніх років красномовно свідчать цифри: від перепису 1989 року до 2002 року ерзяни і мокша втратили майже четвертину власної кількості. За 13 років – 300-400 тисяч! Колосальні втрати для мільйонного народу. Це виглядає дуже дивно і підозріло, бо протягом ХХ століття кількість цього народу практично не змінювалася, коливаючись у межах 1 мільйона 200 тисяч чоловік.

І раптом після розвалу СРСР таке падіння! А відповідь проста: Росія взяла курс на тотальне нищення усякої національної самобутності і витворення з різних народів, які її населяють, "русского человека". Чи не цим пояснюється той кричущий факт, що на мільйони українців, які там живуть, нема жодної (!) української школи, коли в той же час в Україні працюють сотні російських?

Асиміляція робиться, ясна річ, не відверто, але вміло і цілеспрямовано. Наприклад, у дитячий садок всуціль ерзянського села надішлють російську виховательку, яка спілкується з дітьми виключно російською. Найвідчутніші втрати – в освітній галузі. Присутні на круглому столі в Києві зазначали, що ще самі ходили в ерзянські школи, де всі предмети викладалися рідною мовою. Тепер про таке абсолютна більшість ерзян навіть не може помріяти – дітям пропонують вчити рідну мову ... факультативно, після уроків! От би де Табачнику повправлятися у захисті прав національних меншин на освіту рідною мовою. А то він весь час до Москви апелює. Але чомусь державна мова в Росії одна-єдина і вступні іспити всі складають тільки нею, а не рідною.

У косоворотках і лаптях

У Києві видали збірку поезій рідною мовою відомого ерзянського поета Дмитра Таганова. Видали за два тижні, бо в Росії виникли проблеми з виданням. Там, щоправда, проблеми з усім, що не відповідає загальному державному курсі – воскрешенню імперії. Тому, зазначали гості, в Києві їм легше дихається.

Щоб дати уявлення про ерзянську мову, зацитую кілька рядків із згаданої збірки "Седейсе тарка" (Місце в серці): "Ушосонть валдо. Нармунь гай. Сась маней чадиковонь лембесь. Кенярксс ваясь седесь – вай! Парос кемемась цецякс вельмесь".

Я навмисно вдався до цитування, аби показати, що ці мови не мають нічого спільного з російською.  Як і в угорців, у ерзянській мові нема родів та сполучників чи прийменників. Це зовсім інша культура, зовсім інший світ.  До вісімнадцятого століття у ерзян було навіть своє самобутнє письмо – "тешкс", натуральні ієрогліфи, якими тепер хіба що значать хрести на могилах. У 1930-их роках ерзянська інтелігенція впроваджувала латинське письмо, нею ж написано першу Конституцію Мордовської АРСР. Але вже 1937-го комуністи силою перевели її на російське. Але й нині близько сорока письменників творять літературу ерзянською мовою, хоча знають: більшість їх братів по перу була вбита у рік зміни шрифту - 1937 року.  Про це подбали органи НКВД – багатомільйонна мордва з латиномовним письмом у якихось 300 км від Москви – це щось дуже неймовірне навіть для експериментаторів-більшовиків.

Нам, які ніколи не бачили російських фінно-угрів, здається, що це якісь відсталі народи. Всі вони ніби на одне лице: що башкири, що татари,  що мордва, що удмурти чи комі. А насправді це далеко не так. Бо ерзяни ніколи не були мусульманами, хоча багато століть були західним кордоном Казанського ханства. До входження в Російську імперію (17-18 століття) у них була народна, монотеїстична релігія. Лише у часи Григорія Сковороди їх зробили переважно православними – не без допомоги випускників Києво-Могилянської академії. Православними вони залишаються по сьогодні. Хоча академік Мокшин наполягає, що за віки проникнення Церкви у ерзянське середовище витворився певний симбіоз - "мордовське православ'я", яке помітить кожен, хто відвідує місця Серафіма Саровського  - сама пустинь Саров також знаходиться на території Мордовії.

Коли я на круглому столі з нагоди Дня ерзянської мови розглядав цих людей, то був вражений. Бо замість уявлюваних смаглявих облич півдня, бачив світлочубих та світлооких гостей з правильною російською мовою, яких я би ніколи не відрізнив від етнічного росіянина. А поміж тим вони рішуче запевняли: "Ми – нє рускіє. Ми - ерзянє".               

Ясна річ, що російську владу це непокоїть. Однак попри все,  національна свідомість зростає навіть у нелегких умовах сучасної Росії. Тож нині там можна зустріти не тільки російських націоналістів, але й ерзянських патріотів, які мають власні проекти відтворення Ерзянської Землі у сучасному Поволжі.

Багато що мені прояснив альбом "Мордовський національний костюм", який я переглянув на круглому столі. Коли на мене почали дивитися з фотографій русяві люди в сорочках-косоворотках із заправленими штанами в характерно зав'язані лапті, то я був сконфужений. Адже приблизно так в Україні уявляють російське національне вбрання. А виявляється, що це  шати... ерзя-мордвинів.

^{Це не росіяни, а ерзяни}

А коли мені сказали, що Рязань – це перекручене Ерзянь, а Арзамас насправді Ерзямас – Земля ерзян, то я взагалі задумався про етногенез того, що ми називаємо російським народом. За сотні років він перемолов і увібрав у себе  десятки різних народів - від Кавказу по Далекий Схід. І скільки в цьому "русскому" власне лишилося від Русі, центр якої був у Києві? 

І Чапаєв, і Маресьєв, і патріарх Кіріл (Гундяєв)

Невдовзі в Росії відзначатимуть щось на кшталт тисячоліття "возз'єднання" мордви з росіянами. Кумедно про це читати в спеціально виданих  кольорових буклетах. Адже тисячу років тому  не те що Росії, але й Москви не було. Про яке тисячоліття тоді може йти мова? Ось вона, чергова великодержавна російська історична фальшивка, "промивка мізків", формування потрібного Кремлю стереотипу. Мовляв, ви з нами тисячу років і нікуди вам від нас не дітися. От би пріснозгаданому Табачнику обуритися псевдоісториками в любій його серцю Москві! Адже ті лише за одним київським артефактом  у ерзянській могилі вивели цілу теорію про відвічну "мордовську службу". Не червоніють ні академіки, ні інтелігенція, ні влада. Сидить собі, "витріщивши очі". Що скажеш, коли 1000-ліття оголосив "головний історик Росії" - Владімір Путін?

А під 1000-річчя в Мордовії ще з десяток національних шкіл переведуть на російську мову, скоротять видання книжок ерзянською чи мокшанською - із сотні до десятка, упівголоса будуть говорити про цих "чурків" - екстремістів та націоналістів. Ерзяни майже не присутні у владі, не чути ерзянську в столиці Мордовії – місті Саранську. І тихою сапою викорінюватимуть народи, які живуть на своїй прадідівській землі. Це, здається, в цивілізованому світі називається етноцидом.

Ти записався ерзянином?

Тож яке майбутнє російських фінно-угрів? Естонський президент, який відвідав їхнє представницьке зібрання минулого року в Ханти-Мансійську, порадив їм без зайвої дипломатії: хочете зберегтися, беріть приклад з естонців - здобувайте незалежність.

В Україні живе близько десяти тисяч ерзян. Діє кілька їхніх товариств. Хто з українців відає, що славетний Василь Чапаєв – не росіянин, а мордвин? Так само, як і відомий російський боксер Маскаєв або гімнастка Хоркіна. А ще – співачки Надєжда Кадишева та Лідія Русланова, історик Ключевський та генерал Пуркаєв, льотчики Марєсьєв та  Девятаєв. Сам Патріарх Московський Кіріл, якого так захоплено вітали екзальтовані вірники в Києві, теж походить із народу ерзя. Гундяєв – типове ерзянське прізвище, і сам Патріарх ніде не заперечував своїх фіно-угорських коренів. Так само, як і його великий попередник - Патріарх Нікон, який зробив церковну реформу у 17 столітті, наблизивши московську церкву до світового православ'я.

Отож, якщо вам трапиться на життєвій дорозі людина з Росії, не кваптеся називати його "русскім". Навіть, якщо він говорить чистою російською і схожий на білявого Єсеніна.  Бо й сам Єсенін якось легковажно написав: "Затерялась Русь в мордве и чуди"...

Теги: фінно-угорський, ерзя, мокша, мордва, удмурти, ханти, мансі, асиміляція

42 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати