У Києві закарпатські чиновники презентували стратегію розвитку краю на наступні 3 роки

Мета поїздки – узгодити попередній проект Угоди між Кабінетом Міністрів України і Закарпатською обласною радою щодо регіонального розвитку нашого краю, перелік спільних заходів та обсяг їх фінансування за пріоритетними напрямками. 

Про важливість зазначеної двосторонньої Угоди – у розмові з першим заступником голови облради Андрієм Сербайлом. 

- Необхідно сказати, що такі Угоди вже уклали Донецька, Львівська, Вінницька обласні ради. Приміром, Донецькій області вони принесли 3510405,2 тис. грн. Орієнтовний обсяг фінансування Львівщини за Угодою визначено на рівні 3 255,9 млн гривень. Дана угода підписана також Івано-Франківською облрадою і розрахована на 2011-2015 роки та спрямована на фінансування спільних заходів розвитку області у сумі, що перевищує 1 мільярд гривень. Тому, вивчивши питання по суті, голова обласної ради та голова ОДА підписали спільне розпорядження "Про розроблення проекту Угоди щодо регіонального розвитку Закарпатської області між Кабінетом Міністрів України та Закарпатською облрадою", яким було визначено склад робочої групи з підготовки даного документу та укладення Угоди.

Членам групи доручено розглянути всі пропозиції й обґрунтування, подані профільними управліннями ОДА. Було проведено декілька засідань робочою групою, на яких ґрунтовно обговорено перелік спільних заходів, які передбачається здійснити в рамках Угоди, та їх фінансування. 

- Як розумію, дана Угода укладатиметься відповідно до державних пріоритетів розвитку регіонів, визначених у Державній стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року?

- Та до пріоритетів, визначених у рішенні облради "Про регіональну стратегію розвитку Закарпатської області до 2015 року", яке депутати ухвалили 28 грудня 2006 року. Повинен сказати, що до процесу стратегічного планування області було залучено більше 12 тисяч осіб – науковців, фахівців управлінь ОДА, представників підприємництва, громадськості, які спільно виробляли пріоритети та операційні цілі, що знайшли одностайну підтримку обласних парламентарів при затвердженні соціально-економічного поступу нашого краю у грудні 2006 р. Враховуючи взаємо узгодженість Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року та Регіональної стратегії розвитку Закарпатської області до 2015 року, пріоритетними напрямами діяльності сторін щодо здійснення спільних заходів визначено поглиблення транскордонної та євро регіональної співпраці, розвиток туризму та курортно-рекреаційної сфери; просторова гармонія та охорона довкілля.

Перший напрям передбачає ряд спільних заходів. Один із них – реконструкція пропускних пунктів, що сприятиме розвитку транскордонного співробітництва між Україною та країнами Європейського Союзу, збільшення ролі області як транзитного регіону, а також поглиблення співробітництва між прикордонними областями країн ЄС та Закарпатської області.

Закарпатська область межує з чотирма країнами Європейського союзу. Загальна протяжність державного кордону України у межах Закарпатської області становить 467,2 км, з яких на українсько-польську ділянку державного кордону припадає 32.6 км, українсько-словацьку – 97,6 км, українсько-угорську – 133,1 та українсько-румунську – 203,9 км. На сьогоднішній день налічується 14 фактично діючих пунктів пропуску. Рух значної частини вантажів та пасажирів між Україною та ЄС проходить саме через Закарпатську область. Саме тому питання розбудови митної та прикордонної інфраструктури зокрема і пунктів пропуску є дуже важливим питанням як для області так і України в цілому. 

Область проводить активну роботу по залученню коштів міжнародної технічної допомоги у розбудову митної та прикордонної інфраструктури. Так за рахунок коштів програм сусідства і партнерства ЄІСП „Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна" вдалося вирішити питання фінансування реконструкції ряду пунктів пропуску між Україною та ЄС у межах Закарпатської області на загальну суму 10,5 млн. євро. 

Зокрема, реконструкція пункту пропуску „Лужанка – Берегшурань" на українсько-угорському кордоні, „Дяково-Халмеу" – на українсько-румунському та проведення другої черги реконструкції пункту пропуску „Ужгород-В.Нємецке" на українсько-словацькому, а саме будівництво нового пасажирського терміналу.

За правилами програм сусідства ЄС для отримання фінансування необхідне співфінансування мінімальною часткою 10 відсотків. Таким чином для того, щоб отримати вищезазначені 10,5 млн. євро від ЄС Україна повинна виділити на реалізацію проектів реконструкції десятивідсоткову частку, а саме 1,5 мнл. євро.

Крім того, щоб розпочати процес отримання коштів ЄС необхідно до 1 січня 2011 року подати до Спільного Технічного Секретаріату Програми ЄІСП „Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна" проектно-кошторисні документації щодо будівництва та реконструкції зазначених пунктів пропуску. 

Для здійснення спільного заходу сторони зобов'язуються: з боку Кабміну - вирішити питання щодо забезпечення виділення коштів для співфінансування проектів реконструкції пунктів пропуску у розмірі 10 відсотків від загальної суми; передбачити виділення субвенцій на здійснення проектно-кошторисних документацій щодо будівництва та реконструкції зазначених пунктів пропуску. З боку нашої області - забезпечити співфінансування з обласного бюджету та проводити постійний моніторинг будівництва. Фінансування спільного заходу здійснюватиметься за рахунок субвенції з державного бюджету обласному бюджету Закарпатської області та коштів обласного бюджету, Програми прикордонного співробітництва Європейського Інструменту Сусідства та Партнерства „Україна – Угорщина – Словаччина – Румунія" 2007 - 2013.

Загальна вартість робіт — 115,5 млн. гривень. Очікується збільшення пропускної спроможності вантажо- та пасажиропотоків через кордон України з країнами ЄС, зменшення транспортних черг на кордоні, зміцнення співпраці в рамках програм добросусідства та партнерства.

Пріоритетний напрям щодо розвитку туризму та курортно-рекреаційної сфери включає також ряд спільних заходів. Один із них - реставрація об'єктів культурної спадщини, що спрямований на розв'язання проблеми збереження пам'яток культурної спадщини Закарпатської області, проведення з цією метою протиаварійних та ремонтно-реставраційних робіт. Відсутність належних умов зберігання, тривале перебування без догляду і відповідного утримання призвело більшість пам'яток до межі знищення. На сьогодні близько 350 пам'яток архітектури потребують проведення невідкладних протиаварійних та консерваційних робіт. Насамперед це стосується замку-фортеці в м. Ужгород, замку „Паланок" в м. Мукачево, пам'яток дерев'яної сакральної архітектури в с. Ужок (церква св. Михайла) Великоберезнянського району та смт. Ясіня (церква Вознесіння Господнього ( Струківська) Рахівського району, які є домінантами для занесення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Інший спільний захід - забезпечення стабільного водопостачання міст Ужгород і Мукачево та інших окремих населених пунктів області. Він спрямований на забезпечення життєдіяльності міст Ужгород, Мукачево та інших окремих населених пунктів, зокрема на стабільне цілодобове водопостачання.

Питною водою з централізованих систем водопостачання різної форми власності користується близько 440 тисяч закарпатців, або близько 37 відсотків населення краю, в Ужгороді та Мукачеві населення забезпечене водопровідною водою відповідно на 98,4 та 84 відсотки. Середній показник у решті населених пунктів – 25 відсотків. Ще гірше становище у селищах і селах: з 800 тисяч жителів водопровідною водою тут користуються всього 12,3 відсотка людей.

Ці загалом невисокі цифри є наслідком проблем, які накопичилися у водопровідно-каналізаційному господарстві області за останні роки. Вони потребують термінового вирішення і значних фінансових вкладень. Адже у зношеному й аварійному стані перебувають до 40 відс. мереж водопостачання, значна кількість енергоємного обладнання відпрацювала нормативні строки експлуатації й потребує заміни (невідкладної заміни потребують 239,0 км водопровідних мереж, або 23,5 відсотків). Витрати води під час її транспортування та розподілу сягають у середньому 30 відс., а в окремих містах - понад 50 відсотків. Значна частина міст і селищ Закарпаття забезпечується питною водою за графіком. Подекуди питна вода за окремими показниками не відповідає вимогам державних стандартів. Найвідчутніше мікробіологічне забруднення водопровідної питної води спостерігається у Перечинському, Великоберезнянському, Ужгородському, Мукачівському та Міжгірському районах. Назріла нагальна потреба в реформуванні та розвитку цієї важливої галузі житлово- комунального господарства. 

У 2011-2015 роках треба розширити обсяги робіт з відновлення, реконструкції і будівництва систем питного водопостачання, підвищити ефективність і надійність їх функціонування. Потребують першочергової реконструкції аварійні ділянки водогонів м.Ужгорода, м.Мукачева, смт Міжгір'я, сіл Солочин Свалявського та Мужієво Берегівського районів, інші

З метою розв'язання соціально-економічних, побутових та інших проблем обласного центру, міста Мукачево та інших окремих населених пунктів області спільні дії Кабінету Міністрів України та Закарпатської обласної ради спрямовуватимуться на забезпечення стабільного водопостачання.

Фінансування цього спільного заходу здійснюватиметься за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів. Загальна вартість робіт становить 35,68 млн. гривень. Тут очікується забезпечення постійного постачання питної води обласному центрові, місту обласного значення Мукачеву, підвищення її якості, зменшення в середньому на 5 відсотків втрат води, доведення їх до мінімальних; забезпечення централізованої системи водопостачання сіл Мужієво Берегівського та Солочин Свалявського району, в яких виникла складна екологічна ситуація.

- Як на мене, дуже важливим для краю є третій напрям – "Просторовий розвиток та охорона довкілля". 

- І він охоплює широкий спектр життєзабезпечення області. Починаючи від коригування існуючих та розробка нових генеральних планів населених пунктів та інших територій області, яке ставить за мету розроблення містобудівної документації для визначення напрямку розвитку, планування, забудови населених пунктів області на проектний період. Генеральний план населеного пункту, згідно чинного законодавства України, являється основним документом для подальшої розроблення та встановлення меж населеного пункту. 

На сьогодні наявні генеральні плани не відповідають фактичному стану забудови. Переважна більшість генпланів розроблена в 1970-1983 роках, тому не може вирішувати питання комплексної забудови населених пунктів. 

Виходячи із основних завдань планування та забудови містобудівна документація на населені пункти вирішує питання обґрунтування майбутніх потреб та визначення переважних напрямків використання територій населеного пункту, раціональне розташування територій житлової та громадської забудови, промислових, рекреаційних, оздоровчих та інших територій, визначення територій, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, історико-культурну цінність.

В умовах земельної реформи, приватизації, враховуючи „Концепцію розвитку області", для сільських рад необхідно додатково розробляти схеми планування території. Крім того, необхідно також оновити схеми планування районів. 

На даний час тільки 215 населених пунктів області мають розроблені та затверджені генеральні плани, що становить 35,3 відсотка від загальної кількості. Розроблення та затвердження генеральних планів потребують 4 міста, 8 селищ міського типу та 382 села області. 

Важливим є наступний спільний захід "Будівництво соціально важливих об'єктів регіону, доступного житла". Приміром, в галузі освіти краю у незавершеному стані є 33 загальноосвітні школи на 13,5 тис. учнівських місць та 8 дошкільних закладів на 1140 місць. Будівництво значної кількості цих об'єктів розпочато в далеких 90-х роках. Із загальної кількості незавершених об'єктів освіти тимчасово припинено або законсервовано будівництво 72,7 відс. загальноосвітніх шкіл та 62,5 відс. дошкільних навчальних закладів.

Введення обов'язкової дошкільної освіти дітей п'ятирічного віку виявило ще одну нагальну потребу області щодо прискорення будівництва (реконструкції) об'єктів дошкільної освіти. Відсоток охоплення дітей в дошкільних навчальних закладах в цілому становить 42 відс., а дітей п'ятирічного віку в середньому по області 75 відс. (Тячівський район ─ 37,3 відс., Виноградівський ─ 39 відс., Ужгородський ─ 48 відсотків). 

Однією з основних проблем, що перешкоджають розвиткові сфери охорони здоров'я області, є аварійний стан приміщень, у яких функціонують досить значна кількість закладів охорони здоров'я, наявність великої кількості довгобудів.

Ліжковий фонд закладів охорони здоров'я становить 9785 ліжок. Забезпеченість ліжками складає 78,9 на 10 тис. населення (по Україні - 86,75). Область продовжує розвивати мережу закладів охорони здоров'я для нормативного забезпечення населення медико-санітарною допомогою.

Запропоновані для включення до угоди об'єкти освіти, охорони здоров'я в переважній більшості повинні замінити старі непристосовані для навчання, надання медичної допомоги існуючі будівлі, або ті, які знаходяться в аварійному стані. Фінансування цього спільного заходу здійснюватиметься за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів. Загальна вартість робіт становить 323,5 млн. гривень. Очікувані результати такі: буде введено в експлуатацію 11 загальноосвітніх шкіл на 4334 учнівських місць, 6 дошкільних навчальних закладів на 430 місць, 5 лікарень на 305 місць, Ясінянський територіальний центр соціального обслуговування громадян на 72 ліжка, завершено довготривалу реконструкцію обласного українського музично-драматичного театру та угорського національного театру тощо.

 - Можете сказати декілька слів про частину будівництва доступного житла? Оскільки це питання – надто важливе для багатьох краян.

- У цій частині йдеться про підвищення рівня забезпечення громадян, які потребують поліпшення житлових умов відповідно до законодавства, житлом, виконання зобов'язань держави щодо забезпечення постійним житлом окремих категорій громадян шляхом удосконалення існуючого та запровадження нового ефективного фінансово-інвестиційного механізму державної підтримки будівництва (придбання) доступного житла. 

В області станом на 1 січня 2010 року у незавершеному стані налічується 39 житлових будинків та один гуртожиток загальною площею 109,8 тис. кв. метрів. 

Із 39 об'єктів незавершеного будівництвом житла продовжується спорудження 12 будинків загальною площею 34,4 тис. кв. м, а на 27 або 69,2 відс. роботи тимчасово призупинені.

У 2009 році в області збудовано 659 житлових будинків і введено в експлуатацію 169,2 тис. кв. м загальної площі житла, що на 57,0 відс. менше, ніж за попередній рік. 

У відповідності з показниками загальнодержавного рейтингу за 2009 рік темп зростання (зменшення) обсягу введення в експлуатацію житла по області становить 43,0 відс. (по Україні – 61,0 відсотка).

На початок 2010 року в області на квартирному обліку перебувало 9745 тисяч сімей і одинаків. 

Впродовж останніх п'яти років в області не збудовано жодного квадратного метра соціального житла, щорічно одержували житло 0,9-1,7 відс. тих, що перебували у черзі на житло, а у 2009 році – 0,29 відсотка.

Забезпечення житлом окремих категорій громадян здійснюється відповідно до спеціальних програм житлового будівництва за рахунок коштів бюджетів усіх рівнів в дуже незначних обсягах, що призводить до численних звернень та соціальної напруги серед цієї категорії громадян, особливо звільнених військовослужбовців, учасників бойових дій в Афганістані та інших зарубіжних країнах.

За станом на 1 січня 2010 року на квартирному обліку у виконавчих органах місцевих рад області перебувають 215 осіб окремої категорії громадян, з них 37, яким виповнилося 60 і більше років, 30 інвалідів Збройних Сил, 7 сімей померлих та 1 сім'я загиблого військовослужбовців. Більше половини з тих, які перебувають на квартирному обліку (59,5 відс.) чекають власного житла від 20 до 10 років.

Розв'язати болючу проблему забезпечення житлом черговиків, в тому числі і окремі категорії громадян можна шляхом державної підтримки надання пільгового кредиту або сплати 30 відсотків вартості житла (будівництва доступного житла).

 У зв'язку із зазначеним спільні дії Кабінету Міністрів України та Закарпатської облради спрямовуватимуться на удосконалення механізму державної підтримки будівництва (придбання) доступного подальшого розвитку системи іпотечного житлового кредитування; добудови житла; об'єктів незавершеного житлового будівництва; проведення реконструкції житлових будинків перших масових серій, а також будівель нежитлового призначення, що належать до сфери управління Міноборони і МВС; прискорення розроблення (коригування) містобудівної документації на обласному та місцевому рівнях, зокрема передбачити у відповідних місцевих бюджетах окремим рядком фінансування робіт з планування територій, у першу чергу інвестиційно-привабливих; забезпечення резервування земельних ділянок під будівництво доступного житла.

Реалізація даного спільного заходу дозволить поліпшити житлові умови безпосередньо для 2,5 тисяч закарпатських сімей; створити умови для доступності будівництва (придбання) житла громадянам із середнім рівнем доходу; добудувати незавершені (припинені) будівництвом об'єкти житла (на початок 2010 року їх в області нараховується 39 та один гуртожиток); залучити для будівництва доступного житла більше 400,0 млн. грн. небюджетних коштів. У цілому поступово розв'язати проблему забезпечення населення житлом, у тому числі військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та служби цивільного захисту, осіб начальницького складу Державної фельд'єгерської служби, Державної кримінально-виконавчої служби, посадових осіб митної служби, прирівняних до них осіб, інших службових осіб та членів їх сімей, прирівняних до них осіб та інших службових осіб, військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, молодих сімей; скоротити строк перебування громадян на квартирному обліку та збільшити кількість громадян, які вирішують своє житлове питання до 5 відс. щороку; забезпечити нарощування темпів будівництва доступного житла у наступні роки; створити на підприємствах області додаткові робочі місця, отримати додаткові податкові надходження; сприяти розвитку будівельно-промислової галузі, інженерної структури житлово-комунального господарства області; поліпшити соціально-економічні показники області і добробут населення. 

 - Перспективи – обнадійливі. Звісно, це - не панацея від усіх проблем, та все ж вихід. До речі, як оцінили урядовці попередній проект Угоди та Спільних заходів, які ви презентували в столиці?

- Підготовлені проекти Угоди щодо регіонального розвитку Закарпатської області між Кабінетом Міністрів України та Закарпатською обласною радою та Спільних заходів було оцінено як фахові. І це порадувало. Були також висловлені окремі зауваження, пропозиції. Всі вони – слушні. Приміром, Угода укладається терміном на 3 роки, а не на 5, як йшлося раніше. Вилучені із Спільних заходів комерційні проекти. Вказувалось на необхідність чіткого аргументування окремих позицій заходів і т.д. Всі зауваження ми невідкладно розглянули на робочій нараді, яка відбулася вже наступного дня. Після їх доопрацювання, будуть внесені відповідні зміни і доповнення до даних документів. Наступним кроком стане підписання згаданої Угоди. З боку Закарпаття її скріпить своїм підписом голова обласної ради, а з боку Кабінету Міністрів – його уповноважений. Після чого наш край матиме стратегію вирішення актуальних питань життєзабезпечення, за якою житиме наступні 3 роки.

Теги: угода, життєзабезпечення, стратегія, Кабмін

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати