Закарпатська Іршавщина: Від дрібних крамничок і яток до супермаркетів

Припинили роботу фабрики, заводи, не інакше, як знищили колгоспи. Торкнувся цей процес і споживчої кооперації, котра була єдиною в Іршавському районі, що забезпечувала усе населення товарною масою широкого вжитку.

Тоді й почали з’являтися примітивні, без елементарних правил торгівлі крамнички, ятки, навіть стихійна торгівля на вулицях. Українська торгівля перетворилася у хаос. Довго так тривати не могло. Проте, хоч матеріальна база й зазнала руйнації, але людський фактор залишився непохитним і неушкодженим. За роботу взялися досвідчені працівники торгівлі Андрій Іванович Лупак, нинішній голова правління РСС, Марта Михайлівна Ханас, директор Іршавського райунівермагу, Іван Петрович Сокач, голова правління Білківського споживчого товариства. Спільними зусиллями та за допомогою пайовиків почали відродження рідної їм торговельної організації. „На відміну від радянських часів, – каже голова правління районної споживчої спілки Андрій Лупак, – з’явилися сильні конкуренти – приватні торговці, які через наші недосконалі закони щодо сплати податків опинилися у кращих умовах, ніж споживча кооперація. Аби привернути до себе покупців, – веде далі мову Андрій Іванович, – нам довелося поступово підвищувати культуру торгівлі, і як бачимо сьогодні, нам це досить добре вдалося. Ми розуміли, аби не відставати від вимог часу, сервісне обслуговування має бути на високому рівні, саме тому і взяли курс на модернізацію та переоснащення підприємств торгівлі, громадського харчування та виробництва. Тільки в минулому році на ці потреби використано 750 тисяч гривень. За цей час у районі системи РСС відкрито: магазини, мінімаркети у селах Білки та Довге, а у Великому Раківці магазин нового зразка АВС. Навесні минулого року, на честь 60-ти річчя споживчої кооперації, в райцентрі відкрито добротний Коопмаркет. Його торгова площа сягає 285 квадратних метрів, оснащений сучасною технікою. У торговому залі встановлено 15 одиниць холодильного обладнання, діють комп’ютерні вузли розрахунків з покупцями, комп’ютерний облік надходження та реалізації товару. Усі ці роботи проведено за рахунок Іршавського споживчого товариства, яке очолює Ганна Горзов. Але й то не все. Аби якнайкраще задовольнити потреби сільського населення, ближчим часом відкриють добротний магазин типу маркет у селищі Ільниця, АВС – у селах Дунковиця та Загаття, сучасні кафе у Кам’янському та Ільниці.

Основним принципом Іршавських кооператорів є – забезпечення стабільних показників у їх роботі. Свідченням цьому може послужити той факт, що протягом минулого 2006 року продано різних товарів на суму 14 мільйонів гривень, в тому числі в громадському харчуванні реалізовано 4378,9 тисяч гривень, заготівельний товарообіг становить 1705,4 тисяч гривень. Відрадно те, що поряд із торгівлею тут діє і своєрідне виробництво, в якому вироблено товарів народного споживання на суму 1574,6 тисяч гривень. Виходячи із згаданих показників, можна з упевненістю сказати, що райспоживспілка має можливість вчасно розраховуватися з державою. Наприклад, торік споживчими товариствами та кооперативними підприємствами виплачено податків та зборів на суму 2 мільйони 896 тисяч гривень". Виходить, що ця організація на Іршавщині є одним із головних постачальників районного бюджету. Але голова правління РСС розповідає і про деякі неподобства у чинному законодавстві. Наприклад, якщо споживча кооперація виступає справжнім платником податків, то за логікою, повинна б розраховувати на рівні умови господарювання з приватними, колективними та комерційними структурами, які діють переважно за межами правового поля. Це треба розуміти так, що в нашій державі все ще не створені рівні умови оподаткування як для споживчої кооперації, так і для приватних структур. Тим паче при визначенні різних платежів до бюджету органи державної влади та місцевого самоврядування повинні врахувати особливості роботи споживчої кооперації, яка обслуговує найбіднішу верству населення – селян, і працює у непростих умовах. Таким чином формування сучасної системи торгівельного обслуговування сільського населення повинно працювати над поліпшенням структури товарообігу за рахунок зростання реалізації непродовольчих товарів і в першу чергу сільськогосподарського призначення. Надання селянам побутових соціально-культурних, заготівельно-виробничих, технічних та інших послуг, що дозволить збільшувати кількість робочих місць на селі.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати