Прагматизм і консенсус по-словацькому

Наприкінці 90-х років Словаччина через авторитарне правління Мечіара та розповсюджену корупцію була названа Мадлен Олбрайт "чорною дірою на карті Європи". Як цій сусідній з Україною країні вдалося "відмитися" від такого іміджу? Чому словаки відкинули нейтралітет, і як правлячі та опозиційні партії змогли домовитися про пріоритети та дотримуватися їх?

Прагматизм і консенсус по-словацькому

Про це "Дню" — в інтерв’ю Надзвичайного та Повноважного Посла Словацької Республіки в Україні Павола Гамжіка, який був міністром закордонних справ, двічі обіймав посаду віце-прем’єра і безпосередньо сприяв проведенню реформ у країні..

"...ПІСЛЯ ВСТУПУ ДО ЄС І НАТО В КРАЇНІ ПОЧАВСЯ ІНТЕНСИВНИЙ РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ"

— Перш за все, після виборів 1998 року ми створили нову урядову коаліцію, яка розуміла, що нам необхідно для розвитку й виходу з ізоляції. Нова коаліція однозначно хотіла інтегрувати країну до Європейського Союзу та НАТО. Результатом цих виборів став початок переговорів про вступ до НАТО та ЄС, що відкрило нову перспективу розвитку країни у всіх сферах. Для виходу з глухого кута 1990-х років дуже важливою була підтримка з боку наших громадян. Ситуація була складною. Адже незалежна самостійна Словаччина утворилася лише 1993 року. На відміну від сусідніх держав — Польщі, Чеської Республіки та Угорщини — ми повинні були все створювати спочатку. Після 1998 року опозиція у своїй більшості також підтримала вступ до ЄС і членства в Північноатлантичному альянсі. Це дуже сприяло зростанню підтримки з боку громадян у реалізації цих пріоритетів.

— Пане посол, ми знаємо, що у вас була одна невдала спроба провести референдум стосовно членства в НАТО. І Мечіар був проти вступу до Альянсу. Як удалося переконати населення в необхідності вступу до цієї військово-політичної організації?

— Владимир Мечіар, у принципі, не був проти членства в НАТО. Просто в Європі ніхто не розумів його політику. Він шукав інші шляхи і можливості того, як розвивати відносини в Європі та втриматися при владі. За 10 місяців до проведення цього референдуму я обіймав посаду міністра закордонних справ. І через маніпуляції під час цього референдуму, я наступного ж дня подав у відставку. Гадаю, що пан Мечіар і так знав, що іншого шляху немає.

Суспільство, громадяни зрозуміли, що для поліпшення рівня життя ми повинні просто відкритися. Нам необхідна була перспектива розвитку, а таку перспективу надавала лише інтеграція. І після вступу до ЄС та НАТО в країні почався інтенсивний розвиток економіки, що привело до підвищення рівня життя, до економічної та політичної стабільності. Крім того, ми отримали стабільність у сфері безпеки. Ми не мали гарантій безпеки і задля них вступили до НАТО.

"...НА СЬОГОДНІ В СВІТІ НЕМАЄ МІСЦЯ НЕЙТРАЛІТЕТУ"

— А які були небезпеки для вашої країни?

— Світ не є безпечним. Ми знаємо про те, що сталося в Європі, в Югославії в 1990-ті роки, про те, яка ситуація, наприклад, у Грузії, у Придністров’ї. Це точки нестабільності.

Я вважаю, що й ваша країна повинна мати гарантії безпеки. Для нас це було однозначним — вступ до НАТО. З тих пір ми про це й не думаємо. Довкола нас друзі, з якими ми співробітничаємо. Перш за все, стаття 5-та Вашингтонського договору — і все.

Ми живемо у світі глобалізації. Тому потрібно, щоб ми об’єднали сили в нашому регіоні. Цей регіон — Європа. У нашому уявленні Україна — європейська країна. І попри те, що в кожного з нас свої власні відчуття, досвід, культура, історія, ми розуміємо один одного. Україна для Словаччини, для наших громадян — дуже близька країна. Ми розуміємо, знаємо і, можливо, сприймаємо деякі труднощі краще, ніж інші.

— Мені якось зустрічалися публікації, що у Словаччині свого часу був дуже популярним нейтралітет. Чим це пояснювалося?

— Про це зазначалося 1997 року, коли в нас був референдум. Але я б не сказав, що нейтралітет був у нас популярним. Цю тему нав’язували лише ті політики, які виступали проти вступу Словаччини до НАТО. У той час Владимир Мечіар (зокрема, його тип мислення) та його партія не знаходили розуміння в Європі. У такій ситуації політики шукають вихід, аби закрити тему, й таким чином він хотів нав’язати нейтралітет. Люди цього не підтримали. Світ дуже складний, і на сьогодні в ньому немає місця нейтралітету. Ви повинні знати, де ви знаходитеся. Як може така країна, як Україна, бути нейтральною? У нас завжди про нейтралітет говорили ті, хто був проти НАТО.

— Як у вас ставляться до європейської системи колективної безпеки, про яку і в нас багато говорять противники вступу України до НАТО?

— Ми можемо обговорювати цю ідею, але не збираємося її підтримувати, аби не порушувати наші обов’язки в НАТО, в ЄС, а також інших організаціях. Ми в НАТО, і це дає нам необхідні гарантії. Але ми готові розглядати всі пропозиції, що стосуються поліпшення безпеки на нашому континенті.

"...БЕЗ ПОЛІТИЧНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ, БЕЗ ДОМОВЛЕНОСТЕЙ НЕМОЖЛИВИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК"

— Пане посол, судячи з історії вашої країни, реформи в Словаччині проведені завдяки зусиллям правих і ліберальних сил, а не авторитарному режиму Мечіара. На останніх парламентських виборах реформаторські сили зазнали поразки. Чому словаки не підтримали їх?

— Мікулаша Дзурінду підтримали двічі, і він пробув при владі вісім років. Після восьми років люди хочуть змін. Це нормально. Хочу зауважити, що у складі реформаторської коаліції були ліберали, консерватори, ліва SDL і моя ліва політична партія, яку я створив разом із колишнім президентом Рудольфом Шустером. Ми всі, праві та ліві, вели переговори й домовилися, що реформи необхідні. Зокрема, реформи фінансової, податкової та пенсійної системи, а також багато інших. Зазвичай країни, в яких домінують ліві сили, таких реформ не проводять. Але час показав, що все було зроблено правильно. І новий соціал-демократичний уряд не завалив жодну реформу, оскільки вони допомогли і продовжують допомагати розвитку нашої країни. Ми провели ці реформи і через чотири роки, 2002 року, SDL і моя політична партія зникли. Але в нас були пріоритети: інтеграція до ЄС, НАТО й реформи. Все, що ми зробили, було прагматичною політикою.

Зараз політика ні у вас, ні в нас не базується на ідеології. І це добре. Необхідно концентрувати увагу на тому, що необхідно зробити. Можу сказати, що в Словаччині прагматизм приніс добрі результати. Якщо на початку 90-х років ВВП на душу населення становив 40% від середнього показника в Європейському Союзі, то зараз — 70%.

 

Для людей важливо, щоб життя покращувалося, щоб країна розвивалася, щоб політики зрозуміли, що без політичної стабільності, без домовленостей неможливий економічний розвиток.

— Ви, напевно, знаєте, що серед частини українського населення побутує думка, що для виходу з кризи та економічного розвитку в країні необхідний авторитарний лідер. Чи може в сучасних умовах авторитаризм бути ефективним для модернізації країни?

— Ні, і ще раз ні. Річ у тім, що розвиток може відбуватися лише на основі демократичних домовленостей. На основі того, що всі політичні сили сядуть за один стіл. І коаліція, і опозиція повинні розуміти пріоритети. Вони можуть мати різні погляди на шляхи й деталі. Україна дуже важлива країна, яка має свої труднощі. І дуже важливо, щоб політична еліта (хоча мені не до душі це визначення) домовилася.

Авторитаризм — це не вихід. Він може працювати спочатку, але потім усе зіпсує. Бо авторитарні політики прагнуть до зміцнення влади. І це негативно впливає на все. Політика — це боротьба за владу. Разом із тим, політичні пріоритети повинні залишатися тими самими — розвиток країни, економіки, хороші відносини з усіма країнами, і в першу чергу — поліпшення життя громадян.

"КОЖНА КРАЇНА МАЄ БУТИ "СОЦІАЛЬНОЮ"...

— Згідно з повідомленнями словацьких ЗМІ, нещодавно був скоректований прогноз зростання словацької економіки з 1,8% до 3,1%. На чому базується зростання на тлі світової економічної та фінансової криз, що тривають, і наскільки цьому сприяє перебування вашої країни в зоні євро?

— Справді, зростанню нашої економіки сприяє і той чинник, що ми вступили до єврозони 2009 року. У нас не було фінансової кризи, хоча ми все ж відчули негативний вплив кризи, оскільки ми проекспортна країна. Нагадаю, що ще до вступу до єврозони ми реформували банківську систему. Після вступу до ЄС до нашої країни надійшли великі інвестиції, нові технології. Якби не було кризи, то цього року, наприклад, ми могли б бути на першому місці у світі з кількості випущених автомобілів на душу населення.

— А днями ваш прем’єр-міністр заявив, що Словаччина має бути "соціальною" і "сильною" країною...

— На першому місці в країні повинні стояти її громадянин. Тому кожна країна має бути "соціальною". Я був у складі двох урядів, Мечіара і Дзурінди, й тому можу зауважити, що наш сьогоднішній уряд — перший, який має можливості проводити соціальну політику так, що люди це відчувають. Слова Фіцо означають, що уряд повинен мати можливість впливати на розвиток і ухвалювати рішення, що стосуються основних напрямів розвитку. Аби рішення приймалися не лише на користь підприємців або акціонерів, а й громадян.

— Ви зауважили, що уряд повинен думати про людей. Хотілося б почути від вас, як у Словаччині вирішується питання про мови? У світових ЗМІ була інформація про те, що у вашій країні, мовляв, ухвалений суперечливий закон про мову, що викликав незадоволення угорської меншини. Наскільки відомо, у вашій країні словацька мова — державна, але разом із нею використовується угорська.

— У нас був ухвалений закон, що не впливає на використання угорської мови етнічними угорцями, громадянами Словаччини. Разом із тим, довкола "мовної" теми триває політична гра. У нас є дві політичні партії, які на етнічній основі намагаються "набрати бали". Одна з них, угорська національна партія, хоче створити культурно-мовну автономію й, можливо, потім — територіальну. Це для нас неприйнятне. Повинен зауважити, що угорці зі словаками проживають переважно на півдні Словаччини. Між ними немає проблем, і живуть вони спокійно. Але якщо хтось на цьому питанні хоче зробити політику, то це нам не до вподоби. Ми хочемо розвивати нашу країну в рамках міжнародних договорів і Хартії про регіональні мови та меншини.

— А чи є проблеми з реалізацією прав словацької меншини в Україні?

— Наша меншина в Закарпатті, а це приблизно 15—17 тис. словаків, має непогані умови проживання, отримує підтримку з українського боку на свій розвиток. Їм створені умови для вивчення словацької мови. Ми, зі свого боку, також підтримуємо українську меншину в Словаччині. Між нами не існує проблем. Якби всі працювали так, як працює Україна зі Словаччиною на користь розвитку меншин інших держав, це було б прекрасно і проблеми б не виникали.

"РІШЕННЯ ПРО ВСТУП ДО ЄС — ЦЕ НЕ ЛИШЕ ПОЛІТИЧНЕ РІШЕННЯ..."

— Тепер, якщо можна, поговоримо про ЄС. Пане посол, чи не вважаєте ви, що Європа зробила помилку, не сказавши однозначно, що чекає на Україну? Чи підтримує ваша країна концепцію розвитку вдіносин між ЄС і Україною, яка полягає в тому, що Брюссель повинен зробити чітку заяву стосовно того, що Україна має реальний шанс на членство в ЄС. Можливо, не сьогодні й не завтра, а після виконання чітко вказаних умов, як зауважив у статті в газеті "День" євродепутат Павло Коваль?

— Ми, я маю на увазі Словаччину, сказали однозначно, що Україна має бути в ЄС. Я сподіваюся, що цього року буде підписана угода про асоціацію і посилена угода про зону вільної торгівлі. Це будуть хороші кроки вперед.

— У нас багато хто вважає це заміною можливому членству в ЄС...

— Це не заміна. Потрібно розуміти, що країна має бути готова до членства. Країна має бути стабільною. Якщо у вас буде політична стабільність, то ми всі готові це сказати. Стосовно НАТО ми вже сказали: ми готові, якщо ви будете готові.

— Але ЄС такого не сказав...

— Та нічого страшного. Для того, щоб це записати на папері, той, хто цього хоче, повинен дотримуватися всіх раніше досягнутих домовленостей і повинен однозначно сказати: ЄС — наша перспектива. Процес значно прискориться, якщо це скаже ваше нове керівництво й однозначно виконає зобов’язання, добровільно взяті вашою країною.

Ваша країна велика й складна, і дуже важлива для нас. Але процес вступу до Європейського Союзу теж складний. І потрібно розуміти, що рішення про вступ до ЄС — це не лише політичне рішення. У нас існують чіткі правила і критерії, які необхідно брати до уваги. Якщо Україна буде готова вступити до ЄС — це на всі сто відсотків на користь Словаччини. Скажу відверто, якщо ви будете готові й вступите до НАТО — це теж стовідсотково на користь Словаччини.

"ВІЗОВИЙ РЕЖИМ ЗАВАЖАЄ РОЗВИТКУ КОНТАКТІВ МІЖ НАШИМИ КРАЇНАМИ..."

— Пане посол, а як у ЄС поставляться до того, що Україна приєднається до Митного союзу? Такі заяви нині звучати з боку оточення Януковича, який переміг на президентських виборах.

— Ми можемо лише чекати на те, які рішення прийме Україна. Але вступ до Митного союзу не збігається з процесом переговорів стосовно посиленої угоди про зону вільної торгівлі з ЄС. Таке рішення України вплине на переговори. До цих пір Україна не дозволила нам дати однозначну відповідь. Ви вже могли отримати ПДЧ, але ваші представники (Віктор Янукович 2006 року. — Ред.) заявили, що вам такий план ще не потрібний. Ви вже могли бути на шляху до членства в НАТО. Як можна бути стосовно вас однозначними, якщо неоднозначні ви?

— Як ви вважаєте, чому повільно в ЄС вирішується питання надання Україні безвізового режиму? Складається враження, що безвізовий режим з ЄС швидше отримає Росія, яка, на відміну від України, не скасувала візового режиму з ЄС, як це зробила наша країна 2005 року.

— Це було б нелогічним. Неможливо, щоб ЄС увів безвізовий режим раніше з Росією, ніж з Україною. Візовий режим заважає розвитку контактів між нашими країнами, працює проти наших політичних та економічних інтересів в Україні. Ми вже торік спростили умови отримання віз. У нас є національна й шенгенська візи. Ми готуємо договір з українською стороною про те, що національні словацькі візи будуть безкоштовними. Щодо шенгенських віз, то зараз понад 40% таких віз надається безкоштовно. Ми підтримуємо кроки в напрямі візової лібералізації і підготовки road map, аби було зрозуміло, що необхідно зробити на шляху до безвізового режиму з Україною. Я знаю, що багато країн ЄС вважають так само. Потрібно лише дотримуватися домовленостей. Я впевнений, що через кілька років у нас будуть безвізові відносини. Це в інтересах не лише України, а й Словаччини.

Микола Сірук, "День"
22 лютого 2010р.

Теги: Словаччина, уряд, НАТО, меншина, ЄС

Коментарі

KK 2010-02-26 / 20:38:00
Пане Х - а Ви як колабирант цих чужих інтересів на закарпатті ("москалями", ФСБ-ушниками, "руками" Праги, Будапешта, Братiславы), скоро змусете собі знайти нову притулку, якщо нова Рутенія не здійснеться. Може п. Юрій зможе ще Вас десь заховати у його підвал. А може в дурдом разом із Вашим побратим в русинстві Петя Ґетсько??

X(iks) (спецiально для хамiв "титульної" нацiї ) 2010-02-26 / 00:38:00
Це стало традицiєю - як тiльки пост вiд представника "титульної" нацiї то обов"язково хамство. Я розумiю, що вся черепна коробка забита "москалями", ФСБ-ушниками, "руками" Праги, Будапешта, Братiславы та й у загалi кругом однi вороги "неньки" самостiйної i незалежної в першу чергу вiд розуму i честi. Звичайно, займаються люди перевезенням сигарет, горiлки i iнших предметiв не вiд хорошого життя. Сказати, що:"...сигарети возять переважно "безвізові" громадяни Словаччини..." можно, якщо думати тим на чому сидите п.prf. Хоч один раз переїдьте в Словаччину i побачите, що бiльшiсть з тих, що перевозять сигарети i горiлку це жiнки iз Галичини. Або iнша фраза:"А "чорні" йдуть не від нас, а з їхньої братньої Росії...". Перевозять нелегалiв до захiдного кордону не росiяни... Почитайте пресу i послухайте, що в народi говорять про "Свободу" i їхнього лiдера. А чому когось має турбувати вiдношення України з РФ, крiм неї? Все,що сказав Посол правда!

Rusyn 2010-02-24 / 22:37:00
pfr-ую:посліднє речення правдиве.Всьо остатнє - демагогічний бред.Поганому танцорови як усе мішають ...!Ти політруком не служив,в прошлому животі?

тт. X-ую з Іштваном від pfr 2010-02-23 / 19:13:00
ще чого, вас ковдошних "демократів" слухати. До теми: правда - це те, що нинышнэ словацьке керівництво лізе в гузицю карликам із Кремля і танцює під їхню (газову) дудку. Газові краники у січні 2009 року прикрила Росія, бо їй треба було дискредитувати Україну перед ЄС. І те, що вже у квітні ціну спустила на 270, вже нікого не цікавило. Фіцо, коли приїхав до Києва, безцеремонно заявив - мене не цікавлять ваші проблеми і ваші відносини із РФ, мене цікавить газ! Чому автор це не спитався у посла? потім - сканер як просвічує наших машинистів, так і далі просвічує. А сигарети возять переважно "безвізові" громадяни Словаччини, плюс до них не так сильно чіпляються їхні митники, як до наших. А "чорні" йдуть не від нас, а з їхньої братньої Росії, кордон із якою Україна ніяк не може встановити, бо, "відішлі ето рєзать па жівому". Хоча, само собою, ми (декотрі із нас) теж далеко не ідеальні, коли їдемо за кордон, поводимось, як у себе вдома...

X 2010-02-23 / 14:42:00
П. prf, об"єктивна правда це i є демократiя. Вчiться i звикайте. :)

Istvan 2010-02-23 / 12:14:00
Потому, что наведенное так и есть.

pfr 2010-02-23 / 11:42:00
Забув автор спитати, чому і за яким правом нас так обс...ють словацькі політики і змі, Ягнатек, Слота, Фіцо і т.п. звинувачують нас у "газовій кризі", що поїзда їм блокуємо, сигарети возимо, чорних пускаємо через "дірявий" кордон і багато іншого...

НОВИНИ: Політика

11:15
На Закарпатті клірик-антисеміт УПЦ (МП), якого СБУ викрила на поширенні фейків про війну в Україні, постане перед судом
17:18
У Чехії до Європарламенту кандидує закарпатка Інґа Петричка
11:22
В Ужгороді у неділю відбудеться благодійний забіг під сакурами
15:49
/ 17
На Закарпатті проросійського провокатора-"русина" Данацка затримали за антисемітські погрози хасидам
22:49
/ 9
"Що хочемо, те і робимо": у "терактівських" Керецьках на сесію сільради незаконно не пустили військових
16:52
/ 25
У Закарпатській облраді "нодьмодьорорсаґового" "слугу" Іванча замінив Цебер з бази "Миротворця", який з угорським паспортом їздив розважати окупантів до Криму
19:56
/ 7
ВР затвердить нові назви 4 сіл на Закарпатті, зокрема – Пушкіна
19:33
/ 16
Помер ексголова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль
13:46
/ 9
Ізолюючи угорців Закарпаття, Орбан і Ко роблять все можливе, аби угорська громада ставала все меншою – Балога
22:30
/ 36
Опубліковано архівний виступ єпископа Івана Маргітича під час вшанування 60-ї річниці подій на Красному полі біля Хуста (ДОКУМЕНТ)
21:37
/ 7
Зеленський звільнив Токаря і призначив Гайдая головою Мукачівської РДА
11:15
/ 4
На Закарпатті судитимуть двох кліриків УПЦ (МП), яких СБУ раніше викрила на пропаганді комунізму
23:23
/ 7
У понеділок "недоброчесна" голова апеляційного суду Фазикош розглядатиме апеляцію "корупційного" голови земельної комісії Ужгорода Мильо
20:45
/ 15
Уряд призначив заступника голови Закарпатської ОВА Добромільського головою Державної служби України у справах дітей
19:05
/ 42
На Закарпатті греко-католицького священника позбавили парафії за проукраїнську позицію (ДОКУМЕНТ)
21:48
/ 12
Вслід за Кащуком сесію перед голосуванням покинув Лунченко, а обов'язки голови виконуватиме секретар ради Губаль
18:01
/ 5
Два клірики УПЦ МП на Закарпатті отримали підозру за пропаганду комуністичного режиму та срср
15:04
/ 6
Депутати міської ради Хуста проголосували за недовіру міському голові Кащуку
15:24
/ 3
Ворог запустив ІПсО з "погрозами" на адресу угорців Закарпаття від "українських націоналістів"
04:07
/ 38
Василіяни Закарпаття на Капітулі в Угорщині переобрали на наступні чотири роки дотеперішнього керівника Провінції св. Миколая
20:07
/ 31
В Угорщині на виборах керівництва закарпатських василіян "духовно навчає" угорський прихильник сепаратизму МГКЄ
14:14
/ 6
На Закарпатті одіозний клірик УПЦ МП, що є кумом Медведчуків, влаштував "жіноче" шоу зі своїм викликом у "військкомат"
14:38
/ 4
Скарга закарпатської адвокатки Бухтоярової в КСУ поставила під загрозу декларування статків чиновниками – НАЗК
21:24
/ 9
Жителі "вибухової" Керецьківської громади проігнорували звіт свого корупційного голови від ОПЗЖ Мушки
16:25
/ 11
Кабмін погодив призначення Сергія Гайдая головою Мукачівської РДА
» Всі новини