Феномен закарпатських Баранинців уже ввійшов до новітньої історії вітчизняного самоврядування

У Павла Чучки завжди був вибір. Низинне закарпатське село Баранинці, де він народився і виріс, по-своєму унікальне: поруч роздоріжжя трьох найважливіших європейських магістралей. Одна прямує на північний захід - Братиславу, Прагу, Берлін. Друга через Будапешт скерована на південний захід нашого континенту, а третя, східна, веде до Києва. Як справжній закарпатець, європеєць за народженням Павло з дитинства пізнав і вивчив, окрім рідної, ще кілька мов, зокрема словацьку, сербську, німецьку, угорську, румунську, на яких за будь-якої влади говорили його рідні, сусіди, друзі. Тож кожна з доріг була для нього зрозумілою й відкритою, кордони та карпатські перевали не відгороджували юнака від світу.

Феномен закарпатських Баранинців уже ввійшов до новітньої історії вітчизняного самоврядування

А В СІЛЬРАДІ - РІК ЗА ДВА

Як і чому відомий на Закарпатті літературознавець, письменник, автор багатьох книжок, старанний збирач філологічних скарбів українського русинства і водночас популярний з обох боків державного кордону ресторатор (хоча започаткована нашим героєм на околиці Ужгорода 15 років тому "Деца у нотаря" завжди була і залишається радше етнографічним музеєм свого краю, аніж модним закладом громадського харчування, де будь-коли можна смачно і безпечно для власного здоров'я поїсти) очолив чималу сільську громаду, кількома реченнями не розкажеш.

Сам Павло пояснює лаконічно: "Набридло дивитися, як всюди крадуть громадівське майно та землю, збиткуються над людьми і при цьому навіть на сповіді в церкві не каються!". Та, напевне, він і сам не чекав, що стає на круту стежину війни.

Є професії, кожен рік роботи за якими кадрові служби зараховують як за два. Так само обчислювався стаж фронтовиків. Додамо до цього пільгового списку і професію голови сільради, щоправда, далеко не кожного, хто після перемоги на чергових виборах отримав печатку і ключі від приміщення.

Павло Павлович і його команда (а це кілька членів виконкому, 15 депутатів, а нині вже переважна більшість дорослого і малого населення чотирьох сіл довкола Баранинців) чотири роки поспіль тримають оборону тутешнього місцевого самоврядування у неоголошеній війні з районною та обласною прокуратурами, судами різних інстанцій, кількома законно позбавленими мандатів лжеобранцями та їхніми покровителями. Тож кожна хороша справа, започаткована чинним головою і депутатським корпусом, а також те, що їм зробити ще не вдалося через протидію "незгодних", ще й донині не що інше, як свіжі новини з фронту.

Цей баранинський феномен уже ввійшов до новітньої історії вітчизняного самоврядування, хоча, гадаємо, ще не досить відомий широкій муніципальній спільноті: сільській громаді вдалося відкликати зі складу своєї ради громадян, котрі проникли туди з "чорного входу". А коли Ужгородська міжрайонна прокуратура грудьми стала на їхній захист, судді з позиченими в сірка очима ухвалили "правильне" незаконне рішення, сотні виборців стали довкола сільради і не пропустили інформатора недобрих новин (читай -судвиконавця) до територіальної виборчої комісії, де тривав підрахунок голосів.

НЕ ЛІНУЙСЯ ЧИТАТИ, ЩО ПІДПИСУЄШ

Той , хто стверджує, що місцеве самоврядування в Україні ще не виросло з дитячих штанців, або лукавить, або не знайомий з Павлом Чучкою та його побратимами, не обізнаний про новації, котрі щодень з'являються в цій громаді, і помилково гадає, що дивовижний прапор (на білому тлі червона цятка), котрий віднедавна майорить біля дитячого садка в селі Довге Поле поруч з державним знаменом, належить популярній серед закарпатських селян політичній силі. Насправді, як ми переконалися, це державний штандарт дружньої до закарпатських Баранинців далекої азійської країни, котру традиційно пов'язують зі сходом сонця.

Коли після двох з половиною років бездіяльності Баранинська сільрада таки запрацювала і селяни побачили, що нові очільники замість того, щоб розділити між собою ті крихти землі та майна, котрі не встигли розікрасти їхні попередники, безвідкладно взялися розчищати звалища сміття, вивільняти від чагарників колись чисту річечку, викошувати бур'яни довкола сільради, опікуватися водогоном, каналізацією та благоустроєм цвинтаря, то багато хто з односельців став з ними поруч, мовляв, робимо не для когось - для себе.

Водночас колишні кривдники вже протоптаною доріжкою подались до суду із сяк-так підписаними "колективними" скаргами-позовами. Місцеві служителі Феміди, безапеляційно відсунувши подалі столітні принципи європейської демократії, котрі проростали на закарпатських теренах навіть у найважчі часи не такого вже й далекого минулого, ще раз спробували повернути в зворотний бік колесо тутешньої історії.

Розповідають, що селян, які нібито підписалися під судовим позовом проти Баранинського сільського голови, запевняли, що йдеться про звернення ... щодо заміни вуличних дерев'яних стовпів на залізобетонні. Які окуляри мали б носити міськрайонний прокурор та суддя, котрий ухвалював шитий білими нитками вердикт, щоб за частоколом брехні затято не розгледіти бодай крихти правди?

Добре, що ці, хоча й не такі давні події (травень 2008 року) сьогодні вже в минулому. А японський прапор поруч з державним синьо-жовтим на двох дитячих садках, підпорядкованих Баранинській сільській раді, - то вже нова самоврядна доба старовинного села. Павло каже, що допоки громада не розбагатіла, не соромно звернутися за допомогою до друзів.

Сільрада дитсадки відремонтувала, зaмінила дах, підлогу. А невеликий грант японського уряду використали на придбання інвентарю: придбали ліжечка, обладнання для кухні, на майданчиках встановили нові дитячі атракціони. І вже навіть важко повірити, що недавно ці приміщення ледь не розвалювалися, стіни були вкриті пліснявою, через що вихованці постійно хворіли. Тепер у сільської малечі, як і в міських діток, є зручні й теплі біотуалети, красиві іграшки, нові гойдалки. Чекають шанованого гостя - посла Японії, щоб висловити слова подяки за допомогу .

Змінюються на краще амбулаторія та три фельдшерсько-акушерські пункти - соромно казати, але досі тут навіть не було водогону і каналізації. Зараз приміщення потроху ремонтують, на все відразу не вистачає грошей. На сільських вулицях, і не лише в центрі, з'явилося освітлення. Селом пішов розголос: вочевидь, коли не крадуть, то можна щось зробити для людей.

ЕЛЕКТОРАТ У ФУТБОЛЬНІЙ ФОРМІ

Не раз і не два доводилося бувати в сільських радах, здебільшого там зустрічалися літні люди. А у великому закарпатському селі Баранинці це улюблене місце зустрічі сільських підлітків. І нічого в цьому дивного, бо однією з перших добрих справ Павла Чучки, сільських депутатів та не байдужої до долі власних дітей місцевої громадськості стало будівництво справжнього стадіону. Одразу за приміщенням сільської ради, там, де останніми десятиліттями стіною стояли бур'ян і чагарники.

Спільними зусиллями громади та обраної нею влади бур'ян і чагарник зникли, а на їхньому місці з'явилася гарнесенька, зі спеціальним покриттям і ошатною огорожею дитяча спортивна арена "Колосок", до якої немов магнітом потягнуло школярів. Знайшовся місцевий тренер, котрий і на футболі знається, й з дітьми вміє працювати. Придбали інвентар, спортивну форму.

А можливо, в баранинської громади прокинулися гени пам'яті: з новенького стенду історії села можна дізнатися: ще в 30-х роках минулого століття місцеві пластуни залюбки грали в футбол і навіть їздили на возах до сусідів на турнір. У повоєння сільська молодь (за спогадами старожилів 500-700 чоловік) постійно займалася фізкультурою і спортом, заробляючи за сезон участі в футбольних змаганнях до 400 кг пшениці від вдячних уболівальників.

Нинішні очільники громади вирішили, що відродження колишньої спортивної слави розпочнуть з найменших. І не лише заради майбутніх перемог і кубків, скорше, щоб забрати дітей з вулиці, зорганізувати їх, спрямувати невгамовну енергію на добрі справи.

А надав цій справі розголосу міжнародний дитячий футбольний турнір, на який цьогоріч до Баранинців з'їхалося майже два десятки юних футболістів не лише з Ужгородщини, інших областей нашої країни, а й з сусідніх держав. Цікаво, що запросили саме з тих сіл, селищ і міст, в назві яких є згадка про фауну. А ще тут проводять дитячий велотурнір - у цьогорічному взяли участь понад сорок старшокласників, переможці одержали подарунки від ужгородського відділення Ротарі Клубу.

Віднедавна сільрада зацікавила школярів та сільську молодь ще однією справою - ввечері у залі, єдиному місці, де зазвичай проходять різні місцеві заходи, безкоштовно можна переглянути найкращі дитячі та документальні фільми. І хоча телевізор не новина в сільських оселях, переглянути кіно разом, поспілкуватися до сільради сходяться і дорослі, й малі. Голова сільради кожному потискає руку. Каже: "Це наш сьогоднішній і майбутній електорат, і ми повинні знати й задовольняти його запити".

СЕЛО, ЯКЕ НЕ ПОГЛИНУЛО МІСТО

Як письменник-гуморист, Павло жартує: "Ужгород - це обласне місто, розташоване на північно-західній околиці Баранинців". Та якщо поглянути на проблему серйозно, то до реформ - місцевого самоврядування та адміністративно-територіальної, як наголошувала на Установчому з'їзді Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко, треба приступати безвідкладно. Тим паче, що чинний уряд, зокрема Мінрегіонбуд, уже напрацював стос необхідних законопроектів, і коли б депутатська ласка, то вже багато чого в цій царині можна було б змінити на краще навіть без змін до чинного Основного Закону.

Зокрема, запровадити повсюдність місцевого самоврядування, партнерські засади між всіма громадами, без старших і менших "братів". Приміром, щоб обласне місто безкоштовно не користувалося територією Баранинської сільради, автодорівці не брали кошти за малопривабливі велетенські білборди на її території й більше опікувалися сільськими дорогами, райвідділ освіти краще дбав про опалення місцевих шкіл - одна з них у селі Підгорб цьогоріч залишилася без газу.

Павло Чучка першим у своєму краї підтримав ідею об'єднання сільських громад довкола своєї власної всеукраїнської асоціації, щоб гуртом достукатися з нагальними проблемами до центру, оскільки, як ніхто інший, відчув на собі нелюбов місцевих чиновників до конструктивної активності громадян, їхнє небажання ділитися владою з людьми, всепоглинаючу судово-прокурорську корупцію, котра, немов іржа, з'їдає підвалини української соборності.

У Закарпатті нікому не треба доводити переваги реального самоврядування - за кілька кілометрів, на другому боці західного кордону нашої країни, такі ж села, де живуть словаки, угорці, етнічні українці, поляки, румуни. Щоправда, там нікому не спаде на думку вкрасти в громади будинок культури, як це зробили попередні керманичі Баранинської сільради, оточити його двометровою залізною огорожею і облаштувати там приватний склад. Або безкарно розбити міські дороги багатотонними вантажівками чи позбавити земельних паїв селян, батьки і діди яких володіли цими ділянками. У ХХІ столітті навіть найменше поселення наших сусідів має каналізацію і водогін, чисті вулиці та облаштовані тротуари.

На запитання, коли таке самоврядування матимуть і вітчизняні селяни, відповідь доволі проста: "Якщо кожна громада прокинеться від летаргічного сну, обере зі своїх лав чесних і гідних очільників і спільно з ними захоче змінити своє сіре безперспективне буття". У Баранинцях на Ужгородщині це зробили. Хто на черзі?

Ірина Нагребецька, "Урядовий кур'єр"
05 січня 2010р.

Теги: Баранинці, Чучка, сільрада, Ужгородщина, "Деца у нотаря"

НОВИНИ: Соціо

23:51
30 родин із прифронтової Харківщини оздоровилися та відпочили на Закарпатті за час дії програми "Турбота"
23:19
Словаччина хоче відновити пасажирське залізничне сполучення із Ужгородом, яке припинилося 80 років тому
18:22
"Укрзалізниця" ще цьогоріч планує запустити потяг "Київ – Кошиці"
15:29
/ 5
Як "танець з бубном" за вітряки на Руні гудуть сільрада, лісівники та закарпатська влада
14:15
/ 1
Приватний поїзд "Прага – Чоп" сьогодні здійснив свій перший рейс
11:22
/ 3
Запис мого діда і сепаратне святкування Паски
11:11
/ 1
У Ракоші Вишківської громади попрощалися з полеглим Героєм Святославом Корнійчуком
20:19
/ 4
В Ужгороді на об'їзній депутати-"слуги" планують "роздерибанити" понад 1 га землі із заниженням вартості в 10 разів
21:59
/ 20
На Закарпатті було зроблено спробу дестабілізації шляхом перекриття доріг "через мобілізацію". Поліція звільнила проїзд
18:44
/ 36
Головою Ужгородського міськрайонного суду переобрано Віктора Данка
18:38
На війні поліг Віталій Петах зі Страбичова Мукачівської громади
02:00
/ 29
Комбат Руслан Каганець: "Без людей виграти цю війну неможливо. Ми не зробимо мільйон роботів із штучним інтелектом, які за нас воюватимуть"
00:32
/ 1
Відсьогодні на Закарпатті розпочалася нерестова заборона
21:48
Біля Солотвинського солерудника виявлено смітники, пластикові пляшки в карстових проваллях і забруднення потоку Глод
16:44
/ 3
В Ужгороді пойдуть чемпіонат України з велоспорту-МТБ та чемпіонат області
11:26
/ 4
На війні з росією поліг Ігор Сакало з Горінчова Хустського району
10:53
У лютому споживчі ціни на Закарпатті в цілому не зросли – статистика
11:15
"Щасливі діти" запускають новий цикл відновлювальних ретритів для мам із дітьми "Сила Карпат"
10:56
/ 6
В Усть-Чорній на Тячівщині попрощалися з полеглим Героєм Октавіаном Коненком
22:53
/ 3
У понеділок в Сваляві проведуть в останню дорогу полеглого 21-річного Героя Василя Томащука
22:20
/ 2
У Великій Копані попрощалися з Віталієм Чонкою, що загинув на Запоріжжі ще торік у червні
15:31
У лютому в порівнянні з торішнім груднем ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,4%
14:57
Торік на Закарпатті прийняли в експлуатацію житла на 17,8% більше, ніж у 2022-му
14:10
/ 1
Кабмін перерозподілив освітню субвенцію на 2024 рік: місцеві бюджети Закарпаття втратили 2,4 млн грн
23:00
/ 3
На війні поліг ровесник Конституції України Василь Цьока з Крайникова Хустської громади
» Всі новини