Ротарієць Андрій Баганич: "Я звик ділитися досвідом, вмінням та доходами з тими, хто цього потребує"

У більшості з нас визначення Ротарі Клуб викликає однакову реакцію - здивоване "а що це таке?". Чесно кажучи, поки не зустрілася з представником цього руху, думала що завгодно: від підозрілого "а чи не масони які?" до байдужого "яка мені різниця?". Відомий ужгородський підприємець Андрій Баганич (як зясувалось пізніше, ще й регіональний координатор Фонду Ротарі в Україні, Польщі та Білорусі, регіональний координатор міжнародних комітетів Ротарі Інтернешнл в Україні, екс-президент Ротарі Клубу в Ужгороді, екс-губернатор округу Ротарі Інтернешнл) розвіяв всі неправильні думки і налаштував на позитивний, оптимістичний лад. Тим не менш, розмову з ним почала з банального: "Що це таке - Ротарі Інтернешнл"?

Ротарієць Андрій Баганич: "Я звик ділитися досвідом, вмінням та доходами з тими, хто цього потребує"
- Якщо коротко, то "Ротарі Інтернешнл" - це всесвітня громадська організація, люди якої ставлять собі за мету служіння громаді. Вона об’єднує  бізнесменів та людей різних професій, які виконують програми гуманітарного характеру, виступають за дотримання високих етичних норм у всіх сферах діяльності та докладають зусиль для розвитку міжнародного взаєморозуміння та зміцнення миру у всьому світі
 
- Мета благородна, що й казати. Однак, для багатьох здасться занадто пафосною та патетичною. Чи можна трохи конкретики – що це за гуманітарне служіння?
 
- Звісно ж, усього я зараз перерахувати не зможу, згадаю кілька цільових всесвітніх програм: це – боротьба з голодом, хворобами, неписьменністю, молодіжні обміни, навчальні стипендії, допомога інвалідам і людям похилого віку, жертвам стихійного лиха, екологічні програми і таке інше. До речі, на гуманітарні та освітні програми організація щороку передає понад 100 мільйонів доларів США. А найважливішою програмою останнього десятиліття стала акція "Поліо плюс" - боротьба з поліомієлітом, яку ротарійці втілювали спільно з ЮНЕСКО і на яку було виділено понад 220 мільйонів доларів США.
 
- Ви назвали програми світового масштабу. А чим займаються ротарійці Закарпаття? Долучаються до виконання цих програм чи мають якісь місцевого значення?
 
- Оскільки, метою нашої діяльності є служіння і місцевій громаді у тому числі, то, безумовно, закарпатські ротарійці працюють заради неї. До речі, в Ужгороді є два Ротарі Клуби, які опікуються лікарнями, школами-інтернатами й дитячими будинками. Якщо говорити про конкретні справи, то можу назвати кілька. Почну з гуманітарної допомоги, яку було передано постраждалим від повені громадянам і організаціям Закарпаття на суму близько 800 тисяч гривень. За нашого сприяння збудовано залізобетонний міст на місці знесеного повінню дерев’яного у селі Шаяни. А також повністю укомплектовано меблями дитячий садок у Чорнотисові, виконано капремонт системи водопостачання у дитячому таборі "Барвінок", безкоштовно розподілено 240 нових інвалідних візків, виділено 9 тисяч гривень , на реставрацію обласної філармонії, відремонтовано приміщення в школі-інтернаті Великого Березного… Чесно кажучи, список можна продовжувати ще дуже довго… але, розумієте, ми працюємо не заради того, аби розголошувати чи, тим більше, робити собі рекламу на наших справах.
 
- Розумію. Але переважна більшість клубів, організацій, об’єднань діють саме лише заради того, аби дати про себе знати. І бажано – якомога гучніше. Про Вашу організацію інформації дуже мало. Принаймні, так здається пересічним громадянам, які читають не всі підряд друковані видання, дивляться не всі підряд телеканали і, тим більше, не читають всі підряд Інтернет-сторінки. Це усвідомлений вибір організації чи є якісь інші мотиви, як кажуть, "не світитися"?
 
- Ви помиляєтеся на рахунок того, що організація "не світиться". Втім, це помилка всіх, які не хочуть вглиблюватися у нашу роботу, а судять про неї лише з чуток чи недостовірної інформації…
 
- Даруйте, заради того, аби все розкласти по поличках, я і задаю це питання.
 
- Розумію. А тому і кажу: ми не є організацією закритого типу. У центральній та місцевій пресі, спеціалізованих виданнях та Інтернет-сторінках є повна інформація про нашу діяльність. Двері Ротарі Клубу відкриті для всіх, хто визнає статут, займається гуманітарною діяльністю та досяг визнання у своїй професії.
 
- Чи правильно я зрозуміла, що про склад, до прикладу Ужгородського Ротарі Клубу можна прочитати в Інтернеті?
 
- Абсолютно правильно. Таємницю з цього ми не робимо.
 
- Ви так вчасно, підвели розмову про таємниці, що не можу не запитати таке. Даруйте, якщо особисто для вас це буде неприємним. У кількох газетних публікаціях і з великої кількості висловлювань відомих, так скажімо, людей, йшлося про те, що ротарійський рух – це щось на кшталт руху масонського…
 
- Так-так, чув такі висловлювання. Користуючись нагодою, вкотре хочу повторити: наша організація не є таємничою масонською чи "підмасонською" структурою. Ми не є антидержавною та антидемократичною організацією. Якраз навпаки: ми існуємо тільки в демократичних країнах, а членами Ротарі Клубів є видатні державні діячі у більше, ніж 160 країнах світу, в тому числі президенти й прем’єр-міністри щонайменше 15 країн, дипломати, парламентарії, мери декількох тисяч міст. Ми не є рухом анти православним та антихристиянським. Членами Ротарі Клубів в Україні, Росії та інших країнах є архієпископи та інші служителі культу. Ми не керуємося з Америки: кожен із тридцяти тисяч Ротарі Клубів світу є незалежною громадською організацією, що визнає конституцію Ротарі, але має свій статус і діє самостійно, згідно із законами своєї країни. 
 
- Наскільки мені відомо, до Ротарі Клубу приймають тільки за запрошеннями… Це так?
 
- Так. До клубу тільки запрошують. І приймають за рекомендацією кількох членів. І ті, кого запрошують, це - успішні бізнесмени, люди, котрі досягли певної вершини у своїй професії. І головне – не заплямували свою репутацію, бути  морально чистими.
 
- Цікаво. А за якими критеріями визначається, "заплямованість" людини чи її "чистота"? Зрештою, хто визначає це в Ротарі Клубі?
 
- На сьогодні для нас існують два показники, за якими ми ніколи не запросимо і, тим більше, не приймемо до нашої організації. Це – банкрутство і засудженість.
 
- Але ж і те й інше буває несправедливо дане людині!..
 
- … І те, й інше просто так не стається. Якщо ти на лаві підсудних – щось значить було не так. Якщо ти банкрут – ти підвів партнерів, що були поруч і тих хто працював на тебе.
 
- Ви ніколи і нікого не підводили?
 
- Я ніколи не працював так, аби когось колись підвести.
 
- У бізнесі можна бути чесним і справедливим?
 
- Повірте, що можна. 
 
- Спілкуючись із вами, у це не можна не повірити. Тоді таке питання. Щодо моральних якостей, то ми вже визначили, які вони мають бути у ротарійця.  А як щодо успішності? Якщо Вас запросили до клубу, то ви – успішний  бізнесмен?
 
- Так. Я маю власний успішний бізнес.
 
- А з чого ви починали?
 
- Чесно кажучи, ніколи в дитинстві та навіть у юності не думав, що буду бізнесменом. За фахом я фізик. Після закінчення університету я там і залишився працювати. 6 років практики показала, що цією професією я на гідне життя, а тим більше, на гідне утримання сім’ї  не зароблю. Тож так прийшов у бізнес. Спочатку – виробництво будматеріалів, далі – мережа магазинів, сервісний центр, з часом і, звісно, досвідом – маркетингові послуги іноземним компаніям, власні інвестиційні проекти і так далі.
 
- Вам, очевидно, важко у бізнесі?
 
- Важко. "Кусали" багато, зрадив найманий директор-рейдер, котрому довіряв печатку.
 
- І як вдається виживати?
 
- (сміється) Загартований. А ще – завжди виконую свої зобов’язання, маю непогану інтуїцію і чудових партнерів, які діляться досвідом і підтримують мене морально.
 
- Бо у випадку чого знають, що Ви зробите так само…
 
- А по-іншому я поступити не можу. Ділитися допомогою – один із принципів ротарійців.
 
- Це означає, що і з грошима Ви розстаєтеся легко?  
 
- Я про це просто не думаю. Я ділюся і допомагаю, чим можу.
 
- А на що ви б ніколи не потратили свої гроші?
 
- На тютюн і алкогольні напої.
 
- п. Андрію, а чи передбачає членство у клубі якесь заохочення, скажімо навіть – кар’єру?
 
- Звісно. Скажу, до прикладу про себе. Починав рядовим членом організації. Згодом став секретарем, був президентом, рік відпрацював на виборній посаді губернатора, проте ці функції виконуються не за зарплату, а безкорисно.
 
- Будь ласка, трохи конкретніше, що це за посада, до прикладу, губернатора.
 
- Поясню. Ротарі в усьому світі ділиться на дистрикти – тобто округи.  Нині Україна входить до округу 2230, разом з Польщею і Білорусією. Тобто губернатор координує діяльність Ротарі Клубів цих країн. Каденція губернатора триває рік.  
 
- І чим, на Вашу думку, запам’яталося членам клубу Ваше губернаторство?
 
- Очевидно, про це краще запитати в них. Я можу сказати, чим запам’яталось воно мені. І скажу, що це був чи не найкращий рік у моєму житті. Дуже багато приємних вражень і спогадів. Щонайперше, продовжував виконувати гуманітарні проекти та гранти. Причому всеукраїнського масштабу. А для Закарпаття – це гуманітарні гранти для лікарень, дитячих будинків; групові навчальні обміни, тобто візити наших молодих людей до закордонних вузів, підприємств та організацій на стажування; дружні обміни між сім’ями. Це й стипендії для студентів і ще кількасот ротарійських програм, які допомагають робити світ  кращим, ніж він є. А ще я побував з візитами більш ніж у тридцяти країнах світу, відвідав 130 Ротарі Клубів.
 
- Вражає. І який висновок з цього всього?
 
- Висновок? А він один завжди - девіз організації є стовідсотково вірним. Звучить він так: служіння понад власне "я". Цей девіз у якнайкращий спосіб віддзеркалює філософію добровільного альтруїстичного служіння. Саме цього принципу я дотримувався під час свого губернаторства, сам цього принципу дотримуюся і в своїй загальній діяльності та, власне, й у своєму житті.
Анастасія Кон, газета "Неділя"
12 жовтня 2009р.

Теги: Ужгород, Андрій Баганич, Ротарі Клуб

НОВИНИ: Соціо

11:36
У Тересві попрощаються з полеглим Героєм Михайлом Руснаком, що більше року вважався зниклим безвісти
22:27
В Ужгороді попрощалися із полеглим Героєм Олексієм Кобцем
15:44
На Закарпатті в теплицях почали збирати ранню картоплю
15:34
/ 1
Юрій Лущай з Краматорська, що поліг на Донеччині і похований у Великих Лучках, був істориком і відомим вікіпедистом
11:33
/ 1
На Сумщині поліг Василь Цинканич з Бегендяцької Пастілі Великоберезнянської громади
10:56
На війні з росією поліг Олексій Кобець з Ужгорода
19:16
/ 1
На Закарпатті військовий уник реального покарання за переправлення "ухилянта" через кордон
15:47
/ 8
У Буківцьові на колишній Великоберезнянщині створили новий монастир УПЦ Московського патріархату
11:17
/ 1
Дубівська громада сьогодні попрощається з Василем Скрипником з Красної, що загинув ще в травні 2022-го
22:28
/ 1
На Запоріжжі поліг Іван Гецко з Кушниці Керецьківської громади
18:31
На Сумщині загинув Михайло Мегеш з Великих Ком’ят Виноградівської громади
10:46
/ 4
У Закарпатському апеляційному суді скінчилися марки. Тому він припиняє листуватися
10:22
/ 1
Стало відомо про загибель понад рік тому під Бахмутом Павла Головка з Виноградова
19:54
За підсумками 2023 року Закарпаття посіло 4 місце по Україні за показником захворюваності на туберкульоз
15:00
На Запоріжжі поліг Михайло Будул з Керецьківської громади
11:22
/ 1
На війні з росією поліг Віталій Лях з Чумальова Буштинської громади
09:25
У Боздоському парку Ужгорода можна побачити "живих" казкових велетнів
20:07
/ 8
Прем'єр Шмигаль в Ужгороді "запустив" будівництво євроколії до Чопа
21:26
/ 1
У Великих Лучках на Мукачівщині попрощалися з Юрієм Лущаєм, що переїхав з сім'єю з Краматорська і поліг на рідній Донеччині
15:56
В Ужгороді попрощалися з полеглим Героєм Міланом Бабілою
15:34
В Ужгороді відкрили скульптурку режисеру "Тіней забутих предків" Параджанову
11:23
/ 1
Нижньоворітська громада провела у останню земну дорогу Героя Віктора Петриканина
23:00
/ 12
Ексміністр внутрішніх справ Аваков офіційно став власником 900 га плантацій фундука на Закарпатті
11:40
Зарічанську громаду сколихнула звістка про смерть Героя з Вільхівки Михайла Матіки
11:12
В Ужгороді у середу проведуть в останню земну дорогу полеглого захисника Мілана Бабілу
» Всі новини