Триває творчий конкурс на кращий вірш для майбутнього гімну Закарпаття

Як уже повідомлялось, на виконання рішення обласної ради від 27 лютого 2009 року "Про гімн Закарпаття" оголошено конкурс на створення слів гімну Срібної Землі. До участі в ньому запрошені поети-члени Національної спілки письменників України, самодіяльні співці Карпат, творча молодь.

Триває творчий конкурс на кращий вірш для майбутнього гімну Закарпаття

     Складність завдання, високі вимоги діяли дещо стримуюче. Не всі бажаючі взяти участь у конкурсі доважувались подавати свої твори.

     Тому конкурсна експертна комісія у травні ц.р. запропонувала депутатам продовжити конкурс. Рішенням сесії його кінцевий строк встановлено до жовтня 2009 року. Голова обласної ради Михайло Кічковський зустрівся з поетами – спілчанцями обласної письменницької організації, аби іще раз спільно обговорити високі вимоги до слів гімну. Адже це повинен бути твір такої глибини і довершеності, щоб міг стати урівень із Прапором і Гербом Закарпатської області. Завдання – почесне і відповідальне. Такий підхід дав позитивні результати. З усіх кінців Закарпаття, навіть інших регіонів на адресу конкурсної комісії надійшло майже сто текстів. Хоч імена їх авторів, згідно з умовами конкурсу, зашифровані, громадськість області цікавить, як проходить конкурс. А одна з газет навіть дещо з іронією поставилась до цієї творчої акції.

     Член конкурсної комісії, голова правління обласної організації Національної спілки письменників України Петро Ходанич на прохання редакції оглядає "конкурсну пошту" - запропоновані до майбутнього гімну Закарпаття вірші.

     Петре Михайловичу, вам слово.

     Петро Ходанич: - Найперше слід відмітити активну громадянську позицію, високу національну свідомість авторів усіх поданих на конкурс творів. Вони прагнуть прилучитися до справді всенародної справи. Як і під час конкурсу на кращий проект Прапору Закарпатської області, люди усвідомлюють історичне значення цієї творчої акції. За словами одного з учасників конкурсу, вже сама участь у такому творчому змаганні - почесна справа.

     Інший учасник конкурсу у супровідному листі зазначив: "Текст писався давно, ще до конкурсу, з глибоким почуттям любові до рідного краю". Це підтверджується словами:

          "Благослови, Боже милий, край наш і народ,
          Бо у твоїй Божій ласці сила і оплот.
          Буде жити Закарпаття – буде процвітати,
          Буде в мирі і любов’ї люд наш проживати".


     Автори іншого проекту, судячи із змісту листа, подружжя, написали: "Щоб виразити гордість за наш край, за дружніх і працьовитих закарпатців, ми створили пісню і назвали її "Рідне Закарпаття". Зверніть увагу, вони самі визначили свій твір як пісню, а не як гімн. Таких творів, що могли б стати чудовими піснями про наш край, до конкурсної комісії надійшло багато. Це дуже добре, що люди таким чином освідчуються в любові до нашої благословенної Всевишнім Срібної Землі. Це свідчить про щедрість і щирість їх доброї душі.

     У кожному конкурсному творі своя родзинка, яка хоч не завжди є надзвичайною поетичною знахідною, але влучно відтворює духовний світ, моральні цінності закарпатців:

          "Верховина - отчий край:
          Тут ми сестри й браття.
          Болю-радості розмай –
          Моє Закарпаття".


А ось іще таке:

          "На водах Тиси - сонця блиски,
          В коронах лісу сплять верхи,
          Від смерекової колиски
          Високі нам лежать шляхи".


     Характерною особливістю поезій, поданих на конкурс, є возвеличення славної історії, героїчного минулого кращих синів Карпатського краю, які всі свої сили, талант віддали чесному служінню рідному народу.
     Один із авторів це відтворив так:

         "Дух Духновича крилатий,
          Дум Волошина неспокій…
          Невмирущі у Карпатах
          Завіти пророків".


     Свято вшановується і пам’ять творців та оборонців Карпатської України - однієї з предтеч нашої незалежної держави:

          "І здобуту нами волю
          Берегтимемо, брати,
          Поля Красного героїв
          Пам’ятатимем завжди".


     Теперішнє і майбутнє краю, як стверджує один із авторів проекту гімну Закарпаття, в єдності з усім українським народом у незалежній, самостійній Українській державі:

          "Нас Карпати всіх єднають
          З морями й степами.
          Закарпаття всюди знають
          Славними синами".


     Згадати всі запропоновані твори у газетному матеріалі просто неможливо. Але їх автори заслуговують щирої вдячності за те, що зуміли висловити у поетичній формі свої почуття, думки, переживання. Звичайно, вирішальне слово за членами конкурсної комісії. А це - відомі вчені, фахівці-історики, професійні поети, композитори, співаки.

     Як прозаїк, я щиро захоплений творчим розмаєм, зверненням до поетичної творчості наших краян – людей різних професій, різного віку, соціального статусу.

     Зворушують своєю простотою і щирістю слова одного із авторів проекту гімну:

          "Поклін тобі, земле рідна, Закарпаття,
          Від мужніх батьків, від рідних синів.
          Рости, розвивайся, кріпись і мужайся!
          Слава Закарпаттю вовіки віків".


     Високо оцінюючи участь наших краян у творчому змаганні не можна не погодитись із пропозиціями учасників "круглого столу" "Гімн Закарпаття: теперішнє, майбутнє, сучасне", думкою видатного вченого-академіка, нашого земляка Василя Німчука, більшості членів конкурсної комісії про доцільність при завершальному відборі текстової частини Гімну Закарпаття не знехтувати багатющою творчою спадщиною наших видатних поетів, які, на жаль, уже переступили межу вічності. А це - когорта славних і незабутніх: Василь Гренджа-Донський, Юлій Боршош-Кум’ятський, Андрій Патрус-Карпатський , Юрій Гойда, Микола Рішко, Василь Діянич, Василь Вовчок, Петро Скунць, Василь Вароді, Василь Ігнат, Микола Матола….

     Всі вони по-синівськи любили Закарпаття, збагатили його духовні набутки. Тож у портфелі конкурсної комісії є низка творів цих співців Срібної Землі. Їх подали окремі жителі, громадські організації, навчальні заклади краю.

     Незабаром конкурсна комісія прийме своє рішення. Звичайно, що переможець може бути тільки один. Але ж будуть відзначені автори і кращих творів. У цілому, проведення такого відповідального конкурсу стало особливою, визначною подією у духовному і культурному житті Закарпаття.

Член експертної групи, голова обласної організації
Національної спілки письменників України
Петро Ходанич

25 вересня 2009р.

Теги: творчий конкурс, вірші, гімн Закарпатської області

НОВИНИ: Соціо

18:05
Учителі Закарпаття проходять сертифікацію: експерти з усієї України оцінюють їхню майстерність
15:19
Мешканці Чабанівки на Ужгородщині можуть залишитися без води через глиняний кар'єр "Голден тайлу" харківського депутата
11:22
/ 1
Підтверджено загибель Михайла Бадиди з Демечів на Ужгородщині, який понад рік вважався зниклим безвісти
22:39
/ 2
На Запоріжжі поліг Петро Ганич з Кам'яниці Оноківської громади
22:00
/ 4
Командир "Граду" з позивним "Ісус"
17:33
/ 6
У Лютій Костринської громади згоріли будинок і трактор
11:12
/ 2
Чехія допоможе звести реабілітаційний центр в Ужгороді
22:04
Протягом минулого тижня в Ужгороді народилося 53 малюків, у Мукачеві – 34
12:40
/ 1
У 9 закладах Закарпаття можна отримати безкоштовну медичну допомогу при інсульті
11:25
/ 19
В Ужгороді сквер міської лікарні реконструюють і облаштують за 40 млн грантових гривень
17:48
На Закарпатті у березні 2024 року порівняно з груднем 2023 року ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,4%
17:12
Цьогоріч у березні на Закарпатті ціни зросли на 0,7%
11:09
В Ужгороді "комунальні" повідомлення про порушення ПДР залишатимуть на авто у червоних зіп-пакетах
10:51
22-річного Івана Бориса з Заріччя, якого з серпня 2022 року вважали зниклим безвісти, зустрінуть і поховають у понеділок
22:15
/ 2
Стало відомо про загибель в лютому під Авдіївкою Віталія Старости з Великої Копані Виноградівської громади
11:36
У Тересві попрощаються з полеглим Героєм Михайлом Руснаком, що більше року вважався зниклим безвісти
22:27
В Ужгороді попрощалися із полеглим Героєм Олексієм Кобцем
15:44
На Закарпатті в теплицях почали збирати ранню картоплю
15:34
/ 1
Юрій Лущай з Краматорська, що поліг на Донеччині і похований у Великих Лучках, був істориком і відомим вікіпедистом
11:33
/ 1
На Сумщині поліг Василь Цинканич з Бегендяцької Пастілі Великоберезнянської громади
10:56
На війні з росією поліг Олексій Кобець з Ужгорода
19:16
/ 1
На Закарпатті військовий уник реального покарання за переправлення "ухилянта" через кордон
15:47
/ 9
У Буківцьові на колишній Великоберезнянщині створили новий монастир УПЦ Московського патріархату
11:17
/ 1
Дубівська громада сьогодні попрощається з Василем Скрипником з Красної, що загинув ще в травні 2022-го
22:28
/ 1
На Запоріжжі поліг Іван Гецко з Кушниці Керецьківської громади
» Всі новини