Віктор Пащенко: Відставка Балоги - від емоцій до нової якості

Віктор Пащенко

Відставка В. Балоги не на жарт розбурхала український політикум, хоча численні опоненти Віктора Івановича й намагалися всіляко принизити його роль у владній верхівці. "Головний канцелярист", "сантехнік" – такі епітети стали чи не правилом доброго тону у в’їдливій журналістиці, але, як виявилося, вони нічого не пояснювали, бо той резонанс, який спричинила публічна заява В. Балоги й реакція на неї Президента, виявили величезний прошарок стратегічних проблем, над якими країна буде думати ще не один місяць. І відповідь на питання: наскільки ефективними є такі політичні дискусії для вдосконалення державного механізму, не така проста, як здається на перший погляд. Хоча думається, що публічність, на відміну від кулуарності, все-таки є ознакою поступу до цивілізації, бо лише так на світло виводяться всі ті помилки й ілюзії, які, як відомо, не допускає лише той, хто нічого не робить.

Перша реакція на подію, звичайно ж, пересичена емоціями. Зрада, жах, розгубленість, з одного боку, зловтіха, обвинувачення в інтриганстві, агресія з другого, при порівняно невеликій частці "одобрямсу" з третього. Хоча якщо читати оригінальні тексти безпосередніх винуватців події, тобто В. Балоги та
В. Ющенка, а не коментарі до них, то нічого надзвичайного не знайдемо. При­сутня констатація принципових розбіжностей у поглядах на тактику полі­тичного менеджменту й найближчих виборчих кампаній, без будь-якої особистої ворожнечі. Не помітно між
В. Ющен­ком і В. Балогою стратегічної не­примиренності щодо майбутнього держави. Тому після спаду емоцій виявиться, що в разі продовження політичного майбутнього й одного, і другого, вони є найприроднішими союзниками, хоча уже в зовсім інших іпостасях. А потенціал їх далеко не вичерпаний. Тим більше, якщо аналізувати інформацію в повному обсязі, а не лише репліки в теленовинах та заголовки в Інтернеті.

У зв’язку з цим хочеться звернути увагу на інтерв’ю В. Балоги російському "РИА-Новости" від 4 травня, тобто вже після написання відомої заяви, яке значно більше висвітлює сутність цього політика, ніж інформаційні скандали. Хоча в силу особливостей масового сприйняття воно пройшло майже непоміченим. На запитання журналіста: "В чем тогда причина резкого падения рейтинга Президента у населения Украины в последние год-два?"  відповідь була така: "Знаете, это непростой вопрос. Я думаю, многие его идеи и начинания родом из будущего. Из будущего, в котором уже не будет советского ментального и идеологического балласта, диких стереотипов и устоявшихся предрассудков. К сожалению, в общественном сознании они как раз еще есть, и часто инициативы и действия Ющенко воспринимаются сквозь эту мутную пелену вчерашней идеологии, которая крепко сидит в сознании людей. Это то, что мы называем вчерашними пережитками в ментальности".

– Каким вы видите будущее Президента Виктора Ющенко в ближайшие год-два? Сможет ли нынешний Президент удержать лидерство в государстве (и формальное, и неформальное) в ближайшие годы?

– Будущее Президента Ющенко зависит от него самого и воли народа. Изберут на второй срок – останется первым лицом в государстве. Отдадут голоса за него как лидера политической силы на выборах в Верховну Раду – будет заседать в парламенте. В любом случае, я уверен, Виктор Ющенко останется активным политиком, политическим и общественным авторитетом. У него очень большой багаж знаний и опыта, масштабное видение перспектив Украины, он опирается на широкую ценностную базу. С таким арсеналом у него эффективное будущее как политика и государственного деятеля.

– Кто видится вам, если произойдет смена персоны главы государства, наиболее приемлемым продолжателем традиций и тенденций, заложенных Президентом Ющенко?

– Нет ни одной непродуктивной те­мы или начинания Президента Ющенко. Их необходимо развивать, даже если рано или поздно он уйдет с поста главы государства. Например, четкий курс на евроинтеграцию – политическую и экономическую, на укрепление партнерских взаимовыгодных отношений с Россией. Это также относится к масштабным культурным и гуманитарным проектам, начатым в Украине по инициативе и при непосредственном участии Президента.

Водночас В. Балога у своїй заяві про звільнення звинувачує В. Ющенка у популізмі, хоча перед цим в інтерв’ю констатував: "...у Президента и как гаранта Конституции, и как человека всегда был стойкий иммунитет против популизма. Вместе с тем, популизм как болезнь украинского политикума, высших эшелонов власти стал явно прогрессировать именно в последние два года. Естественно, Президент с его реалистичным видением процессов в стране всегда находится в менее выигрышном положении, нежели оппозиция, много критикующая и обещающая, но при этом ни за что не отвечающая. Или Тимошенко, которая является ярким образчиком безлимитного популизма. Ей ничего не стоит пообещать хоть птичье молоко на десерт в каждую семью, и она совсем не заботится о выполнении данного обещания. А когда ее начинают спрашивать – где же обещанное? – тут она с честными глазами начинает рассказывать, что "она хотела сделать, но ей не дали". Список "не давших" постоянно пополняется".

Ніби пряма суперечність. Однак якщо зважити, що останні кроки Президента, скажімо, про заборону платних послуг в освіті та медицині, явно мають передвиборчий характер, то це принципово не відповідає економічним поглядам В. Ющенка, завдяки яким він здобув авторитет у світі. Але така реальність української політики, де най­стійкіші не застраховані від рецидивів комплексу "совка" заради збереження влади. Не є винятком тут і сам В. Балога та його однодумці, які у період перед­виборчих баталій можуть поступатися економічними принципами, йдучи назустріч паразитичним очікуванням мас. І що тут є більш прагматичним: підкреслена цнота чи конкретний результат – залишається під питанням.

Загалом, якщо розглянути зазначену тему під кутом загальнодержавних процесів, то вона є радше закономірністю ніж винятком. Жодна з полі­тичних сил не уникнула розколу у своїх лавах, і процес цей набирає обертів. У лавах Партії регіонів ми вже бачимо майже відкриті бої між групами Ахметова, Тихонова, Клюєва, Бойка. Хоча в опозиції приводів для таких конфронтацій значно менше. БЮТ конфліктує на своєму рівні, де є групи Портнова, Томенка, Пинзеника, Губського. Навіть значно менш чисельні та ідеологічно згуртовані комуністи не уникнули розколу по лінії Симоненко – Грач. Свої проблеми у Блоку Литвина, де низка депутатів шукає своє політичне майбутнє разом із Гриценком і т.д. По­дібних конфліктів, якщо заглянути у минуле,  знайдемо безліч. Тому тут слід шукати не особисті, а системні мотиви, що, з погляду побутової психології, значно важче. Проте життя однаково диктуватиме свої закони, і розуміти їх, виявляється, значно продуктивніше, ніж іти по скандально привабливому шляху копирсання в чужій спідній білизні.

Знову ж, В. Балога згадує про кумівство й родичів у вирішенні кадрових питань. Те саме опоненти закидають йому, і жодна з політичних сил не може похвалитися бездоганністю у цій царині. Син Януковича, брати Литвина та Луценка, бізнес-партнери чоловіка Ю. Тимошенка є невід’ємною складовою українського політикуму – і це  знову ж системна реальність. Тому знайти тут відповіді на емоційному рівні просто не вдасться, і жодні формальні заборони не допоможуть.

Власне, Україна не є у цьому унікальною, і поступи від клановості до професійних стосунків є невід’ємною ознакою цивілізації. Коли провести паралель із звичайною сім’єю, то любов є дуже важливим чинником її створення, але якщо вона не переростає в партнерські, ділові, економічні взаємини, то практично немає шансів на виживання. Альтернатива – насильство. Держави це стосується й поготів.

Тому відповіді на всі ці непрості питання політичних, економічних, люд­ських взаємин повинні давати не полі­тики, а суспільство. І чим швидше виборці навчаться голосувати не серцем, а розумом, чим частіше політики послуговуватимуться професіоналізмом, а не симпатіями; чим більше в економіці буде прагматизму, а не ідеологічних забобонів, тим чеснішою буде влада, прозорішими інтереси й природнішою мораль. І лише на таких засадах ми маємо шанс створити сучасну, мобільну, конкурентну державу, де здатність до особистої позиції буде предметом гордості і поваги, а не прирівнюватиметься до зрад на догоду дитячим комплексам.

Теги: Балога, відставка, Ющенко

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати