Закарпаття у плані залучення інвестицій подає приклад для всієї України

Яка на сьогодні ситуація із залученням інвестицій

За даними обласного управління статистики, всього за період іноземного інвестування станом на 1 жовтня поточного року в Закарпатську область залучено 288,3 мільйона доларів США прямих іноземних інвестицій. В розрахунку на душу населення область знаходиться на восьмому місці серед регіонів України, і цей показник становить 232 долари США. Наразі в області працюють 743 підприємства з іноземними інвестиціями.

Географія інвестиційного капіталу охоплює 47 країн світу. Станом на 1 жовтня 2006 року найбільші обсяги прямих іноземних інвестицій надійшли зі США (43,5 млн. дол. США, або 15,1 відсотка загального обсягу прямих іноземних інвестицій), Японії (32,9 млн. дол. США та 11,4 відсотка відповідно), Німеччини (35,2 млн. дол. США, 12,2%), Угорщини (30,8 млн. дол. США, 10,7%), Австрії ( 24,1 млн. дол. США, 8,4%. Ці країни залишаються незмінними лідерами інвестиційної діяльності області і забезпечують майже 60 відсотків усіх прямих іноземних інвестицій, що надійшли в економіку області.

В основному, інвестиції спрямовуються в такі види економічної діяльності:

— промисловість — 233,5 млн. дол. США (81 відсоток від загального обсягу);

— оптова та роздрібна торгівля — 18 млн. дол. США (6,2 %);

— транспорт — 14,1 млн. дол. США (4,9 %);

— готелі та ресторани — 8,4 млн. дол. США (2,9 %);

— сільське господарство, мисливство та лісове господарство — 6,1 млн. дол. США (2,1 %);

— будівництво — 3,5 млн. дол. США (1,2 %).




Функціонування СЕЗ "Закарпаття " і ТПР

Про функціонування СЕЗ «Закарпаття» й територій пріоритетного розвитку в регіоні розповів журналістам начальник управління з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв’язків та туризму Ернест Нусер. За його словами, станом на 1 жовтня 2006 року інвестиційні проекти у пріоритетних видах економічної діяльності області реалізують 28 суб'єктів підприємницької діяльності на загальну суму інвестицій 94,2 млн. дол. США.

У рамках реалізації інвестиційних проектів залучено інвестицій на суму 153,3 млн. доларів США, або 162,7 % від заявленої загальної кошторисної вартості проектів. Зовнішніх інвестицій залучено на суму 89,5 млн. дол. США, або 58,4 % загальної суми залучених інвестицій.

Протягом 2006 року залучено інвестицій на суму 9,1 млн. дол. США (5,9 відс. від усіх залучених), у тому числі іноземних - 7,4 млн. дол. США, або 81,3 відсотка від залучених у 2006 році.

За вересень 2006 року залучено інвестицій на суму 2,3 млн. дол. США (1,5%. від усіх залучених), іноземних інвестицій - 2,2 млн. дол. США, що становить 95,6 відсотка від залучених у серпні.

З початку реалізації проектів суб'єктами ТПР реалізовано продукції на 2 млрд. 167 млн. грн., сплачено податків та обов'язкових платежів на суму 205 млн. грн., створено 10 тис. 772 та збережено 8 тис. 440 робочих місць.

У 2006 році реалізовано продукції на 239,6 млн. грн., сплачено податків та обов'язкових платежів на суму 15,6 млн. грн.

Відповідаючи на запитання журналістів, якої шкоди завдала відміна пільг для СЕЗ і ТПР, Ернест Нусер зазначив: «Прийняття Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України негативно вплинуло на інвестиційне середовище краю, перекресливши державні гарантії здійснення інвестиційної діяльності та прозорість взаємовідносин між державою та іноземним інвесторам. Найбільшою проблемою, що виникла у зв'язку з прийнятими змінами, є порушення стабільності інвестиційного законодавства, що пов'язано в першу чергу з відсутністю попередження інвесторів про такі зміни, а також відсутністю перехідного режиму роботи для підприємств, які розпочали свою діяльність у рамках спеціальних режимів інвестиційної діяльності, планували свою подальшу діяльність на основі цих режимів роботи і, враховуючи систему державних гарантій у сфері іноземних інвестицій, розробляли довгострокові плани розвитку підприємств. У зв'язку з цим низка інвестиційних підприємств зіткнулися з порушенням їх прав на реалізацію інвестиційних проектів згідно з договорами».

Але тішить те, що Закарпаттю вдалося зберегти своїх найсерйозніших інвестиційних партнерів: після деякого періоду розгубленості і вичікування інвестори не тільки не пішли з області, а навпаки – почали розширювати свої виробництва. Звичайно, за тим стоїть велика робота обласної влади, адже необхідно було не на словах, а конкретними справами переконати закордонних бізнесменів, що Закарпаття саме той регіон, де можна вкладати капітал. За словами Ернеста Нусера, інвестори мають до Закарпаття великий інтерес. Найбільше їх цікавить енергетика краю: вода, повітря, біомаса. Наразі вже близько шести таких проектів обласна влада розглядає.


ВАТ Мукачівський завод „Точприлад" — завод найвищого світового рівня

Саме найвищого, бо це визначили міжнародні аудитори. Підприємство, яке нині очолює Петро Ремінець, у рамках реалізації низки проектів залучило десятки мільйонів доларів інвестицій. Підприємство виготовляє прилади точної механіки та складної електроніки, монтує вузли для відеомагнітофонів, гучномовці, проектори, вузли для друкувальних пристроїв, акустичні системи, авто-, мотомодулі тощо. На сьогодні завод «Точприлад» забезпечує робочими місцями 3321 особу, і середня заробітна плата на підприємстві становить 1074 грн.

Обсяги реалізації продукції станом на 1 жовтня 2006 р. - 30,18 млн. гривень. Загалом до бюджетів усіх рівнів підприємство дало станом на 1 жовтня 2006 р. — 7,9 млн. гривень.

Найбільшою гордістю підприємства є те, що фірма "Philips", яка провела на початку листопада аудит на заводі, визнала його найуспішнішим в своїй історії, поставивши загалом по всіх позиціях найвищі бали.

«Дві дочірні компанії фірми «Сіменс» на замовлення концерну "Philips" провели на заводі аудиторське дослідження, — розповів журналістам Петро Ремінець. — За наслідками аудиту заводу було виставлено 93 бали зі 100 можливих. Представники фірми "Philips" визнала аудит на нашому заводі найуспішнішим у своїй історії. Оцінювалося все — від підготовки кадрів і умов праці на заводі і закінчуючи логістикою». За словами П. Ремінця, в результаті аудиту ВАТ «Мукачівській завод «Точприлад» отримав дозвіл на вихід на американський ринок постачань.


ТОВ „Фабрика швейних виробів „Карпати Інтерконтиненталь" — одяг, в який вдягається Європа

З контрактів на один місяць і до контрактів на кілька років — таким є шлях ТОВ „Фабрика швейних виробів „Карпати Інтерконтиненталь". Контракти на виготовлення продукції підприємство має включно до 2014 року, і сьогодні постійно розширює виробництво. Нарощує потужності. Незабаром цехи швейної фабрики буде відкрито у селах Залужжя та Доробратово, що на Мукачівщині, вивчаються інші пропозиції. Про це журналістам розповів генеральний директор фабрики Петро Басараб. За його словами, нині на фабриці працюють близько тисячі осіб, середня зарплата перевищує 1072 гривні. В системі „Карпат Інтерконтиненталь" підприємства у Мукачеві (500 робітників), Берегові, Раковині, Великих Лучках, Визниці, Іванівцях, Давидкові Мукачівського району.

Основними замовниками продукції ТОВ „Фабрика швейних виробів „Карпати Іитерконтиненталь" на сьогодні є Італія, Німеччина, Бельгія. Щороку для жінок та чоловіків цих країн підприємство шиє сотні моделей (торік — 104 моделі). І якщо у 2002 році товарооборот фабрики сягав 1,2 млн. грн., то вже зараз — понад 20 мільйонів. Плани на наступний рік — вийти на товарооборот 70 млн. грн. (пошити більше на 350 тисяч одиниць одягу). До речі, за словами Петра Басараба, за всі роки роботи підприємства на ньому жодного разу не було зірвано графіків відвантажень готової продукції.


На закарпатських лижах виграють спортивні нагороди та підкорюють Північний полюс

Від радянських військових й до підкорення Північного полюсу та завоювання світових спортивних нагород — такою славетною є історія лиж, що виготовляють саме на Закарпатті. Перші лижі в Мукачеві на фабриці виготовили в далекому 1945 році, й відтоді їхнє виробництво в регіоні не припиняється. Однак з того часу сама фабрика пройшла довгим шляхом перетворень та удосконалення й нині дивує та тішить весь світ своїми виробами, а також способом організації роботи на підприємстві.

«Власне підприємство СП «Фішер-Мукачево» створене у 1995 році на базі капіталу двох співзасновників — акціонерного товариства закритого типу «Лижна фабрика «Тиса» та австрійської фірми «Фішер ГМБХ» м. Рід, — розповів генеральний директор СП «Фішер-Мукачево» Василь Рябич. Нині підприємство займає територію понад 14 гектарів, а площа виробничих приміщень, цехів та дільниць становить близько 28 000 кв. м. На сьогодні на підприємстві зайняті 1450 осіб, і середня зарплата за жовтень поточного року становила 1700 гривень.

СП «Фішер-Мукачево» нині виробляє спортивно-бігові, гірські лижі та ключки для гри в хокей з шайбою на льоду, м’ячем на асфальті. «Асортимент продукції, що виготовляється, дозволяє користуватися виробами споживачам всіх вікових категорій — від найменших любителів лиж та гри в хокей до професіоналів, — розповідає Василь Андрійович. — Остання колекція лиж, приміром, нараховує близько 140 моделей спортивно-бігових лиж, 80 моделей гірських та близько 140 модифікацій ключок. При цьому щорічно відбувається повне оновлення колекції».

За словами Василя Рябича, зараз підприємство виробляє понад мільйон триста пар лиж на рік, а це становить близько 50% виробництва всіх лиж у світі. Замовниками продукції є фірми «Фішер», «Росіньол», «Саломон», «Нордіка», «Атомік», ключками грають команди НХЛ в Канаді та США.

Виробництво щороку зростає на 10-12%, і цього року буде випущено продукції на суму близько 40 млн. євро проти 33 млн. євро торік. Так само щороку підприємство інвестує в підтримання та поповнення парку обладнання близько 1,5 млн. євро. Суттєвими є й платежі СП «Фішер-Мукачево» до бюджетів усіх рівнів: сплата податків, зборів, платежів до бюджетів всіх рівнів та різних фондів за минулий рік становила 22,5 млн. гривень, за 9 місяців поточного року сплачено вже 16 млн. гривень.

Та найцікавішим є те, як на підприємстві виконуються соціальні програми. Ось тільки кілька прикладів: усі працівники фабрики мають можливість пообідати (та ще й як!) у столовій фабрики всього за … 1 гривню(!). «За рахунок власних коштів (з прибутку) підприємство фінансує здешевлення харчування працівників в їдальні, — розповів генеральний директор. — Щоденно в їдальні підприємства на 250 осіб харчуються понад 1 200 осіб, близько 800 тисяч гривень щороку витрачається підприємством на компенсацію вартості обідів».

Окрім того, на підприємстві є медпункт, обладнаний сучасним діагностично-лікувальним обладнанням, в штаті якого четверо лікарів різних спеціалізацій. За домовленістю з місцевою лікарнею проводиться прийом іншими спеціалістами, оплату праці яких також частково здійснює підприємство.

Кожен рік 30-40 працівників отримують путівки на санаторно-курортне лікування, а діти працівників — у дитячі оздоровчі заклади. Крім цього, 50-60 працівників щороку відпочивають в санаторії-профілакторії „Солені млаки", у будівництві якого фабрика свого часу брала дольову участь. Всі витрати на оздоровлення — також за рахунок коштів підприємства. І навіть більше того: між адміністрацією та колективом укладено колективний договір, у якому чітко прописані складові соціального пакету, вартість якого в сукупності становить близько 150 грн. на кожного працівника щомісяця.

А ще на території СП «Фішер-Мукачево» є власний тенісний корт, на якому постійно проводяться змагання з великого тенісу. Взимку ж директор усіх залучає до катання на лижах: щороку відбуваються змагання з гірського слалому, з бігу на спортивно-бігових лижах. Для забезпечення своїх працівників лижним інвентарем на підприємстві навіть облаштований прокатний пункт.

P.S. До речі, в історії підприємства — експедиція Дмитра Шпаро на Північний полюс на лижах «Бескид», екіпірування лижами трансарктичної експедиції Володимира Чукова. За спеціальними замовленнями спортивних організацій виготовляються лижі для спортсменів-професіоналів, на яких тренуються та виступають члени збірної України з фристайлу. Щороку на лижах зі знаком «Фішер» спортсмени на змаганнях різного рівня завойовують десятки медалей.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати