"Вишеградці" та болгари надалі підтримують українців, окрім угорців

Чехи, словаки та болгари більш-менш погоджуються з тим, що індивідуально можуть допомагати українцям. Йдеться переважно про особисту, матеріальну чи фінансову допомогу. Крім того, поляки рішуче виступають за бойкот продукції з росії. Три чверті населення всіх країн погодилися, що певна форма допомоги є корисною. У Польщі такий погляд мають навіть 80 відсотків респондентів. Натомість в Угорщині понад 42 відсотки громадян взагалі не зацікавлені в допомозі Україні.
Поляки найбільше підтримують уряд у його політиці допомоги Україні. «Хоч це католицька країна, люди б значно більше наполягали на постачанні зброї та боєприпасів», – розповів Тучек про ставлення поляків. Громадяни інших країн головну необхідну роль своїх державних інституцій бачать у гуманітарній допомозі та наданні притулку біженцям. З іншого боку, третина угорців каже, що їхній державі взагалі не потрібно втручатися.

Стриманіше респонденти ставляться до вступу України до європейських структур. Найбільше за українців знову заступилася Польща. Понад 56 відсотків опитаних поляків виступає за вступ України до ЄС і НАТО. Згідно з результатами опитування, в інших країнах на це погодилися б від 18 до 25 відсотків респондентів.

Серед чехів найкраще ставлення до Словаччини, популярність росії впала майже до нуля

Чехи та жителі Чехії найкраще ставляться до Словаччини, а також Австрії та Швейцарії. Війна проти України значно погіршила сприйняття чехами росії. Також найменш позитивно чехи сприймають Китай — він посідає друге місце після Росії, та Туреччину, яка на третьому місці. Утім, впало і весняне позитивне сприйняття України. На початку широкомасштабних бойових дій переважна більшість чехів позитивно сприймали Україну, але на даний час її популярність знову схожа на довоєнний статус. Про це повідомляє агентство з вивчення громадської думки STEM за результатами свого соціологічного опитування, проведеного наприкінці вересня і у жовтні.

Чехам історично найбільше подобається Словаччина. Графіка: STEM

Україна: 30% – позитивно, 33% – нейтрально і 29% – негативно

Учасники опитування оцінювали своє ставлення до держав за п’ятибальною шкільною шкалою. Словаччина отримала відмінний бал у 73 відсотках випадків, Швейцарія – у 65 відсотках, Австрія – у 64 відсотках. Рівно 60 відсотків на “відмінно” й “добре” поставили Нідерландам, більше половини таких позитивних оцінок також у Норвегії, Швеції, Італії, Франції, Великої Британії, Канади, Данії, Хорватії та Бельгії. 49 відсотків високих оцінок чехи віддали Польщі.

На протилежному кінці рейтингу — росія. Це — єдина країна, яку у понад половині випадків оцінили найгіршим балом – “дуже погано”. Лише 12 відсотків чехів поставили росії позитивні оцінки. Китай оцінили на відмінно або добре 15 відсотків респондентів, Туреччину — 18 відсотків. Далі йдуть Сербія з 28 відсотками, Україна — з 30 відсотками і Тайвань з 31 відсотком хороших оцінок.

«Прихильність до західних держав, таких як США та Німеччина, останнім часом зменшилася. Проте чехи все ще сприймають ці країни позитивніше, ніж Росію, Китай чи Туреччину», – зазначає STEM. В останньому опитуванні Німеччина отримала кращі позиції від 46 відсотків чехів, США — від 37 відсотків.

Зниження позитивного сприйняття росії серед чехів можна побачити в падінні середньої оцінки, яку вони поставили цій країні. Зараз для росії середня шкільна оцінка — “незадовільно”, хоча в опитуванні, проведеному у травні 2021 року, середній бал був 3,4. “Китай, раніше країна з найгіршим рейтингом, тепер почувається краще порівняно із минулорічним середнім балом 3,5. З іншого боку, Україна не покращила свого рейтингу порівняно із 2021 роком і має середній бал серед громадян Чехії – приблизно 3,2”, – зазначили автори опитування.
З 29 вересня по 9 жовтня в STEM-опитуванні взяли участь 1052 особи віком від 18 років.

Суспільство розділене, але більшість таки підтримує Україну

Біженці на польсько-українському переході Медика, березень 2022. Фото Reuters

Однак опитування, проведене іншою компанією — Kantar CZ на замовлення Чеського Телебачення, свідчить, що позитивне ставлення до України серед чехів зберігається, повідомляють Seznam Zpravy. Чехи готові приймати українських біженців: якщо в травні 48 відсотків висловлювалися за прийняття біженців і стільки ж були проти, то зараз згодні їх приймати навіть більше — 53 відсотки. Однак більше опитаних чехів хвилюється, що українських біженців охочіше братимуть на роботу за місцевих – 62 відсотки (проти 58 у травні та 55 у березні).
Щодо ставлення до росії чеське суспільство залишається розділеним. Однак підтримка розриву зв’язків з росією, у тому числі сировинних, зростає. Майже половина, 48 відсотків, заявили, що Чехія повинна відгородитися від росії, якщо йдеться про енергетику. Але за діалог та переговори з росією виступає на 1 відсоток менше людей. У серпні цифри були протилежними, але схожими: за припинення закупівлі російської сировини висловлювалися 43 відсотки респондентів, а 49 відсотків пішли б на переговори. «Чоловіки, молодше покоління, студенти університетів і виборці урядових партій переважно висловлюються за припинення поставок енергоресурсів з Росії», — сказала аналітикиня Kantar CZ Нікола Копачова для Чеського Телебачення. Виборці партій на зразок “Свобода та пряма демократія” (SPD), Комуністичної партії (KSČM) та інших радикальних течій мають протилежні погляди.
Проте готовність надавати військову допомогу Україні серед чехів зменшується, хоч і надалі переважає. Якщо в березні за надання зброї Україні висловлювався 61 відсоток опитаних чехів, то у травні – 57 відсотків, а у жовтні за це висловилися вже 53 відсотки респондентів.

* * *

Згідно з вересневим звітом українського уряду, росіяни за 7 місяців широкомасштабного вторгнення вбили понад 7 тисяч мирних жителів, ще 24 тисячі отримали поранення. За словами міністра оборони України Олексія Резнікова, кількість загиблих серед мирного населення України наближається до 100 тисяч. За сім місяців з початку російського вторгнення Україну були змушені покинути 7,7 мільйона людей. Це випливає з даних Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ), згідно з якими 4,2 мільйона біженців отримали тимчасовий захист в одній із європейських країн. За даними ООН, виїзд українців з країни є найшвидше зростаючою кризою біженців у Європі після закінчення Другої Світової війни.