Курс на європейські стандарти життя, або Мусимо самі створити сприятливий інвестиційний клімат

Нещодавно закарпатська делегація на чолі з головою облради Михайлом Кічковським перебувала з робочим візитом у Верхній Австрії. До її складу входили також радник голови ОДА Олександр Карташов, заступник начальника відділу організаційної роботи та взаємодії з органами місцевого самоврядування облради Михайло Пригара, голова Виноградівської райради Олег Любімов, директор підприємства „AVE – Виноградів“ Адальберт Жидик та ін.

Курс на європейські стандарти життя, або Мусимо самі створити сприятливий інвестиційний клімат

 Про ціль поїздки та її результати – у розмові з радником голови ОДА Олександром Карташовим та заступником начальника відділу організаційної роботи та взаємодії з органами місцевого самоврядування облради Михайлом Пригарою.
О.Карташов: Ідея щодо поїздки в Австрію виникла ще півтора року тому, коли на теренах нашого краю запрацювало на сьогодні вже добре відоме й успішне підприємство з утилізації твердих побутових відходів „ AVE – Виноградів“. Ми побачили, що в область прийшов серйозний інвестор, з яким логічно не тільки підтримувати тісні партнерські стосунки, але й розвивати їх. Нашій області австрійською стороною було запропоновано надзвичайно актуальні для Закарпаття ( ми ж хочемо бачити наш край – краєм рекреації й туризму!) виробничі та перспективні рішення щодо роботи з відходами для громад та об’єднань, починаючи від збирання і утилізації відходів до їх глибокої переробки, з подальшим виробництвом власної електроенергії. То ж ми, ясна річ, охоче прийняли запрошення австрійців відвідати компанію Enerqie AG Oberosterreich (Верхня Австрія), де головою правління Лео Віндтнер, з тим, аби на власні очі побачити весь спектр ліквідації відходів. На жаль, через окремі технічні проблеми ця поїздка відкладалася неодноразово. І тільки цього разу нам удалося виїхати в Австрію без перешкод і відвідати підприємства згаданої компанії, у т.ч. й AVE групу, яка знаходиться у місті Лінц.
Кор.: Відомо, що питанню чистого довкілля велику увагу приділяє керівництво області.
О.Карташов: Так, це правда. Обласна рада започаткувала організацію цієї справи на сучасній основі, детально проаналізувала стан справ, після чого парламентарі області обговорили питання і ухвалили „Концепцію комплексної системи поводження з побутовими відходами для Закарпатського регіону“, а було це 2 серпня 2007 р., що розрахована на 25 років і реалізовуватиметься у три етапи, починаючи від збирання сміття до виробництва електроенергії. Як то є в наших партнерів з Австрії. До речі, компанію Enerqie AG Oberosterreich виробляє 70 % електроенергії, і лише 30 % за обсягами виробництва і по об’ємах складає група AVE. Так от, голова ОДА Олег Гаваші доручив мені займатися в основному питанням довкілля, бо воно – злободенне й потребує нагального вирішення. Іншими словами, керівництво області об’єднало зусилля в цьому напрямку і далі веде пошук шляхів його розвитку. І ми, я переконаний, зробимо цей шлях незворотним. Адже на теренах краю вивезенням і збором сміття займається понад 300 підприємств різних форм власності, а порядку, і це видно неозброєним оком, нема. Захаращені береги річок, потічків, численні сміттєзвалища нагадують кучугури, до яких ні доїхати, ні дійти. У багатьох випадках застаріла та неправильно організована система не здатна переробити постійно зростаючу кількість відходів. Комунальні спеціальні підприємства не мають можливостей охопити всю область, а приватні надають послуги зі збирання відходів зазвичай на територіях легкого доступу та там, де це приносить прибутки. А так далі бути не може. Зрештою, люди формують умови, в яких живуть. Ми ж хочемо жити у чистоті і порядку, щоб кожна садиба, кожна вулиця засяяли чистотою й красою, як то є в Європі.
На Закарпаття справді прийшов потужній інвесторКор.: Австрійці навчились заробляти гроші на сміттю? Похвально.
М.Пригара: Почну з того, що один із батьківських заповітів – берегти Закарпаття як край чистоти, охайності, затишку й миролюбства. То ж турбота влади про чисте довкілля – це, насамперед, зов крові наших предків. З іншого боку, Президент України Віктор Ющенко якось сказав:„ Моя мета – Україна в Європейському Союзі“. Справді, це, як зазначив Віктор Андрійович, доведена формула добробуту й безпеки. Історія, економічні перспективи, інтереси наших людей свідчать: український шлях у майбутнє – це шлях, яким іде об’єднана Європа. Її щирі відносини з Україною – дієвий інструмент розбудови сучасної європейської нації, а її досвід для нас – своєрідна школа буття. У цьому переконалася закарпатська делегація ще раз, потрапивши в Австрію – одну з найбільш розвинених держав Європи, високо індустріальну, де чистота довкілля – на високому рівні. З метою вивчити їхній досвід та втілити його в життя нашого регіону ми й поїхали туди. Як розповіли господарі, а це – генеральний директор холдингу Гельмут Бюргер, міністр Кабінету Міністрів Верхньої Австрії Франц Гелс, віце–бургомістер м. Лінц Ерік Ватзл, керівник проекту західного напрямку групи AVE Йенс Вінтерберг та ін., згадана AVE група вважається лідером у переробці відходів у Європі. Вона працює в сімох країнах: Німеччині( Баварії), Австрії, Румунії, Словаччині, Чехії, Угорщині і віднедавна в Україні й здобула 43 445 клієнтів з промислового та ремісничого виробництва, має 36 звалищ, потужність яких сягає 22 520 688 куб м.: в Австрії – 6 звалищ, у Чехії – 6, в Угорщині –19, у Словаччині – 1, в Румунії – 4. Крім того, їй належать: одна установка з виробництва паллет ( Австрія), 3 – з виробництва біогазу (Австрія, Угорщина), 12 – для компостування (Австрія, Чехія, Угорщина), 2 – з переробки використаних шин ( Словаччина), 3 – з утилізації старої електронної апаратури ( Австрія, Угорщина, Словаччина), одна – з утилізації охолоджуючих пристроїв (Австрія), одна – з переробки туш тварин (Австрія), одна – з переробки пластику (Австрія).. Комплекс сертифікованих установок забезпечує найвищий рівень безпеки при утилізації використаних мастил, фарб, лаків, а також при переробці електронних та охолоджуючих пристроїв, при очищені труб та баків. Ми побували в м. Тімелькамі в цеху, де утилізують холодильники і телевізори, які, як відомо, мають шкідливі для здоров’я людини хімічні елементи. Так от, увесь процес утилізації відстежується комп’ютерами, де відповідно до заданої програми не може бути жодної похибки. Небезпечний для озонового шару елемент відсмоктується і знищується Інші частини подрібнюються та подаються на переробку. У цьому місті оглядали і установку з переробки використаної деревини. Оброблена та необроблена деревина проходить попереднє сортування, звільняється від металевих деталей та інших сторонніх речей і подрібнюється. Річна потужність – 40 000 тонн на рік. Це цікаво. Побували ми й на підприємстві у м.Лінц, яке займається сортування побутових відходів та його спалюванням. Повинен сказати, що відкрили для себе цікаву річ. Ми багато говоримо про необхідність спалювання відходів. Виявляється, спалювання – це досить дороге задоволення. Я багато що переосмислив там, на заводі, що у м. Вельс, коли дізнався, що на його будівництво австрійці витратили 100 млн. євро. З яких лише 30 % – завод, а 70 % –обладнання, яке забезпечує очистку, і апаратура, що контролює викиди в атмосферу. Фахівці ведуть щоденний моніторинг викидів, його результати публікуються на Інтернет - сторінці і у такий спосіб населення має можливість відслідковувати ці процеси постійно.
Кор.: Нам говорити про такий завод, як розумію, зарано…
О.Карташов: Однозначно. Такий завод коштує по наших мірках чималих коштів. А вони з неба не впадуть. Тим не менше, ми не повинні опускати руки і чекати зіркового часу. Наше завдання рухатися в заданому напрямку. Крок за кроком. Сьогодні ми маємо зібрати сміття, розділити його і захоронити ту частину, яка потребує спалення. Як мовиться, до кращих часів, які ми, зрозуміло, зобов’язані прискорювати. Йдеться ж про те, що пріоритетом розвитку Закарпаття визначено рекреацію й туризм, а це ті галузі, де чистота довкілля – одне з основних питань залучення інвесторів, туристів і т.д. Підприємство „AVE Виноградів“ розпочало організацію збирання сміття у населених пунктах району, на виробництвах і т.д. Безкоштовно роздані контейнери, проведена величезна робота з населенням. І сьогодні підприємством охоплено 10 тис. дворогосподарств і 330 установ й організацій району. І, повірте, люди вже не уявляють собі наведення порядку на своїх помістях по – старинці, коли виносилось сміття з власного обійстя в потічки чи сусіду на город. То ж підприємство, здобувши визнання і підтримку в населення, запалилось ідеєю спорудження відповідного полігону, який, до речі, передбачений умовами Концепції. Вже готується документація на його спорудження, відведено 35 га землі. Між іншим, проект – європейського рівня. Тепер слово – за Урядом України, куди ми збираємось звернутися з відповідним клопотанням.
Кор.: Цей полігон обслуговуватиме лише Виноградівський район?
М.Пригара: Ні, він обслуговуватиме декілька районів області. І таких полігонів планується створити у цілому 4 одиниці (Ужгородський, Мукачівський, Виноградівський, Тячівський), 6 перевантажувальних станцій (Перечин, Берегово, Свалява, Міжгір’я, Іршава, Рахів). Тобто, все продумано. При полігоні діятиме цех сортування сміття: папір в один контейнер, метал – в інший, деревину – ще в інший. За попередніми підрахунками, лише до 20 відс. зібраного потребуватиме спалення, а у нашому варіанті – захоронення. Це – другий етап справи.
На Закарпаття справді прийшов потужній інвесторМ. Карташов: Для цього на відведеній земельній ділянці після спецущільнення настилається спеціальна потовщена плівка. По периметру будуть встановлені спеціальні датчики та спеціальні контрольні скважини і вентиляційні труби. Через деякий час там відбуватиметься процес бродіння, виділятиметься газ, який можна використовувати, скажімо, у котельнях. Усі стічні води проходитимуть фільтрування та очищення. Таким чином, забруднення підземних вод виключено. По завершенню складування полігон покривається шаром грунту і засівається травою, де, скоріш за все, облаштовуватимуться спортивні майданчики, як то є в Угорщині. А там, якщо держава виявить зацікавленість, настане третій етап – спорудження омріяного спалювального заводу, який дасть можливість зберегти землі та отримати власне виробництво електроенергії. Але до цього треба дійти. Шлях важкий, проте ми його здолаємо. Відверто кажучи, по доброму позаздрив австрійцям. На дільниці сортування автоматика по кольору розпізнає пляшки і вони розбігаються у різні боки. Це – вражає. Наше завдання сьогодні – призвичаїти людей до контейнерів, а згодом на звичні для них місця встановити по декілька і навчити їх самим сортувати тверді побутові відходи.
Кор.: Судячи з усього, на Закарпаття справді прийшов потужній інвестор.
О.Карташов: Одна поправка. Інвестора свого часу відкрила закарпатська делегація на чолі з головою облради Михайлом Кічковським, у складі якої були голови районних рад області, депутати обласної ради, працівники відповідних управлінь ОДА, які провели виїзне засідання координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові облради в м. Мішкольц (Угорщина), де вивчали досвід співпраці представницької та виконавчої влади у питаннях збереження чистого, здорового довкілля. Її результатом стало й створення першого на Україні підприємства з утилізації твердих побутових відходів – „AVE Виноградів“. Згодом подібне підприємство „Вертикаль“ було створено в м. Берегові. Іншими словами, тою поїздкою в м. Мішкольц, по суті, започатковано в області рух за чисте довкілля. Ідея спрацювала. Результати відчутні – охорона довкілля стала частиною світогляду й потребою душі для багатьох закарпатців, які необхідно поширювати. Ці наміри й покликали знову в Австрію.
Кор.: Ідея – на часі. Потрібні тільки гроші. Де їх узяти? Можливо, логічно зробити інвесторами кожну сім’ю, яка переказала б на підприємство, скажімо, по сто гривень.
О. Карташов: Річ у тому, що населення краю в основному заробляє невеликі кошти. Це – по–перше. По–друге, не багатьом буде цікаво вкласти, як ви кажете, сто гривень у підприємство і чекати не рік і не два прибутків, а звідси – своїх дивідендів. Тому за логікою тут повинна підкласти плече держава. Натомість законодавча база така, що збереження довкілля – це обов’язок місцевого самоврядування. Але бюджети формуються так, що у бюджетних кошиках сільрад грошей негусто. Тому у нас шлях єдиний – залучити до справи європейців. До слова, австрійців фінансувала вся Європа. І їм усе вдалося.
Кор.: З чим повернулися додому?
М.Пригара: З багажем знань, з почуттям предметного налаштування австрійців на співпрацю з нами. Ми переконалися у потужності компанії, вивчили технологію виробничих процесів і твердо визначились щодо подальшого співробітництва. Наступна зустріч відбудеться в кінці травня на Закарпатті, коли визначатимемося на предмет будівництва аналогічних підприємств і в інших районах області. Крім того, компанія презентувала відкриття офісу у місті Львові, а для „AVE Виноградів“ – прийняла рішення виділити дві великі спеціальні машини. А ще австрійці виявили бажання обговорити на наступній зустрічі інші напрямки співробітництва.
Кор.: Враження від Австрії, як розумію, – найкращі?
О. Карташов: Я побував перший раз у цій країні 12 років тому і закохався в неї. Довкола чистота, порядок, затишок, комфортність. І це не тільки в містах, а й у найвіддаленіших селах біля бордюрчиків нема ані смітинки, а під деревами насаджені квіти – усе по– казковому мальовничо. Звісно, там екологічне законодавство з дисциплінувало населення. Якщо людина не прибрала біля свого будинку сміття, їй у поштову скриньку вклали квитанцію на оплату штрафу. За порушення терміну до плюсували неустойку. І через десять днів набігає кругла сума. Тому там люди ретельно дивляться за цими речами. Тому там дороги щодня – як свіжопомиті.
М.Пригара: Верхньоавстрійській економіці притаманна вже впродовж останніх десятиріч надзвичайна динаміка. Довкола столиці цієї землі Лінца–на– Дунаї розташовані великі підприємства рудної, залізної та хімічної промисловості, торговельні порти. А Міжнародні ярмарки у Вельсі й Ріді відомі у світі як ярмарки здобутків промисловості і сільського господарства. Імпортує Австрія текстиль, одяг, залізо, транспортне устаткування. Веду до того, що така країна має все для того, аби бути однією з найкращих у світі. Тому коли потрапляєш туди, здається, що ти потрапив у країну дива.
Виробництва працюють на повну потужність, а на акуратно оброблених полях довкола гуляють косулі, зайці, перепілки, фазани. Тому коли б удалося з австрійцями налагодити співпрацю і в інших напрямках, ми б від того тільки стали міцнішими. Сказано ж: з ким поведешся, те й матимеш. 

Анна Романенчук, сайт Закарпатської обласної ради
10 травня 2008р.

Теги:

Коментарі

НОВИНИ: Економіка

01:18
/ 3
Розпочалася чергова спроба визнати банкрутом Солотвинський солерудник
14:34
/ 2
McDonald's знову хоче відкрити ресторан в Ужгороді. Цього року
11:08
Фермери з окупованої частини Херсонщини знаходять себе у тепличному бізнесі на Закарпатті
14:16
NSV Group і представники Італії, Німеччини та Польщі провели переговори щодо побудови на Закарпатті інтермодального логістичного центру Horonda Platform
16:30
Торік, в порівнянні з 2022-м, експорт на Закарпатті становив 69%, а імпорт – 84,5%
11:33
/ 1
На Закарпатті відкрили новий митний термінал
16:43
/ 1
Прокуратура взялась за компанії групи Голден Тайл, які з грубими порушеннями придбали закарпатські родовища глин
15:03
/ 8
На аукціоні за 13,87 млн грн продають землю та адмінбудівлю колишнього "Ужгородтеплокомуненерго" в центрі Ужгорода
15:19
/ 3
"Перечинське" "Френдлі Віндтехнолоджі" програло "ужгородцям" суд за родовище андезиту біля Ужгорода, продане за 75 млн грн
10:51
/ 7
За грантами, отриманими на сади, в Україні лідирує Закарпаття
22:08
/ 20
Під велетенський деревообробний завод на Закарпатті зареєстрували індустріальний парк
21:56
У 2023-му через Закарпатську митницю експортовано товарів на майже 32 млрд грн, а імпортовано на понад 106
15:24
На Закарпатті торік зареєструвалися 7688 нових платників податків, а припинили діяльність 4720
14:30
Цьогоріч єдиного податку на Закарпатті сплачено на 17,5% більше, ніж торік
10:11
На Закарпатті надходження від туристичного збору за рік зросли на 14%
22:23
угорщина завертає вантажівки з України в "Загоні" через відсутність оформлених документів Т1
20:01
/ 7
На Закарпатті незаконно будують деревообробний завод, для роботи якого потрібно 32 тисячі лісовозів щороку, – природозахисники
20:49
Цьогоріч у зоні діяльності Закарпатської митниці товарів імпортовано утричі більше, ніж експортовано
18:32
/ 1
На Закарпатті закладуть плантацію лохини в горщиках
19:55
Виноградар з Херсонщини, господарство якого – в зоні бойових дій, консультує фермерів на Закарпатті
21:34
На Закарпатті у поточному році, в порівнянні з 2022-м, експорт товарів зменшився на 27%, імпорт – на 16,5%
18:35
Закарпаття дає українському виноградарству нове життя – виноградар з Херсонщини
09:50
34 гектари малини, лохини та полуниці: поблизу Мукачева працює релоковане ягідне підприємство
18:22
/ 1
Газорозподільне підприємство АТ "Закарпатгаз" увійшло до складу НАК "Нафтогаз України"
17:07
/ 4
Чеський залізничний оператор RegioJet підтвердив намір інвестувати у електрифікацію ділянки Чоп-Мукачево
» Всі новини