Мешканці Закарпаття занепокоєні якістю питної води в своїх оселях

ПИТИ ЧИ НЕ ПИТИ?

Проведемо невеличкий дослід. Налиємо з-під крана в пластмасову пляшку воду і залишимо її на кілька днів. (Такі своєрідні дослідження, напевно, роблять багато мешканців області). Через певний час на дні пляшки помічаємо осад та жовтий наліт, для зішкрібання якого доводиться докласти чимало зусиль. І відразу стає зрозумілим, чому швидко виходять із ладу електричні чайники, ламаються пральні машинки. Господиням доводиться купувати дорожезний пом'якшувач води, аби машинка прослужила якнайдовше. Словом, вода, яка потрапляє до наших осель, на думку самих жителів Закарпаття, зовсім не придатна до споживання у некип'яче-ному вигляді.

«Хіба «це» можна пити? - запитує ужгородка Марія. - Я одного разу спробувала, то потім тиждень страждала на розлад шлунку. Навіть у їжу боюся її вживати».

Спритні ділки використовують цю ситуацію у своїх цілях: на прилавках магазинів з'явився великий асортимент цього незамінного й потрібного продукту. Назви спокушають: тут тобі й артезіанська вода, й юрського періоду тощо. Чи думали колись наші предки, що в краї, де багато річок та лісів, їхні нащадки купуватимуть воду в магазинах? Хоча у державі така тенденція спостерігається вже давно, та Закарпаття, напевно, не повинно було б стикатися з такими проблемами ще довгий час. Проте, на жаль, погодинна подача «ароматної» води в оселі закарпатців є ознакою того, що ми живемо, ну, можливо, і не в пустелі, але й не в зеленому й багатому на природні джерела краї.

РІЧКИ ЗАКАРПАТТЯ БРУДНІШАЮТЬ?..

Протягом останніх років, за даними гідрогеологів, якість води в річках стрімко погіршується. Граничні норми забруднення води в деяких частинах річок перевищують допустимі норми. Внаслідок цього вона з великими труднощами піддається переробці в питну.

За даними українсько-словацької комісії прикордонних вод, у річці Уж виявлено погіршення якості води з II на НІ клас у групі загальних показників органічних речовин. Збільшився вміст загального заліза та ортофосфатів. Ще одною ложкою дьогтю стало збільшення в річковій воді азоту амонійного, БСК5, фенолів, хлорофілу. У найбільшій річці області Тисі виявлено погіршення щодо насичення киснем та вмісту марганцю. А покращення фіксується тільки в групі фізико-хімічних та біологічних показників. У Латориці зниження на один клас спостерігається щодо азоту амонійного, ортофос-фатів та хлорофілу. Разом із тим у річці загальні показники якості води залишаються незмінними.

Чистота води з водопровідного крану напряму залежить від якості джерел, з яких вона черпається, їхній же стан далекий від ідеального, тож у питну воду доводиться додавати все більшу кількість очищуючих речовин. Що не завжди йде на користь нашому організму. Скажімо, надлишок таких речовин, за свідченням медиків, може викликати у дітей розумову відсталість. Марганець, у свою чергу, вражає печінку, легені, серцево-судинну систему, високий вміст сполук заліза в питній воді призводить до

зниження артеріального тиску та ураження печінки. Для знищення шкідливих мікроорганізмів у нас во-допровідну воду хлорують, навіть гіперхлорують. (До речі, у розвинутих країнах її озонують або опромінюють ультрафіолетом). Сполуки хлору шкідливі для здоров'я людей, особливо вагітних жінок (уражають нервову систему і внутрішні органи плоду), спричиняють корозію водопровідних труб, іржа з яких згодом теж потрапляє у воду.

А САНЕПІДЕМОЛОГИ ЗАСПОКОЮЮТЬ...

Питною водою із централізованих систем водопостачання різної форми власності користується близько 440 тисяч закарпатців, або близько 37 відсотків населення краю. Тому була створена програма — аналог всеукраїнській «Питна вода Закарпаття», яка спрямована на реалізацію державної політики щодо забезпечення населення області якісною питною водою у достатній кількості. Володимир Іваненко, завідувач санітарно-гігієнічним відділом обласної санепідемстанції каже, що накип та осад - це все природні властивості води. «Контроль за якістю ми здійснюємо постійно, -запевняє він. - За дев'ять місяців ми взяли 3 291 пробу по області й лише 6,4% з них не відповідали нормам». Пасе задніх Перечинщина, яка дала 19% негативних проб, проте там ще не поміняли водопровідну систему. Найякісніша вода в Мукачеві - 0,9%.

«До порушників водної екології ми застосовуємо штрафні санкції. До прикладу, за дев'ять місяців оштрафували 29 підприємців, -розповідає Володимир Іванович. — Окрім цього, ми можемо взагалі призупинити експлуатацію підприємницьких об'єктів, які не дотримуються екологічних норм. Якщо наші пропозиції не беруться до уваги, то справи передаються у прокуратуру. Звичайно, є випадки, коли деяким підприємцям простіше платити щомісяця штрафи, ніж дотримуватися встановлених вимог».

Було б не погано, зазначають в Закарпатській санепідемстанції, якби до виконання «водної» програми енергійніше долучалися й органи місцевого самоврядування області, тобто діяли, не чекаючи коштів з держбюджету.

А на впровадження прогресивних, екологічно чистих технологій потрібні неабиякі кошти, а їх в Україні, як завжди, немає. Не все гаразд і з державними стандартами. Свого часу гранично допустимі норми забруднення створювались під підприємства, про здоров'я людей не йшлося взагалі. У більшості міст України водопровідна вода в основному відповідає стандарту «Питна вода», але без додаткової гадготовки її в домашніх умовах пити сирою не варто, рекомендують медики. Проте бідкатися з цього приводу — невдячна справа. Життя диктує свої правила, а нам доводиться під них підлаштовуватися. Не задовольняє якість води — шукайте методи її очищення та зберігання в домашніх умовах. Тоді вам не загрожує небезпека захворіти на Боткіна чи інші кишкові інфекції.

Та, напевно, вже кожен житель області давно зробив для себе висновки: вода з-під крана — можливо, ще не ворог, але вже точно і не друг.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати