Архіви МВС: Москаль без прикрас

Москаль був куратором
мафіозного угрупування Аксьонова

Згідно з внутрішньою документацією правоохоронців, під час роботи в АР Крим, діючий голова Закарпатської ОДА фігурує як людина, яка начебто завербувала одного з активних членів організованого злочинного угрупування «Сейлем» на прізвисько «Гоблін».

Як зауважують кримські журналісти, які оприлюднили дані з архівів МВС, «Гоблін» – це кримінальне прізвисько лідера анексованого Криму та поплічника режиму Путіна Сергія Аксьонова. Його належність до мафіозного угрупування «Сейлем» є відкритою інформацією.

Однак мало кому відомо, що ще під час так званого першого пришестя Геннадія Москаля у Крим в 1997 році як керівник кримської міліції було пов’язано з його вмінням працювати з криміналітетом.

У внутрішній документації правоохоронців йдеться, що хоч дії Москаля у період з 1997 до 2000 років були чітко спрямовані на ліквідацію угрупування «Сейлем», особисто проти Аксьонова тодішній керівник кримської міліції жодних дій не вчиняв, хоча «Гоблін» був одним з лідерів ОЗУ. В архівах МВС значиться, що Аксьонов був завербований Москалем з ціллю подальшого просування як кримського лідера.

У тому числі з цим була пов’язана робота Геннадія Москаля в Криму протягом 2006-2007 роки (постійний представник президента в АРК) та 2009-2010 (начальник ГУМВС України в Криму).

Додатковим доказом цього є те, що колишній заступник УБОЗ Криму – Ф.Гаджіахмедов, який був довіреною людиною Г.Москаля в УБОЗ Криму, після звільнення з міліції очолив службу безпеки «Руського єдинства», яке вже на той час очолював якраз Сергій Аксьонов.

Нагадаємо, що 27 лютого 2014, після дострокового усунення президента України Віктора Януковича внаслідок Євромайдану, у захопленій озброєними автоматичною зброєю та гранатометами невідомими особами будівлі Верховної Ради АР Крим, з піднятим над будинком прапором Росії, саме Сергія Аксьонова було незаконно проголошено новим прем'єр-міністром республіки.

Опісля, 11 квітня Державна Рада Республіки Крим запропонувала президенту Російської Федерації Володимиру Путіну кандидатуру Аксьонова для призначення виконуючим обов'язки голови Республіки Крим.

Тоді 17 вересня 2014 президент Російської Федерації Володимир Путін запропонував Державній Раді Республіки Крим кандидатуру Аксьонова для обрання на посаду голови Республіки.

І зрештою 9 жовтня 2014 р. Державна Рада Республіки Крим одноголосно обрала Сергія Аксьонова головою республіки на найближчі п'ять років. Також Держрада проголосувала за суміщення посади голови республіки і голови Ради Міністрів Республіки Крим.

Додамо також, що нещодавно народний депутат Віктор Балога заявив про загрозу перетворення Закарпаття на Сицилію на чолі з мафіозними структурами та нинішнім керівництвом краю.

Як Геннадій Москаль
став «експертом з контрабанди»

Автори документів, ймовірно, аналітичних записок внутрішньої безпеки, відзначають, що контрабандний шлейф Геннадія Москаля пов’язаний з регіонами, в яких він працював. Справа у тому, що усі ці регіони – прикордонні.

Почав з рідної Чернівецької області, де були налагодженні потоки в та з Румунії, а також Югославії та незалежних республік, які утворилися на Балканському півострові. Ключові предмети контрабанди – консервація, алкоголь, зброя, наркотики, пальне.

Окремо зібрані факти по «схемах» з Придністров’ям – невизнаною республікою, яка досі залишається «контрабандним раєм». Так у документації значиться придністровська фірма-монополіст «Шеріф», якій постачалися з Закарпаття, Буковини та Франківщини 11 великовантажних цистерн пального на тиждень.

Далі Закарпатська область з середини до кінця 90-х років та початку 2002-х, де процвітала спершу алкогольна, а згодом тютюнова контрабанда, а також контрабанда лісу та перевезення нелегалів.

Так, у 1996 році літак типа «У-2», вщент забитий цигарками, потерпів катастрофу в районі с.Росошани Кельменецького району Чернівецької області. З цим фактом у внутрішній документації МВС також пов’язують Геннадія Москаля, але не як того, хто викривав, а хто покривав.

Перше пришестя Москаля на Закарпаття також пов’язують з співпрацею з синдикатом «РІО» Сергія Ратушняка, який спеціалізувався на контрабанді алкоголю.

Інший приклад з документів МВС це робота фірми «Ревайвел Експрес» у Чопі, яка фактично була підпільним митним складом під контрабанду побутової техніки.

Ну і зрештою – контрабанда автомобілів. Саме з 1995 до 1997 роки Геннадій Москаль «познайомися» з своїм одним з кращих друзів, і донедавна очільника закарпатської ДАІ Михайлом Бойчуком.

Друге пришестя Геннадія Москаля на Закарпаття пов’язують з заявами про те, що контрабанда зупинилася, але її системно перехоплюють словацькі та угорські митники.

З масовими контрабандними потоками Геннадій Москаль працював у Луганські області, де очолював місцеві військово-цивільну адміністрацію. Усі публічні відео про перехоплення контрабанди жорстко спростувала уся подальша робота наступника Москаля на Луганщині Георгій Тука.

Також в контексті контрабанди фігурує в архівах МВС Геннадій Москаль під час роботи в Криму (очільником міліції та уповноваженим), а також Дніпропетровській області (2000 рік).

Як йдеться у архівах МВС, Геннадій Москаль системно перебудовує силову вертикаль під потрібну схему роботи: кожен з відділів чітко отримує інструкції, чи супроводжувати, чи доставляти, чи інформувати, чи покривати.

Як Геннадій Москаль заробив свій перший мільйон

У цьому можна переконатися, переглянувши навіть офіційну декларацію Геннадія Геннадійовича.

Хоча жодного факту про заняття підприємницькою діяльністю ні в офіційній, ні в неофіційній біографії Геннадія Москаля нема.

Між тим, уже згадані нами внутрішні документи Міністерства внутрішніх справ, ймовірно вкинуті в мережі кимось з підлеглих Геннадія Москаля з внутрішньої безпеки, рясніють детальними розповідями про те, як він заробляв свій перший мільйон.

Ми вже згадували в одній з перших частин про те, що Геннадій Москаль спеціалізується на налаштуванні роботи правоохоронної вертикалі в комерційних інтересах – і власних, і керівництва. Кожен відділ зазвичай у Геннадія Москаля відповідає за конкретну ділянку непрофільної роботи – чи то збір компромату, чи то супровід вантажів до кордону або зустріч їх, тощо.

Рекет і кришування

Як йдеться у аналітичних записках «вебешки» МВС, Геннадій Москаль ще працюючи в Чернівцях одним з перших міліціонерів в Україні звернув увагу на можливість збагачення шляхом здійснення тиску на вихідців з країн кавказького регіону, котрі активно почали вкладати кошти в бізнес на Україні. Це було наприкінці 80-их – початку 90-их років. За оперативними даними, тоді Г.Москаль зібрав усіх найбільш впливових кавказців в регіоні вивіз їх за межі міста Чернівці та під загрозою примусив платити долю з бізнесу. У подальшому, за цей напрямок, йдеться у документах, відповідав М.Харабара (підлеглий Москаля та досі його довірена людина), котрий здійснював прикриття незаконної підприємницької діяльності (блокував перевірки БЕЗ, податкової міліції та інших контролюючих органів) представників азербайджанської діаспори, котрі монополізували торгівлю шкіряними виробами на Калинівському ринку у м.Чернівці.

Також, за інформацією з документів, тоді Г.Москаль надав негласну вказівку у сприянні бізнесу кавказців на території Вижницького району області.   

Аналогічну схему було втілено наприкінці 90-их у Криму. Під час роботи Г.Москаля там (1997 – 2000 роки) його підлеглий В.Плавюк (в посаді начальника ялтинської міліції), йдеться у документах МВС, встановив тісні відносини з представниками грузинської діаспори, всіляко допомагаючи розвивати їм бізнес. За оперативними даними, відрахування з прибутку грузинів потрапляли до міліцейського «общака», крім того, грузини начебто придбали В.Плавюку квартиру у новобудові в центрі Ялти, ціна якої складала близько 1 млн. доларів США на той час. Серед відомих на той час бізнесових інтересів дуету Москаля-Плавюка в Ялті значиться в документації відомий совхоз-вінзавод «Лівадія», що контролювався представниками грузинської діаспори (Контрідзе Мєраб Гурамович).

Цікаво також, що згідно з документами, спільний бізнес (2003-2005 рр.) з Москалем начебто також мав відомий львівський кримінальний авторитет Володимир Дідух ("Морда"). Най той час вони були пов’язані у викупі та добудові незакінчених будівельних проектів (1-2 поверхи, добудова до 5 поверхів) у Львові. Крім того, за сприяння начебто Г.Москаля, йдеться у документах, "Морда" активно викупав нерухомість та земельні ділянки на західній Україні, власником яких було Міністерство оборони України. Так, у 2004 році, В.Дідух вивозив з території покинутої військової ракетної частини (розташована між мм. Червоноград та Радехів, 10-12 км від Червонограду) фурами розпилений метал. 

Нерухомість

До слова, нерухомість також фігурує в звітах внутрішньої безпеки МВС як можливе джерело збагачення Геннадія Москаля та його оточення. Серед відомих оборудок – отримання Є.Бідашко службової трикімнатної квартири в м.Керч від мерії міста після клопотання ГУМВС і особисто Москаля. За наявною інформацією, Є.Бідашко вказану квартиру відразу ж продав.

До сфери інтересів Г.Москаля у той час, йдеться у документах, відносилась також нерухомість на Південному березі Криму. За отриманою інформацією, його дочка – Лінська Ірина Геннадіївна володіла часткою санаторного-курортного оздоровчого комплексу "Ай-Даніль" (АР Крим, м.Ялта, селище Данилівка, вул. Лісна,4). Дана частка отримана в результаті оперативної комбінації, коли Г.Москаль надав дані до ГУБОЗ МВС України про приналежність даного комплексу до економічного підґрунтя ОЗУ «Башмаки». Восени 1998 року, оперативна група ГУБОЗ з бійцями спецзагону «Сокіл» організували штурм туристичного закладу (керівник операції – на той момент заступник начальника ГУБОЗ В.Литвиненко). 

Ще цікавий факт: у липні 2001 року Г.Москалем (працював головою Закарпатської ОДА за квотою СДПУ(о)) було підписано розпорядження «Щодо передачі конфіскованого та заарештованого судами майна Закарпатському обласному фонду інвестування соціальної сфери і промисловості» основною метою якого було залучення коштів для забезпечення державного кредитування приватних сільських забудов. Для цього, відповідно до розпорядження податкова міліція регіону, обласне управління юстиції, Карпатська регіональна митниця зобов’язувались передавати вищевказане майно для реалізації фонду. У подальшому кошти інвестувались в програму «Отчий дом», де згідно з даними «вебешки» була наявна значна частка коштів Г.Москаля.

Автомобільний бізнес

Також, як значиться у внутрішній документації МВС, до кінця 90-их на території Закарпатської, Дніпропетровської та Харківської областей були обладнані площадки, де покупець міг придбати авто престижних виробників за значно зниженою ціною.

Відповідальними за цей бізнес начебто виступали бізнесмени з оточення Г.Москаля – С.Василенко (на даний час народний депутат України від БЮТ) та І.Шкірта (друг Москаля та депутат Закарпатської облради 7 скликання), що працювали разом в ужгородській фірмі ТОВ «Лаки-Фарби». Більше того, за внутрішньою інформацією міліціх, вказаний «тандем» підставив Г.Москаля, оскільки на Закарпаття декілька разів приїжджали представники кримінальних структур Києва та Дніпропетровська, а також працівники столичної міліції для того, щоб забрати транспортні засоби (всього до 40 одиниць).

Не забув про автопром Г.Москаль і під час роботи в Криму (призначення у 1997 році). У документах значиться, що діючий голова Закарпатської ОДА лобіював призначення начальником Євпаторійської міліції вихідця з Буковини Василя Плавюка, котрий, значиться в документах, забезпечив встановлення дружніх стосунків з митниками, що обслуговували Євпаторійську морську переправу. У внутрішній документації силовиків значиться, що тоді ж було організовано морський канал переправки на територію України автомобілів престижних марок та їх подальший продаж без належного розмитнення. Саме цим, начебто, пояснюється факт подальшого призначення В.Плавюка на посаду начальника Ялтинської міліції, а Є.Бідашка, також вихідця з Буковини та людину, яка працювала заступником Москаля в Луганській військово-цивільній адміністрації, – до Керченської.

Під час роботи в Міністерстві (призначення у 2005 році), за оперативною інформацією, Геннадій Москаль запам’ятався зв’язком з продажем ДДАІ МВС України спортивних мотоциклів «Хонда» за завищеними цінами фірмою, яку пов’язують якраз з Г.Москалем. А в подальшому, через непридатність їх використання в підрозділах ДАІ вони були передані до підрозділів оперативної служби.

Інтерес до автомобільного бізнесу у 2004 році вилився в публічний скандал, пов’язаний із звинуваченням в бік Москаля про участь у контрабанді автомобіля "Лексус" і допомозі фірми "Консоль" привласнювати землі в Криму. Також у справі стверджувалося, що Москаль був власником готелів у Чехії й Македонії. Сам Москаль категорично всі ці твердження, зрозуміло, відкидав.

Паливо

Ще одним з напрямків, на якому міг заробити статки Геннадій Москаль, йдеться в документах МВС, були паливно-мастильні матеріали. У попередній частині йшлося про зв’язки з румунськими та придністровськими паливним компаніями.

Цікаво, що у архівах МВС Г.Москаль фігурує в лобіюванні інтересів паливної фірми «Мавекс». Мова йде начебто про сприяння у виділенні земельних ділянок під заправні станції концерну «ТНК», однак вказана фірма нетривалий час пропрацювала в області, і після уходу з області її місце зайняв «Мавекс». Подейкують, оточення Г.Москаля до сих пір отримує частку з цього бізнесу, а директор закарпатської філії «Мавекса» Іван Маковійчук підтримує з ним тісні зв’язки.

У Криму інтерес в паливному секторі зберігся. У архівах МВС значиться, що наприкінці 90-их Москаль та Бідашко виявляли зацікавленість до директора Феодосійського підприємства із забезпечення нафтопродуктами АР Крим О.Бартенєва та директора ТОВ «Феодосія – сервіс» (колишній феодосійський побутовий комбінат) В.Бикова. Однак, через нетривалий час перебування Є.Бідашко в посаді начальника міськвідділу вказані «проекти» ними не були реалізовані. Після переведення Є.Бідашко до м.Керч він примушував місцевих бізнесменів укладати договори з місцевою міліцією про забезпечення охорони їх бізнесу, однак оплата передбачалась в відсотках від прибутку підприємств. Крім того, інтереси Москаля та Бідашко поширювались на роботу фірм – монополістів у галузі збору та транспортування металобрухту у східній частині Криму.  

Також у МВС є інформація про цілеспрямований тиск Г.Москаля через міліцію та інші правоохоронні органи на бізнес-структури І.Франчука, які також пов’язані з паливно-енергетичним сектором.

Юриспруденція

У архівах МВС значиться також, що під час політичної кар’єри, що однією з форм заробітку Г.Москаля, як заслуженого юриста, стало також направлення депутатських запитів/звернень за грошову винагороду від зацікавлених осіб. Указану роботу для Г.Москаля начебто виконував в 2007-2008 роках заступник начальника стратегічної розвідки розвідувально-аналітичного управління (начальник аналітичної розвідки у 2008 році) ГУБОЗ МВС України Пристинський І.М., йдеться у документах.

Тарифи в подібній роботі свого часу озвучив Ігор Мосійчук, якого якраз затримали за подібні махінації.

Сімейний бізнес Геннадія Москаля

11грудня голова Закарпатської ОДА відсвяткував 65-річчя у туристичному комплексі Німчич, що на рідній Буковині.  Як значиться у внутрішній документації МВС, це далеко не єдиний бізнес, який за стільки років служби в правоохоронних органах та роботі політиком Геннадій Москаль зміг нажити разом з рідними та близькими.

У архівах МВС є прямі та непрямі докази, що грошові активи нинішнього голови Закарпатської ОДА вкладені в ресторанний, будівельний, торгівельний (торгівля кавою та дорогим обладнанням для кавоваріння), паливний бізнеси, а також лісовий бізнес.

Більшість бізнесових оборудок оформлено на родичів та близьких знайомих Г.Москаля.

Однією з основних осіб, де акумульовані статки губернатора Закарпаття, йдеться у документає, є його зять Бучковський Михайло

Северинович. На нього оформлений будівельний бізнес: 

- керівник та співзасновник ТОВ «Софія люкс». Вид діяльності: виробництво будівельних металевих виробів. Співзасновником також є Бучковський Северин Михайлович;

- керівник та співзасновник житлово-будівельного кооперативу «Едельвейс-2007». Співзасновником також є Бородіна-Резничук Євгенія Миколаївна;

- співзасновник ТОВ «Торвік-2000». Вид діяльності: виробництво будівельних металевих конструкцій. Керівник – Копчук Юрій Мірчович.

Співзасновниками також є Зазуляк Василь Володимирович та Бучковський Северин Михайлович;

- співзасновник ПП «Західна будівельна компанія». Вид діяльності: будівництво будівель. Керівник – Благірєв Валерій Сергійович. Співзасновником також є Романюк Анатолій Іванович;

- співзасновник ТОВ «Багатопрофільне підприємство «Торвік». Вид діяльності: будівництво будівель. Керівник та співзасновник – Блонська Тетяна Северинівна. Співзасновниками також є Блонський Віктор Леонідович та Бучковський Северин Михайлович.

У даний час фірми Бучковського значаться як підрядник щодо забудови будівель у центрі Чернівців.

Михайло Бучковський є офіційним власником туристичного бізнесу Г.Москаля та виступає єдиним засновником ПП «Міжнародний туристично-розважальний комплекс «Перевал Німчич».

Крім того, М.Бучковський є керівником благодійного гуманітарного фонду.

Між тим, йдеться у документах, що значні кошти Г.Москаля сконцентровані в руках чоловіка сестри Михайла Бучковського – Блонського Віктора Леонідовича. За внутрішньою документацією МВС, кандидатуру Блонського Геннадій Москаль свого часу пролобіював в уряді Ю.Тимошенко як керівника Української Державної корпорації по транспортному будівництву «Укртрансбуд», що мала освоювати бюджетні кошти, виділені для ліквідації наслідків повені на Західній Україні в 2008 та 2009 роках. Як йдеться до слова у публікаціях на інтернет-виданні «Буковина», саме через Блонського проводились оборудки з присвоєнням коштів, виділених для вищезазначених проблем.

«Мешканці Путильського району Чернівецької області спільно з працівниками корпорації «Укртрансбуд» провели пікетування Чернівецької ОДА з вимогами добудови 2 мостів, що були знищені під час повені 2008 року. Вимоги мешканців області підтримали робітники корпорації «Укртрансбуд», з якими не розрахувались за виконані роботи (не отримана зарплата впродовж 4 місяців)», – йдеться у публікації від 15 жовтня 2010 року.

На родину Блонського зареєстровані наступні підприємства (операції з лісом, будівництво, торгівля товарами загального споживання, ресторанний бізнес):

1. ТОВ «Рембудшлях». Директор та співзасновник – Блонський Леонід Іванович, Співзасновники: Блонська Клавдія Семенівна, та Блонська Світлана Леонідівна.

2. ТОВ «Багатопрофільне підприємство «Торвік». Вид діяльності - будівництво будівель. Керівник та співзасновник – Блонська Тетяна Северинівна. Співзасновниками також є Блонський Віктор Леонідович та Бучковський Северин Михайлович.

3. Дочірнє підприємство «Будміст» БК «Укразіабуд», вид діяльності – загальнобудівні організації, будівництво мостів, шляхових естакад, тунелів та метрополітену. Директор – Блонський Віктор Леонідович.

4. Багатопрофільне колективне підприємство «Торвік-стиль», вид діяльності – виробництво швейних виробів, виробництво верхнього одягу. Директор – Блонська Тетяна Северинівна.

5. Розважальний комплекс «Зелений гай», до складу якого входить ресторан «Смерекова хата» в с.Валя Кузьміна. Директор – Блонський Андрій Вікторович.

6. Тривалий час Г.Москаля пов’язували з ПП «КОЛОС». Підприємство є одним із найбільших виробників м’ясної продукції в Україні. До структури входять м’ясопереробний завод, свинокомплекси в різних районах Чернівецької області, мережа фірмових магазинів у великих містах України.

За інформацією з архівів МВС, при створенні підприємства суттєву допомогу його хазяїну – Куніцину Сергію Євгеновичу (до 1994 року був офіційним керівником підприємства), надали працівники міліції, за що у подальшому отримували частку від прибутку. За версією правоохоронців, саме за протекцією Г.Москаля на керівну посаду (з 1994 року – офіційно значиться директором) на підприємство був влаштований колишній працівник міліції Кібіч Ігор Степанович. Останній до речі фігурує в документах МВС як винуватець декількох дорожньо-транспортних пригод в регіоні, в останній за його вини загинув таксист та троє осіб травмовано. Як значиться у документах, І.Кібіч був включений в якості співзасновника С.Куніциним до складу майже усіх підприємств, що працюють у складі ПП «Колос»:

- МПП «ГУЛІВЕР». Вид діяльності: роздрiбна торгiвля недержавних органiзацiй, крiм споживчої;

- сільськогосподарське ТОВ «КОЛОСОК-1». Вид діяльності: вирощування зернових та технічних культур;

- сільськогосподарське ТОВ «КОЛОСОК-2». Вид діяльності: свинарство;

- ТОВ «УНІВЕРСАМ». Вид діяльності: роздрiбна торгiвля недержавних органiзацiй, крiм споживчої;

- сільськогосподарське ТОВ «ЄВРОСВИНКА». Вид діяльності: свинарство;

- Чернівецький обласний благодійний фонд учасників бойових дій Ігоря Кібіча. Вид діяльності: благодійна діяльність;

- колективне підприємство «ТЕХНОНАФТОЗБУТ». Вид діяльності: оптова торгiвля недержавних органiзацiй, крiм споживчої кооперації;

- ТОВ «ХВИЛЯ». Вид діяльності: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту.

Однак, наразі за оперативною інформацією міліції, стосунки С.Куніцина з І.Кібічем та Г.Москалем перебувають в конфліктній стадії. С.Куніцин вважається в регіоні сильним господарником, котрого цікавить лише його робота. У 2009 році тандем Москаль-Кібіч начебто взяв кредит у С.Куніцина продукцією та коштами на суму до 60 млн. доларів США з метою надання допомоги у передвиборній програмі Ю.Тимошенко з обіцянкою повернути кошти у 2010 році, після перемоги Ю.Тимошенко на президентських виборах. Вказану обіцянку вони начебто не дотримали, через що С.Куніцин не зміг укласти два договори з іноземними підприємствами. За оперативною інформацією, у червні-липні 2010 року С.Куніцин надав негласну вказівку не виплачувати Москалю та Кібічу преміальні кошти з бізнесу, як це було заведено раніше.

За отриманою інформацією, Г.Москаль через близьких та рідних декілька останніх років почав розвивати бізнес, пов'язаний з продажем продукції та обладнання для кав’ярень, їх обслуговуванням.

Саме з цим фактом пов’язують те, що на даний час, у м. Чернівці набуває поширення мережа кав’ярень «Кава HOUSE». Одну з керівних посад в цьому бізнесі обіймає Володимир Яковлєв, син одного з працівників міліції, з котрим Г.Москаль починав службу в органах внутрішніх справ. За оперативними даними МВС, більшість кавової продукції може надходити у область контрабандним шляхом.    

За оперативними даними з архівів МВС, інтереси Г.Москаля завжди концентрувалися в Вижницькому, Путильському та Красноїльському районах Чернівецької області.

У документах йдеться, що у Красноїльському районі інтереси Г.Москаля представляв працівник міліції (в даний час на пенсії) Пожога Григорій Лазаревич. Саме з ним пов’язують сумнівні оборудки з лісом та землею цього району.

У Вижницькому районі найбільшу зацікавленість Г.Москаля викликали землі, що придатні для використання в туристичних цілях, а саме перевал Німчич.

Путильський район є в області одним з найбільш віддалених від обласного центру, має значну ділянку кордону з Румунією, що досить слабко контролюється прикордонниками, і створює умови для контрабанди різноманітних товарів через «зеленку».

(Далі буде)

Теги: Геннадій Москаль, Крим, контрабанда

10 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати