На Закарпатті у бібліотеку за книгою пішла молодь. А ще донедавна її там не було...

Директор лісабонського зоопарку привів якось у парламент тигра на знак протесту проти поганого фінансування його галузі. Українська культура до таких радикальних заходів не вдається. Хоча, наприклад, тільки за нашими бібліотеками - все ще чисельна армія читачів. Але навіть у цій сфері є успішні колективи. Тому не хочеться ставити риторичних запитань. Адже на багато з них знайдуться відповіді, стверджує директор обласноїуніверсальноїнаукової бібліотеки Людмила ГРИГАШ.

На Закарпатті у бібліотеку за книгою пішла молодь. А ще донедавна її там не було...

"ТЕНДЕР НА КНИГУ — ЦЕ НОНСЕНС"

— Людмило Захарівно, наскільки ви вільні у виборі нової літератури?

— Сьогодні нашу сферу просто паралізують тендерні закупівлі літератури. Тендер на книгу - це нонсенс. Зрозуміло, коли закупівлю 12 тисяч примірників однієї книги робить парламентська бібліотека. Але це вона закуповує для всієї України. А мені потрібно купити одну книгу якогось автора. Та й буває таке -сьогодні ця книга є на ринку, а поки відбудеться тендер, її вже нема.

Наприклад, цього року обласна держадміністрація виділила нам на періодику стільки коштів, скільки ми просили. Але для передплати необхідно провести тендер. Зміни до закону внесли в березні. У нас не були закладені гроші на те, щоб навчити людей і отримати сертифікат. А, значить, не маємо права провести тендер і не можемо передплатити те, що необхідно.

Багато років бібліотеки не комплектувались через відсутність фінансування. У 2005-2006 pp. з місцевих бюджетів Тячівського, Іршавського, Хуст-ського, Виноградівського, Мукачівського районів, міст Хуста та Мукачева було виділено на поповнення фондів бібліотек понад 173 тисячі гривень. На ці гроші закуплено майже 15 тисяч книг, у тому числі й для сільських бібліотек. А ще 52760 примірників на суму понад 893 тисячі гривень прибуло в бібліотеки за рахунок державних програм "Розвиток і функціонування української мови на 2004— 2010 роки" та "Українська книга".

— Чи бачите якісь нетрадиційні шляхи фінансування бібліотек на загальнодержавному рівні. У Великій Британії, наприклад, для розвитку книгозбірень використовують кошти від публічних лотерей.

—  У нас нині всі гроші йдуть на місцеву громаду. А громада наша ще не багата. Мер міста Корваліса, який недавно був у нас в гостях, запитав, чи є у вас куточок, де люди залишають пожертви. Та в нас, якщо б поставити таку скриньку, неможливо буде відбитись від усіх контролюючих органів. Тому наше завдання поки зробити доступним те, що маємо.

— Колись вкрай потрібну книгу можна було замовити по міжбібліотечному абонементу.

— МБА працював дуже активно. Особливо науковці могли замовити що завгодно з інших бібліотек. Зараз ми не маємо на це коштів. Усі витрати - за рахунок читача, який повинен оплатити пересилку. А це недешево. А, по-друге, дуже важко бібліотеки розстаються зі своїми книгами. Адже вони зовсім не захищені перед недобросовісними споживачами. Якщо той не поверне книгу, бібліотека має право подати на нього в суд. Та й ще заплатити в суді гроші. Але ще не факт, що книга повернеться.

— Сьогодні часто бібліотеки протиставляють Інте-рнету. Проте йдеться до того, що потужні видавництва намагаються якнайгучніше розрекламувати свої книги, але повних текстів своїх авторів на сайти не виставляють, їх доводиться шукати по крамницях або бібліотеках.


— Інтернет нам не конкурент. І ми не конкуренти інтернет-ка-в'ярням. Там свої зацікавлення, здебільшого тінейджерські -музика, ігри. У нас люди шукають нагато глибшу інформацію. Ми навіть самі укладаємо довідник закарпатських електронних ресурсів на допомогу користувачам. Створюємо власні бази даних. На сьогодні майже 23907 звернень до електронного каталогу нашої бібліотеки. У нас була ідея розміщати молоду закарпатську літературу на сайті. Знаєте, не всі автори цього хочуть. То навіщо потім купляти книгу, якщо тексти можна прочитати задарма.

— Не будемо говорити про те, це добре чи погано, але Болонська система освіти передбачає, що бібліотека має стати партнером вузу. Тут студент має працювати самостійно. Чи відчуваєте ви приплив цього контингенту?

— Не можна сказати, що стався якийсь бум. Але особливо в неділю ми не знаємо, де посадити читачів. Коли ми відкрили інтернет, там постійно були черги - "скачувалися" реферати. Сьогодні їм цікавіше знайти потрібну книгу. Ми вивчаємо запити наших відвідувачів. І, знаєте, щось таки відбувається - у бібліотеку за книгою пішла молодь. Причому не за підручником, їй потрібно щось більше. Якийсь час її там не було.

— Щодо літератури. Звісно, система розповсюдження зруйнована повністю. Але чи не могла би бібліотека заповнити ту нішу, якими колись були комісійні магазини. Тобто '"орендувати" за певну плату цікаві, читабельні книги у власників приватних книгозбірень. І взагалі, які бачите шляхи поповнення фондів у сучасних умовах?

—  Чисто законодавчо такого права не маємо. Адже йдеться про комунальну власність, неприбуткову організацію. Хоча є в нас перелік платних послуг. Такий цікавий факт: у всіх бібліотеках України почав діяти так званий комерційний фонд. Читачі самі здають гроші, самі купують книги, які обертаються через бібліотеку. Але ми не маємо права видавати чужі книги, тільки ті, що оприбутковані. Шукаємо можливості їх заоблікувати як дарунки, тобто "крутимось". Звичайно, все це від недосконалості нашого законодавства. Пропонують, наприклад, щоб при бібліотеках облаштовувати кіоски. Але знову ж таки, законодавство нам цього не дозволяє. Це ж буде прибуток.

— Старше покоління ще пам'ятає, як багато десятиліть тому списувалася література. Бувало, що в смітнику опинялися нині рідкісні і вартісні видання. Чи не загрожує бібліотекам щось подібне сьогодні, коли відкидається багато морально застарілої літератури?

—  У сільських бібліотеках дуже цінного і рідкісного фонду немає. Щодо нас, то ми намагаємося зберегти все. Адже ми є регіональним депотизатарієм. Навіть якщо одному читачеві раз у три роки знадобиться певне видання, то він не повинен їхати за ним десь у Львів чи Київ. Проте нашим фондам дуже тісно. Хочемо якнайкраще зберегти нашу краєзнавчу літературу. Звільняємо для неї місце в книгосховищах на першому поверсі, а не в підвалі. Парламентська бібліотека запропонувала нам забрати всі районні газети. Це дуже спокусливо, тільки я поки не знаю, як це матеріалізувати - де їх розмістити. Але ж яке це багатство!

— Минулими десятиліттями, особливо сільські бібліотеки, майже не опалювались. Які умови зберігання фондів нині?

—  Ми сьогодні пишаємося, що вчителі самі школу ремонтують, а бібліотекарі підбілюють стіни, ремонтують сходинки, щоб дитина не впала. Я вважаю, тут не пишатися, соромитися треба, і думати, як виправити становище. Не закривати бібліотеки, а повернути туди людей. І не шукати винних. Це шлях у нікуди.

У 2006-2007 роках немало бібліотечних установ у районах за допомоги владних структур набули нового вигляду. У минулому році в районах на їх ремонт було спрямовано 209 тисяч гривень. А вже в цьому році завершилися капітальні ремонти обласної універсальної наукової бібліотеки, обласної для дітей та юнацтва, Тячівської та Міжгірсь-кої районних бібліотек. Тут з'явилися нові меблі, кондиціонери, щоб комфортно було і читачам, і працівникам.

У СІЛЬСЬКІЙ БІБЛІОТЕЦІ МОЖНА ОТРИМАТИ БОДАЙ ЯКУСЬ ІНФОРМАЦІЮ

— А які проблеми книгозбірень залишаються неви-рішеними?

— Якщо мова про нашу, то настав час подумати про добудову приміщення. Адже у нас немає читальної зали для науковців. За браком місця ліквідовані відділи мистецтва та технічної літератури. Окремо в орендованому і не упорядкованому приміщенні знаходиться відділ літератури іноземними мовами. На цих незручностях постійно наголошують науковці, митці, студенти. Роками не вирішується питання про надання достойного приміщення для Воловець-кої дитячої бібліотеки, Берегівської районної. Не знято питання централізованих бібліотечних систем Воловецького та Ху-стського рай.онів. Важливою є турбота про кадри. Треба думати, як залучати до нас молодь. У деяких районах існує проблема омолодження саме керівного складу, підвищення фахового рівня, відповідальності, зрештою, піднесення іміджу нашої професії. Чудово розумію, що все одразу виправити неможливо. Тому потрібно щоб усе відбувалося не хаотично, а була розроблена програма "Бібліотека", яка б реально фінансувалась. У першу чергу це означає поповнення літератури для дітей та юнацтва. І звичайно, комп'ютеризація та інтернет.

— Чи не виникає загрози зникнення сільських бібліотек у найближчому майбутньому? Адже багато з них має якусь кімнатку в приміщеннях клубів, які зараз починають приватизовувати, орендувати.

— Сьогодні зупинено безпідставне скорочення мережі сільських бібліотек. Кілька днів тому по радіо "Свобода" озвучено факти, які без уточнення передрукували і газети, про те, що "на Закарпатті зникло 80 бібліотек". Це не є правдою. Справді, в 90-х роках скорочено понад 170 книгозбірень, і в першому півріччі нового століття також продовжувалася так звана "оптимі-зація і упорядкування мережі", коли закрили 80 бібліотек. Особливий бум оптимізації припав на 2003-2004 роки. Але вже з 2005 вдалося відстояти право сільської бібліотеки на існування, хоча живеться їй дуже нелегко. Дехто намагається доводити, що до неї ніхто не ходить, що вона лише забирає бюджетні кошти. Але буває, що навіть у сусідніх двох селах — в одній людно, а інша - заростає бур'яном. Хоча матеріальна база обох однакова.

Справа в тому, що майже за 20 років неуваги до проблем сільської книгозбірні ми виростили покоління нечитачів. І комп'ютери тут ні причому, нібито вони відволікають від книжок. Які комп'ютери на селі? Просто вже з кінця 80-х сюди надходило все менше літератури, яку хотілося читати. А в 90-х всякі надходження припинилися зовсім. Сьогодні не всі бібліотекарі назвуть хоча б 4-5 назв дитячих журналів, а про хорошу дитячу книгу можуть лише мріяти.


— А якщо перенести сільську книгозбірню в школу?

—  Світова практика має такі приклади. Правда, не обов'язково на базі школи. Але на регіональному рівні вирішувати це питання не можна. В Україні у 80-х на базі Тернопільської області, а потім на початку 2000 року у Рівненській області й у нас у Виноградівському районі такий експеримент проводився.

Але рекомендацій про впровадження цієї системи так і не з'явилося у зв'язку з тим, що діюче законодавство України категорично це заперечує. А змінити Закон не в компетенції області.

— Сьогодні на селі чи в присілку бібліотека - єдина установа, де можна отримати бодай якусь інформацію. Важливо, щоб саме тут мав би бути доступ до актуальних законодавчих баз, у тому числі регіонального рівня...

—  Інформаційний потенціал бібліотеки має забезпечити влада. Саме бібліотека - найдешевший і найнадійніший канал інформації про її рішення і діяльність, які спрямовані на поліпшення життя громади. Адже саме тут є люди, які вміють працювати з інформацією, можуть її опрацювати, систематизувати. І саме тут мають бути - вже оплачені податками населення - офіційні інформаційні матеріали, довідкові видання.

— До речі, за кордоном існує багато моделей сільської бібліотеки. Чи прийнятні вони для нас?

—  Нині теж говорять про так звані мобільні бібліотеки. Тобто в присілок у певний час за графіком іде автобус, обладнаний полицями, комп'ютерами, їнте-рнетом. Така мобільна книгозбірня могла б знаходитись на базі районної. Адже централізована бібліотека для цього і придумана, щоб забезпечувати читачів найвіддаленіших куточків. Але цей процес так на половині і зупинився. За кордоном такий метод дуже поширений.

Запитувала Мар'яна Нейметі, "Новини Закарпаття"
24 жовтня 2007р.

Теги:

Коментарі

НОВИНИ: Культура

10:52
Сьогодні, у четвер, в Ужгородському скансені відкриється виставка Мирослава Ясінського "Карби"
17:49
В ужгородському скансені відкриється виставка "Світ писанки"
05:49
У квітні в Ужгороді пройде VIII Міжнародний фестиваль "Музика без кордонів"
00:16
У середу в Хусті стартує IІ Всеукраїнський театральний фестиваль "FantaziaFest"
13:31
У скансені в Львові завершують масштабну реставрацію садиби з закарпатської Іршавщини
05:50
Із безодні
22:26
"Закарпатську" "Маріупольську драму" з успіхом показали в Києві
17:55
У Хусті відбулися нагородження переможців і гала-концерт ХІІІ Відкритого фестивалю-конкурсу стрілецької пісні "Красне поле"
15:41
Відвертий щоденник чи казка для європейців: як читати "Війну з тильного боку" Андрія Любки
15:09
У Хусті відбудеться нагородження переможців та гала-концерт Відкритого фестивалю-конкурсу стрілецької пісні "Красне поле"
14:25
Закарпатський облмуздрамтеатр розповів про свої найближчі події
14:26
У суботу в Хусті зіграють прем’єру вистави про Августина Волошина
15:11
Як відомі українські письменники хотіли поселитися на Закарпатті
08:20
/ 1
Обережно, любов
11:16
/ 1
Автор споруд ПАДІЮНу і "Едельвейсу" представив в Ужгороді виставку акварелей
22:08
/ 1
"Маріупольську драму" покажуть в Ужгороді та Києві
10:12
/ 1
У четвер відбудеться концерт Закарпатського народного хору "Загуди ми, гудаченьку"
11:08
Закарпатська філармонія запрошує на концерт "Музичне мереживо бароко"
05:09
У коледжі мистецтв ім.А.Ерделі провели конкурс дитячого малюнку
17:34
/ 1
В Ужгороді відбудеться "вуличний" поетичний марафон
20:11
До Дня Валентина в Ужгороді відбудеться романтичний вечір "Любов в опері"
03:44
/ 2
Кошиці, Пряшів і Михайлівці
11:06
У Румунії вийшла книжка про князя Корятовича
18:00
В Ужгородському замку "камерно" виставили "Художню спадщину Імре Ревеса на Закарпатті"
17:48
/ 2
"Жадан і Собаки" відвідають Ужгород і Мукачево в межах Благодійного зимового туру
» Всі новини