Закарпатський фольклорист Іван Хланта упорядкував новий збірник казок «Казкар»

Він виявляє інтерес до різних жанрів народнопоетичної творчості: казки, легенди, перекази, пісні, обряди тощо. Але казка – пріоритетний напрям творчих захоплень фольклориста. Це не дивно, адже народна казка –  генетичний фонд народної мови, звичаїв та обрядів, ключ до народознавства. Вона виконує надзвичайно важливу функцію у формуванні світогляду дитини, в активному сприйнятті світу. Це не лише скарбниця народної мудрості, але й невичерпне джерело розвитку емоційної сфери і творчого потенціалу дитини. Казка подає дітям загальнолюдські цінності, високу народну мораль, вчить їх самостійно мислити. У народних казках передається від покоління до покоління мудрість народу, усе, що є вартим уваги нащадків: життєвий досвід, мрії народу, його почуття. Відобразилися у казці і побут, звичаї, традиції, вірування народу. Першу казку фольклорист записав від свого односельчанина Івана Гангура ще навчаючись у сьомому класі.

Нещодавно вийшов у світ черговий збірник  «Казкар», у якому містяться кращі зразки українських народних казок Карпатського регіону – Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей. Цей випуск «Казкаря» уже другий. Перший побачив світ у 1996 році. Збірник  підготовлений, як зізнається її упорядник, ще на початку 90-х, але на його  видання тоді не знайшлося коштів. Казки записали відомі фольклористи України – Юліан Яворський, Олександр Маркуш, Петро Лінтур, Лука Дем’ян, Іван Чендей, Степан Пушик, Степан Далавурак, Михайло Івасюк, Іван Хланта та інші від таких талановитих оповідачів, як Андрій Калин, Михайло Галиця,  Василь Королович, Юрій Баняс, Доні Юрчак та ін.  

Тексти, репрезентовані у збірнику, охоплюють понад столітній період. Найстарша казка, що увійшла до книжки, була зафіксована ще у 70-х роках ХІХ століття на Закарпатті Михайлом Фінцицьким. До 30 відсотків казок були записані фольклористами у селах Горінчово та Бороняво Хустського району у відомих казкарів краю Андрія Калина та Юрія Баняса. У збірнику представлені також казки Тячівського, Іршавського, Великоберезнянського та інших районів Закарпаття. Тексти казок, підібрані упорядником Іваном Хлантою, дають уявлення про сюжетний склад як героїко-фантастичних, так і соціально-побутових казок, головними героями яких виступають діти від народження до шістнадцяти років. Шість казок публікуються вперше. Видання гарне, репрезентабельне, з чудовими ілюстраціями, виконаними молодою художницею Ксенією Корокнай, нині студенткою Київської  академії мистецтв.

Казки, вміщені у збірнику, вчать бути вірним – без лестощів, мужнім – без жорстокості, щедрим – без марнотратства, стійким – без фанатизму, милосердним – без пихатості, сильним – без гордості, запопадливим – без гніву й злоби.

У казках яскраво виявилася творча сила народу, його самобутня культура, високий рівень естетичних почувань. У творах стверджується думка, що на землі неодмінно буде існувати милосердя, любов, ввічливе ставлення однієї людини до іншої, терпіння та інші чесноти. Казкові образи захоплюють увагу слухачів високою безкорисливістю, самовідданим служінням народові. Його казки збагачують людські душі, ведуть до високої моральної чистоти і людяності.

Казка несе в собі глибокі пристрасті людської душі, прагнення її до ідеалу, боротьби, викликає в людини найрізноманітніші емоції, чарує її багатством фарб, музикою слова, глибиною думки, красою образів, правдою життя. Це те, до чого так щиро тягнуться діти.

Впливаючи на емоції, казки виробляють у школяра досвід подолання перешкод, що пізніше стає вірним помічником у житті. Народна казка благотворно впливає на формування і становлення світогляду людини, розвиває естетичні смаки.

Казки беруть свої начала з історії краю горян, від простої, але мудрої селянської філософії, в основі якої розум, доброта, внутрішній протест проти неправди, від високої родинної моралі, де на першому місці стоїть незрадлива любов до батьків. Вони виховують щире, душевне, ніжне, турботливе ставлення до матері як до вінця й вершини людської. Ніякі чесноти не знайдуть місця в серці бездушному, кам’яному, жорстокому до власної матері. Крім цього, казка вчить, що людина повинна любити людей, повинна тонко відчувати стан близької людини з її радощами й тривогами.

Казки пробуджують у юних серцях глибокі особисті почуття  щодо нетерпимості, непримиренності до зла. Думаючи добре про людину, дитина прагне до доброго вчинку; добрий вчинок дає їй велике моральне задоволення, повноту радісних переживань. Ці почуття в свою чергу загострюють чуйність до добра і зла, породжуючи нетерпимість до всього, що принижує людину.

Казки – це життєдайна криниця мудрості й звитяги, думки й надії; це високий політ фантазії і нездоланність людського духу. До цієї криниці припадали спраглими вустами цілі покоління, з неї і сьогодні молодь черпає снагу для руху вперед, вона завжди напуватиме живою водою прийдешні покоління. У казках знаходимо справжню людяність, життєву мудрість і високу мораль.

Щоб навчитися гарно розповідати казки та інші прозові народнопоетичні твори, насамперед треба стати людиною, якій є що сказати. А стати такою людиною можна лише тоді, коли вона буде цікавитися цими творами, регулярно слухати їх, збагачувати свій репертуар, постійно стежити за всім, що діється навколо, використовувати будь-яку нагоду для того, щоб розширити свій кругозір, щоб розповідати почуті твори. А коли людина захоплена чимось, любить про це говорити і присвячує цьому свій вільний час, успіх такому казкарю гарантовано.

Любов до правди, великодушність, чуйність, безкорисливість, так само як і ненависть до всього протилежного, розвиваються у дитини внаслідок частого прослуховування казки. Уявлення виникають у свідомості дитини щоразу тоді, коли вона асоціює свою особу з героями та їхніми рисами.

Казки формують у дитини потребу бути чуйною, уважною, великодушною, морально красивою, виховують непримиренність і нетерпимість до балаканини, порожнього красномовства, хвальковитості.

Підлітків у казках особливо вражає стійкість і мужність у боротьбі з труднощами; їх незмінно підкоряє сила людського розуму, доброта і великодушність, чесність і правдивість, принциповість та безмежна відданість Батьківщині. Саме ті казкові герої, яким притаманні найкращі якості, надовго полонять уяву підлітків, збуджують у них прекрасні поривання. Діти часто мріють бути схожими на казкових героїв, які любили мандрувати, бути сильними, витривалими. Їх ніщо не могло похитнути. Діти люблять їх, і в них є реальне відчуття, що варто тільки захотіти і вони зможуть стати такими ж.

Не лише учень прочитає цей збірник, не тільки педагог рекомендуватиме його своїм вихованцям, адже з нього можна почерпнути чисте, глибоке і мудре слово народу. Наш читач знає, любить і старанно зберігає ті твори, які втілюють у собі багатовіковий життєвий досвід народу. Збірник «Казкар», як і багато інших видань народної прози, стане одним із тих засобів пізнання життя, про які говорив Іван Франко, що оті казки, «як дрібні тонкі корінчики,  вкорінюють у нашій душі любов до рідного слова, його краси, простоти і чарівної милозвучності. Тисячі речей у житті забудете, а тих хвиль, коли вам люба мама чи бабуся  оповідала байки, не забудете до смерті».

Доктор філологічних наук, професор Василь Марко у літературному нарисі «Той, що слухає голос віків», який увійшов до збірника «Казкар», переконливо характеризує педагогічну, наукову та громадську діяльність Івана Хланти, глибинний зміст публікацій ученого, журналіста, культурно-освітнього та громадського діяча. Він створив яскравий духовний портрет одного із найвизначніших сподвижників на ниві сучасного народознавства і науки  загалом, на ниві освіти і культури українського народу.

До збірника додано примітки, в яких зазначено хто, коли й де записав той чи інший твір або звідки він передрукований, вказано сюжетний тип казки.

Можна тільки щиро подякувати упорядникові збірника Іванові Хланті та видавництву «Патент», які підготували й видали змістовну й доступну для дітей і широкому колу читачів потрібну книгу народної словесної творчості.

Теги: казки, Хланта, фольклор

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати