Виноградарство на Підкарпатській Русі

Дві маленькі статті 1930-х рр. (мій переклад з чеської) про закарпатські вина.

НОВІ ВИННИЦІ В АРДОВІ

З книги «Mukačevo. Průvodce městem a okolím» Карела Фіґнера. Ужгород, 1935.

© Переклад з чеської

Виноградну лозу на Підкарпатській Русі вирощують у Притисянській низині, передовсім у Берегівському окрузі, де знаходиться прибл. 1822 гектарів виноградників (майже 60% від загальної їх площі на Підкарпатті)1. Щодо врожайності винограду та якості вина, Підкарпатська Русь лідирує з-поміж усіх земель [Чехословацької] Республіки2. Найкращою репутацією в республіці користуються також і столові сорти берегівського винограду. Наші східні землі [тобто нинішнє Закарпаття] самою природою створені для виробництва високоякісних вин. Розвиток виноробства на Підкарпатській Русі є ознакою незалежності республіки.

Підкарпатське виноробство є важливим як у народногосподарському плані, так і для приватного підприємництва.

Нові винниці Віктора Пала в Ардові під Береговом задовольняють вимоги наших виноградарів у тому, що стосується селекційної роботи, вдосконалення якості вин і винограду, вирощування американських сортів3, підщеп і щеплених саджанців, з урахуванням своєрідності ґрунтових і кліматичних умов ЧСР.

Вищезгадані винниці вже пропонують споживачам як столовий виноград у свіжому вигляді, так і вина, а виноградарям – американські кореневласні саджанці, підщепи та щеплені європейські саджанці.

 

ВИНОРОБСТВО У ПІДКАРПАТСЬКІЙ РУСІ

З книги «Podkarpatská Rus vás zve». Ужгород, 1937.

© Переклад з чеської

Сади та виноградники на Підкарпатті належать до галузей, важливих не тільки з економічного боку. Вони здатні принести Вам задоволення, чим не можуть похвалитися інші землі. Мова йде про квітучі сади, абрикосові дерева, рясно вкриті плодами, духмяні ягоди, чи про ряди виноградних лоз, що губляться ген у далині, обсипані гронами всіх можливих кольорів, а вранці покриті мінливим сріблястим серпанком. Дивовижного досвіду можна набути і у винницях, чиї зали пронизують нутро карпатських скель, а лоно наповнене найшляхетнішим трунком, що його було обласкало щедре сонячне проміння, а потім він дозрів і повернувся сюди, під землю, у вигляді золотавої роси, роси, в якій тремтять мерехтливі іскри, і яка здатна так добре лікувати нудьгу і дратівливість, перетворювати похмуру реальність на яскравий комфорт. А в затінку садів, що розкинулись навколо винниць, у супроводі м’яких акордів цимбалів і щемливого співу скрипок, разом із ароматом смаженої солонини та лоці-печенє, за наповненими по вінця вином келихами у спекотливих літніх сутінках можна якнайкраще провести вільні хвилини. На Підкарпатті є 22.000 десятин виноградників, які родять грона, достойні навіть царського столу. Столовий виноград представлено кількома вишуканими сортами, з них «шасла», «мускати», «королева виноградів» і «чабанська перлина» (csabagyöngye) гідні світової слави. Оскільки ґрунтові та кліматичні умови в цьому реґіоні сприятливі для вирощування винограду, він відомий, поряд із ординарними столовими, також своїми високоякісними винами. З цих останніх найпоширенішими є «італійський рислінг» і «фурмінт». Місцеві винороби досягають визначних успіхів і по праву хизуються такими винами як «леанка», «совіньйон-блан», «семільйон», «рейнський рислінг» і «трамінер». Нині чи не всі сорти вин (а в рік доброго врожаю виробництво сягає 20 млн. літрів), представлені на ринку, є високої якості. Надлишок вин переганяють на винний дистилят, з якого на державній гуральні в Мукачеві виробляють бренді «Паланок», що має добру репутацію. Дегустуючи підкарпатські вина, слід пам’ятати, що загалом це досить-таки важкі вина, з високим вмістом спирту, тому перш, ніж приступати до них, слід наповнити шлунок достатньою кількістю масної їжі.
 

1 За даними Закарпатського облстатуправління, найбільші площі під виноградниками у господарствах області (без індивідуального сектора) були в 1960 р. – 14,5 тис. га. У 1992 р. площа виноградників становила близько 6,1 тис. га, зараз – усього 4,4 тис. га.

2 У сучасному виноробстві висока врожайність не є показником, вартим високої оцінки. Навпаки, для виробництва великих вин часто штучно зменшують (регулюють) урожайність винограду.

3 Американські сорти винограду (напр., «ізабелла») належать до біологічного виду Vitis labrusca, на відміну від європейських сортів, які належать до виду Vitis vinifera. Останні є нефілокскеростійкими, тому їх прищепляють до американських філоксеростійких підщеп. У той же час визнано, що перші, будучи філоксеростійкими, не тільки не здатні дати якісних вин, однак є навіть канцерогенними, тому у ЄС їх вирощування заборонене.

 

Володимир Пукіш, Закарпаття онлайн.Блоги
06 серпня 2012р.

Теги: винороб, виноград, вино

Коментарі

Bodik 2013-02-13 / 13:09:37
Де на Закарпатті можна придбати саджанці винограду європейських технічних сортів? bod_f@mail.ru

Автор 2012-08-11 / 10:21:32
2Faust
Думаю, що тут низка причин: i закон 1985 року, i загальний спад економiки, i невбачання владою для себе тут особистого зиску (у виноробство треба спершу вкластися, а прибуток буде потiм). Зараз, на жаль, навiть iз того, що лишилося, переважну бiльшiсть складають iзабельнi сорти, забороненi деiнде...

Faust 2012-08-10 / 16:28:50
Пане Володимире, дякуву за файний інформаційний мателіал. Чим можете пояснити той факт, що з 1960-го року площі виноградникяів на Закарпатті зменшились майже в 3,5-раза? Невже тідьки бувшою політикою "деалкоголизації" старшого брата?...


Володимир Пукіш
Публікації:
/ 5Закарпатський чернець – екуменіст і поборник Соборності
/ 4Венгры на Кубани
/ 1Українці, русини та росіяни Угорщини у дзеркалі офіційної статистики
/ 4У Криму презентують двомовну збірку угорської поетеси, видану за сприяння закарпатців
/ 6Інов. Закоханий в Закарпаття
/ 5Русини у всеросійських переписах 2002 та 2010 років
/ 5Перший гол угорського закарпатця в Росії
/ 12Багатоетнічна Росія у дзеркалі статистики
/ 3Маємо добре вино!
/ 8Він міг би бути імператором галичан, буковинців і закарпатців
/ 7Вулиці Мукачева. Логіка радянських перейменувань
/ 3Наше вино
/ 4Ірландія. Досвід для України
/ 2Як на Закарпатті ходить двічі Миколай
/ 4Золотий Отченаш із Мукачева
/ 8Закарпаття: Традиції відзначення Дня пам’яті померлих
/ 21Словацько-мадярська «мала війна» за Пряшівщину
/ 18Як лаялися предки закарпатців
/ 2Схиархімандрит Георгій (Савва) (1942 – 2011)
/ 63Остання читанка для угорських русинів
/ 45Як галицькі москвофіли ХІХ ст. «вчили» закарпатців
/ 13Південь призначено на другу годину пополудні
/ 15Русини на російському Кавказі сто років тому
/ 18Яке «вікно в світ» мали закарпатці в СРСР
/ 1Деякі зауваги до «кавказько-турецької» теми в творчості Духновича
» Всі записи