Про спраглого свалявського мера та ціну на воду

Нині принесли мені листівочку з текстом – звичайний аркуш формату А4, роздрукований на принтері. Думаю: чого б це? Виборча кампанія начебто ще не розпочалася. Ну, але пробігла ся очима по змісту, ясна річ. І Вам, шановні свалявці, пропоную. Бо дуже цікава листівка, зашифрована. Отже:

А так Свалявський міський голова презентував себе класиком - підписом під цитатою на афіші
А так Свалявський міський голова презентував себе класиком - підписом під цитатою на афіші

 

Більша частина районних депутатів проти жителів району

29 березня відбулась сесія Свалявської районної ради, на засіданні якої основним питанням було підняття ціни на водопосточання та водовідведення районному комунальному підприємству водопостачання та водовідведення, яке є власністю Свалявської районної ради.

Як відомо жителям міста, Свалявська міська рада, на чолі з головою Іваном Івановичем ЛАНЬО, починаючи з перших днів роботи, скасувала попередні ціни на водопостачання та водовідведення в бік зменшення.

На протязі півтора року міський голова Іван Іванович ЛАНЬО, депутатський корпус міської ради та деякі депутати районної ради( … ) до кінця відстоювали інтереси громади міста та  району.

Щоб не бути голослівними та виглядати упереджено, відстоюючи демократичні позиції, для вивчення даного питання міським головою Іваном Івановичем Ланьо було задіяно ряд громадських організацій міста та району: Екман І. В. – голова громадської організації при міському голові, Канчі М.В. – голова Свалявської районної ради ветеранів війни і праці, Збройних Сил та правоохоронних органів, які дійшли висновку, що ні економічного підгрунтя чи будь-яких інших підстав для підняття цін не існує. Це питання неодноразово висвітлювали в засобах масової інформації.

Не дивлячись на те, що економічні негаразди призвели до зубожіння більшості жителів міста та району, районні депутати, яких вибрали ті ж жителі, замість того, щоб відстоювати і думати над економічною стабільністю району, розширенням робочих місць, проголосували за підняття цін на водопостачання та водовідведення.

Як ми й обіцяли в попередніх публікаціях, називаємо поіменно «слуг народу», які проголосували за підняття тарифів на водопостачання та водовідведення на 30%, а саме: (…).

Міська рада до кінця мала надію, що її позицію підтримає Свалявська районна державна адміністрація. Але, на превеликий жаль, всі три заступники голови Свалявської РДА (…) проголосували за підняття цін, а очільник Свалявської РДА Уліганинець Г.П. «філософськи» промовчав.

Не дивлячись на прийняте незаконне, направлене проти жителів міста та району рішення, міською радою на чолі з головою Іваном Івановичем ЛАНЬО та прогресивно налаштована частина районних депутатів буде до кінця боротися за скасування даного рішення, для цього будуть підготовлені відповідні листи до правоохоронних, контролюючих та виконавчих органів.

Звертаємося до громадських організацій міста та району не залишатися байдужими і разом відстояти свої законні інтереси.

Громадські ради.

Прочитали? В такому випадку, продовжую тему, яка так несподівано заявила про себе 1 квітня. Жарти жартами, але у мене особисто склалося враження, що пан Ланьо розперезався в Сваляві не на жарт. Хоч і безграмотне оце «розперезання» свідчить про очевидну слабкість міської влади в одному місці – тому, яке мало б засвідчувати мужність і адекватність.

Втім, треба ж про все по порядку.

Одразу зуважу: я проти підняття цін на водопостачання та водовідведення. Хоча б і тому, що в половині нашого мікрорайону з минулої осені постійні перебої з подачею води та її тиском у мережі, чого за попереднього керівництва районного водоканалу не спостерігалося. Ну, та свалявці знають, що попереднього начальника «попросили» з посади не ми, а нового не ми просили призначити. Але новий керівник водопостачального господарства, скоріш за все, скоро сам втече з посади, позаяк опинився між двох вогнів.

Два вогні – це міська та районна ради. Міська рада, яку очолює так часто згадуваний у «громадській» листівці пан Ланьо, має великі апетити на районне виробниче управління водопостачання та водовідведення (надалі для простоти – водоканал). Тобто не проти б забрати цю стратегічну структуру у власність міста.  Мовляв, більшість абонентів водоканалу знаходяться саме в місті. І навіщо думати про якісь перспективи району чи згадувати про те, що водоканал обслуговує і сільську мережу водопостачання та водовідведення!

Я видалила з тексту листівки імена та прізвища депутатів міської та районної ради навмисне. Чому? Хоча б тому, що отаке поіменне нагадування про «хороших» та «поганих» ні до чого доброго не приведе у взаємостосунках людей, яким ми, виборці, надали повноваження берегти в громаді Свалявщини злагоду, порозуміння і т.д. Тим часом, з подачі анонімних і юридично не легітимних «громадських рад», які так ревно пропагують діяльність пана Ланьо, нашим обранцям пропонується перейти у стан оголошеної війни.  Тільки при цьому «громадська влада» лукавить, бо «забуває» нагадати про партійну приналежність «хороших» та «поганих». Я ж нагадаю, що пан Ланьо – єдиноцентрист. А деякі з районних депутатів, що голосували не в унісон з побажаннями свалявського мера, - також єдиноцентристи. Вочевидь, єдиного центру вже немає навіть у самому «Єдиному Центрі». Ну, та це не наші проблеми і не загальнолюдські. Наші домашні і глобальніші полягають в іншому.

Мені пригадуються прогнози політологів та соціологів, які твердять, що наступні війни у світі вестимуться вже не за доступ до нафти та газу, а за можливість розпоряджатися водними ресурсами. Справді, в умовах техногенного та антропогенного вибуху на планеті води, чистої, придатної для пиття, стає дедалі менше й менше. І навспак – чимдалі більше стає бажаючих на ній заробляти. І це закономірно, і з цим рядовий споживач мусить миритися, як і з тим, що вода чимдалі дорожчатиме. А «нерядовий» намагається отримати з цього вигоду і взяти розподіл води в суспільстві під особистий контроль. Як ось, наприклад, це робить Свалявський міський голова Іван Іванович Ланьо. Чи Ви гадаєте, що від цього матимуть користь споживачі води в місті? Мушу Вас розчарувати.

У Івана Івановича є рідний брат, котрий, ясна річ, для нього рідніший, аніж будь-хто з нас, свалявських покупців води. І, наприклад, у тому ж місцевому водоканалі чудово знають причину, через яку Іван Іванович прагне отримати доступ до водозабору на Ждимирі. Причина ця – рідний брат Івана Ланьо, в сферу бізнесових інтересів якого входить розведення форелі  в промислових масштабах і якому для функціонування форелевого господарства в урочищі Вовчий, де й розташований міський водозабір, що живиться з потічка Ждимир, увесь час необхідна вода, дуже багато води. Захоплення брата нашого міського голови якраз і обходиться для свалявців обмеженням тиску подачі води в кранах, замерзлими й потрісканими трубами водогону. Я не вигадую. Судіть самі. Взимку  достатній тиск води, ймовірно, вберіг би центральний водопровід від проривів, які зараз повсюдно доводиться латати. Адже річкова вода завше має температуру, що сягає 4 градусів з плюсом за Цельсієм, безперебійна її подача власним теплом забезпечила б нормальну пропускну прохідність водопроводу. А коли немає необхідного тиску, коли вода лишень бовтається на дні труби, вона там замерзає, як і кожна нова її порція, «милостиво» відпущена на потреби міських споживачів. Отак і позамерзали наші труби, аби навесні потріскатися і позаливати всі двори та вулиці.

Тепер з проривами мають клопіт працівники водоканалу. Ліквідація їх влітає в чималу копійку. Тому ж водоканалу абсолютно не вигідною є і ситуація в нашому мікрорайоні (гадаю, і не тільки нашому), за якої ми споживаємо води в два-три рази менше проти показників минулого року. Бо ж у власну касу виробниче управління з водопостачання та водовідведення недоотримує значні суми коштів, які б зараз допомогли фінансово в організації ліквідації тих же проривів по трасі.

Отака от ситуація, яка паном Ланьо видається за підступи «нехороших» депутатів. А тим часом, водоканал зазнає  з вини міськради ще й збитків, сума яких оцінюється в числах з пятьма нулями. Бо міська рада не платить, хоч і повинна, за користування зливовою каналізацією у місті.

Звертаюся до свалявців. Шановні городяни, вчіться відрізняти зерно від полови. Не ведіться на агітки та «викривальницькі» прокламації міськрадівського неука. Не бійтеся висловитися з цього приводу як йому особисто, так і в районній раді та райдержадміністрації. Пригадайте, як відбувалося зниження тарифів на воду, про яке йдеться в листівці «громадських рад». Одразу після обрання міським головою пана Ланьо тариф справді було знижено, що принесло багатостраждальному водоканалу незаплановані збитки. Та не минуло й двох місяців, як тариф було поновлено в цінах , які доти Іван Іванович вважав неприйнятними для городян. І, нарешті, невже хтось ще вірить у те, що зміна власника призведе до здешевлення води для населення?! Якщо водоканал перейде у підпорядкування міської ради, міський голова зробить усе, аби здешевити воду для родинного форелевого господарства, та аж ніяк не для Вас, мене, моїх та Ваших сусідів по будинку, моїх і Ваших родичів.

Якщо Ви вважаєте за краще змовчати в даній ситуації, мовляв, хто його знає, з якого боку нинішня міська влада з її розперезаним керівником помститься за критику, то хочу Вас заспокоїти: насправді пан Ланьо страшенно переляканий чоловік, він боїться нас, наших вимог, наших зауважень, ба, навіть, наших запитань. І щоб переконати Вас у цьому, розповім одну кумедну історію, яка трапилася зі мною у вересні, в день святкування працівника лісового господарства.

Так от, мер міста прийшов привітати лісівників з професійним святом. А я також була запрошеною, як дружина працівника лісу. Ну, думаю, скористаюся нагодою, спитаю в мера: «Доки? Доки в нашому мікрорайоні не буде води?» Ввічливо привіталася. Але встигла виголосити зі свого питання лишень одне «Доки?». Бо він сахнувся від від мене, гукаючи на ходу, що в нього немає часу. Я спробувала переконати мера, що багато часу не відберу, що запитання у мене коротке. Але він розпачливо вів своєї: «Я вас не знаю. Ми не знайомі». (Тут я мушу зазначити, що знайомі ми з Іваном Івановичем Ланьо принаймні років з 15). Я навіть змушена була люб’язно заусміхатися й запропонувати Іванові Івановичу познайомитися вчергове. Але він як метнувся від мене до свого помічника та як заволав перестрашеним голосом: «Но видиш, она мені увесь настрій спортила»!

Як же, зрештою, може керувати містом людина, у якої такий несталий настрій?! Не буду казати більше.

Отож, робіть, будь ласка висновки. Бо усе це – дуже серйозно. І зовсім – не жарти.

 

02 квітня 2012р.

Теги: Свалява, вода, тарифи, Ланьо

Коментування вимкнено автором публікації.

Дещо про місцеву літературну критику
/ 8И снова об уникальности русинского языка
/ 4Звіт про пригоди Кота Босоніж
/ 4Розмова з Миколою Боярчуком. Про головне
/ 2До нас їде Боярчук...
/ 4Художник Іштван Гичко. Дотик до власної сутності
/ 4Вибори. Відеоспостереження в натурі
/ 4Олександр Кеменяш. Свій не з чужими
/ 4Під напругою
/ 4Як Божа Кульбабка день Сваляви відзначила, або Надувні кульки замість ремонту
/ 4Експонати «Лужанської долини» поєднує культура спілкування
/ 4Віктор Тереля: «Таємниця світу захована в самій людині»
/ 12Свалява. Знову наруга над пам’ятником Гуці-Венеліну
/ 4Талант художника – це хист мати терпіння
/ 10Новоселиця як ментальність
/ 4Дизайн по-свалявськи
/ 3Художниця з Тули - про Україну
Не все гаразд із "силою життя". Бракне мінеральної води?
Запрошую на сайт
Фольклорний колектив «Верховинка» відзначив ювілей виданням книжки
Дві книжки, про які варто знати
/ 3Про розмарію Петра Скунця
/ 3Микола Холодний і Тереза з Голубиного
Як стати солдатом Чонків
/ 10Шафранна галявина. Ретроспектива в дитинство
» Всі записи