Лист-прохання. Лист-звернення. Лист-крик душі!

 

Голові м. Ужгород п. Погорєлову В. В.

копії:

Голові ОДА Закарпатської області п. Ледиді О. О.

Прем'єр-міністру України п. Азарову М. Я.

Депутату міськради по виборчому округу ______________

Депутату облради по виборчому округу _______________

Начальнику "Овір Сервіс" п. Левко В. Ю.

жителів будинку №11 по вулиці Ракоці

 

 

 

Лист-прохання

Лист-звернення

Лист-крик душі!

 

Добрий день, господарю міста Ужгород, шановний Вікторе Володимировичу.

 

В народі є так поговірка: надія помирає останньою. Та наша надія на допомогу, пане голово, помре разом з нами, природно якщо і ви нам не допоможете. Тепер по суті справи. Ось уже багато років ми звертаємося в колишнє міське ЖЕО, та ЖЕК про капітальний ремонт нашого будинку. Але всюди всі від нас відхрещуються. ЖЕК відправляє в ЖЕО, ЖЕО в міськвиконком, а тут повний штиль. Обіцяють, що включать у списки, та все марно. Відповідь одна - грошей немає, кожен рік переносять.

То хочемо Вас запитати, а де наші гроші?!!! Будинок побудований у 1928 році!!! Слава Богу побудували його "люди з великої літери" - чехи, тому з цього часу і до сьогоднішнього дня будинок вистояв без ремонту!!! Але всьому є свій початок і кінець. Будинок почав розвалюватися. Чудова споруда, що височить в історичному центрі міста, біля обласної ради, біля управління міліції, біля СБУ, суду і на наше превелике нещастя межує з стіною СІЗО (про це мова піде дальше).

Отже... Всі наші жителі справно платять комунальні послуги, справно платять квартплату, за що? У нас насправді нічого! нічого! не робиться з 1928 року. Ні внутрішні, ні зовнішні роботи! Розумієте нічого!!! А за що квартплата? Стіни фасаду в такому стані, ніби тільки сьогодні закінчилася ВВ війна. Кожен день в будинок №11 з центрального входу неможливо зайти, - чекаєш що в любу хвилину щось полетить на голову. Добре, якщо це буде тільки штукатурка, бо вже летить і цегла з парапетів, і черепиця з покрівлі, є оголені кабелі, що проходять по стінах. Жолобів і водостічних труб цілих вже немає, хоч здалека виглядають добротними, бо робили їх у 1928 році на совість. На горищі дерев'яні конструкції: мауерлати, обрешітка, стропила згнили!!! Покрівля протікає і вже прогнулася. Тече скрізь багато років! Від цього стіни вкриті злоякісним грибком. В квартирах після великих ремонтів (звичайно за свій рахунок) грибок знову проступив, і знову відпадає штукатурка. А де взяти гроші знову на ремонт через чиюсь недбалість? Чи знаєте скільки коштують ліки для людини, яка перенесла трансмуральний великовогнещевий інфаркт і тепер дихає випарами грибка, чи для астматика? Поцікавтеся! І дай Боже, щоб нікому із вас не довелося знати. А ми кожен місяць справно відносимо гроші на рахунок ТОВ "ОІР-Сервіс" та в аптеки.

 

Люди! Владо! Та коли вам буде вже досить!? коли хоч трошки звернете увагу на простий люд, за рахунок якого ви всі живете, коли проснеться ваша с о в і с т ь народні обранці?! Коли задумаєтеся над тим, що вас знову прийдеться обирати, і що ще ніхто і ніколи не забрав багатство із собою в могилу, а для живих дітей і внуків ваші статки, оплакані людьми приносять тільки нещастя. І так буде завжди, доки Господь є над нами.

Шановний Вікторе Володимировичу просимо Вас, не довіряйте словам - відпискам усяких комісій. Тут близько пройдіться пішки по нашій вулиці Ракоці 11,9, підніміть голову догори і ви побачите "всю красу".

І ще вислухайте нас щодо межі з СІЗО. Мало того, що сам факт існування СІЗО у дворі житлових будинків (7 під’їздів) є кричущим, бо страшно жити та ще й у кінці лютого збиралася комісія (вдумайтеся, який абсурд!) щоб лінію огорожі тюрми перенести у глибину двору, тобто людям залишити тільки доріжку, а СІЗО - весь двір. А де бути нам, нашим дітям, внукам, стареньким?! Де сушити білизну (горища в нас немає - там квартира). Ми і так ходимо під дулами автоматів... Кожні три години, коли міняються вартові, металеві двері закриваються із страшним гуркотом (а коли ніч!) і супроводжуються лайками. Вікна наших спалень виходять у двір, від цього гуркоту посеред ночі просипається і мале і старе, до ранку заснути практично вже неможливо, бо через три години новий гуркіт і новий лайки.

Шановний Вікторе Володимировичу станьте Ви справді г о с п о д а р е м цього міста, будьте з народом, відайте шану людям які обрали саме вас і з повагою і гордістю називають господарем. Адже де гарний господар, там хата прибрана і все до ладу.

Дуже просимо Вас зверніть увагу на наш будинок поки не сталося лиха. Поки ще можна дати всьому раду.

З повагою жителі будинку №11 по вулиці Ракоці а також будинку №9 по вулиці Ракоці також вулиці Бращайків №5,7,9, а також Довженка №6 і 8.

 

Адреса для відповіді:

88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Ракоці, буд.11, кв.3

19 березня 2012р.

Теги:

Коментарі