Воно не починалося і не завершувалося...

Воно було на порядку денному

Дні 14-15 березня для Закарпаття (зрештою як і для всієї України та Центрально-Східної Європи) залишаються важливими історичними датами. Саме у ці дні у Хусті 1939 року проголошувалася незалежність Карпатської України. Фактом залишається й те, що саме це проголошення є першим в історії України задокументованим на плівці (Каленика Лисюка) проголошенням незалежності. 

Саме в ці дні для України розпочалася Друга світова війна. Бо саме на Красному Полі - за 7 км від м. Хуст - регулярна угорська армія отримала перший збройний опір від молодих оборонців - карпатських січовиків.
 
15 березня 2012 року відбулися чергові урочистості щодо відзначення цих подій. Зібрали "мітінг" на Красному Полі. Загальна картина виглядала десь так:
 
 
Звично, людей зігнали під розпорядження. Тримати прапори і бути під розпис "палкими патріотами рідного краю". А люди в той час - їли сємкі, матюкалися по через кожне слово, обговорювали інтимно-приватні побутові подробиці, "лем би сись мітінг" уже закінчився. Що їм до того, що було давно? Аби шовдарь у буділці, як-то кажуть)
 
Хоча з іншого боку все виглядало величаво, пафосно й емоційно. Промовляли важливі особи, зачитували історичні тексти. Оркестр вдарив гімн України. І ти відчув себе належним до чогось великого, ба навіть величного, що навіки закарбувалося в пам`ять народу. З чого будуть завжди брати приклад і чим будуть завжди гордитися. Українці.
 
(c) Фото Петра Задорожного
 
Так ось, про що це я. Навряд би ті хлопці, що так нагло загинули, мали б велику охоту відвідати подібний мітинг в їх честь. Мені здається за них достатньо просто молитися. Але ж і з молитвами не все гаразд. Помолитися. Аж тричі і всі окремо - греко-католики, православні московські і київські. 
 
І тут я собі пригадав: "...Я завжди вважав, що роблені хиби й прогріхи - це наші спільні українські хиби й прогріхи, а коли про них пишу, то не для того, щоб їх висмівати, але щоб описати, сконстатувати грізний стан, аби в майбутності ми вистерігалися уже цих хиб та хворіб, що їм на ім'я автохтонство, пайдокрація, протекція, брехня, отаманія, жадоба слави й майна...". Володимир Бірчак, спогади.
 
QOD

 

16 березня 2012р.

Теги: історія, Карпатська Україна

Коментарі

*** 2012-03-18 / 13:51:30
Справді, пафосно і... сумно. Балогам, ледидам, бушкам і т.д. до гузиці, хто і за що тут, на Красному Полі, загинув. Вони тут як чиновники. Бо так треба, і без цих обов’язкових ритуалів, нав’язаних їм громадською думкою, вони просто не втрималися б при владі. А відбувши ці процедури, вони підуть бухати і кабаки. де будуть сміятися над "лохами" і обговорювати нові схеми пограбунку цього регіону, цієї країни.

Геть всіх! Україна потребує нової влади...

местный 2012-03-17 / 10:52:07
"Хоча з іншого боку все виглядало величаво, пафосно й емоційно"

давно замечено: там где есть пафос, там нет места искренности...
очередная попытка прихватизировать историю рейдерским захватом

Прапорозносець 2012-03-16 / 19:38:22
20 років незалежності від гіркої, але ж правди. Хто точно знає скільки років синьо-жовтому прапору Нижньої Австрії, а скільки синьо-жовтому державному прапору України? Знайдіть між ними хоч одну відмінність!!!
Чомусь усе життя вважав, що українським національним прапором був жовто-блакитний, наголошую, саме блакитний, не синій, бо якщо цей колір – символ неба, то небо буває саме блакитним, синім – ніколи!
Ще дуже радує версія про жовту смугу як символ пшеничної ниви. Чому тоді не зелена смуга – молода пшениця має зелений колір, а колір стиглої так і називається – пшеничний, солом’яний, та аж ніяк не жовтий. То соняшникові лани жовті, коли головки вже порозкривалися, доки стигле насіння не наклонить їх додолу.
І ось знайшов на день державного прапора на кількох сайтах вірш:

Символ-перевертень

Як жовто-блакитний був прапор держави,
То перевернули, глузуючи, жаби.
Із нього зробили якийсь синьо-жовтий.
Спитаєш: «Навіщо?» – почуєш «Пішов ти».

Хто каже, що жовте – пшенична є нива,
Не слушна то думка , ба більше – брехлива,
Бо соняшник жовтий, не хліба то колір.
Знущатись над прапором будем доколи?

Що з того, що сонце горішнє від неба.
Народу байдуже – аморфна амеба!
А синя ж вода гасить жовте багаття.
Ні, символ-перевертень – це забагато!

За прапор зіпсований з кого питати?
Які аргументи були в депутатів?
Чи жовто-блакитний є символ навали?
Під жовто-блакитним людей катували?

А скільки їх вбили під тим, що червоний?
Глухі не почують по душах їх дзвони.
А голодомор, табори і в’язниці
Ми позабували, бо пам’яттю ниці?

Дурниць наробили за ці 20 років,
Та досі не хочемо визнать уроків,
Що жовте – це сонячне, творче, активне,
А синє – вологе та консервативне.

Не синява має над жовтим довліти,
А сонце на небі, тоді моноліти
Собою являтимуть прапор й держава.
Інакше неправда, стара та іржава.

Що тут додати? Все, як з листа. Та чи амебі є діло до кольорів державного прапору?!!!

Залопанець 2012-03-16 / 19:32:18
Півтора століття вже минуло,
Як його закрилися вуста,
Й голос бити в серце перестав.
Кілька поколінь за тим поснуло...

Щось змінилося, скажіть, за ці роки?
Де свободи дух, що він волів?
Хто про президентів та голів
Вріже правду-матку напрямки?

Час кріпацтва точно вже пройшов?
Витисли по краплі рабство з душ?
Ріже серце навпіл несвободи шовк,
І цензура студить, мов холодний душ.

Що зробили ви, провладнії три Віті,
Щоб здійснить Пророка "Заповіт"?
Щеплення від демократії й у світи,
Де ж вам знати думки вільної політ!

Ну а ви, не президенти – громадяни,
Час давно прокинутись зі сну.
Розірвіть духовнії кайдани,
Дайте духу сонячну весну!


Андрій Ребрик
Публікації:
/ 13 листопада 1937 р. У цей день Україна втратила своїх найкращих дітей
...і про джерела...
/ 1Поезія Василя Гренджі-Донського у Пластовому Альманасі, 1976
/ 1І редактор, і духовний побратим…
/ 6Увесь архів міжвоєнного пластового часопису "Пластун" доступний онлайн
/ 8До питання заснування Пласту на Закарпатті
/ 2Від Великого Бичкова до Клівленда: цікаве про пластові прапори
In memoriam. Небесна сотня
/ 2Пам`ятай про #Крути
/ 1Відео з закарпатськими пластунами 1936 року
/ 1Що стояло на озброєнні Карпатської Січі?
/ 1Августин Волошин. 140
Євромайдан. Ужгород
/ 1Актуальність, що перевірена часом
/ 4Відкриваючи архіви: радіовиступ 1936 року в Кошицях
/ 2Василь Федак: з історії спорту на Закарпатті
/ 2Йосип Бокшай і становлення Пласту на Закарпатті
/ 4Український пластовий музей в Клівленді
/ 4З архівів: щоб не припадало пилом
/ 4Моя Карпатська Україно: Зореслав
/ 1Герої Карпатської України: Олександр Блистів-”Гайдамака”
/ 4У пам`ять про Івана Марґітича
/ 4Легендарний подвиг героїв Крут
/ 27Як відзначали день Злуки в Карпатській Україні, 22 січня 1939
/ 4Ужгород стане першим містом в Україні, до якого приїде Вогонь з Вифлеєму
» Всі записи