Від недословника до недокафедри

Фінансування за державні гроші «Словаря русинського языка» провалилося. Тепер «політичні русини» вимагають окремої кафедри на Ужгородському університеті

Від недословника до недокафедри

На початку року Закарпатська обласна рада з голосу, без усякого попереднього обговорення прийняла рішення про фінансування  «Словаря русинського языка» Юрія Чорі, що виклало великий резонанс. Адже шеститомна праця, видання якої оцінили у сто  тисяч гривень, не витримувала жодної фахової критики. Зіткнувшись із громадським обуренням, обласна влада скерувала «Словарь» на експертну оцінку відомим мовознавцям.

Комісія у складі провідних лінгвістів Ужгородського національного університету дійшла до наступних висновків: «Названа як «Словарь русинського языка» праця Ю.Чорі насправді являє собою словник української мови, виконаний із великою претензією на якусь оригінальність, що мало чим підкріплена… Створення цього словника не мало ніяких інших мотивів, окрім політичних, а саме довести окремішність «русинського язика», що неодноразово стверджується у коротеньких передмовах до кожного із томів. Проте незаперечна українська природа закарпатських говірок спричинилася до того, що, незважаючи на наміри автора, рецензований словник можна беззастережно кваліфікувати «Українсько-українським словником»...

Із лексикографічного погляду це не русинський, а український, точніше українсько-український словник, у реєстровій частині якого понад 90% українських слів. Це перший висновок. Другий висновок безсумнівно схиляє до думки, що ніякої окремої русинської мови не існує, якщо в найбільшому словнику (Ю.Чорі) цієї уявної мови переважна більшість слів збігається з українськими літературними (окремі слова різняться тільки фонетично, морфологічно, але не лексично)... Складається враження, що автор зовсім  не звертав уваги на питання, що стосуються теоретичних і практичних питань сучасної лексикографії. Робив, як умів, без відповідного досвіду і знань, причому не тільки в галузі лексикографії, але й граматики, орфографії і т.д., тому що на кожній сторінці словника зустрічаємо недоліки різного характеру. Словник характеризується дуже низькою культурою друку, неохайністю. Вважаємо, що видання маловартісної і величезної за обсягом праці за бюджетні кошти є марнотратством…»

Отже, закарпатські мовознавці поставили словнику Юрія Чорі «двійку». Але на цьому невігласи-політикани не вгомонилися. Той самий Євген Жупан, з ініціативи якого обласна рада й голосувала за фінансування горе-словника, тепер уже подав ідею відкриття в Ужгородському національному університеті «кафедри русинської мови і літератури».

Професор Іван Сабадош є автором найфундаментальнішого на сьогодні діалектного закарпатського словника. Над своїм «Словником закарпатської говірки села Сокирниця Хустського району», що містить 16 тисяч слів, учений працював понад двадцять років. На чергову пропозицію Євгена Жупана він тільки розводить руками: «Я абсолютно авторитетно заявляю, що літературної русинської мови, яка  придатна для закарпатців, немає. Бо літературна мова – це мова літератури. А її якраз нема! Літературна мова формується десятиліттями, а то й століттями. І не вказівкою згори, а еволюційно. А головне, що нема жодних причин для її творення. Для кожного діалекту можна створити літературна форму. Але навіщо? Адже абсолютна більшість діалектів у світі цілком добре почуваються в усному мовленні. Бо всі інші функції чудово виконує загальнонаціональна літературна мова. А на Закарпатті існує не один і не два діалекти. Тут кожне село говорить по-своєму.  То скільки накажете творити тут літературних мов?».

Найповніший закарпатський діалектний словник лінгвіст Іван Сабадош видає за власні гроші. А недолуге аматорство ледь не видали за державні кошти. То, може, Закарпатська обласна рада замість займатися прожектами Жупана, який добре розуміється хіба що на педіатрії, підтримувала би фахові видання закарпатських мовознавців? Адже на Закарпатті діалектологія найкраще вивчена в Україні. Видали б для бібліотек діалектний атлас Йосипа Дзендзелівського, словник Івана Сабадоша, кандидатську дисертацію Павла Чучки, то може, й Жупан із отцем Димитрієм Сидором підчиталися і вже би не вимагали для себе окремої кафедри. А то шкода, що пропадають у темряві.

23 листопада 2011р.

Теги: русин, Чорі, Жупан

Коментарі

Бойко з Волового 2012-02-11 / 14:56:45
Наша мова тоже має право на кафедру, бойки автохони Карпат, пугарі словянизовані волохи а лемаки гт цигане прийшли з Корятовичом. Що хотілибисте нас вчити лемкати та укати русини ми ся найшли з волоськими та мадярськими фамиліями. Пустиме на вас воду нависні та витопиме ги щурі.

Гуцул (Рахів) 2011-12-19 / 10:05:12
Всьо правильно, дайош в УЖНУ кафедру Гуцульськоі мови, а чим гуцули гірші за русинів? Балога, курвий ти сину, почуй виборців із Рахівщини - ми хочемо автономного статусу! Розвалюйте сучі потрохи країну з середини!
Та дивіться, щоб ті ваші потрохи на вилах не повисли,.. Бо ті вила то є тризуб, шо вас сепаратистів на диби підніме!

Ужгород 2011-11-25 / 09:01:44
Сучасна українська літературна мова творилася понад століття: від Котляревського до Лесі Українки, поки не оформилася в більш-менш сталий варіант, який згодом мовознавці на основі величезної громади текстів і словників не кодифікували. А що є із закарпатськими діалектами? Де є громада текстів, потужні письменники? Де є проза: романи, повісті, оповідання, що становлять хребет будь-якої літератури? Вони є, але писані чудовою українською літературної мовою (Станинець, Потушняк, Чендей, Керекеш, Степа, Федака, Дочинець, Луцишина і так далі). Політичні русини вяжуть воза поперед коней, а тому нічого в них і не виходить. Тільки сміх та й годі!

Іван 2011-11-25 / 05:07:14
Гаврош так мусит писати, бо хоче дустати премію

KK 2011-11-25 / 00:27:02
'українська літературна мова теж створена "штучно", на основі синтезу багатьох діалектів'



І в тому числі, і закарпатських діалект також. Як Гаврош так акуратно довів у статті про словника Чорія: 'Із лексикографічного погляду це не русинський, а український, точніше українсько-український словник, у реєстровій частині якого понад 90% українських слів.'

Юрій 2011-11-24 / 23:46:36
Пане КК, не знаю, про яке резюме йдеться, може, Ви мене з кимсь плутаєте. Щодо різних суржиків - українська літературна мова теж створена "штучно", на основі синтезу багатьох діалектів. Причому, доки українські землі перебували в різних державах, то й були доволі різні літературні її варіанти. Носії так званої русинської мови теж живуть в різних державах, тому й творять дещо відмінні варіанти літературної мови. Не всі мови виникають і розвиваються одночасно. Це факт. Тому зовсім не можна категорично заперечувати чи стверджувати про існування якоїсь мови. Тим більше, що слов"янські мови мають дуже багато спільного, особливо лексику.

Словянин 2011-11-24 / 23:36:32
Т. зв. русинське питання в Україні вирішується доволі просто. Українській державі потрібно визнати русинську націю як окремий народ, надати іх представникам, лояльних до України, кафедру в УжНУ, ефірний час на телебаченні, Дом Духновича тощо. Надалі фінансувати їх виключно культурологічну діяльність. Хто платить – той замовляє музику. Якщо платить Українська, а не закордонна, держава, – на нашій Батьківщині буде в цьому план, все в порядку. Якщо платитиме хтось інший – будуть проблеми. Словацький уряд колись прийняв мудре рішення, визнавши і українців, і русинів. Тому тамтешні русини не створюють т. зв. Временні правітельства, хоча могли їх створити, з огляду на те, що частина колишньої Підкарпатської Русі знаходиться на території сучасної Словацької Республіки. Нині словацькі русини чи не найлояльніша спільнота щодо титульної словацької нації. Українці мають вирішувати занадто багато реальних питань, а не розпорошуватись на штучно створену матоїдами проблему.

знаючий 2011-11-24 / 23:25:27
тому що такі недоноски потрібні політичним провокаторам-маніпуляторам типа Балог і вони їх постійно держать на підсосі. Намагання обласної ради видати за державні кошти книгу Чорі - найкраще цьому підтвердження.

Faust 2011-11-24 / 22:02:56
Шановні закарпатці, ви ж сильні і мудрі люди, невже не можете очистити своє тіло від цієї гапоно-жопанської корости? Чому пара генетично ушкоджених і політично недороблених недоносків роблять наш народ заручниками абсурду??...

уси файни 2011-11-24 / 21:15:57
вакам

KK 2011-11-24 / 20:09:56
Пане Юрій - а чи ви уже відновили своє резюме? Будети мати можливість вчити нову, вами створену 'русинську' мову (російсько-польсько-українське-мадярське-словацьке суржик). А цікаво, коли відчинуть окремі кафедри гулцульської, лемківської чи бойківських мов??

Юрій 2011-11-24 / 19:23:12
Блазень, до речі, не українське, а польське слово. Тому з таким же успіхом можна половину українсько-російських словників назвати російсько-російськими, а половину українсько-польських - польсько-польськими. В одному випадку там будуть лише деякі фонетичні відмінності, а в іншому - латиниця замість кирилиці. Але українська таки ж існує, чи не так, панове?

KK 2011-11-24 / 17:01:27
Смішно подумати про складову факультету 'кафедри русинської мови'. 'Учителів' по світі більше чим різні 'русинських' мов...Гаврош як завжде пише з тверезою головою.

Мандрівник 2011-11-24 / 16:52:34
Пану Гаврошу не слід пхати свого тінейджерівського ... , а краще писав би собі казочки,доречі,в цій сфері він щось десь чув.

76 2011-11-24 / 10:53:52
До речі, керівник кафедри у Сербії, відомий академік Юліан Тамаш вважає "русинську мову" -- діалектом української, про що неодноразово висловлювався. А всі його студенти обовязково складають іспит з української.

76 2011-11-24 / 10:22:57
Не в багатьох країнах. А тільки у двох. Одна з них -- Сербія. Але сербська "русинська", а точніше руснацька -- це не закарпатський діалект. Зрозуміти її писаний варіант можна тільки зі словником. Це напівсловацька-напівсербська мова на основі української. У Словаччині кафедру створили згори ,аби розбити українство. У результаті "русинську" мову на всю Словачиину вичають менше двохсот школярів. Такій розвій! Бо для чого вчити "мову", якою ніде не користуватимешся? В Угорщині кафедра називається "русинської і УКРАЇНСЬКОЇ мови". Вони там разом, бо всі розуміють, що головне вичати українську ,а не один із її діалектів. А в Польщі є єдина кафедра "лемківської" мови, а не русинської. Як відомо, понад 90% лемків вважають себе українцями. От і весь "світовий успіх" -- дві з половиною кафедри різних діалектів на весь Божий світ, які між іншим теж потрохи загинаються. Зрештою, як і світове "русинство".

ІВАН 2011-11-24 / 10:17:51
Як перекласти з української на "русинську" мову слово, котре їх характеризує найкраще: "БЛАЗНІ"? Буде так само, чи у словнику визнане "КЛОУНИ" (із рос.). Або є якесь запозичення із угорської чи словацької?

Y 2011-11-24 / 09:47:52
Не так смішно, як гірко стає, коли уявиш собі цих горе-дилетантів від "русинської" філології, що проповідують зі студентської авдиторії. Здогадуємося про це з відомих телевізійних образчиків, де "двійочник" Чорі та знані персонажі з "Русинської родини" найліпше засвітилися. Там їх філологія вкінець розгулялася.

Русин 2011-11-24 / 09:42:33
У багатьох країнах є кафедри русинської мови і літератури, а на Закарпатті немає. І можливо завдання рецензентів могло бути іншим - виправити помилки, дати пропозиції і зауваження з метою доопрацювання автором словника.
Також хочу відмітити, що могли віддати словник на рецензію до Львова, до таких самих фахівців, результат був би тим же самим.
Але час все-рівно робить своє: на наступному переписі будуть приємно вражені кількістю "русинів", а нездатність української нації організувати собі достойний рівень життя веде до логічних результатів.

29 2011-11-24 / 06:17:26
А за що тебе, Іване, любити, коли ти неук?


Олександр Гаврош
Публікації:
/ 1Загублені у коханні
/ 4Рік Августина Волошина
Як відомі українські письменники хотіли поселитися на Закарпатті
/ 2Як закарпатські москвофіли відстоювали єдність українців
/ 2Кошиці, Пряшів і Михайлівці
/ 3Підсумки 2023 року на Закарпатті
/ 2Перо і скальпель. До сороковин Івана Коршинського
/ 5Сергій Федака пише багатотомну "Історію України"
Ювілейний рік заслуженої артистки України Наталії Засухіної
/ 1Закарпатський вимір Сергія Архипчука
/ 8Закарпатський силач Фірцак-Кротон був засновником "Українського спортивного клубу" у Білках
Ужгородський "Міст з паперу"
/ 1Сенсація від Анатолія Кралицького
/ 29Три церковні календарі на одне мале Закарпаття
/ 3Феномен Дмитра Креміня
/ 8Що показав перепис у Словаччині?
/ 2Невгамовний Саркісьянц
/ 11Розчарування року
Трохи підсумків року
/ 36Звірства московської армії є її постійною ознакою
/ 41Чому Будапешт замовчує "свій" Голокост на Закарпатті?
/ 4Ювілеї в час війни
/ 11Чому Будапешт забув про 1956 рік?
Ужгород під час війни
/ 6Галина Белей: "Любомир був прикладом безкомпромісного служіння науці"
» Всі записи