Тести, модулі, кредити... Quo vadis?

Декілька років тому, задля зближення системи української вищої освіти з Болонською моделлю, Міністерство освіти і науки ініціювало педагогічний експеримент щодо впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації. Цьому передував всеукраїнський експеримент у ряді вишів. За підсумками експерименту Міністерство рекомендувало усім вищим навчальним закладам (ВНЗ) ІІІ-ІV рівнів акредитації перейти на кредитно-модульну систему організації навчального процесу (наказ МОН № 774 від 30.12.2005 р.).

Що краще - Болонь чи Оболонь?
Що краще - Болонь чи Оболонь?

     Справді, відповідно до Болонської моделі, вищі навчальні заклади повинні використовувати кредитну систему вимірювання обсягу навчального навантаження. Однак разом з цим слід мати на увазі, що про КРЕДИТНО-МОДУЛЬНУ систему організації навчального процесу у документах Болонського процесу не йдеться взагалі! Як справедливо відзначали ректори провідних національних університетів (зокрема, ректор Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут"проф. Л.Л. Товажнянський), "кредитна система, як система виміру навчального навантаження, та кредитно-модульна система організації навчального процесу - зовсім не синоніми!!!. Якщо КМСОНП потребує докорінної перебудови організаційних засад навчання, то кредитна система оцінювання трудомісткості навчання може існувати і в межах традиційної лекційно-семінарської системи організації навчального процесу".

Зазвичай в системі національної вищої школи чомусь поширена думка, що обов’язковою вимогою Болонського процесу є впровадження КМСОНП Сама назва — кредитно-модульна — джерело виникнення непорозумінь. Адже, згідно із глосарієм ECTS, модуль є синонімом навчальної дисципліни, а кредит — одиниця виміру трудомісткості модуля: модуль обов’язково має кредитний вимір.

 За влучним висловлюванням професора Львівської політехніки Юрія Рашкевича, термін «кредитно-модульна» є аналогічним за семантичною структурою до терміну «годинно-часова» чи «метрово-довжинна». Але не це головне. Біда полягає в тому, що ця початкова неточність потягнула за собою низку інших проблем. Модуль почали трактувати як часовий відрізок (семестр ділиться на два модулі). Виник новий термін «змістовий модуль» як частина дисципліни. При цьому змістові модулі оцінюються незалежно, а семестрову оцінку стало можливим отримати без складання іспиту. З’явилися університети, які можна закінчити з відзнакою, жодного разу не здавши іспиту. Все це прямо суперечить як  ECTS, яку дійсно рекомендує Болонський процес, так й ідеології підготовки євробакалавра. До речі, у ряді європейських університетів з усіх дисциплін природничо-математичного та інформаційно-технологічних циклів студенти складають два обов’язкових іспити: письмовий та, у разі позитивної оцінки, усний.

Тести, тести, тести…

У багатьох вишах країни побутує така думка, нібито Болонський процес пропагує тестування як основний інструмент перевірки та оцінювання, причому тестування у сенсі вибору однієї з декількох правильних відповідей – щось на зразок «хрестики-нулики». Це в корені неправильно і пов’язано з неправильним тлумаченням англійського терміну testing, що означає дуже широку палітру засобів оцінювання. Скажімо, письмовий екзамен – це є один із видів testing, усний екзамен, презентація, звіт з лабораторної роботи та семінар – це також види testing.

Аргументами «за» тут є претензії на більшу об’єктивність та боротьбу зі зловживаннями (в першу чергу хабарництвом та поборами). Але тестування не є засобом боротьби з необ’єктивним оцінюванням. У цілому, це достатньо поверхневий засіб оцінювання. Наприклад, після прочитаної лекції з фізики я дав студентам картки-тести на 10-15 хвилин, щоб перевірити, як вони засвоїли матеріал. Потім вдома переглянув відповіді й одразу бачу результати. Такий тест (вибір одного із варіантів) є добрим засобом експрес-діагностики. А в нас зараз вводять думку, що таке тестування є ледве не основною формою перевірки знань.

При цьому не зважають на те, в якій предметній області робиться тестове оцінювання. Можна допустити, що є такі ділянки (соціологія, економіка, політологія), де засобами тестуванням можна визначити певний рівень знань. Але неможливо уявити, як можна таке тестування проводити в математиці чи фізиці, де потрібно, наприклад, взяти інтеграл, розв’язати рівняння Шредінгера, а не просто вгадати правильний варіант. Може дійти до цілком абсурдної ситуації, коли після закінчення університету випускник медичного факультету чи інституту прийде до хворого і скаже йому: "Вибачте, але вашого захворювання в наших тестах не було. Нічим не можу допомогти..."

22 листопада 2011р.

Теги: Болонський процес, модулі, кредити, тести

Коментарі

Виталий 2011-11-23 / 20:07:07
Вживую послушать это гораздо интересне. Особенно вперемешку с фиглями:-))

Петро 2011-11-22 / 15:39:46
Автору респект! Нарешті хоч одна толкова стаття на цю тему з"явилася.


Віктор Бунда
Публікації:
/ 3Сорок днів без Віталія... ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ГЕРОЯМ!
/ 3«Идет охота на волков, идет охота!» Старовойтова… Березовський… Борис Нємцов…Quis fiducia???
/ 2In memoriam. Світлій пам’яті Віталія Постолакі
/ 7Стів Джобс: Маловідомі факти з життя великого бізнесмена
/ 5Шредінгер, Гейзенберг, Дірак та хвильова природа матерії
/ 7"У геометрії я знайшов недосконалість" (до 220-річчя від дня народження Миколи Лобачевського)
/ 5"Я спрямував дослідження до небес…" (до 370-ї річниці зі дня смерті Галілео Галілея)
/ 1Я хотів відкрити вічні закони… До 350-річчя зі дня смерті Блеза Паcкаля
/ 4Боротися й шукати! Знайти – і не здаватися! (до 140-річчя Руала Амундсена)
/ 8Ті, що стояли на плечах гігантів
/ 5Знайдено бозон Хіггса - "частинку Бога"!
/ 17Анунаки, Юля та планета Нібіру
/ 7MAGNA CHARTA UNIVERSITATUM ТА ВІТЧИЗНЯНА УНІВЕРСИТЕТСЬКА АВТОНОМІЯ
/ 5БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС: НЕРОЗУМІННЯ ЧИ СТЕРЕОТИПИ
/ 2СОРОКОВИНИ СВІТЛОЇ ПАМЯТІ СТІВА ДЖОБСА
ЯВИЩЕ НАДПРОВІДНОСТІ ВІДЗНАЧИЛО У ЦЬОМУ РОЦІ СТОРІЧНИЙ ЮВІЛЕЙ
» Всі записи