ДВА ТИЖНІ В РАЮ (IIIчастина -"Паломництво в святилище Афродіти")

Недарма в райської землі є найчарівніша грецька богиня — Афродіта. Її всюдисуще господарювання враз помічаєш. Тут у повітрі витає солодке відчуття кохання. Курортні ловеласи миттєво визначають, що ти приїхала на відпочинок одна. Намагаються залицятись, проявляючи неймовірну галантність та винахідливість.

Місце, де із піни морської народилась Афродіта
Місце, де із піни морської народилась Афродіта

Ба! Навіть безшабашні гультяї росіяни стають лицарями. До прикладу, один із "жертв" бешкетувань невгамовних Еротів, незмінних супутників мідної богині кохання, краси, плодоріддя, постарався здійснити "подвиг в честь дами серця", аби привернути до себе увагу - здобув в ігровому автоматі "трофей" - п’ять зелено-синіх плюшевих собачок і забезпечив сувенірами з Кіпру об’єкт романтичних мрій. Виявилось, що має місце не надзвичайна фартовість чи вправність молодого мужчини, а лише дивна реакція механізмів на російські металічні монети. Таке собі осучаснене лицарство:)

В усі часи свою покровительку кіпріоти обожнювали та шанували. Будували для уславлення її храми, висікали з мармуру статуї. Щовесни в честь богині святкували протягом 4-х днів Афродісії, які включали в себе урочисту ходу легендарними садами Героскіпу, наповненими рідкісними квітами, деревами, де мешкало безліч улюблених птахів богині – голубів, священний ритуал жертвоприношення, а також музичні, поетичні і спортивні змагання.

Тисячі мужчин-паломників із усього відомого тоді древнього світу приїжджали в перший храм Афродіти, побудований в Палепафі (древній Пафос) задовго до написання Іліади, щоб вклонитись богині кохання.

Попадаючи через масивні, покриті золотом ворота в священну будівлю, змучені дорогою мандрівники повинні були пройти по утворених колонами коридорах. Вздовж яких зправа і зліва сиділи прекрасні кіпріотки. Кожен з них міг обрати свою Афродіту і відпочити, провести з нею чарівні хвилини в чисельних, гарно і багато убраних, забезпечених їствами приміщеннях. І тільки після цього паломник потрапляв в центр храму до вівтаря, що знаходився в середині великої чотирикутної будівлі з високими і масивними колонами, на стінах якої красувались багаточисельні барельєфи, на підлозі – мозаїки, що зображали народження, життя і подвиги богині. Серед усієї цієї розкоші вражав своєю простотою сам ідол - дорогоцінний конусоподібний камінь, що символізував оживаючі сили Афродіти.

В свою чергу, кожна дівчина хоча б раз в житті змушена була також відвідати це святе місце і здійснити ритуальне жертвоприношення, щоб вшанувати богиню краси, кохання, плодоріддя, для кращого урожаю, для процвітання Кіпру. До слова, чомусь згадалось слов’янське свято Купало.

Сучасники вибирають більш пуританські методи уславлення Афродіти. Такі як відвідування розвалин храму богині, милування скелями, якими та колись прогулювалась, купання в мальовничому малесенькому озері, що називають Термами Афродіти, або ж в чарівному місці "Камінь Рамейца" (інакше "Римський камінь"), де, згідно міфу із піни морської народилась Афродіта (перекл.: афро - піна). За легендою, останнє місце має чудотворні властивості — до жінок повертається молодість та краса, а чоловіки стають сильними та сміливими. Ви, мабуть, уже здогадались, що вся наша екскурсійна група перетворилась на "чарівних Афродіт" та "атлетичних Аполонів".

Останнім часом дуже популярним серед молоді різних країн стало проведення весільних церемоній на острові богині кохання. Мені пощастило стати свідком такого дійства. Пара із Запоріжжя (Олег та Юля) за день до поїздки на Кіпр одружились. Звісно молодята забажали провести церемонію на території середземноморського готелю. Вийшло неймовірно романтично і красиво. Ця подія стала справжнім видовищем для відпочиваючих. Молодят поздоровляли і фотографували усі, як якусь туристичну, милу та зворушливу родзинку:)

Юля, Олег! Вітання Вам із Ужгорода! Щастя безмежного, багато кохання, взаєморозуміння, спільних радостей, здобутків!!! Нехай Афродіта береже ваші почуття та примножує!!!

                                                                            ***

Наш подальший шлях вів в біблейський Пафос – археологічну столицю Кіпру. Це місто вражає неймовірною кількістю історичних пам’яток, більшість з яких пов’язані із культом Кіпріди (Афродіти). Усі його старожитності внесені в перелік світових культурних цінностей ЮНЕСКО і знаходяться під охороною держави.

Мене ж передусім манила легенда виникнення античного міста. Згідно міфу, воно  засноване сином Пігмаліона і Галатеї. Історія творця, який закохався в результат своєї праці, статую жінки із слонової кістки, оспівана поетами, прозаїками, художниками. Скульптура була настільки красивою, почуття Пігмаліона - настільки щирими і глибокими, що Афродіта зжалилась над митцем і вдихнула життя в граціозне творіння людських рук, уяви та хисту.

Вдячний богині за щастя батьків і за своє народження, Пафос, дитина нетлінного кохання, заснував місто, якому дав своє ім’я і яке посвятив Афродіті. В честь останньої він побудував на вершині найближчого пагорбу величний храм, уже знайомий нам.

Екскурсія по Пафосу почалась із відвідування, вирубаних у скелі, катакомб Святої Саламіни. Кажуть, жінка рятуючись від переслідувань римських солдат знайшла притулок у печері. Там вона разом із дітьми (семеро синів) була замурована. Пізніше сховище перетворили на християнську церкву, присвячену мучениці.

Увагу привертає дерево біля входу в катакомби. Воно геть усе уквітчане шматочками тканин. Це людини залишають матерію, відірвану від свого одягу, думаючи про сокровенне і бажаючи його здійснення. Я теж не пожалкувала свого вбрання. Хто знає, може й справді діє.

Вхід в катакомби Святої Саламіни.

Звісно не можна відвідати елліно-римське місто, не помилувавшись його незрівнянними мозаїками. Казкові картини з різнокольорових камінчиків прикрашали особняки римських патриціїв в III віці до н.е. Під час турецьких бомбардувань 1974 року вони були пошкодженні, проте зараз їх поступово відновлюють. Для відвідувачів уже відкриті чотири римські вілли: Діоніса, Тезея, Еона, Орфея. Усі вони отримали свої назви відповідно міфічних зображень на мозаїках.

Ось де прекрасна Аріадна, мов соловейко, натхненно щебетала. Очевидно було, дівчина любить свою роботу. Стільки ентузіазму, запалу чулось в її голосі. Здавалось гід разом з древніми героями, грецькими богами, проживала усі перипетії їхнього буття. Все це ілюструвалось жестами, мімікою, емоціями і звичайно відповідними мозаїчними зображеннями.

Загибель коханців Пірама і Фісби. Сюжет цієї мозаїки став основою для твору В.Шекспіра "Ромео і Джульєтта".

Зевс побачив Ганімеда коли той був на полюванні і запалав романтичними почуттями до молодого красеня. Громовержець тут же перетворився на орла та викрав юнака із Трої і переніс на Олімп, де той став виночерпієм богів і коханцем Зевса. А на небі з того часу з’явилось сузір’я Водолія.

Першим коханням сліпуче прекрасного Аполона стала німфа Дафна, яка намагаючись врятуватись від нього, звернулась за допомогою до свого батька, річного бога Пенея. Тато почув свою доньку і перетворив її на лаврове дерево. З того часу золотоволосий Аполон почав носити лавровий вінок, щоб його кохана завжди була з ним.

Хвилин за 30 моя увага почала розсіюватись. Як кажуть, що занадто, то не добре. Тому почувши мелодійну французьку мову, я прилаштувалась до іншої групи туристів. Виявляється дізнатись, як виглядала каналізація в часи Римської імперії теж дуже цікаво. Більше того, технологія створення мозаїк, може виявитись захопливою і навіть корисною для власного житла. А основне, з’явилось непохитне переконання: стержень любої екскурсії – це гід...

Керамічні каналізаційні труби

Середньовічний Гарнізон Пафоса, побудований візантійцями для охорони порту. З верхньої площадки фортеці відкривається неймовірно красивий вид на місто і його околиці.

Внутрішня частина портової фортеці

Вид на пафоський порт з верхньої площадки середньовічного Гарнізону

На зворотній дорозі в Ай-Напу, стомлені туристи дрімали під звук голосу Аріадни, який заколисував, мелодійно оспівуючи походеньки безсмертних небожителів:

"Найкрасивіша мешканка грецького Олімпу була законною дружиною непоказного кульгавого бога вогню і ковальського ремесла Гефеста. Покровительку закоханих боги ( дружина Зевса - Гера) насильно пов’язали з нелюбимим. Осліплений почуттями еротичного характеру Гефест не помічав прохолодності молодої дружини. Щасливий він викував в небесній кузні шикарне ліжко, на якому незабаром юна Афродіта почала зраджувала чоловіку-ковалю з його красенем братом, невгамовним богом війни Аресом. Але цьому незаконному зв’язку не судилось залишитись таємницею – усевидючий Геліос - Сонце розповів про нього обдуреному чоловікові. Ображений Гефест, бажаючи помститись, виготовляє тонку, невидиму сітку і розкладає її над ліжком, а сам робить вигляд, що їде далеко. На вершині блаженства Афродіта і Арес раптом почули себе оповитими путами і не могли навіть ворухнутись. В такому стані їх застав Гефест, який покликав інших богів подивитись та поглумитись над коханцями. Ніщо не чуже безсмертним. Вони ласі до пліток та до пікантностей, жовтавого відтінку. Проте, побачена картина змусила їх позаздрити прекрасним коханцям. Кожен з богів волів би опинитись на місці чи то Афродіти, чи то Ареса. Зі страшненького Гефеста усі нишком посміювались. З тих пір Афродіта багато раз закохувалась, лише свого чоловіка уникала. Той звернувся за допомогою до Зевса. На що Громовержець відповів : "Молода ще, перебіситься, почекай трохи.". Бідолага все ще чекає..."

"Про пікантний епізод в житті богині краси та кохання сучасники дізнались із гомерівської "Іліади" "- закінчила свою розповідь гід.

По завершенню екскурсії прекрасна Аріадна, побажала усім гарного відпочинку та обов’язково придбати книгу "Грецька міфологія", не пожалкувати часу і відправитись у захопливу подорож з древніми греками і кіпріотами. Адже ці міфи варто читати декілька раз: в дитинстві - для загальної ерудиції та в дорослому віці — тоді відкривається їх глибинний сенс і сприймаються вони зовсім по-іншому.

 (Далі буде – "В саме серце Кіпру - подорож у найбільший і найбагатший монастир райського острова")

Камінь Рамейца.

 

Зворотня сторона Римського каменя.

Археологічний заповідник Пафоса.

Мозаїка з Помешкання Діоніса. Бог вина переконує німфу не зловживати п''''янким напоєм. З правої сторони зображено наслідок надмірностей.

Молодята із Запоріжжя.

Весільна церемонія на Кіпрі.

Щасливі і закохані Олег та Юля.

26 жовтня 2011р.

Теги:

Коментарі

Оля 2011-10-28 / 13:11:00
История. Кому и что близко.

Толя 2011-10-28 / 12:41:00
Нимфомания

Вика 2011-10-27 / 16:53:00
Когда попадаешь в такие места, ощущаешь особую энергетику. Стены, словно отполированы тысячами взглядов, дух захватывает от мысли, какое множество людей увезли впечатления в разные уголки мира. Спасибо, что поделилась с нами своими. Жду продолжения)))

доброзичливець 2011-10-26 / 19:23:00
Пані Інно, негайно виправте слово "оствову" на "острова".


Інна Конар
Публікації:
/ 5Лумшорська містерія на Івана Купала
/ 5У пошуках «землі обітованої»
/ 22Полювання на «щастя»
/ 9Теорія змови, або безперспективні бої з вітряками
/ 19Чи знімуть фільм про українського Джеймса Бонда?
/ 52Експерти радять не поспішати з покупкою нерухомості
/ 4Інна Конар: «Тільки той, хто чогось прагне у цьому житті, ладен перетворити сірі будні на яскраві свята»
/ 4Скарбничка літніх вражень
/ 5Прийшов Спас - пішло літо від нас
/ 36Присяговідступники...
/ 9Каламутні води української феміди
/ 124Міліціонери – не "олов’яні солдатики"
/ 4Про життя
/ 25Про щастя
/ 13ДВА ТИЖНІ В РАЮ (IIчастина)
/ 17ДВА ТИЖНІ В РАЮ (I)
/ 37Візит журналіста викликав переполох у Закарпатській обласній прокуратурі
/ 4Заплету віночок на щастя, на долю, на чорнії брови…
/ 10На Івана, на Купала…
/ 2ПРОФЕСОР
Інна Конар: Криза навчила людей не витрачати усе, що заробляють
/ 25Українська калина, чи японська сакура
/ 11Візерунки дитинства
/ 5Про популярність, марнославство, дуалізм та гумор
/ 24Варіації на тему Кохання (до Дня Святого Валентина)
» Всі записи