Повага до власних національних почуттів можлива лише на взаємній основі

Три десятки літ журналістської практики переконали мене, що питання міжнаціональних та міжконфесійних взаємин є найтоншою матерією, а тому кожне написане й надруковане слово має бути не лише правдивим, а й аргументованим. Саме цими принципами керувався, готуючи матеріал для авторитетного не лише в Україні, але й за її межами «Дня». Звісно, очікував і на рекцію опонентів. Не чекав лише, що її автором буде Михайло Товт, із яким ми особисто знайомі понад 20 років і про добрі справи якого у попередні роки не раз писала редагована мною закарпатська газета «ФЕСТ».

Повага до власних національних почуттів можлива лише на взаємній основі

Експерти "Дня" у коментарях як до моєї статті "Монумент розбрату", так і до публікації М. Товта "Реалізація vs зловживання" (День № 154, від 1.09.11) дали, як на мене, вичерпно обгрунтовані із правової точки зору відповіді щодо неправомірності використання на будівлях органів влади та об'єктах комунальної власності України прапорів іноземних держав, виконання на сесіях місцевих рад гімнів іноземних держав та надання іноземного громадянства громадянам України. А 9 вересня ще й сесія Берегівської районної ради більшістю голосів підтримала протест прокурора та скасувала власне рішення, а отже, угорський гімн перед сесіями райради виконуватися не буде. У числі тих, хто підтримав прокурорський демарш, і депутати-однопартійці М. Товта. Тож цілком погоджуюся з експертом "Дня" О. Маківчуком: якби дії Прокуратури України, СБУ та місцевих державних адміністрацій, до повноважень яких, власне, і належить забезпечення дотримання законодавства на місцях, були системними, то й цієї проблеми не було б узагалі. Тут, як мовиться, ні додати ні відняти. Я ж хочу уточнити ті речі, які, свідомо чи ні, у статті мого опонента перекручено.

По-перше, я не писав жодного слова про те, що угорська нацменшина Закарпаття переходить межі українського законодавства. Угорська нацменшина Закарпаття у своїй абсолютній більшості вирощує хліб, забезпечує чи не пів-України ранньою картоплею та червоною паприкою, вирощує виноград, займається підприємництвом, зводить у ріднім краї та поза його межами сучасні будівлі, лікує людей, навчає дітей та робить багато інших добрих справ і в політичні авантюри не втягується. Я ж писав про діяльність тих кільканадцяти зверхників угорських національно-культурних організацій, які послідовно й цілеспрямовано вже тривалий час проводять на Закарпатті політику реваншистських сил Угорщини, чим і "зводять монумент розбрату" та "підривають довіру між двома найбільшими національними общинами краю та сіють недовіру між простими людьми, які в повсякденному, позбавленому політичної заангажованості житті ставляться один до одного з повагою й розумінням". Відчуйте, як кажуть, різницю. До речі, залежності цих організацій від Будапешта пан Товт не спростовує. І правильно робить.

Щодо перейменування сіл. Я в жодному разі, як і кожна нормальна людина, не проти повернення населеним пунктам краю їх історичних назв. Навпаки, мій докір адресований тим Безродним Іванам, які упродовж 20 літ української незалежності мали в Закарпатській обласній раді більшість та керували нею, однак спромоглися повернути історичні назви лише селам з угорським та румунським населенням, майже зовсім проігнорувавши українські.

А проблем у вимові чи написанні відроджених Верховною Радою України й милих кожному угорському серцю назв типу Фертешолмаш, Берегуйфалу чи Горонглаб особисто я, як і кожен корінний закарпатець, не відчуваю. Водночас я дуже хотів би, щоб і мої угорськомовні колеги-журналісти, у тому числі й однопартійці пана Товта, теж не мали проблем із написанням та вимовою офіційної назви обласного центру Закарпаття — міста Ужгород, бо я щось не пригадую ні постанови Верховної Ради, ні указу Президента про перейменування його в Унгвар (відповідно Берегова — у Берегсаз, Мукачевого — у Мункач, Рахова — у Раго, Сваляви — у Сольво та десятків інших населених пунктів краю), як упродовж кількох років пишуть у реквізитах угорськомовних часописів, не кажучи вже про тексти газетних публікацій. Генератори угорського національного відродження на Закарпатті мали б усвідомлювати ту просту істину, що повага до власних національних почуттів можлива лише на взаємній основі.

І наостанок. Доводячи законність (?!) та гуманність нещодавно запровадженої угорською владою процедури відновлення громадянства, яка відчиняє двері до подвійного громадянства, пан Товт люб'язно пропонує й мені, прямому нащадкові колишніх громадян Угорщини, скористатися цією нагодою. За пропозицію панові Михайлу я дуже дякую, але покидати отчий край та шукати собі нову батьківщину в мої плани не входить. Генокод, знаєте, не той.

День

Василь Ільницький, Закарпаття онлайн.Блоги
15 вересня 2011р.

Теги: угорський, Михайло Товт, ФЕСТ

Коментарі

Це я 2011-09-19 / 18:15:00
2Берегівчанин

Для перерахованих вами панів цілком достатньо буде поддержовати їх під час виборів. Для вас самих та всіх інших буде краще, кидь будете йти за власним розумом.

Берегівчанин 2011-09-19 / 15:09:00
я й так нич не порозумів. Так правду кажек Товт, чи він не розумієся у законах? Дале, ви пишете, ош він кандидат юридичних наук, а його усягди іменують академіком. Ко він? Академік, ци ніт? Кідь ай, то якої акаднмії, української, вадь мадярської. Уповічте нам правду, бо ми у Берегові нич не знаєме, од нас правду скривають! Ми типирь не знаєме кого поддержовати у цій дискусії: Товта з Гойдошом, Ковача, ци Ільницького. Доста файно ун написав у Фисті з Ковачом, а й туй мож з ним много що согласитися. Утповічте, би ви там бульше знаєте.

Ember Zoltán 2011-09-19 / 13:52:00
Уважний , 19.09.2011 13:30
Вы видно писатель, но не читатель.

Ответы на ваши "зауваження" я уже написал ниже. (Ember Zoltán, 19.09.2011 10:55
)

Рахов-Раго образовались веками и одиннакого, и в то же время паралельно!
Мукачево: указом ческого чиновника (и то вначале цсехи называли город: Мункачево!).
Если вы признаете своим Мукачего, Ужгород: пользуйтесь именами на здоровье, если найдете в источниках украинское названия до 1920 г. скажем села Харанглаб, тоже пользуйтесь на здоровье.
Но позвольте нам называть эти села и города так, как их называли наши (и ваши) деды, наши (и ваши) пра-прадеды.
Мы будем очень благодартны:)

НЕ местный 2011-09-19 / 13:51:00
Я очень рад за Кевсеги, который не отхрещивается от канадийских условий, и за его детей, которые получат достойное образование в Канаде и останутся там реализововать полученные знания. Желаю им в этом успеха! ВУкраину, как и в Венгрию, они вряд ли вернутся. Кевсеги молодец. Точно так рад за Ильницкого, который тоже не отхрещивается от своей родины и желаю его сыну, рожденному в Венгрии, рости здоровым и счастливым и радовать своих родителей.
А Кевсеги й Ильницкий, имея влияние в обществе, благодаря своей профессии, пусть добиваются от властей создания нормальной жизни для всех граждан в Украине, создания как передовой медицины, так и образования, ибо это главнейшая задача в их работе!

??? 2011-09-19 / 13:51:00
2 Берегівчанин, 19.09.2011 13:34

дана поведінка Товта та його партєйки може пояснюватися тим, що УМДС свого часу було створено головою адміністрації президента України Л. Кучми заслуженим юристом України Віктором Медведчуком як політичний проект під свого вірного берегівського смотрящего та крайового штика Іштвана Ференцовича Гайдоша - тоді ще енергійного представника СДПУ (о) та народного депутата від цієї політсили, натомість тєхнарь за освітою М. Товт отримав тепленьке місце радника з економічних питань (???) посольства України в м. Будапешті, а згодом і тепленьке місце при правознавчих академічних установах в Києві та перспективу отримання кандидата юридичних наук ???

E. Z. 2011-09-19 / 13:40:00
Я уже обещал дискуссию не вести с ником на с., но опять делаю исключение только по одной причине: я тоже готовился об этом писать, но до этого времени не имел. (И так уже третий час пишу, основные дела всегда отрывают).

Значит.

У большинство народов (францусы, русские, немцы, гоилландцы, шведы, венгры, сербы, румуны тд. тп.) Европы становление, как нация, произошла во второй половине 19-го века.
У некоторых в начале 20-го века (чехи, финны, наполовину эстонци, литовцы, латыши)
И есть группа народов у которых этот процесс начался после распада соцлагеря: словаки, словены, македонцы, беларусы, и как ни странно: украинцы.
Такой процесс всегда болезненный, и всегда националистического характера, сопровождается интолерантностю.
Венгрия тоже прошла этот болезненный этап, и были места в конце 19-го (!) века переименований. Но венгры и все другие нации, которым уже почти 150 лет, вылечились из этой болезни. В том числе и болезни переимнований, прекруччиая этим исторические факты.
Пример: Франция Страссбург так и оставила Страссбургом, на севере Италии в Южно-тиролской автономии (это территория была присоединена после первой мировой от Австрии к Италии) очень мирно живут вместе названиа Бозен, Бозано и Булшан (название "столицы" на немецком, на италианском и на ладинском языках). К последнему могу добавить в автономии немецкий и италианский являются официалными языками, ладинскиой регионалным. Австрия и Италия не воюет как ни странно между собой.
Примери можно привести и из Америки: Лос Анджелес остался Лос Анджелесом, Сан Франсиско Сан Франсиско, то есть так, как их называли до того, как США перехватила их от Мексики.
Вопрос: зачем украинцам переболеть теми же болезнями, которыми переболели 150 лет назад другие нации Европы, когда есть горкий опыт, но есть и вакцина – толерантность?

Берегівчанин 2011-09-19 / 13:34:00
Берегівчанин
Другий раз обращаюся до знаючих:
Я щось не розумію: Товт пише, што прокурор немав підстав опротестовати рішення за мадярський гімн, а його однопартійці протест підтримали. Што то - Товт у законах не розумієся, а вадь депутати однопартійці не мають свого мнения і голосуюь раз так, а раз так, як їм прикажуть фивники? Поясніть, хто може, бо я нич не розумію.

Уважний 2011-09-19 / 13:30:00
Цікаво виходить: якщо угорець не може вимовити складну українську назву - це "язикі разниє", якщо українець угорську - тоді це українськиі шовінізм. Пан Товт радить пану Ільницькому "підучити угорську мову, адже, як він сам зізнається, йому не завжди під силу вимовити угорськомовні назви населених пунктів". Виявляється, Ember Zoltán теж важко вимовляє українські назви, то може хай і він та інші браття-мадяри теж скористаються принциповою порадою пана Товта та підучать українську, тим паче, що це державна мова і їм це в житті ще не раз пригодиться, коли будуть, наприклад, обрані до ВР, чи працюватимуть в українському уряді, чи, принаймні в ОДА. Ільницький на чому наголошує, - на паритетному підході! Тому усі, й українці й угорці, без "скидки" на "разниє язикі" і труднощі з проізношенієм кажемо як Фертешолмаш і Берегуйфалу, так і Ужгород та Мукачево. Без усяких там Заболоттів та Унгварів, Дзвінкових та Мункачів.
.
КОМЕНТАРI

??? 2011-09-19 / 13:14:00
хіба не цікаві зауваження щодо переписування Кобалем історії висловлено громадскістю ???

http://zakarpattya.net.ua/comments-news-87056/page/0.html#comments

сорри 2011-09-19 / 12:01:00
Ember Zoltán, вам, як мученику угорської "історії" може й не відомо, але масове перейменування наших населених пунктів на угорський лад відбуломся також "по указу" - в 1898 році, спеціально до святкування 1000-ліття переходу угорців в Паннонську низовину. Почитайте книжку, перекладену Йосипом Кобалем, (яку я спеціально придбав) і будете "приємно"здивовані, як звучали назви населених пунктів Закарпаття в той час навіть в тенденційній угорській подачі...

Ember Zoltán 2011-09-19 / 10:55:00
Вернемся ка материалу:


Водночас я дуже хотів би, щоб і мої угорськомовні колеги-журналісти, у тому числі й однопартійці пана Товта, теж не мали проблем із написанням та вимовою офіційної назви обласного центру Закарпаття — міста Ужгород, бо я щось не пригадую ні постанови Верховної Ради, ні указу Президента про перейменування його в Унгвар (відповідно Берегова — у Берегсаз, Мукачевого — у Мункач, Рахова — у Раго, Сваляви — у Сольво та десятків інших населених пунктів краю), як упродовж кількох років пишуть у реквізитах угорськомовних часописів, не кажучи вже про тексти газетних публікацій. Генератори угорського національного відродження на Закарпатті мали б усвідомлювати ту просту істину, що повага до власних національних почуттів можлива лише на взаємній основі.

Автор не понимает или не хочет понимать, что названия бывают разные:
Такие, которые родились пару сотен лет тому, и в настоящее время иногда даже не знаем, что оно обозначает. Пример: Галоч, Галабор, Форголань.

"Указные" названия: ВСЕ перекрученные названия ческими и потом советскими властями. Но народ именует эти села и города по прежнему так, как именовал 200-300-800 лет тому.

Не редкость, когда один и тот же населенный пунк на разных языках звучит по другому: Москва, Моску, Москов, Вин, Вена, Венна, Виден, Беч.

Названные автором примеры относятся к разным типам: Берегово, Мукачево, Ужгород скорее всего относится ко вторй группе ("указные" имена).

Рахов-Раго, Свалява-Солва примеры паралельного существования имен (причем венгры не изменили славянские названия, только приспособили к законам венгерского языка: в венгерском нет звука Х, поетому появился звук Г, в венгерском слова не заканчиваются на -ОВ, по-этому появился долгое О, в венгерском слова никогда не начниются на два гласных, по-этому вместо СВ, прозиносят СОЛь. (В славянском получается наоборот: Фамилии Сабо, Биро, Сиярто чаще всего произносят как: Сабов, Биров, Сияртов. Или же: славяны, за исключением русиниов, не могут произнетси венгерское: Ü, Ű, Ö, Ő, É, вместо этих звук ставлят Ю, У, Э, ЭЙ ) Сдесь не надо искать ни шовинизма, ни реваншизма: просто языки разные.

Автор называет села: Фертешолмаш, Берегуйфалу, Горонглаб. У меня просьба назвать как эти села назывались ПО-УКРАИНСКИ до 1920. года. Заболоттье (при чехах Фертешово), Новоселица, Звонковое не называйте: им они стали по соответствующему указу.

Це я 2011-09-19 / 01:47:00
НЕ местный 17.09 22:41
Елемер Кевсегі не відхрещується від канадійського громадянства, користуючи її перевагами.
Ви кажете, діалогу з угорцями не получиться. А що, ви полюбляєте діалог, коли опонент почувши всяку дурницю про себе, тільки посміхаєтся та підтакує?
Приємно чути про вплив угорців на хід виборів у майбутньлму, але вважаю, не ми розкрутили Свободу. Для її розкрутки потрібні не угорці, а крупна фінансова підтримка. А угорці потрібні, щоб було на кому свою злість подемонструвати, адже гавкати на своїх кормільців та кусати їх не будуть. Я не вірю в те що угорці можуть бути небезпечними для України, відтягти хочаб невеликий шматок теріторії. Якщо таке станеться коли небудь, це буде виключно провиною України. А у складі України ми маєм право користуватися усіма конституційними правами національних меншин, компактно проживаючих на конкретній теріторії, як громадяни, платники податків цієї країни.

руснак 2011-09-18 / 23:53:00
Нигда м не віровав, ош мадяре такі затято-люті і годні так челядника гризти за статтю. Што би они учинили з ним, кіби боли звирьхи, а вадь у своїй державі? Паскудота, треба ся варовати ай указати їм місто.

Ember Zoltán 2011-09-18 / 22:38:00

Перехід на особистості можливий тільки під власними іменем/прізвищем. Коментар видалено через порушення "Правил коментування". Адмін

Це я 2011-09-18 / 17:01:00
2 Берегівчанин
Ріторічне запитання.

Берегівчанин 2011-09-18 / 16:08:00
Я щось не розумію: Товт пише, што прокурор немав підстав опротестовати рішення за мадярський гімн, а його однопартійці протест підтримали. Што то - Товт у законах не розумієся, а вадь депутати однопартійці не мають свого мнения і голосуюь раз так, а раз так, як їм прикажуть фивники? Поясніть, хто може, бо я нич не розумію.

Ember Zoltán 2011-09-18 / 09:07:00

Повертайтеся до коментування суті публікації. Коментар видалено. Адмін

2011-09-18 / 00:22:00

Флуд, тролінг і перехід на особистості. Коментар видалено. Адмін

2011-09-18 / 00:19:00

Флуд, тролінг і перехід на особистості. Коментар видалено. Адмін

2011-09-17 / 23:43:00

Флуд, тролінг і перехід на особистості. Коментар видалено. Адмін

/ 1Павло Богдан: «У Словаччині дуже мало об'єктивної інформації про життя в сучасній Україні»
Сталінські табори не зламали силу духу міжгірця Василя Бряника
/ 5Як Дні «Дня» йшли до Ужгорода
/ 1Друга світова – особистий рахунок
/ 4Погрози розправи за підтримку Майдану змусили Саманту Рац покинути батьківщину
/ 2Чи буде в Ужгороді єдиний культурний центр?
/ 2Тарифомор
/ 7Місцями життя і звитяги Ференца Ракоці ІІ
Сорок днів без «Скіфа». Пам’яті Олега Сидора
/ 9Апостол непереможного духу
/ 7Віталій Постолакі: "Ми сподіваємося лише самі на себе"
/ 3Два кольори на полотні життя
Досі не реабілітований...
«Я отримав повістку в день свого народження...»
/ 4Хто розгатить «Тису»?
/ 6Самоочищення як запорука поступу
/ 5Що за ґута, що за фрас зворохобила «Домбас»?
/ 14 «Лишь бы не было войны…»
/ 1„Не ридать, а добувати, хоч синам, як не собі...”
/ 6Від батька – до сина-4
/ 4Від батька – до сина - 3
/ 6Від батька – до сина-2
/ 4Від батька – до сина
/ 6Азійське нутро, або Чому ми не Європа?
/ 11Бізнес на свободі
» Всі записи