Ужгородський «виборчий лохотрон»

Увага! Цей текст сповнено ненавистю до об’єкту дослідження!

Виборець так чи інакше бере участь у виборчому процесі. Питання тільки в тому кому він надасть перевагу.
Виборець так чи інакше бере участь у виборчому процесі. Питання тільки в тому кому він надасть перевагу.

Про різні види афер ми можемо читати щодня в газетах. І, здавалось би, вони всі так далеко і навряд чи зможуть торкнутись саме тебе. Але все не так просто та примітивно, як бачиться нам зі шпальт газет та екранів "зомбоящику", який ми називаємо сучасним телемовленням. Насправді "лохотронщики" навколо нас і потрапити на гачок чергового "розводняку" може кожен.

Чого варті лише сумнівні лотереї, акції від відомих брендів, телешоу з дорогими призами! Усі ці "МММ", "Гербалайф", "телевгадайки", "СМС-акції", або будемо брати ближче – наперстки, "впарювання" товарів невідомих фірм за "спеціальними" цінами, "збери під кришечками пива слово"... Випадків море, як у повсякденності, так і в літературі. Яскравим прикладом є всіма улюблений, хоча й трохи "затасканий", образ Остапа Бендера. Це збірний типаж всіх можливих і неможливих шахраїв та аферистів, що "знає чотириста, відносно чесних, способів відбирання грошей". А скільки способів знаєте ви? Та все це – не більше як мішура, розрахована на недалеких і надто довірливих людей, що обожнюють "халяву", скільки б вона не коштувала (варто зазначити, що їх вистачає – інакше б не було подібних афер).

Насправді "лохотрон" набагато ближче, ніж нам здається і ми навіть можемо не підозрювати, що стали його жертвою.

Тому, шановні, я відкрию вам страшну таємницю. Найбільший "лохотрон", який колись вигадувало людство – це політика. Так-так, саме політика є найглобальнішим "лохотроном" і як один із наслідків формування політичного кола людей в світі усі ми активно беремо участь в "лохотроні" під назвою "вибори".

Давайте розглянемо це явище трохи ближче. У виборах беруть участь всі – цей факт беззаперечний. Навіть ті, хто махнули рукою й не пішли на виборчу дільницю насправді взяли участь у виборах, хоч і в своєрідний пасивний спосіб. Тобто хочемо ми цього чи ні, але ми все-рівно задіяні в "лохотроні" з виборами. Чому ж все-таки "лохотроні"? Дуже просто. Ви бачили хоча б один раз, щоб обраний нами кандидат виконував всі свої передвиборчі обіцянки? Ви бачили хоча б один раз, щоб перед виборами не задурювались голови пустими словами, а голоси не намагались би купити за гроші?

Якщо бачили, то негайно припиніть читати цю публікацію, оскільки ви, мабуть, живете в світлому утопічному майбутньому, до якого людство мріє увійти вже протягом тисячоліть. А  ця публікація приурочена до злободенності української політичної системи сьогодні, а саме наприкінці першого десятиліття XXI століття. Більше того, вона написана напередодні місцевих виборів 31 жовтня 2010 року і присвячується саме їм.

Ужгород сьогодні в розпалі політичної боротьби за владу. Це видно навіть неозброєним оком – достатньо лише почитати яскраві політичні програми, роздруковані тисячними тиражами, які схожі одна на одну як дві краплі води. То ж кого ми обираємо? Обіцянки, красиві слова, харизматичний погляд кандидата – ось справжні важелі вибору електорату. Не те, чим зарекомендував себе кандидат в минулому, а те, як переконливо лише він розповість про свої ілюзорні плани в майбутньому. Адже те, що й було колись зроблено не цінується електоратом. Воно вже зроблено, воно вже є, а отже і не варте уваги. І зовсім інша ситуація з тим, що пропонує втілити в життя кандидат. І чим правдоподібніше буде звучати обіцянка, тим більше "лохів" підуть і проголосують. Адже не важливо за кого, важливо лише те, як майстерно перед нами представлять повітряні замки кандидати.

І ми продаємось. Продаємось за порожні обіцянки, за неправдоподібні, але літературно оформлені передвиборчі програми, за 100 гривень чи мішок гречки, продаємо свій голос, своє право вибору, свою громадянську позицію. Продаємось як останні лохи, яких змогли закрутити в своїх передвиборчих махінаціях майстерні шахраї-політики, не знаючи, що насправді ми стали учасниками проекту "Виборчий лохотрон", втілений у життя в рамках проекту "місцеві вибори".

Тож давайте бути уважними! Давайте не будемо "лохами" і "тупим бидлом", яким нас бачать політики. Давайте не стидатись зробити свій, а не куплений, вибір, проявити свою, а не чужу волю. І тоді, можливо через кілька поколінь, наші нащадки житимуть в тому самому світлому утопічному майбутньому, про яке писалось вище, і негайно припинять читати цю публікацію вже на тому місці, де автор попереджав про політичну злободенність цієї статті.

P.S. Ця стаття опублікована в рамках конкурсу "Ужгородський лохотрон", який оголосив прес-центр "Нове Закарпаття" спільно з ужгородськими ЗМІ. Публікується спеціально для "Закарпаття онлайн", будь-який передрук та цитування припустиме лише з посиланням на оригінал.

Крістіна Кузьменко , Закарпаття онлайн.Блоги
15 жовтня 2010р.

Теги: Закарпаття, Ужгород, вибори 31 жовтня, лохотрон

Коментарі

А.М.Рошко 2010-10-16 / 10:46:00
Роздуми мудрі, але не вистачає прикладів із життя

сорри 2010-10-16 / 01:21:00
А в нього "абзаців" немає. Натомість є комплекси. І єдиний спосіб трохи їх притлумити - спробувати потоптатися по інших. :))

П.С. Зараз він включить свою заїжджену платівку і вдвадцяте запитає, чому я себе не вбив:). Бо сам не здатен на щось вартісне. Виключно - потрєпацца і гівном поляпатися... :))

Danis 2010-10-16 / 01:05:00
"Андрей": а где можна ознакомится с Вашими "конкретными непережоваными абзацами"? Автор, в довольно интересной форме подала полит лохотрон... Надо бы поучаствовать

К Андрейка! 2010-10-15 / 19:10:00
Бухгалтер, милый мой, бухгалтер!

К Андрейка! 2010-10-15 / 18:55:00
Где таких умных мушшинов разводят?

Андрей 2010-10-15 / 17:40:00
на 9 абзаців "розмазати" фразу "політики вас обманюють" без конкретики, але зі згадуванням Ужгорода (до чого він в тексті так і не зрозумів) - це треба мати хист.
10ий "писишний" абзац - шо вишенька на тортику: кому захочеться хоч шось з того всього цитувати чи копіювати? Пережовано і прісно.

*** 2010-10-15 / 17:16:00
Христинко, ти вже вибачай, але виклала тут набір банальностей. Оскільки ти молода, то, можливо, у тебе щойно відкрилися очі. Але...

До того ж навряд чи ти пам'ятаєш МММ та пік активності Гербалайфу -- значить ділишся чужим досвідом. Сучасні гербалайфи - це амвей, аліко та євролайф, в деякій мірі ейвон чи оріфлейм.

До того ж, ти суперечиш сама собі, якщо виборець - лох у будь-якому випадку, то як зробити" свій, а не куплений вибір"? Припустимо, щодо свого вибору я впевнений, що зробив його не за гроші. Але ж обов'язково знайдеться людина, яку мій вибір шокує і вона зробить для себе найпростіший висновок: та, певно, купили його, розвели кольоровими флаєрами та й по всьому.
От я вважаю, що найбільшими лохотронщиками в Ужгороді є прес-центр "Нове Закарпаття", сайт Clipnews і, звичайно ж, людина, яка ці проекти утримує. Але ти ж зі мною не погодишся, чи не так?

Крістіна Кузьменко 2010-10-15 / 15:19:00
Дякую! :)

ярослав орос 2010-10-15 / 11:59:00
тіна... це вже легше... нехай щастить вам, тіночко з барвіночком...

Крістіна Кузьменко 2010-10-15 / 11:48:00
Так записали мене в документах... Коли видавали свідоцтво, угорка, що заповнювала цей документ охрестила мене Крістіною, тому що імені Христина вона ніколи не чула. Але друзі мої називають мене скорочено - Тіна. Я вже звикла і не реагую, коли це інакше.
Крістіною мене звуть в офіційних документах та на шпальтах газет чи інтернету.

ярослав орос 2010-10-15 / 10:10:00
христинко, нащо вам та крістіна...