СОННИЙ ЧАС

коти

Приємно засопів, наче замуркотів, коханий. Стихли на балконі нові члени нашої сім"ї -  кошенята. І я клацаю на клаві якомога тихіше. Аби не зірвати цей лагідний сон ні в одного, ні в інших.

Люблю собак. А у нас знайшлися коти. Саме їх солодка дрімота дозволяє мені обміркувати події останнього тижня. У житті нашої родини і в житті родини котячих.

Тиждень тому

Ранкову тишу почало щось дратівливо розривати. Чи то пташка, чи то кішка. Обдурила себе вперше – "пташка співає!" – і пішла на роботу. Вечір змарновано. Нерозбірливі звуки усе більше нагадують плач кошеняти. Не витримує чоловік. "Сходи – глянь, може кіт впав десь у яму".

Пішла. Повернулась. Принесла. Чотирьох.

Нагодували. Вимили заплакані гноєм очі і попрощалися з блохами. Поселили у коридорі. Виділили велику коробку. Начіпляли папірців на ниточках для ігор. Настелили газет. Перегородили усі входи та виходи.

Сьогодні

Коричневий, Білий, Шустряк і Сліпун  вивчають і поступово відвойовують у нас територію. Нині вони остаточно захопили балкон. А підбиралися до нього довго і через моє велике небажання. Взяли штурмом і несамовитим криком.  Переїхали і змінили папірці-іграшки на мамину тюль. Долазять вже до підвіконня. Сумлінно вчаться у школі благородних котів азам етикету та охайності. Ігри в кімнаті, їдальня та вбиральня у коридорі.

Завтра

Коричневий, Білий, Шустряк і Сліпун. Кожен з них мріє про свою окрему тарілочку смачного "віскаса" чи "дарлінга". І мріють, що руки господаря будуть бавити тільки їх. А я починаю активні пошуки ЦИХ чотирьох господарів для ЦИХ чотирьох котенят, яких одні Нелюдські руки викинули на смітник.

Голосіться, ЛЮДИ!

P.S.  Прокинувся коханий. Чую пожвавлення на балконі.

Спека, вихідний, 14.00.

Просто субота. І +32.

Теги: кіт, пошук, доброта, Ужгород

2 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати