Вузькоколійна дорога Боржавської долини.Частина І. Історія

Яскравою особливістю долини річки Боржава є вузькоколійна залізниця, побудована в 1907 - 1909 роках за Австро-Угорської імперії і яка у відповідний час була прогресивним технічним проектом щодо розвитку нашого регіону.

"Мала мадярка"  U35
"Мала мадярка" U35

Лісова промисловість за часів Австро-Угорської монархії, а потім і Чехословацької республіки розвивалась з використанням передових на той час технологій, в тому числі і побудови транспортних залізниць по всій території Підкарпатської Русі. 

     Borzhava railwavy maps

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Будівництво та введення в експлуатацію дільниць:

1. Берегово (Берегсаз) – Приборжавське (Долга), 67 км, (23.12.1908р.)                          
2. Виноградів (Севлюш) – Хмільник, 19 км, (23.12. 1908р.)
3. Довге – Кушниця, 9 км, (22.05.1909р.)
4. Іршава (Ілошва) – Осій (Сайкофальва), 8 км, (10.06.1911р.)
5. Осій – Кам’янка (Дьілалья), 4 км, (1911р.)
 
Особливу увагу заслуговує перший трамвай з паровим котлом системи De-Buttonз вертикальним розміщенням  – два трамваї використовувалися для пасажирських перевезень. Також за цією системою працювали вантажні парові локомотиви. На малюнку зображені схема трамваю М13 та схема вантажного локомотиву М25:     
tramvay m11
          
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
В 1912 році Довжанським деревообробним підприємством була споруджена лісова вузькоколійка, яка виходила із двору місцевої пилорами. Вона проходила лівим берегом Боржави до станцій Суха, Бронька, звідки звертала на схід в долину річки Броньки. Далі колія проходила вузькою долиною до пралісів під полониною Кук (1365 м над рівним моря). Тут вона роздвоїлась і одна гілка йшла на південь, під гору Кічера (903 м над рівнем моря).
 
Лінія експлуатувалась (1908-1923рр.) Угорською компанією BVGV (BorzsavőlgyiGazdasagiVasyt– Господарська Залізна Дорога Долини Боржи). Рухомий склад: GanzBP – 5 oд, Bydapest 9 од, Maffel – 3 oд, всього – 26 одиниць локомотивів.Найбільш розповсюдженим паровим локомотивом була "мала мадярка" типу U35.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
      
 
 
В 1923р. Закарпаття ввійшло до складу Чехословаччини, і лінія була передана Чехословацьким державним залізницям (ČSD). Рухомий склад: GanzBP– 5, Bydapest- 7 од., Maffei – 3 од., ОК – 1 од., Krauss – M – 1 од., Kopricivnice- 6 од. всього -17 локомотивів та 6 мотодрезин.
 
В 1930 – 1931 рр. „Акціонерне товариство по переробці деревини” збудувало нову гілку вузькоколійки на ділянці Кушниця – Лисичево - Репіна,довжиною 4.2 км. Дорога проходила по берегу Кривого потоку до складу Борсучина, розташованому під Швидким потоком на висоті 420 метрів над рівнем моря. Незабаром від пилорами в Кушниці була збудована ще одна дорога, яка простягалася долиною Кушницького потоку до села Лисичево, а далі глибокою долиною Васкового потоку, де за будинком лісника вимальовувались три відгалуження. Перше відгалуження (4 км. довжини) йшло долиною Репинного потоку до пралісів під гору Камінь, друга - долиною Сільського потоку під гору Прислоп (довжиною 2 км.), третє йшло вздовж потоку Версіль під гору Звур (довжина 3км). Друга гілка вузькоколійки, яка виходила із Кушниці, пролягала долиною Боржави через села Керецьки, Березники під полонину Боржаву (довжина 17 км.). З виникненням Довжанського лісокомбінату дорога стала належати цьому підприємству.
 

 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
16. 03.1939р. під час набуття Підкарпатською Руссю автономії були спроби створити самостійні Карпато-українські залізниці, на перешкоді яких стала Друга Світова Війна.
 
З 1939 р. по 1945 р. лінія експлуатувались угорською компанією MAV. Рухомий склад; Maffei – 3 од. ОК - 1 од., Budapest - 7 од. Krauss – M - 1 oд. Krauss – L - 1 од. (STEG, BMMF), всього 13 локомотивів.
 
В 1944 р. вузькоколійка ввійшла в склад радянських СЖД і була перешита з 760 мм на 750 мм. Регулярний рух було відновлено в 1948-49 рр. В 1926 р. довжина дороги була 107 км, після війни мережа подовжена і становила 123 км. Депо (філіал депо Королево) знаходиться в м. Берегово.
 
В радянські часи в умовах планової економіки залізниці використовувалась як для транспортних перевезень – лісу та будівельних матеріалів, так і для пасажирських. Транспортні перевезення забезпечувались підприємствами регіону – Довжанський лісокомбінат, Приборжавський завод будматеріалів, вугільна шахта в с. Ільниця, Іршавський абразивний завод, Іршавська меблева фабрика, підприємства Харчпрому в м. Іршава та с. Білки.
 
З 1992 року вузькоколійна залізниця Берегово – Кушниця належить Українським Залізницям – УЗ.
В даний час пасажирське залізничне сполучення відбувається на відрізку Іршава – Хмільник та Хмільник – Виноградів. Ділянка шляху Хмільник – Берегово використовується для технічних робіт – заправка та ремонт рухомого складу в депо м. Берегово. Належить Українським Залізницям – УЗ.
 
Рухомий склад: Тепловози ТУ2 з’явилися в 1968р. (номери 020, 034, 066), пізніше тепловози ТУ7А – 3094, 3278, 3279, 3280, 3281 і 3282. Парова тяга ліквідована в 1970р. (залишився паровоз Гр. – 286, до цього було 11 паровозів Гр.:132, 255,323,324,334,335,338,339,340,341 і 342). В роки найбільш інтенсивної вирубки лісу, вузькоколійка була оснащена 18 локомотивами і сотнями вантажних вагонів.
 
На початку 80-х років ХХ століття вузькоколійка зазнала реконструкції – був оновлений парк дизельних локомотивів ТУ2 та пасажирські вагони деміховського заводу. Відрізок дороги Суха - Бронька - полонина Кук була демонтована в 1990 році. До станції Приборжавське дорога відносно в гарному стані.
 
В 2003 році дві ділянки по 1 км. між Іршавою і Кушницею розібрані. Сама зупинка Кушниці являє собою закинуті руїни. Протягом 2004 – 2007 року Довжанським лісокомбінатом демонтовано відрізок Кушниця – Приборжавське. В 2010 році продовжено демонтаж відрізку Іршава – Ільниця. На ділянці Берегово – Хмільник пасажирського руху нема з 1983 – 1984 рр., всі станції і роз’їзди розібрані.
 
ФОТО: Залізнична ст. Іршава - 1934 рік
 
 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Використані джерела:  К.Бенеш - "Залізниці Підкарпатської Русі", фото – приватна колекція К.Бенеша, К.Юст - "Парові локомотиви на залізницях ЧСД"

02 липня 2010р.

Теги: Боржавська вузькоколійка, Borzhava narrow-gauge railway, узкоколейки Закарпатья

Коментарі

Мідянка 2010-07-19 / 19:09:00
Це вже другий матеріал про вузькоколійки в блогах ЗО . "Кушницька Анця " , слава Богу , неушкоджена .Правда , треба писати адекватну мадярську транслітерацію Береґсас , бо "саз" - це сто , а сас - це сакс . саксонець , сасин .Приборжавське не було Долґо , а Заднє , угорці спотворювали на Зарньо . А так все дуже добре . Ще є много про залізничне сполучення різних державних "прижимів" у Закарпатті , але це вже інша тема , інша колія , ваґань ...

Денис Добра 2010-07-06 / 13:05:00
Кришенику.. дуже файно написано !Дякую!

Кришеник 2010-07-05 / 13:07:00
Вузькоколійка з древнім химерним іменем "Кушницька Анця" спочила в старості. Тихо відійшла од життя, непомітна й необтяжна для оточуючих, затихла без стогону і зітхань. Ніхто не завважив вчасно, коли зі старечою покірністю вляглася вона своїм змалілим, отрудженим тілом в щебенисту тверду землю, донині ще пахливу бабці отим приємним іржистим масляним запахом її молодості. Швидко обклало стару бур'яном, укрило дрібною трухою буденності.

Але ж я пам'ятаю її живою, щасливою у своїм робочім служінні, ба навіть іноді рвучкою в бігу. Було це дитинство. Далекі 60-ті роки. Частенько плелися ми разом її неквапною ходою, повсівшися на твердих і шерхатих вагоннях лавицях, отак добираючись від Білок до Іршавської музшколи. То все було краще, ніж очманіло бігти з пасажирським натовпом услід норовливому довжанському автобусу, що чомусь передумав зупинятися й зрадливо крався поруч дрібним рухом, щоб потім, давши газу, на вкінець віддати усім нам наповсідливим набуту злість, відхаркнути ворожій юрбі ядучим бензиновим димом. Тоді вже автобус втікав од знавіснілих з усією можливою для себе прудкістю, насторожений і неповороткий, геть розтовстілий і напресований зсередини спітнілими людськими тілесами.

У ті часи прижимисті й хазяйновиті білчани будилися дочасно літніми грибними ночами, щоб встигнути повлізти в котрийсь зі шести її вагонів, і так затемна добратися до хащистих призаднянських лісів, де в ранковиму присмерку йшли їм до рук сусідські біляки, козарі й черленяки.

Ще один давніший дитячий спомин - я з молодшим братом та поки молодими батьками, веземося на відкритій платформі до Лисичева, перевозимо пасіку до полонинських трав і солодких медів. Облягав мене вигинливий на повороті паровозний дим, чомусь такий приємий і заманний, як запах дорослого світу. Тим димом рятувалися пасажири від наповсідливої затурканої бджоли, що по черзі лякала кожного. Кругом сиділи незнайомі, лишень бо не чужі, а привітні люди, зі своїми товканами і кандирями, вони дуже міцно тримали в ногах міхи з квикливими поросятами та позняті з літнього тепла кожухи, згодом ті жінки, ба навіть чоловіки зосталися в обдуваних вільним повітрям буденних, та все одно вишиваних верховинською чорно-білою вишивкою сорочках. Запах того диму позмішався мені зі старозавітними запахами молока, домашньої худоби й сирних овечих будзів.

Залізниця мого дитинства й теплого, теплого літа. Її більше не буде. Хіба що знайдеться якийсь замінник - для туристських забавганок. Ото зосталося тільки попрощатися. Сказати про пам'ять і вдячність.

Денис Добра to Дідо 2010-07-05 / 10:25:00
... саме так і було.Не зважаючи на військові події нікому і вголову не приходило нищити залізничне сполучення. Простіше кажучи на ст.Хмільник знаходилася фінансова служба (таможня) і частина до Кушниціи та Виноградова була в одному підпорядкувані , а до Берегова - в іншому.Це історія.

Дiдо 2010-07-04 / 21:12:00
16. 03.1939р. під час набуття Підкарпатською Руссю автономії були спроби створити самостійні @ Карпато-українські @ залізниці , на перешкоді яких стала Друга Світова Війна.



Да, из текста слова трудно выкинуть, но... вставить - ПОЖАЛУЙСТА!!!

Шоб 2010-07-04 / 03:58:00
За Мадярів строєна.За Чехів продовжувана.За СССР продовжувана. За часи вільної України РОЗКРАДЕНА.Товариші Українці,кого будемо називати злодійом.Мадярів?Чехів?чи Руських ?

Faust 2010-07-03 / 16:14:00
Боляче читати все це... А де ж наші "славетні" закарпатські турфірми, що весь час і всюду хвалятьтся своєю "другою Швейцарією??" Невже зараз у нас на Закарпатті так легко і зручно людям переміщатись по області, що зроблене сто років тому австро-мадярами слід все руйнувати ?? І господаоські вантажі дешевше і екологічно безпечніше перевозити автотранспортом??? Де ж ви ледіди-різаки-гавашії..,що так дуже люблять закарпатців і всю Україну?? Один тільки С.Аржевітін десь "стирив"" старий паровоз і вагон і "побудував" в Колочаві вузькоколійку (де її ніколи не було!) довждиною біля 396 сантиметрів!.. І то лиш для того, щоби прославитись... Господарі (недолугі) Закарпаття, тікайте з області поки всіх вас народ не....!


Денис Добра
Публікації:
/ 14Як нам облаштувати Боржавську вузькоколійку
/ 4Боржавська паска, або яка паска буде цього року?
/ 2Річка 30 мостів
/ 4Футбол без кордонів
На Боржавську вузькоколійку висадився швейцарський десант
Британський стандарт Закарпаття
/ 7«Костиль відродження» Боржавської вузькоколійки.
/ 1Кесареві – кесареве!
/ 4Господарка фестивалю Гамора – 2011
/ 4ФОРЗА підтримала звернення "Боржавської ініціативи" до голови Закарпатської ОДА
/ 15ВІДКРИТИЙ ЛИСТ голові Закарпатської ОДА з приводу демонтажу Боржавської вузькоколійки
ДОКУМЕНТАМИ по продажі вузькоколійки
/ 27 «Шагренева кожа» Боржавської вузькоколійки
/ 8Чин Святого Василія Великого в часи Карпатської України.
/ 1Вівці, мої вівці...
/ 2Поки крутиться колесо старого млина...
/ 2Сторіччя шляху до «Американської мрії».
/ 3Їхав трамвай, 13 номер…
/ 9Гранти Президента України як вища школа корупції.
/ 6Ура! Маємо вибір.!.?
/ 4«Зачистки» в стилі КГБ.
Сам врядую, сам прокуратурою, культурою і т.д. керую…
/ 3Старт виборів на селі ...
Закарпатці взяли участь у міжнародному «залізничному» таборі в Угорщині
/ 1На Закарпатті ентузіасти відзначили День Боржавської вузькоколійки
» Всі записи