ПОЛІТАТИ НА РУШНИЧКУ (ДОПОВНЕНО)

Василь Роман 2010-07-02 / 07:43:00

Поєднати слoво кохана з словом дружина , і прережити цю таємницю з новою хвилею несподівних емцій - це більше ніж цікаво ...!


Іноді не вистачає дрібниці , наприклад - р у ш н и ч к а :-)

 

Василь Роман - не лиш до Петра 2010-07-01 / 22:25:00
Перше - хочу подякувати Мідянці за колоритний діалог, який закрутився довкола бажання випровбувати собою наше незвичне творіння.А тема "постояти на рушничку" є

ключовим задумом проекту , який з плином часу , окрім патини придбає ще й блиск в місцях , яких торкатимуться підошви весільного взуття .

І не тільки весільного , простір публічний - набережна, закохані пари можуть досхочу імпровізувати літніми вечорами , кращого інтиму вигадати важко!

Я в недільний вечір після відкриття заманив кохану на рушничок - рекомендую :-)

Василь 2010-07-01 / 11:28:00
Ай, фурт так не буде :-)

Мідянка 2010-07-01 / 10:49:00
Но-но , як казав старий Шльома ,увидиме

Василь 2010-06-30 / 21:39:00

За гайналськов дівков ( коли ти были молоді літа)  давали тулько кіл папірьовых гроши , кулько рочку юй набігло , типир хыба лем слызы раховати ...Ай бо кіть чіжмы з шаркантьовами ще не стоптані докус , ану ци вломится тота плита?


Правду повісти - я бым ти файно платив , обысь там топтав камай довго а читаво , бо не дуйшли ми ручкы выціфровати на плиті удбитки тых лигінськых чіжем і

гайналчиных чіжемок.

Мідянка 2010-06-30 / 18:17:00
Аж юй дают таку часть - отиранник із плитя та скаменіла би з такив білоґловов , а на плиті би затрьопшив у два боки в чіжмах із шаркантьовами , чий би ся не вломила , може , би ся розколола , бо коли ся здогадаю за молоді літа , так ня слизи заливают , що не вижу світа ( це для войни з русинством - П.М.)

Василь до Петра 2010-06-30 / 10:35:00
Ануш прийди та стань на ньому , ци не понесе тя ід шпорівній гайналці :-) то вже буде не ФІГЛЯ ДНЯ а ФІГЛЯ РОКУ !

Мідянка 2010-06-30 / 09:28:00

Файні свальбаші й цімборшаґ . Лиш тота плита гі на гробі Антонія Бескида . Плиту треба було мелайнянку вадь залізнячку авадь бистряник . Тота гуцулка бізівно тоже була з Плитоватого . Літати треба на замітачці , так літают босоркуни та соборкані ."Фіґлі дня" .

Олександр Коваль 2010-06-30 / 08:55:00
До Олега, щодо води: так ми ж помили плитку та плиту. Через це вона мокра

Василь Роман до Алли 2010-06-30 / 00:46:00
Аллочка , я відчуваю , що знову прогавлю в ефірі матеріал, який ти сьогодні готувала, збережи його будьласка :-)

Олег Диба 2010-06-29 / 23:28:00
Коли починали - було сухо, на останньому фото - мокро. Нашо було шампанське розливати? :))



Гарна компанія, гарні фото, гарна справа...

Алла 2010-06-29 / 23:18:00
Василю, спасибі. І за коментар, і за задоволення від споглядання щирого твору

сьогодні приємно було готувати матеріал)

Олександре, усміхнув)

як там, травми загоїлися?)

"чугуній" вам не жарти...)

Олександр Коваль 2010-06-29 / 23:14:00
До читачів: Якщо комусь потрібна бригада фахівців з укладання плитки, бетонних робіт, шліфування поверхонь - дзвоніть :)

Василь Роман до Алли 2010-06-29 / 14:35:00

Тема орнаментів є дуже тонка матерія , якщо до неї підходити з бажанням відкрити, чи скоріше розшифрувати прихований зміст чи енергію сакральних ритмів.

А ще важливішим моментом є вживання орнаменальної символіки , тим більше в публічних артефактах.

В нашому проекті , маючи справу з ритуальним рушничком , який по своїй природі і згідно традицій є річчю надзвичайно особистою ( та би мало бути), було дуже не просто


відсіяти банальні варіанти, якими наповнений наш культурний простір.

І час тиснув , спонукаючи до компромісних рішень.

І тут треба признатись , що на рівні риси характеру ( коли переконаний , що так не

хочеш , а як , ще не знаєш) пошук форми/змісту витісняє полегшені і скороспілі

рішення.

І тоді зявляється те , чого логічними стежками просто не можливо отримати...

Після пререлистаних грубих томів з розкішними вишиваними орнаментами ( які власне і вражали розкішними варіаціями ромбиків - хрестиків- квіточок) попав до рук

зразок зовсім іншого "рукопису".


Це вже не були стрічки візерункув  без початку і кінця , це були концентровані  і дуже образні формулювання  світогляду  наших прародичів, втілені в  декорі на вживаних речах , якими вони наповнювали власний  побут .

Я  без ваганнь і з легким серцем зупинив  свій вибір  на двох  речах  , які  в результаті  й утворили  основну зображувальну групу  нашого рушничка.

Вже в прцесі роботи над макетом , створюючи векторне зображення  кожного з каліграфічних елементів , я  почав вдкривати для себе те, чим власне хочу зараз поділитися.

В зображенні молодої пари  є чудова символіка - з боку юнака зображена квітка , яка торкається обрію,

всесвіту , яка квітне вічно.

З боку  дівчини - квітка в гощику ,  символ  доглянутої краси,  яка живе завдяки щоденній  жіночій  любові...

Юнак  за плечем має рушницю , назнак охоронця, мисливця , в решті решт - воїна.

Дівчина  прикрашає себе  гілочкою  з своєї квітки , ніби творячи віночок над  собою.

Жіноча й чоловіча зброя в такому виразному співставленні ! :-)

Стосовно  орнаментального  розділу ( розділу  і в буквальному розумінні, він є "вододілом" між подружнім  життям і  лигіньством та дівоцтвом....яке  подано  дуууууже фаребними коломийками ) , я  від  нього  буквально  зачарований!

Але про  це уже завтра, можна?

сорри 2010-06-28 / 14:24:00
Справді добру справу зробили! І головне - без зайвої самореклами. Молодці!

Михайло Качур 2010-06-28 / 02:01:00
Для п. Олега Диби



Відносно "реверансів" - все ок, жодних проблем. :)



Відносно цейтноту у виконанні - дійсно, факт має місце, але це теж драйв свого роду!



Ідея весільного рушника запропонована мною організаторам фесту більше місяця тому, було зроблено ескіз, який дали хлопцям для ознайомлення. Всі принципові речі були узгоджені, в якості "бонусу" :) - знак параду наречених, і це теж було озвучено (в початковій версії він був на правому полі). Пізніше виникла ідея доповнити рушник коломийками, і пан Василь Роман засів за фінішний макет, наповнивши його своїм, унікальним, баченням традиційного орнаменту і молодої пари.


Значно більше часу (ніж планувалось), зайняло безпосереднє виготовлення окремих елементів по сканованим копіям старовинних орнаментів і центральної композиції - верховинської пари молодят, і саме це виявилось основною проблемою.

Але завдяки пану Василю (в першу чергу), Сергію Денисенку, а також технічним виконавцям з РА Шарк врешті- решт справились і з цим (правда. це вже була п`ятниця по обіді) ! Далі справа техніки - модельники підприємства за півдоби виготовили модель і ми в суботу відлили сам знак, потім слюсарна обробка, закріплення окремих частин на єдиній рамі і "французський пам`ятник" готовий до встановлення. :)



Окремої поеми заслуговують "волонтери", аматори - будівельники, які монтували знак перед будівлею РАГС-у, відмовившись від послуг професійних Джавшанів і Рамшудів. Думаю, пан Василь та Сергій з багажем екслюзивних фото натужної праці зможуть продовжити цю, без сумніву, цікаву тему.

Олег Диба 2010-06-28 / 01:01:00
Пане Михайле, вдячний вам за детальну відповідь. Жодним чином не мав на меті понизити своїми запитаннями значущість того, що відбулося: просто в звичний для себе спосіб, тобто без зайвих реверансів, задав запитання, які мав:)




Щиро вітаю вас із якісною і однозначно доброю справою. Я так розумію, не першою, і, дасть Бог, не останньою. Можу лише пошкодувати, що не мав можливості раніше проанонсувати подію, аби залучити до неї додатково усіх зацікавлених. Як я розумію, все відбувалося впритик по часу, а тому й не анонсувалося?



Зичу вам, аби наступні добрі справи давалися без авралів і цейтнотів. Тобто, з максимально можливим задоволенням від зробленого :)

Михайло Качур 2010-06-27 / 22:58:00
Для п. О.Диби


Чавун більш придатний матеріал для памятника такого типу. Весільний рушник має не тільки змістове, сакральне значення: як початок, дорога - і як оберіг на цьому шляху, але і практичну, особливо в даному випадку функцію - молоді встають на нього, тобто це має бути тверда, фундаментальна основа.



А відповідно виконання памятного знаку з чавуну, самого твердого матеріалу із загальновживаних, і надає йому цієї фундаментальності.



До речі - стальна набивка на шпильці черевичка нареченої обовязково залишить свій "памятний" знак на плиті з бронзи. ;) На чавуні ж - ніколи.



На рахунок іржі - на протязі місяця чавунна плита, як і латунна гравірована пластина "запатинуються" і набудуть темного, насиченого кольору. Хоча й спочатку іржа буде проявлятися. Зверніть увагу як виглядають каналізаційні люки та зливні решітки в місті (де вони ще є :) ), вони виготовлені з чавуну і експлуатуються нефарбованими.

Олег Диба 2010-06-27 / 22:27:00
А чому виливали з чавуну, а не з бронзи? Заради економії? Чи були менш прозаїчні мотивації? І хіба чавун не іржавітиме?



Із відомих мені символів бачу (на фото у анонсі події) на рушничкові тільки солярні знаки (ніби квітки в колі), котрими з давніх давен орнаментували сволоки і двері своїх хат і столи-скрині та просто скрині мешканці Українських Карпат.

Василь Роман 2010-06-27 / 22:01:00

ОК, ближче до ночі розповім про символіку, про те , як і що вона мені казала на шляху творення .

Але в свою чергу прошу Сергія дещо з сьогоднішніх репортажних фото надіслати на мою адресу , або розмістити в блозі.

wasylroman@gmail.com