Поділюся)

Просто закортіло поділитися з читачами блогів сайту цікавим віршиком, який я знайшов у газеті "Закарпатська правда" за 1965-й рік

ПОДАРУНОК НЕГРОВІ

Літак, мов птах, долав утому
І хмар пухкий, сніжистий дим...
Там, у захмар’ї голубому,
Я стрівся з негром молодим.
Два слова... жест... і вже знайомі:
Я – з України, він – звідтіль,
Де смерть чигає в ріднім домі,
Де месник дужий рабства біль
Заклав у гострі люті стріли.
"Таке ж і в нас було колись..."
Подумав я... і руки стрілись
Мої і негрові, сплелись.
Ішов літак наш на посадку.
Я вийняв з сумки "Кобзаря",
І просто підписав "На згадку
Від українця Василя".
Ми розійшлись. Я – за Карпати,
Він – рідну землю визволяти.
І знаю добре, певен я –
Йому поможе в день розплати
Вогненне слово Кобзаря.

Василь Вароді, 1965-й рік

 

Ті, хто читає газету "Старий Замок "Паланок", знають, що ми маємо проект: описуємо кожен рік (починаючи з 1944-го) на основі публікацій в закарпатських ЗМІ (в основному, що природно, на основі "Закарпатки).  От, риючись у підшивці, знайшов цей вірш, який мені дуже сподобався :) В газету я його не дав, то просто поділюся з вами.

29 квітня 2010р.

Теги:

Коментарі

Дякую 2010-05-04 / 17:11:00
О, Юра, дякую за черговий аргумент моїм вічним "опозиціонерам" у темі блогів. Бо недавно сказали, що, мовляв, кить має журналіст що цікавого, то хай пише статтю в газету. А ти наглядно продемонстрував, що і журналістські "залишки", які не потрапляють на полосу, варті "озвучки". Дякую)

Andriy Lyubka 2010-04-30 / 13:13:00
клас!

Василь Роман 2010-04-30 / 10:08:00
Єдиний мінус )

Юрій Лівак 2010-04-30 / 09:40:00
Ви що, Василю, це ж так неполіткоректно по теперішніх часах називати негра негром)

Юрій Лівак 2010-04-30 / 09:39:00
Так, Алла, знаю, що в газети ювілей і вітаю тебе з ним також) І спасибі на доброму слові)

Василь Роман 2010-04-29 / 23:52:00
Сила!!!! Дякую )

Слухай, запропонуй комусь з наших , тому ж Колеснику Жені.

З такою бомбою на Євробаченні позриває криші! :)

Алла 2010-04-29 / 21:39:00
Юрку, я, напевно, уже десь в окремому файлі напишу кілька слів подяки за текст і буду щоразу вставляти в коменти, коли ти публікуєш черговий запис)

знову - дякую. усміхнуло)

"какая прєлєсть")))


до речі, завтра - урочисте вшанування ветеранів "Закарпатки" - з нагоди 90-річчя Першої Газети Краю. Вітаю усіх "закарпатців" (а Кузьмича ніжно цілую))

на жаль, бути не зможу - я тепер належу "Тижню в деталях"...