Закарпаття онлайн » Блоги » Юрій Лівак

Про борщ та українців

Просто дивом дивуєшся, скільки існує найрізноманітніших рецептів такої традиційної, навіть десь стереотипної, страви, як український борщ. Буквально кожна область України має свій особливий рецепт цієї улюбленої мільйонами українців страви, і, звісно, кожен упевнений, що саме його варіант - найправильніший, "найбільш український". Суперечки на цю тему подеколи викликають не менші емоції, аніж розмови, який кандидат у президенти буде найдостойнішим главою держави.

борщ
борщ

 Ну, а як можна спокійно сприйняти той факт, що на Слобожанщині не визнають наявності у борщі буряку?! А кияни додають до цієї страви квасолю і яблука! Полтавці визнають борщем лише ту страву, яка зварена на м’ясі птиці. Чернігівці не гребують додати до свого варіанту борща гречку. На Львівщині подеколи його варять із мисливськими ковбасками. Одесити м’ясо попередньо підсмажують і варять борщ із чорносливом. Борщ "Тернопільський" вариться на основі квасу й традиційно подається на стіл разом із пиріжками з горохом. Прикордонні до Молдови райони додають до найукраїнськішої страви кукурудзяну муку. Хтось робить борщ із рибою. Та про що казати, коли навіть вибір м’яса (телятину чи баранину, курку чи свинину?) викликає серйозні суперечки у кухарів-любителів...


 Ця "борщова" ситуація, на мою думку, якнайкраще ілюструє саму Україну. Ми теж полюбляємо сперечатися на тему, який регіон "найукраїнськіший". Найяскравіше це було видно пам’ятного 2004-го року, коли стараннями деяких політиків Україну поділили на сорти і люди охоче підхопили цю ідею, до хрипоти сперечаючись один із одним, доводячи, що справжні українці живуть саме на Заході, чи Сході, чи Півночі, чи Півдні України. Кидали одне одному, мовляв, не подобається вам жити в Україні по-нашому – "чємадан-ваґзал-Расія" (чи валіза-залізниця-Польща, чи куфер-Чоп-Мадярщина – потрібне підкреслити).
 І в запалі цих суперечок ми забуваємо головне – це нормально, що мешканці найбільшої країни Європи мають стільки відмінностей. Ба більше – це наш плюс. Однотипність думок, поглядів на життя, стиль, просто існування можливі, по-перше, лише в утопії, по-друге – це нудно. Так само, як було б не надто цікаво в кожному регіоні їсти однаковий на смак борщ, нічого доброго немає і в тому, щоб закарпатець у Луганську зустрічав своїх "близнят" – людей, що мислять так само, як і він.


 Звісно, так би було простіше, проте – нецікаво. Головне – пам’ятати інше: скільки б не існувало рецептів борщів, всіх їх поєднує найголовніше – вони українські. Ми можемо знайти купу відмінностей між жителями Закарпаття й Рівного, Чернігова і Херсону, Чернівців і Криму, мати відмінності в мові, в роботі, дотримуватися протилежних принципів у житті, проте однаково всі залишаємося українцями. Ну, а відмінності – це добре. Зрештою, вони дають поживу для суперечок. А це – ще одна звичка, характерна для всіх українців...
 

Вперше опубліковано в газеті "Старий Замок "Паланок" від 10 грудня 2009 року

Юрій Лівак, Закарпаття онлайн.Блоги
23 квітня 2010р.

Теги:

Share Ділитись Home На головну Add to favourites Додати в закладки Print version Версія для друку Send Переслати

Додати коментар

Коментарі

KK 2010-04-26 / 20:51:00
'Навіть часами хочеться встати, в добрій компанії і після пару тостів, і заспівати 'запрягайти хлопці коні', або про 'червону калину' Такі результати на певно не один раз бували і на закарпатті після доброї гостинність, після борщу.' Як бачити, я не протів 'Двічи-тричі по 30 грам'. А щодо 'свіжого борщу - то святе' я годжюсь з Вами. Але по моєму, борщ стає навіть кращим через 3 - 4 днів, на кшталт доброго вина!




Урзус 2010-04-26 / 20:06:00
До КК: пане, для мене завжди актуальна приказка "Вік не пий, а перед борщем випий". Двічи-тричі по 30 грам (я ж еуропеєць, як-ні-як, тому по півдеці не берую) горілки або, ще краще, самогонки у вихідний день, коли жінка зварила свіжого борщу - то святе.

Авторові - не розкрита тема зеленого борщу, знамення весни :)

KK 2010-04-23 / 17:35:00
Для мене борщ, це не тільки їжа, це спосіб життя, це вища філософія 'бутя'. Від маленького хлопчика моя матір часто мене годувала цим святим явищем, мабуть щоби більш глибоко укоренювати в моїх генах почуття українства. Я навіть раз на цйому сайті дав нашим русинським сепаристам реальний рецепет, яке я упевнаний викорчить всі прояви українство на закарпатті:



'Я би хотів тут раз на завжди помогти русинським патріотам і політикантам і ясно пояснити як можна цілком викорчувати не бажиним на цій території прояв 'українства' яке уже за довго мучить цйого 'мирно любного' народу. Треба як най скорше, по цілому закарпатті заборонити користування борщу як предмет харчування! Я Вам скажу секрет, уже давно українські галицькі націоналісти прийшли до розуміння що най скорша дорога щоби українозувати бідний русинський нарід на закарпатті, то треба як най скорше їх привчити до їдження борщу! Дивіться самі, колись русинський нарід на закарпатті навіть не думав про єдність з тими ж русинами другого боку карпат, а тепер після хитрих манєврах галичан, і ними засновано провадження борщу на закарпатті, то всякі розділи появилися! Колись русини на закарпатті були цілком задоволені тільки банашем, чи ні? Не треба навіть робити соціологічні аналізи цйого, я говорю сам від себе.



Коли наїмся доброго червоного українського борщу, а ще рядом їм чорного хліба з кусочком салом і дві зубчики часнику, то відразу відчуваю свою етничну приналежність до українського народу! Навіть часами хочеться встати, в добрій компанії і після пару тостів, і заспівати 'запрягайти хлопці коні', або про 'червону калину' Такі результати на певно не один раз бували і на закарпатті після доброї гостинність, після борщу. То я би Вам шановні патріоти русинського руху серйозно пропонував як най скорше заборонити харчування борщем на закаррпатті і закласти жорстоку заборону на імпортовання буряків на границі (спеціально з галичини чи з буковини). Бо як це не зробити, то ще довго будети мучитись з проявими жорстокої українізації!







Оксана 2010-04-23 / 14:12:00
Автору - дуже хороший матеріал, цікаво, весело, оригінально. Побільше таких матеріалів у блогах!!

а то тільки гризуться тут журналісти між собою....

Олег Диба 2010-04-23 / 13:25:00
Юра, це супер: ідея єдності України в різноманітності її реґіонів, викладена на основі різноманіття різновидів українського борщу. Я без іронії і щиро кажу - несподівано, нестандартно, цікаво, "кльово"...



Дякую...