Земля налетіла на небесну вісь?

Ну от і пораділи весні. :) Сьогодні в Ужгороді стався маленький катаклізм. Усе знову завалило снігом. Нетовстим, але "впевненим" шаром. Довелося витратити зранку додаткові 10 хвилин на "відкопування" авто.

А ось і "бонус". Фото з того самого першоберезневого купання. Ну скажіть, чи не відчайдух? Ех, молодість-молодість... За якість фото даруйте -- у кишені був лише мобільний. Виправлюся.
А ось і "бонус". Фото з того самого першоберезневого купання. Ну скажіть, чи не відчайдух? Ех, молодість-молодість... За якість фото даруйте -- у кишені був лише мобільний. Виправлюся.

Хехе. А лишень вчора тепло і сонце були такими явними і попередня замітка про ранню весну у Боздоському парку була, начебто, доречною. Нині ж -- сніг і хляпавиця, або ж як колись казали у Закарпатті -- "такый лочпоч, што!" Дороги, звісно ж, ніхто не чистить, бо як заповів Великий Космос Київський "навіщо прибирати те, що і саме розтане?". От і були зранку корки (не люблю це слово) пробки у місті.

Насправді, написати хотілося зовсім не про грязюку і дороги, а про несподіване повернення зими, у яке ніхто не вірив. А я знав. :) Про це -- маленька історія.

Перше березня. Ще трохи прохолодно, але весна така весна. І мій товариш Микола, який у силу своєї молодості і загартованості полюбляє дати собі екстріму, хоч і не морж, поїхав на радванський кар’єр "відкри вати купальний сезон". Вірніше, повізся з моєю допомогою, втягнувши у цю авантюру і мене. Приїхали. Микола швиденько скинув одяг і, відсунувши тоненьку скоринку криги, шубовснув у воду. Відразу ж виліз. Сезон було відкрито. І стався такий діалог між нами:

-- Зарано ти поліз у воду, друже Миколо.

-- Не зарано. Вже буде тепло і весна.

-- Не буде. ще повернуться холодні дні,от побачиш.

-- Звідки знаєш?

-- Дивився на "циганський календар". На ньому ще лежить сніг.

-- А що таке "циганський календар"?

Ех, маладьож! Довелося розповісти, що коли стати на транспортному мості в Ужгороді і дивтися вздовж річки у бік пішохідного мосту, то, не примірюючи, десь над дахом синагоги на фоні гір буде видно невеличку полонинку. Завбільшки всього зо два футбольних поля. Оце і є циганський календар. Бо, кажуть, цигани визначали чи буде вже весна чи ще слід чекати зимоівих холодів і снігопадів саме за наявністю снігу на цій полонинці. Першого березня сніг на ній ще лежав. Ось так і не вір народним прикметам.

До речі, може хтось знає, як та полонинка називається насправді і чи легко до неї добратися і залізти, подивитися зблизька? Ну, як потепліє.

Олександр Попович, Закарпаття онлайн.Блоги
11 березня 2010р.

Теги: весна, погода, гори, прикмети, роздуми

Коментарі

vlad 2011-11-24 / 15:14:32
Циганський календар - це Анталовецька поляна. 100%

Саша Ворошилов 2010-03-11 / 22:01:00
Фотка - фіном (не сказав би, що телефонна). Аж холодно стало бр-р :)

Ол.Попович 2010-03-11 / 10:52:00
2 Kergudu:

Дякую!! Знатиму. Однак, мій нянько називає її "Циганський календар". :) Думаю, допустимо.

Kergudu 2010-03-11 / 10:34:00
Сашко, даю посилання: "За 40 хвилин піднімаюся на гору Діл, який ще називають «Циганський барометр». З транспортного мосту в Ужгороді можна побачити її верхівку". (С. Степчук)



http://h.ua/story/157542/