Наша Наталка Дмитрівна

Лише добре зроблене діло залишається...
Василь Довгович

Міжчасся 80-х злодухо продубоніло довкола неї в дикому танці з вівканням і гуком, своєю темною силою втягуючи у шалений вихор безпросвітку і безнадії.

Ми познайомилися вже після всього, і щоразу при зустрічах цей спогад-здогад виринав мимовільно, і слухаючи її, розуміючи поважність мовленого, було просто не можливо не подивувати її заповзятість, якусь аж гіпернаполегливість у реалізації намріяного, задуманого.

Я більше, ніж певен, що без неї в Золотарівській школі, як кажуть, ніколи в світі не постали б пропам’ятні барельєфи Олександра Сливки і Василя Довговича, поросли б мохом і заникли могили багатьох славних односельців: Теодозія Злоцького, Леонтина та Павліни Бокотеїв і т д., і т. д. Вона вміла мобілізовувати. І Богдана Коржа, і Дмитра Кременя, і Петра Мідянку, і Миколу з Маґдою Мушинків, і Наталію Вигодованець, і Омеляна Коляджина, і «Ґражду», а вже тим більше – «домашніх»: Довганичів, Бабичів, Поповичів, Сливок, Турків і дальших, дальших.

Ясна річ, хтось узявся б за написання історії Золотарьова, але ніхто не написав би так: «Довго думала я, чи маю право продовжити справу, розпочату в 1937 році Омеляном Белінським – написання історії села Золотарьова. Багато людей бралося за цю справу, але, на жаль, так і не довели до кінця. Тому я, Гайдур Наталія Дмитрівна (1953 р. н.), – вчитель української мови та літератури, – взяла на себе таку почесну місію – написати продовження історії села (від 1938 р. до цього часу, тобто 2011 р.). Буду писати об’єктивно, точно (як писав мій попередник) і правдиво, використовуючи спогади старих людей про минуле Золотарьова...».

Те ж саме з історією сільської церкви: «Пару років тому мене зацікавили щоденні записи Василя Сливки (Долинського) про події, які відбувалися у селі. Деякі з них я уже використала для написання історії села Золотарьово. Але не давали спокою замітки про боротьбу, яку вели вірники, за повернення церкви Івана Хрестителя греко-католицькій громаді. Прочитавши їх ще раз, вирішила писати історію греко-католицької церкви у с. Золотарьово й присвятити її 150-й річниці храму Івана Хрестителя та 25-й річниці виходу греко-католицької церкви з підпілля...»

Про фатальну хворобу й жорстоку неминучість ми знали давніше, але їй цього не виказували жодним навіть натяком. Щедро планували майбутнє й рухалися до нього. До видання Креміневих «Волхвів» понаходила вона кипу студентських фотографій. Однокурсниця ж. Минулого тижня ще ми обговорювали її ідею виготовлення двох стендів для школи: Довговича і Злоцького. З видавничого архіву зробили кольорові роздуки портретів, рукописів тощо, знаючи... Вона втішалася...

І от на високому закарпатському небі побільшало ще одною світлою душею.

Вона мала просте земне ім’я: Наталка Дмитрівна Гайдур.

Наша Наталка Дмитрівна.

06 жовтня 2015р.

Теги:

Коментарі

Мідянка 2015-10-10 / 09:57:41
Світла пам"ять великій народній учительці.Була,як тоненька свічка-вощанка,що пахла медом,згоряючи від сяйва для наших діточок.Як мало в нас таких постатей і мало в них земного шляху!Філософія Довговича,життєвий оптимізм Сливки,молоді лиця учнів давали їй сили. Соковиті золотарівські пармени,йонатанки,ранети в садах умиваються росами й сльозами, ще нема сорок днів і сумуємо з осінню в любих нею Карпатах.

Н.Й. 2015-10-08 / 14:07:06
Готуючи до ЗНО, вчиш дітей писати власне висловлення. Дивуєшся, яких зусиль треба докласти, аби відірвати їх від шаблону, книжної мови. А ще тепер сказати? Як висловити банальне почуття болю й печалі, гіркоту цілковитого безсилля чимось зарадити? Вчителько,
Наталко Дмитрівно, як?

Василь Горват 2015-10-08 / 08:00:04
Золотарівське яблуко! Є знакові особи Золотарева - Довгович, Сливка, Гайдур...


Іван Ребрик
Публікації:
Найпотужніше в українському світі слово на вшанування Володимира Гнатюка
Зарваниця. Пам’ять єдиної неподіленої Церкви першого тисячоліття
Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. XIV. Володимир Гнатюк
/ 1Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки.XIII
Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. ХІІ
Україна вітає Миколу Мушинку
Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. ХІ
Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. X. Сторіччя Українського Вільного Університету
Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. IX. Іван Іванець
Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. VIII. Іван Панькевич
/ 6Возз’єднати...
/ 2Інакші. Дмитро Федака
Звернення учасників Революції Гідності
/ 2Володимир Задорожний: Василь Кукольник
Відкрита енциклопедія Миколи Мушинки. VII. Зореслав
/ 1Дві непроминальні дати нашої історії: Йоанникій Базилович та Михайло Лучкай
/ 5Світ прийшов до Курова
/ 1Чергове число "Екзилю"
/ 1Отчий поріг Миколи Мушинки
/ 3Володимир Кришеник: Гальмівні сліди на перегонах ліквідаторів України
Чверть століття "Ґражди"
/ 9Війна і Мир на сторінках "Новин Закарпаття"
Аркадій Шиншинов і його зелене чудовисько
/ 3Літературна сенсація
/ 3Відкрита енциклопедія Миколи Мушинки. VI. Федір Ґоч
» Всі записи