Ференц – «корупціонер»!

Доречно цей прийом застосувати і до реалій села Богдан останніх трьох років, а найперш стосовно особи Петра Ференца і висвітлення його як заядливого корупціонера, загалом дуже поганої людини. Тож давайте поговоримо про Ференца і його «лихі» діяння.

Вперше я довідався про те, що Ференц – корупціонер із анонімної листівки під назвою «ЗВЕРШЕННЯ», розкиданої по селу під прикриттям темної ночі напередодні позачергових виборів сільського голови 20 червня 2010 року. Не будемо переказувати її зміст, краще проілюструємо її в електронному вигляді:

І тож треба було тому статися, що той злий Ференц таки переміг на тих позачергових виборах і став сільським головою, не дивлячись на те, що переслідував людей, привласнив майно, землю та інше.

Ставши сільським головою, за декілька місяців Ференц казково збагатився. Про це я довідався під час зустрічі з виборцями у період  виборчої компанії з виборів до органів місцевого самоврядування, які відбулися 31 жовтня 2010 року. Найперш згадую, що заробітна плата в нього виросла аж до 22 тисяч гривень в місяць.

Але Ференц на цьому не зупинився, він далі творив свої темні справи. Так, згідно зі статтею, яка була опублікована в газеті «Зоря Рахівщина» 9 квітня 2011 року під назвою «Демократія по-богданськи», видно, що Ференц перетворився майже на чудовисько. Розтринькує бюджетні кошти, безпідставно преміює себе та виконавчий апарат, переслідує лише свої вузькоегоїстичні цілі і т.д. Вживана  лексика та стилістика в зазначеній публікації дуже схожа з анонімною листівкою  «Звершення». Для прикладу наведемо декілька цитат: «п. Ференц викликає різного роду перевірки, влаштовує інтриги і протистояння, поширює неправдиву інформацію на громадських слуханнях селян, дозволяє собі поширювати ворожнечу між релігійними конфесіями…», «вирішення наболілих питань людей не ставить на перше місце, на першому місці в нього затвердження «свого» секретаря, для подальшої маніпуляції рішень і протоколів різного виду, перекидування коштів на вигідні статті витрат».

Однак вся його попередня діяльність до появи ПП «Комерцконсалт» в селі Богдан є лише маленькою цяткою. Тут його діяльність, відповідно до поширюваної інформації, досягнула апогею. В нього появилася квартира в Ужгороді, будинок в Луцьку, Вінниці, рахунки в банках, путівки на заморські курорти. Всі ці блага є результатом його «корупційної діяльності».

Подібна тематика, вживана фразеологія, лексика пронизують і інші тексти, в тому числі і окремі виступи на громадських слуханнях та тексти звернень від ініціативної групи.

Що в такому випадку лишається мені робити з такими багатствами? Може розплакатися, як в старому радянському анекдоті про Леоніда Брежнева, який розповідав діткам в дитсадочку про чарівну країну Радянський Союз, після чого, раптом, одна дитинка розплакалася і, крізь сльози, заявила, що хоче в Радянський Союз? Чи, може, просто щиро посміятися?..

Та все ж треба трохи переключитися з гумористичної ноти публікації на більш серйозну. Наведені вище тексти про «злу людину Ференца» об’єднує спільність набору вживаної лексики, що не виключає спільність авторства різних текстів. Та найважливіше ідентифікувати семантичний зміст текстів. Головними складовими  аналізу текстів є наступні елементи:

-         вкрай негативне особисте ставлення автора текстів до особи Ференца;

-         перенасиченість текстів емоційними виразами щодо особи Петра Ференца;

-         безапеляційне, звинувачувальне спрямування змісту текстів.  

-         примітивізм, декларативний характер текстів.

Кому продалися «Регіони»

Про Ференца все зрозуміло. Ференц продався «регіонам». А ось найбільш цікаво те, кому продалися богданські «регіонали». Адже стержнем протиГЕСівської кампанії в селі Богдан були люди, які з 2010 року тісно пов’язані з Партією регіонів. Найперш, це Романюк М.І. та подружжя Дем’янів. Тому і дивіденди у боротьбі  проти «регіонівського» проекту буде пожинати таки Партія регіонів. Але, якщо по-суті, то на сільському рівні в органах місцевого самоврядування політизація відносин на грунті партійної приналежності є недоречною і шкідливою. Та в принципі вони були присутні більше зовнішньо. Головним об’єктом політизації подій в Богдані останніх трьох років була особа Ференца, яка є вкрай неприйнятна для кількох осіб в селі. Тому саме він став об’єктом №1 нападок збоку групи людей, яку можна назвати антиференцівською. Спочатку це проявлялося у спробах анулювання результатів позачергових виборів у червні 2010 року через судові інстанції. Далі через блокування роботи ради депутатською більшістю у листопаді - квітні 2010-2011 роках, яких спрямовували на деструктивну діяльність  ззовні. На даний момент рада самодостатня, критична і відповідальна. Зникла лінія розділу по лінії «більшість-меншість» за партійною ознакою, але одночасно послабився вплив збоку одержимої антиференцівської групи.

Та ось підвернулася чергова можливість відігратися Ференцу за всі попередні поразки. Питання погодження детальних  планів по спорудженню міні-ГЕС у селі Богдан став для негативно налаштованого проти Ференца середовища чудовою можливістю.  

Етика науки

Обов’язком кожного вченого є дотримання наукової етики. Не зраджувати істині, об’єктивності, дотримуватися чесності при викладі результатів дослідження. Ці принципи універсальні і мають застосовуватись до всіх сфер наукового пошуку, в тому числі і до питань гідроенергетики, гідробіології, впливу гідроенергетичних об’єктів на навколишнє  природнє середовище. 

На сьогоднішній день немає достатньо наукових досліджень, які б аргументовано мовою науки доводили про справді недопустимий вплив функціонування малих гідроелектростанцій на навколишнє природнє середовище, як це подається громадськими організаціями. Не проводилися серйозні науково-практичні конференції із залученням широкого кола науковців, а його результати відповідно не опубліковано окремим виданням. Журналістський ексклюзив не є ваговим аргументом, так як він дуже поверховий і суб’єктивний. Так, запитання, справді, є. Взяти хоча б   обгрунтованість санітарного мінімуму води в потоках; зв'язок поверхневих вод (води в річках) з грунтовими водами та інше. Доведеність цих питань науковими засобами не провокувало б протистояння в населених пунктах. Адже жодний громадянин не може бути ворогом природі, а отже й собі і своїм дітям. І тоді не треба було б сільських сварок. Питання було б знято у самих підходах.

 На жаль, замість використання якісної, аргументованої інформації було застосовано спрощену, популістську,  що унеможливило спокійне і аргументоване обговорення питання. За таких обставин громадські зібрання більше нагадують охлократію, ніж пряму демократію.

Інформаційна складова у формуванні громадської думки

Не шукайте на слідстві матеріалу і доказів того, що звинувачений діяв ділом, чи словом проти Радянської влади. Перше питання, яке ми повинні йому запропонувати, якого він походження, виховання, освіти чи професії. Ці питання й повинні визначити долю звинуваченого.

М.Лаціс (Голова ВУНК)

Ці слова головного чекіста в Україні, що керував проведенням політики червоного терору в 1919 році, в теперішніх обставинах можна перефразувати так: не питайте, що та чи інша людина поганого зробила для громади населеного пункту.  Найперш запитайте, як вона ставиться до проблеми міні-ГЕС.  Така, хоч і трохи груба, аналогія має під собою підґрунтя. Будь-яка особа, а тим більше посадова, яка наважиться нейтрально, або, не дай Боже, позитивно поставитися до ідеї міні-ГЕС, чи, точніше, за допомогою інвестиційного проекту вирішити низку соціально-економічних проблем, проблем благоустрою населеного пункту, яких у наших селах хоч греблю гати, автоматично попадає під суспільний осуд. Головний удар приймають на себе голови територіальних громад. Саме на них спрямовується критика з боку ЗМІ, громадських активістів і, зрозуміло, опозиційно налаштованих співмешканців. І це відбувається з більшим або меншим успіхом скрізь: у Тур’я-Поляні, Богдані,Чорноголові, Видричці, селах Тячівського району.

Чому це так відбувається? Треба однозначно визнати, що на теренах області сформовано суспільну думку, яка переважно негативно оцінює ідею спорудження малих гідроелектростанцій. Логічно виникає запитання: які чинники відіграли роль у формуванні такої позиції громадян? Тут є декілька факторів, але в даній статті зупинимося лише на двох.

Перший – це справді вкрай невдалі, по-суті провальні первістки малої гідроенергетики в Україні, реалізовані на Прикарпатті. Світлини з цих об’єктів стали опудалом для самої ідеї малої гідроенергетики. Другий фактор - висвітлення теми малих ГЕС у ЗМІ. Дана тема подається не дискусійно, а виключно з негативних позицій.

Велику роль у цьому відіграють інтернет-ЗМІ, зокрема і даний сайт (Закарпаття онлайн). При подачі інформації застосовуються і технології НЛП, зокрема постійна візуалізація в кожній публікації всіх жахів малих ГЕС. Так, в публікації «Громада Богдана проголосувала проти ГЕС і за недовіру сільському голові» та інших публікаціях тексти супроводжують ілюстрації справді жахливих картин, які не мають ніякого відношення до даного села. Але за твердженням психологів 90 відсотків інформації підсвідомість зчитує саме з ілюстрованого репортажу. Такий психологічний прийом найбільш закріплює установку в суспільній свідомості.

В інформаційному полі, зокрема в електронних ЗМІ домінує негативна інформація. Наслідком такого інформаційного розкладу у ЗМІ  є аналогічний розклад у суспільних настроях. Не йдеться, що потрібно висвітлювати проблему з позицій одобрямсу. Питання потребує лише неупередженого, дискусійного, більше публіцистичного підходу, адже в дискусіях зароджується істина, і тоді громадяни зможуть порівнювати інформацію.

А поки, що ідея малих ГЕС на Закарпатті значною мірою є страшилищем.  Від такого підходу у висвітленні питання в ЗМІ маємо негативні соціальні наслідки - пересварені громади, ну і «корупціонерів», таких як Петро Ференц.

Теги: Богдан, Ференц, ГЕС

8 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати