Пристосуванство й непотріб укрсучліту

Вісімдесят років тому Микола Хвильовий пострілом собі у скроню дав зачин «розстріляному відродженню». Розпочалася кітч – пристосуванство й угодовство сучукрліту. Творчість майстрів красного письменства витіснила халтура агіток, шмарклів, інвазійних вторгнень. Коцюбинського, Франка, Винниченка, Свидницького викинуто на смітник. Гору взяв шаблон! Шаблон породив спілку письменників. Спілка письменників розплодила силу-силенну членів з членкинями. Виокремлена немовби АУП виявилася черговим посміховиськом для флаґманів укрсучліту. Нинішній молодняк чхав на визначення Франка, чхав – на «вогонь в одежі слова». Молодняк потребує чужоземних грантів, премій і дешевого шмурдяка з чужого столу. Заради ж тої слави…

Пристосуванство й непотріб укрсучліту

Григір Тютюнник наклав на себе руки, не закінчивши «Житіє Артема Безвіконного». Наголошую, Безвіконного! Тютюнника зацькували свої. Свої ж – неабиякі мастаки плювати Тобі в душу. Заплювали ж Хвильового, захаркали Григора… Тепер, а щó тепер: припадає пилюкою «Я – (Романтика)», скніє в закапелку «Холодна м᾿ята».  На те сучукрліт заповзятливо вправляється словом. «По-модньому». На сучасний манір. Одірвавшись у лідери від красного письменства на вісімдесят років. І впевнено жене халтуру!

«Розстріляне відродження» не потребує нагород.

25 червня 2013р.

Теги:

Коментарі

щирий українець 2013-06-27 / 18:30:37


Флуд і тролінг з анонімним переходом на особистості. Коментар видалено. Адмін


Іван Яцканин 2013-06-27 / 08:55:03
Доброго здоров’я, пане Ярославе.Мені здається, що в Україні ще постійно триває так званий «перехідний період», і не тільки в літратурному процесі. У цей період появляється багато чого, що іде в розріз із здоровим глуздом. Мабуть, це саме й прикмета кожного «перехідного періоду». Сучасний український літературний процес нагадує паводок або річку, яка вилилася з берегів. В ньому знаходиться ще дуже багато піни над водою... До речі, цей момент спостерігається і в інших літературах посткомуністичного простору. Появляються твори, які нагадують оту піну над водою. Але водночас появляються твори, які певною мірою вже показують, яким шляхом буде рухатися справжня українська література, яка залишить слід і в літературній думці, і серед читачів. Поступово повновода річка українського літературного процесу увійде у своє русло. Час і читач визначать, що чого варте.

ярослав орос 2013-06-27 / 00:57:00


здається, румпель і ребрик -- рима масив! (читай же -- масив, ********)... шкода молодняка! слава україні......................................................... ребрику.................... і, виходить, румпелю також...


Румпель 2013-06-26 / 19:32:43
"Ребрик2013-06-26 / 18:25:36"
плюсую.

Ребрик 2013-06-26 / 18:25:36
Великий масив (не встигаю перечитувати, попри те, що це великою мірою мій фах)високохудожньої літератури на сучасому книжковому ринку, однак, не в силі пробити совковонепроникну ущербноменшовартісну сутність мол-ОРОСА. Або він не знає читати, що в принципі не варто відкидати, або він не може не писати. У всякому разі, він не знайшов себе в нинішньому часі, тому, певно й ідентифікує себе як "непотріб укрсучліту" (мало б бути "сучукрліт"). Промилуй його, Господи!

сорри 2013-06-26 / 00:27:20
Але ж правда? Друкованого слова зараз продукується багато, але ваги воно не має. І плачеться, що народ перестав читати

Румпель 2013-06-25 / 23:47:35
-Річард Матесон...
Ярославе, а може тьху на ці ваші... алкопотуги, і зразу туди - у вічність?